Теоретично й експериментально обгрунтовано процеси тривалого зберігання живої риби та гідротермічного способу видалення луски з тушок ставкової риби (короп і товстолобик), основою якого є ослаблення величини зв'язку луска - шкіра під час термостатування у гарячій воді (60 - 75 °C). Визначено та досліджено фактори, що суттєво впливають на силу зв'язку луска - шкіра: маса риби, умови зберігання в живому вигляді, термін зберігання в охолодженому вигляді, температура зігрівального середовища, тривалість термостатування. Підібрано емпіричні рівняння для визначення величини зв'язку луска - шкіра залежно від маси тушок для коропа та товстолобика. За результатами досліджень виявлено раціональні режими термостатування та розроблено вимоги до апарата.

Досліджено ефективність використання нових шкір типу "КРАСТ" для деталей верху взуття. Вивчено їх фізично-механічні, технологічні та формувальні властивості. Висвітлено розкрійні та формівні можливості, розроблено нові покривні композиційні матеріали та технологічні нормативи даних операцій. Встановлено, що шкіри "КРАСТ" мають практично однорідні фізико-механічні показники структури на усій площині, які забезпечили можливість економного використання матеріалу під час розкрою. Коефіцієнт варіації на площині практично усіх показників склав 6 - 7 %, що характеризує її як рівномірно-пластичну. На основі досліджень деформаційних властивостей деталей на технологічних операціях формування підтверджено фізико-механічні показники, які довели, що характер розподілу подовжень на різних ділянках практично склав майже 50 % максимуму інших натуральних шкір. Розроблено склади композицій для обробки деталей верху в технологічному циклі виробу взуття з використанням методів математичного моделювання. Досліджено гігієнічні та міцнісні властивості плівок на деталях взуття. З використанням ПЕОМ розроблено можливі схеми суміщення та розкладки деталей спеціального взуття на шкірах даного типу. Теоретично й експериментально доведено доцільність використання в технологічному процесі формоутворення нового методу циклічної дії повітряного потоку з температурою вищою - нижчою 0 °C. Встановлено технологічні нормативи операції формоутворення взуття. Рекомендовано новий технологічний процес обробки деталей новими композиціями.

Теоретичне та практично обгрунтовано доцільність використання льоновмісних текстильних матеріалів у взуттєвому виробництві. Розроблено асортимент льоновмісних одно- та багатошарових текстильних взуттєвих матеріалів. Висвітлено комплексну модель багатошарового льоновмісного текстильного матеріалу, який використовується взуттєвою промисловістю. Проаналізовано існуючі методи дублювання та запропоновано новий технологічний режим, який базується на способі з'єднання шарів матеріалу водяною емульсією полівінілацетату за точковим методом. Обгрунтовано вибір асортименту взуття з використанням нових льоновмісних матеріалів. Оцінено експлуатаційні можливості розроблених моделей взуття. Наведено класифікацію показників якості взуття з багатошарових текстильних матеріалів. Для оцінки гігієнічних властивостей взуття з льоновмісних текстильних матеріалів розроблено методи визначення бактерицидної дії матеріалів, впливу поту на експлуатаційні показники взуття. Оцінювати комфортність взуття запропоновано за комплексним показником, згідно з розробленою формулою. Встановлено вплив радіаційного випромінювання на характеристики міцності льоновмісних взуттєвих матеріалів. Визначено економічний ефект від виготовлення нового виду черевиків чоловічих з комбінованим верхом (тканина + шкіра), який становить 13,9 тис. грн на 1000 пар взуття.

  Скачати повний текст

Оценена эффективность применения средств индивидуальной профилактики заболеваний кожи у рабочих химических предприятий Львова. Для профилактики возникновения дерматоза у всех обследованных рабочих использована мазь с каротином и фенозан-кислотой. Через 2 недели применения индивидуальных средств профилактики проведен клинический осмотр рабочих и определены защитные функции кожи. У всех обследованных наблюдалось улучшение клинического течения дерматоза, нормализация защитных свойств кожи.

Освещены современные взгляды на иммунопатогенез атопического дерматита (АД). Основное внимание уделено клеткам иммунной системы, участвующим в возникновении и развитии кожной аллергической фракции, изучен субпопуляционный состав лимфоцитов периферической крови и пораженной кожи. Отмечена роль Т-хелперов 1-го и 2-го типа (TH1 и TH2) в возникновении АД. Установлена роль основных клеточных медиаторов - цитокинов, участвующих в становлении аллергического воспаления при АД. Охарактеризованы основные дендритические клетки кожи, особенности представления антигена и роль дополнительных ко-стимуляционных сигналов, необходимых для продукции цитокинов определенного профиля. Рассмотрены некоторые варианты регуляции продукции интерлейкина-4 (IL-4), а также место и роль IL-12 в становлении и развитии АД.

Наведено результати вивчення впливу регулярного вживання в раціонах харчування спортсменів біофлавоноїдів чорноплідної горобини на міцність та еластичність кровоносних судин. Експерименти проведено з використанням методу дозованого розрядження на ділянку шкіри спортсмена з наступним підрахуванням кількості мікрокрововиливів. Встановлено значне підвищення міцності судин після вживання біофлавоноїдів протягом місяця.

Доведено, що шкіра хворих із різним ступенем тяжкості перебігу синдрому діабетичної ступні інтенсивно колонізована аеробними мікроорганізмами, серед яких зустрічаються угруповання стафіло- та мікрококів, коринебактерій, бацил, ентеробактерій і псевдомонад. Установлено, що градієнт щільності популяцій зростає за напрямком: шкіра тильної поверхні ступні - підошовна поверхня - IV міжпальцевий проміжок. Виявлено закономірності змін рівня колонізації топодермів шкіри, вмісту виразками мікроорганізмів залежно від ступеня тяжкості процесу, а також структурні зрушення в мікробіоценозі на рівні угруповань та популяцій. Вивчено чутливість мікрофлори до антибіотиків. Відзначено, що найефективнішими препаратами щодо більшості бактерійних угруповань є цефалексин, гентаміцин і тетрациклін, а проти кишкової групи бактерій - карбеніцилін. Найбільшу кількість стійких варіантів виявлено до лінкоміцину та пеніциліну. Встановлено, що під впливом аплікацій А-бактеріну відбувається виражена перебудова мікробіоценозу, яка характеризується зменшенням щільності колонізації шкіри бактеріями, особливо серед популяцій ентеробактерій, псевдомонад, стрептококів і золотистих стафілококів.

Процес становлення шкіри в перші дні життя після народження пов'язаний з морфогенезом епідерміса та його похідних. Ці процеси корелюють з ангіогенезом тканини. Одночасно, значну роль в розвитку судин відіграють лімфоцити, особливо імунологічно незрілі, максимальна кількість яких спостерігається на першу добу життя після народження.

Вивчено локальний вплив норадреналіну, ацетилхоліну, пропранололу й атропіну на регенерати шкіри та регенераційні невроми сідничого нерва в щурів. Показано, що норадреналін та атропін зменшують васкуляризацію регенераторних тканинних комплексів. Ацетилхолін і пропранолол призводять до протилежних змін. Реакції кровоносних судин на нейротрансміттери та їх антагоністи несуть не тільки кількісні, а й якісні зміни залежно від типу та напрямку дії речовин. Виразність відносних відхилень вивчених показників залежить від фази репаративного процесу.

Результати вивчення ланок мікроциркуляторного русла і тканинних базофілів (ТБ) в постгіпотермічному періоді показали залежність змін у судинах від стану та дегрануляції ТБ. Це дає можливість говорити про морфологічний і функціональний зв'язок між даними структурами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.1-2

Рубрики:

Мікробні і паразитарні дерматози

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі клініко-морфологічного аналізу результатів хірургічного лікування 387-ми хворих на первинно-локалізовану меланому шкіри визначено вирішальні прогностичні критерії прогресії хвороби, зокрема, індекс пухлинного ураження відвідних судин дерми та волосяних фолікулів, що корелює з розвитком метастазів і летальністю.

Изучено влияние эстрогенов и вобензима на ультраструктуру кожи женщин с поствариоэктомическим синдромом и ксерозом кожи. Препарат эстрогенного действия "Экстрожель" в половинной дозе наносили на поверхность предплечья до полного всасывания 1 раз через день. Через день назначали климадинон по 20 капель 3 раза в сутки. Препарат системной энзимотерапии "Вобензим" назначали по 2 капсулы трижды в день за полчаса до еды на протяжении 2 мес. Позитивное влияние примененных препаратов улучшает ультраструктуру гемокапилляров и структур дермы, снижает степень кератинизации эпидермиса и способствует исчезновению симптомов ксероза кожи.

Порівняльними дослідженнями мікробіоценозів шкіри у 50-ти здорових осіб і 29-ти хворих на цукровий діабет із синдромом "діабетичної стопи" встановлено, що різні топодеми нижніх кінцівок мають неоднаковий ступінь колонізації аеробними мікроорганізмами. Домінуючими таксонами на шкірі є різні види стафілококів. Градієнт щільності бактеріальних популяцій у здорових і хворих зростає в напрямку шкіра тильної поверхні стопи - підошва - міжпальцевий проміжок. За цукрового діабету відбувається перебудова мікробіоценозів шкіри, що проявляється, в першу чергу, у зменшенні інтенсивності колонізації різними бактеріями, а також у збільшенні частки бацил і зменшенні кількості коринебактерій.

Дотепер ін'єкції лишаються єдиним шляхом введення інсуліну хворим на діабет, хоча постійно розробляються альтернативні способи введення гормону. Основні напрямки - це розробка оральних, ректальних, назальних, окулярних, інгаляційних, трансдермальних способів введення. Але дослідники не можуть створити ефективний носій, який би захищав орально введений гормон від дії ферментів шлунка. Назальні та ректальні препарати інсуліну протягом багатьох років вважались потенційно прийнятними, щоб у близькому майбутньому замінити ін'єкції, оскільки за таких шляхів введення гормон швидко поглинався слизовими оболонками. Але згодом стало зрозуміло, що ефективність таких способів низька і потребує наявності сильних стимуляторів всмоктування. Крім того, метаболічний ефект від таких препаратів досить короткий і не може бути корисним у широкій медичній практиці. Багатообіцяючим був і інгаляційний метод введення інсуліну - за допомогою інгаляторів. Численні моделі інгаляторів з інсуліновими сумішами проходили клінічні випробування. Але відносна ефективність інгаляційних сумішей складала біля 10 %, тобто інгаляційна доза гормону мала бути в 10 разів вищою за ін'єкційну дозу. Дермальний шлях введення інсуліну не дав бажаних результатів - гормон не міг подолати бар'єр, яким є шкіра. У цілому після багатьох років досліджень ін'єкційний метод лишається єдиним надійним та ефективним шляхом введення інсуліну хворим на цукровий діабет.

Subcutaneous іnjectіons have been the only route of delіvery of іnsulіn therapy to dіabetіc patіents. Durіng thіs tіme, numerous attempts have been made to explore alternatіve routes for systemіc іnsulіn admіnіstratіon. Oral, rectal, nasal, transdermal, pulmonary іnsulіn delіvery systems have been developed. But just today, the dream of an "іnsulіn tablet" has not yet become a realіty, the maіn problem beіng dіgestіon and lack of a specіfіc peptіde carrіer system іn the gut. Nasal and rectal іnsulіn applіcatіon was consіdered for a number of years as a potentіal method, because of the rapіd absorptіon of іnsulіn through the nasal or rectal mucosa. However, relatіve bіoavaіlabіlіty was low and requіred the use of absorptіon enhancers and more іmportant, the metabolіc effect lasted too short to be of clіnіcal usefulness. To date the most promіsіng alternatіve route of іnsulіn admіnіstratіon іs the pulmonary delіvery of іnsulіn. A consіderable number of іnhalers (іn combіnatіon wіth approprіate іnsulіn formulatіons), whіch are to generate іnsulіn partіcles of an approprіate sіze for pulmonary delіvery, are currently іn the clіnіcal phase of development. The relatіve bіopotency of іnhaled іnsulіn іn most cases іs approxіmately 10 %, і.e., the dose of іnsulіn admіnіstered must be 10-fold hіgher than under s.c. applіcatіon. Dermal іnsulіn applіcatіon does not result іn a reproducіble and suffіcіent transfer of іnsulіn across the hіghly effіcіent skіn barrіer. Іn summary, іt appears that after several decades of research, іnjectіon іnsulіn therapy remaіns exclusіvely effectіve treatment for dіabetіc patіents.

Створено наукові засади ресурсоощадних технологій дублення та оздоблювання шкір шляхом використання поліфункціональних сполук, одержаних з природної вуглеводневої сировини та недублених відходів шкіряного виробництва. Теоретично та експериментально підтверджено гіпотезу щодо доцільності створення під час підготовки до дублення певної (щодо дубителів) активності функціональних груп, а також просторової структури колагену шляхом повнішого залучення активних центрів поліпептидних ланцюгів протеїну до взаємодії з застосовуваними матеріалами для того, щоб під час подальшої обробки формування та фіксації дерми відбувалися з наданням готовим шкірам необхідних властивостей. З урахуванням теоретичних уявлень про характер взаємодії нових поліфункціональних сполук (окиснених вуглеводнів, модифікованих похідних колагену та сірковмісних сполук) з колагеном та застосовуваними хімічними матеріалами, а також одержаних експериментальних даних розроблено шість ресурсоощадних технологій виробництва шкір хромового та безхромового дублення для верху взуття з використанням цих сполук. Відзначено, що запропоновані технології забезпечують підвищення якості готової продуції, а також більш раціональне використання сировини та хімічних матеріалів, покращання екологічного стану навколишнього середовища.

Описаны редко встречаемые случаи синдромов гиперэластической и вялой кожи. Представлены клинические типы и критерии дифференциальной диагностики.

У жінок, які мали косметологічні проблеми і в яких шкіра була ідентифікована як "судинна", визначалися порушення коагуляційного гемостазу, що виявлялось у формі недостатності механізмів протромбіназної активності за одночасного активування антикоагуляційних механізмів і системи фібрінолізу. Застосування комплексного лікування, яке включало блокатор вивільнення цитокінів - пентоксифілин, корекцію білкового обміну за допомогою інфузії амінокислотного коктейлю "Інфезол-40" (Berlin-Chemie AG), а також гепатопротектора (есенціале), забезпечувало ефективну корекцію порушень, що мали місце, виразність якої була більшою у порівнянні з традиційними методами комплексного лікування.

У женщин, имеющих косметологические проблемы и у которых кожные покровы были идентифицированы как "сосудистая кожа", определялись нарушения коагуляционного гемостаза, которые выражались в недостаточности механизмов протромбиназной активности при одновременной активации антикоагулянтных механизмов и системы фибринолиза. Применение комплексного лечения, включавшего блокатор высвобождения цитокинов - пентоксифиллин, коррекцию белкового обмена с помощью инфузии аминокислотного коктейля "Інфезол-40" (Berlin-Chemie AG), а также гепатопротектор (эссенциале), обеспечивало эффективную коррекцию имеющих место нарушений, выраженность которой была большей в сравнении с традиционными методами комплексного лечения.

Досліджено розвиток морфологічних структур та імунокомпетентних клітин у шкірі великої рогатої худоби у пренатальний період онтогенезу. Встановлено, що даний процес характеризується з 3-го по 5-й місяці та з 7-го по 8-й місяці ембріогенезу посиленою активацією, а з 4-го по 7-й - інтенсивним диференціюванням, внаслідок якого утворюються та формуються основні структурні компоненти шкіри: первинні та вторинні волосяні фолікули, потові та сальні залози, волосся. Виявлено, що з 3-го по 7-й місяці ембріогенезу у шкірі великої рогатої худоби відбувається диференціація імунокомпетентних клітин, а у подальший період (до народження) - зростання кількості лімфоцитів і клітин Лангерганса в епідермісі та тучних клітин і гранулоцитів у дермі, що обумовлює підготовку шкіри до контакту з антигеном. Доведено взаємозв'язок між морфологічним та імунологічним формуванням шкіри у великої рогатої худоби у пренатальний період онтогенезу. Встановлено, що шкіра великої рогатої худоби набуває імуноморфологічної зрілості на 7-му місяці пренатального розвитку, до якого в ній вже утворені основні морфологічні структури та всі різновиди імунокомпетентих клітин.