Представлено демонолексику як розгалужену, неоднорідну систему з усіма властивими їй ознаками. У межах системи виділено лексико-семантичні групи - "Відьма", "Некродемономени", "Перевертень", "Змій", "Чорт", кожна з яких має домінанту - часто родову назву (біс, відьма, ворожбит, знахар, мавка, перевертень, чаклун, упир, чорт). Найголовнішими механізмами розвитку лексико-семантичної системи демонологічних найменувань є формування значень на базі існуючих понять, словотворення, запозичення. Еволюцію аналізованої лексико-семантичної системи простежено на рівні якісних і кількісних характеристик складових одиниць. Розширення семного складу лексичного значення спричинене відображенням у ньому елементів кількох картин світу: язичницької, що характеризується шанобливим ставленням до духів природи, та християнської з різко негативною оцінкою демонів зла. Як загальномовні одиниці демономени притаманні більшості стилів мови, проте у межах кожного з них вони набують певних семантичних модифікацій.

Розглянуто проблему побутування та трансформації особистості Б.Хмельницького та уславлених козацьких полковників у семіотичному просторі пісенної епіки. Проведено порівняльний аналіз і семіотичне дослідження українських народних дум та істориних пісень. Виділено провідні мотиви та сюжети, що відображають перетворення історичних осіб у фольклорні постаті. Відзначено їх максимальну героїзацію та надання кращих людських якостей, що характерно для епічного протистояння "чужі" - "свої". Проаналізовано особливості творення фольклорних постатей (Б.Хмельницького, Богуна, Морозенка, Кривоноса, Нечая), виявлено значну кількість елементів християнської середньовічної свідомості, що водночас зберігають прадавні архаїчні риси. Показано, що фольклорні постаті втілюють образи мучеників, що прийняли смерть від ворогів за християнську віру. Розглянуто особливості використання архаїчних мотивів, зокрема образу бенкету, споживання перед битвою вина та риби, використання воєнних замовлянь і "характерництва" (чаклунства).

Висвітлено роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця XVIII - першої половини XIX ст. Зазначено, що під час заснування даних судів в кожному губернському центрі в процесі реформування місцевого управління, Катерина II намагалась враховувати європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва - гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями та вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примирити конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували у порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до суду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація, а також міщанська та селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних і авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження. Описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали судово-майнові суперчки, сімейні сварки, злочини малолітніх і душевнохворих, справи про чаклунство та забобони.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.78-47

Рубрики:

Кабачки

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено поглиблений параметричний аналіз рейтинг-рангового ТОП-10 ряду моніторингу телереклами лікарських засобів за 10 років (2004 - 2014 рр.), за критерієм стійкого утримання (виживання) на телеканалах України. Тактичною темою та об'єктом ТОП дослідження є встановлення, виживання або багаторічне утримання телерекламної продукції на основних каналах телебачення України та деяких інших країнах Європи. Методологічна стратегія та методична тактика, у сукупності, базується на загальновизнаних методах метааналізу, валідних формулах альтернативної статистики, обробки результатів аналітичного матеріалу дослідження як об'єкта "цілого", так і окремої частки цілого. Предмет дослідження - є предметний (номенклатура, асортимент) суб'єкт дослідження "частки" в "цілому". ТОП - градація результатів моніторингу телереклами ліків, парафармацевтичної продукції. Мета роботи - на підставі доказової фармації аналізу об'єктивних факторів обгрунтувати та внести зміни до законодавства України про рекламу ліків та, в кінцевому підсумку, повної заборони телереклами ліків, парафармації, імітації її під лікарські засоби, не ліцензованої діяльності екстрасенсів, чаклунів, ворожок, віщувальників, мольфарів т.п.

Охарактеризовано особливості інтерпретації демонологічного образу вовкулаки в творах О. Сомова та С. Александрова. З'ясовано, що архаїчна семантика персонажа стає універсальним конструктом в ідейно-естетичній організації художнього тексту. Фольклорні історії про перевертнів розгортаються в літературні сюжети про необмежені можливості та надзвичайні здібності людини. В творчості О. Сомова вовкулака постає в образі простака-дурня, чаклуна-перевертня, розбійника-лицаря, а герой С. Александрова проходить шлях від грішника до праведника. Письменників цікавить психологічний стан людини у вовчій шкірі.