Розглянуто проблему побутування та трансформації особистості Б.Хмельницького та уславлених козацьких полковників у семіотичному просторі пісенної епіки. Проведено порівняльний аналіз і семіотичне дослідження українських народних дум та істориних пісень. Виділено провідні мотиви та сюжети, що відображають перетворення історичних осіб у фольклорні постаті. Відзначено їх максимальну героїзацію та надання кращих людських якостей, що характерно для епічного протистояння "чужі" - "свої". Проаналізовано особливості творення фольклорних постатей (Б.Хмельницького, Богуна, Морозенка, Кривоноса, Нечая), виявлено значну кількість елементів християнської середньовічної свідомості, що водночас зберігають прадавні архаїчні риси. Показано, що фольклорні постаті втілюють образи мучеників, що прийняли смерть від ворогів за християнську віру. Розглянуто особливості використання архаїчних мотивів, зокрема образу бенкету, споживання перед битвою вина та риби, використання воєнних замовлянь і "характерництва" (чаклунства).

Висвітлено роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця XVIII - першої половини XIX ст. Зазначено, що під час заснування даних судів в кожному губернському центрі в процесі реформування місцевого управління, Катерина II намагалась враховувати європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва - гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями та вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примирити конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували у порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до суду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація, а також міщанська та селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних і авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження. Описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали судово-майнові суперчки, сімейні сварки, злочини малолітніх і душевнохворих, справи про чаклунство та забобони.