На основе изучения брюхоногих моллюсков меловых отложений Волыно-Подольской окраины Восточноевропейской платформы, которые находятся в основном фонде Государственного природоведческого музея, и обработки литературных данных о геологическом строении данной территории систематизирован состав сеноманских брюхоногих моллюсков и установлены места их наибольшего распространения. Выполненная работа дополняет представление о составе сеноманских фаунистических комплексов Волыно-Подолья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116.4е(4УКР)л613

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення систематичного складу черевоногих молюсків з крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. З'ясовано їх значення для розв'язання стратиграфічних і палеогеографічних проблем. Наведено монографічний опис 125-ти видів черевоногих з 33-х родини та 61-го роду, з яких 23-и види на дослідженій території виявлено вперше. Встановлено зміни таксономічної структури угруповань і наведено оцінку видового багатства черевоногих молюсків в альб-маастрихтському часі. Виділено й охарактеризовано три етапи розвитку фауни черевоногих: альбсеноманський, турон-коньяцький й сантон-маастрихстський. Вперше виділено шість комплексів черевоногих, кожен з яких характеризує певний стратиграфічний підрозділ. Виявлено залежність видового багатства черевоногих від певних фасціальних обставин. Досліджено залежність екологічної структури угруповань від палеогеографічних умов в окремих ділянках палеобасейну й її зміни протягом крейдового періоду. Встановлено ступінь фауністичної подібності крейдових черевоногих Волино-Поділля до ізохронних регіональних фаун Європи.

Висвітлено результати дослідження системного складу черевоногих молюсків із верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля, розкрито їх значення для вирішення завдань страти- та палеографії. Описано 130 видів черевоногих 36-ти родин і 67-ми родів. Виділено комплекси черевоногих, характерні для певних місцевих стратиграфічних підрозділів, виявлено залежність їх видового багатства від певних фаціальних умов. Проаналізовано вплив палеографічних умов в окремих ділянках палеобасейну на екологічну структуру угруповань і її зміни упродовж крейдового періоду. Визначено ступінь фауністичної подібності крейдових черевоногих Волино-Поділля до ізохронних регіональних фаун Європи.

  Скачати повний текст

Подано найбільш поширені і доступні методи збору та аналізу наземних безхребетних та хребетних в різних екосистемах. Наведено польове і лабораторне обладнання для збору та обробки тварин. Запропоновано таблиці для визначення (черевоногі молюски, наземні ракоподібні, багатоніжки, павукоподібні, листогризучі личинки, ознаки пошкоджень листків широколистяних порід) з різних літературних джерел до родини іноді триби і виду. Висвітлено основні способи виявлення слідів діяльності хребетних тварин.

Вперше описано черевоногих молюсків з відкладів середнього альбу Поділля. Вивчення їх систематичного складу дозволило виділити 19 видів, які належать до 15-ти родів та 12-ти родин. Виконані дослідження доповнюють уявлення про склад фауністичних комплексів середнього альбу на цій території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.164.1

Рубрики:

Prosobranchia Передньозяброві

Шифр НБУВ: РА401275 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.164*836:Е621.141.2

Рубрики:

Gastropoda Черевоногі

Шифр НБУВ: РА404853 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено рекомендації щодо використання черевоногих легеневих молюсків у системі біологічного моніторингу.

Приведены рекомендации по использованию брюхоногих легочных моллюсков в системе биологического мониторинга.

Recommendations for utilization of gastropod pulmonata molluscs in the biological monitoring are described.

Проаналізовано відомості про рідкісних і маловідомих молюсків, розповсюджених у західній частині Подільської височини та на інших рівнинних територіях заходу України. Загалом до огляду включено 27 видів наземних і 10 видів прісноводних молюсків, серед яких занесені до Червоної книги України Granaria frumenіtum, Chondrina clienta, Plicuteria lubomirskii. Очевидно, потребує додаткового підтвердження присутність у басейні Західного Бугу Lymnaea glabra, занесеного до Червоної книги України під назвою L. clavata. Те саме стосується присутності на заході України прісноводних молюсків Lymnaea turricula, Planorbis carinatus, Gyraulus acronicus. Значна частина розглянутих наземних молюсків може потребувати охорони також на загальнодержавному рівні. Особливо це стосується напівслизняків Daudebardia brevipes і D. rufa, більшість відомих знахідок яких зосереджена під Львовом, равликів Pupilla sterri (реліктовий вид), Truncatellina claustralis, Pyramidula pusilla. Деякі зі згаданих видів (Carpathica calophana, Cellariopsis orientalis, Eucobresia nivalis) є звичайними компонентами наземної малакофауни Українських Карпат, проте відносно рідко заходять на рівнинну частину заходу України. Вони можуть потребувати охорони на межі своїх природних ареалів.

Надано відомості про черевоногих молюсків, які зберігаються в колекціях Зоологічного музею Національного науково-природничого музею Національної академії наук України. За станом на лютий 2015 р. ці колекції нараховують більш ніж 77 тисяч екземплярів черепашок, які належать до 830-ти визначених видів. Загалом в колекціях 976-ти видів 424-х родів із 123-х родин.

На підставі дослідження поширення окремих надродин (PLEUROTOMARIOIDEA, TROCHOIDEA, STROMBOIDEA, CERITHIOIDEA і MURICOIDEA) в межах Північноєвропейської палеобіогеографічної провінції оцінено подібність пізньокрейдової фауни черевоногих молюсків Волино-Поділля до ізохронних фаун інших регіонів. Найбільша таксономічна схожість впродовж сеноман-маастрихтського проміжку часу встановлена між фаунами Німеччини, Польщі, Волино-Поділля і Донбасу, у складі яких виявлені 5 спільних видів (Conotomaria granulifera, Haustator planus, Nairiella hagenoviana, Tudicla carinata, Perissoptera emarginulata). Відмічено існування як внутрішніх зв'язків між регіонами Північноєвропейської провінції, так і зовнішніх з окремими ділянками Тетисної області.

З’ясовано сучасний видовий склад прісноводних черевоногих молюсків водойм басейну річки Тиси в межах України (Закарпатська область), з урахуванням найновіших таксономічних даних, а також особливості їх поширення на території дослідження та зоогеографічного складу фауни регіону. Вперше проведено комплексне дослідження фауни прісноводних черевоногих молюсків басейну р. Тиси в межах України з урахуванням найновіших таксономічних даних. Установлено сучасний видовий склад водних Gastropoda даного регіону, виявлено 8 нових для фауни Закарпаття видів. Встановлено особливості поширення прісноводних черевоногих молюсків на території дослідження, зокрема їх висотного розподілу. Вперше встановлено специфічні особливості складу фауни прісноводних черевоногих молюсків басейну р. Тиси в межах України у порівнянні з фаунами суміжних регіонів та з фауною України в цілому.

На підставі літературних і власних даних, а також фондових матеріалів Державного природознавчого музею НАН України та Зоологічного музею Львівського національного університету ім. Івана Франка проаналізовано таксономічний склад і особливості просторового розподілу черевоногих і двостулкових прісноводних молюсків на заході України. Складено видові списки для Волинського (Західного) Полісся, Волинської височини, Малого Полісся, Розточчя та Опілля, Західного Поділля, Середнього (Північного) Поділля, Прут-Дністровського межиріччя, Передкарпаття, Закарпатської низовини та гірської частини Українських Карпат. Встановлено, що на заході України можна вважати достовірно зареєстрованими 74 автохтонних та 6 адвентивних видів прісноводних молюсків із загальновизнаним видовим статусом, які належать до 35 родів і 15 родин. Адвентивними для заходу України є Potamopyrgus antipodarum, Physella acuta, Menetus dilatatus, Dreissena polymorpha, D. bugensis, Sinanodonta woodiana. Додаткового підтвердження вимагає присутність тут Lithoglyphus pyramidatus, Omphiscola glabra, Physella heterostropha, Planorbis carinatus, Pisidium conventus, P. tenuilineatum. Якщо не враховувати слабко досліджене малакологами Середнє Поділля, чітко виражене збіднення видового багатства прісноводних молюсків спостерігається лише в гірській частині Українських Карпат (38 видів, 17 родів, 8 родин), за наявності деяких специфічних компонентів прісноводних малакокомплексів (дрібні черевоногі молюски родів Bythinella і Paladilhiopsis). Найбагатший таксономічний склад прісноводних молюсків відмічений для Волинського Полісся: 67 видів, 29 родів, 15 родин. З'ясовано, що більшість прісноводних молюсків є рівномірно розповсюдженими по рівнинних і передгірних територіях заходу України. Лише поодинокі види можна вважати специфічними компонентами прісноводних малакокомплексів окремих фізико-географічних областей або річкових басейнів. Виділено низку видів, відсутніх у малакологічному фонді ДПМ НАНУ, а також територій, слабко представлених у ньому. Одержані результати будуть враховані під час подальшого комплектування фондових музейних колекцій.

Надано вперше оцінку для Азово-Чорноморського регіону роду водних безхребетних в живленні і сезонному розміщенні тундрових видів куликів на місцях їх міграційних зупинок. Визначено вперше для регіону участь різних видів водних безхребетних у формуванні доступної біомаси та енергетичної цінності кормів. Зазначено, що склад водних безхребетних в місцях живлення куликів за даними аналізу бентосних проб включав 26 видів: черевоногі молюски (Gastropoda) - 11 видів (42.3 %), ракоподібні (Crustacea) - 9 видів (34.6 %), багатощетинкові черви (Polychaeta) - 4 види (15.4 %), личинки комах (Insecta) - 2 види (7.7 %). Окреслено, что максимальна кількість видів характерна для лагун Сиваша - 21 вид (на Східному - 19, Центральному - 2), на Молочному лимані - 16 видів, Тузловських лиманах - 15 видів, а в низинах Тилігульського лиману - 8 видів. Розраховано вперше для водно-болотних угідь Східної Європи ємність кормових ресурсів, сформованих водними безхребетними, переважно бентос ним и організмами, важливими для живлення мігруючих куликів. Виявлено, що кулики використовують не більше 13 % від загальних обсягів продукуємої біомаси водних безхребетних в період їх сезонних міграцій. Оцінено забезпеченість тундрових видів куликів кормовими ресурсами на місцях міграційних зупинок в Азово-Чорноморському регіоні. Виявлено, що розміщення зграйних видів куликів детерміновано площею кормових територій, а розміщення інших видів куликів - біомасою кормових об'єктів.