Висвітлено наукові основи вирощування безвисадкових насінників цукрових буряків. Розкриваються шляхи підвищення збереженості рослин у зимовий період, урожайності та якості насіння. Показані ресурсозберігаючі технології вирощування насіння цукрових буряків на основі застосування безвисадкового способу.

Лікування хворих цукровим діабетом з гнійно-некротичними захворюваннями м'яких тканин здійснено за принципами активної хірургічної тактики. Для попередження післяоперційних нагноєнь виконувалось активне дренування рани, яке доповнювалось місцевим використанням пінних аерозольних препаратів, призначених для застосування в першій фазі ранового процесу. Підсумки порівняльного аналізу результатів лікування запропонованим методом доводять, що поєднання активного дренування рани з місцевим застосуванням пінних аерозолей після радикальної санації осередку гнійно-некротичної деструкції дозволяє стабілізувати процес загоєння, ефективно приглушує ранову мікрофлору і надійно запобігає розвитку місцевого запалення. Хірургічне лікування хворих цієї категорії повинно проводитися в умовах обов'язкового адекватного антидіабетичного лікування і корекції порушень у системі гомеостазу.

Розглянуто динаміку змін лейкоцитозу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у хворих з важкими ускладненнями калькульозного холециститу, а також деякі особливості клінічного перебігу соматичних захворювань у діабетиків. Всебічно досліджено вплив триовіту та триметазидину на нефро- та гепатотоксичність парацетамолу. Вивчено досвід використання кавінтону у комплексній терапії хворих з легенево-серцевою недостатністю та легеневою гіпертензією. Запропоновано сучасні методи хірургічного лікування шлунково-тонко-товстокишкових нориць. Наведено результати операції пересічення поверхневої скроневої артерії у комплексному лікуванні деяких захворювань сітківки та зорового нерву. Проаналізовано лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози локальною мікрохвильовою термотерапією.

Наведено результати клінічних та експериментальних досліджень, а також новітні дані щодо змін в нирках, головному мозку, органах кровообігу й травлення, вегетативні порушення за наявності гломерулонефритів, пієлонефритів, діабетичної нефропатії, ревматичних, лімфопроліферативних захворювань, енурезу в дітей, хронічної ниркової недостатності. Приділено увагу медикаментозним, фізичним методам лікування і психотерапії.

Проаналізовано залежність поверхневого натягу сечі від морфологічних змін тканин нирок у хворих на хронічний мезангіальний гломерулонефрит. Значну увагу приділено корекції анемії у хворих із термінальною хронічною нирковою недостатністю, способу корекції дисмікроелементемії, особливостям резидуально-органічної недостатності за різних рівнів ураження вегетативної нервової системи у дітей. Досліджено використання фенсукциналу в комплексній терапії діабетичної нефропатії у хворих на цукровий діабет II типу.

Розкрито біологічні особливості цукрових, кормових і столових буряків, сутність української інтенсивної технології вирощування цукрових і кормових буряків, що дозволяє максимально реалізувати потенційні можливості культури. Наведено необхідні матеріали з питань сучасного буряківництва, ілюстрації головних ланок інтенсивних технологій, їх економічне обгрунтування та рекомендації для запровадження у виробництво.

Подано результати біоенергетичної оцінки технології вирощування в залежності від різних моделей водозберігаючих режимів зрошення. Порівняння показників біоенергетичної ефективності технології вирощування з використанням досліджуваних гібридів цукрового буряку довели, що з енергетичної точки зору найбільшу ефективність отримано при вирощуванні гібриду Ялтушківський ЧС-72 з урахуванням господарської цінної частки та загального біологічного врожаю. Продуктивними також виявилися Ялтушківський однонасіннєвий 64 та Іванівський ЧС 33 гібриди.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

Вивчали вплив видалення на 60-й день вегетації частин листкової розетки та коренеплоду на вуглекислотний газообмін і вміст вуглеводів у листках цукрових буряків. Показано, що інтенсивність фотосинтезу листків, які сформувалися після видалення частини листкової розетки при інтактному корнеплоді, була вищою, ніж у відповідних листків контрольних рослин. Видалення частини коренеплоду призвело до збільшення співвідношення фотодихання: фотосинтез і темнового дихання у інтактної листкової розетки порівняно до інших варіантів. Різниця між варіантами досліду у вмісті суми водорозчинних цукрів і крохмалю в листкових пластинках і черешках відображала зв'язок цих речовин зі зміною асиміляційної активності фотосинтетичного апарату і перерозподілом вуглецю при штучному втручанні в донорно-акцепторні відносини між листковою розеткою і коренеплодом.

Досліджували дію регуляторів росту рослин емістима С, лактофола, вуксала, бетастимуліна і препаратів фірми "Іннагроса" на метаболізм сахарози в листках і її відкладання в коренях. Показано, що на різних фазах вегетації регулятори росту підвищували інтенсивність фотосинтезу, активність сахарозофосфатсинтази в листках і сахарозосинтази в коренеплодах, знижували темнове дихання, що впливало на цукристість цукрових буряків.

У вегетаційному досліді у листків, що закінчили ріст, у середині вегетації видалили половинки черешків шляхом поздовжнього розрізу в площині симетрії від листкової пластинки до коренеплоду. Проведені через 20 днів після редукції виміри вуглекислотного газообміну, транспірації, вмісту в листкових пластинах і черешках загального азоту, суми розчинних цукрів і крохмалю не виявили суттєвої різниці між контрольними та дослідними рослинами за цими показниками. Зроблено висновок щодо надмірності провідності черешків цукрових буряків для води та асимілятів, а їх значна частка в масі гички обумовлена забезпеченням механічної міцності для раціонального розміщення листкових пластинок у просторі.

Встановлено, що наявність бур'янів в посівах цукрових буряків від посіву до збирання урожаю або після фази зникання рядків збільшує динамічну щільність жуків Poecilus cupreus і Pseudoophonus rufipes у другій половині вегетації у 2 - 4 рази.

З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

Тромбоцити хворих на інсулінзалежний цукровий діабет (ІЗЦД) характеризуються підвищеною здатністю до процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що проявляється зростанням вмісту у клітинах речовин, які реагують із тіобарбітуровою кислотою (ТБК-позитивних продуктів). Одночасно спостережено зменшення активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази - основних ферментів антиоксидантного захисту клітин. Активація ПОЛ і порушення функціонування ферментної антиоксидантної системи може бути однією з основних причин підвищення чутливості тромбоцитів людей, хворих на цукровий діабет, до дії тромбіну. Застосування нікотинаміду у терапії цукрового діабету нормалізує активність ферментів антиоксидантного захисту, а також нормалізує тромбініндуковану агрегацію тромбоцитів у першій фазі процесу.

Розглянуто субмікроскопічну будову нирок у щурів з експериментальним цукровим діабетом I типу в динаміці захворювання, а також зміни, що відбуваються у нирках щурів з цукровим діабетом під впливом ангіопротектора ізодибуту. Показано, що цукровий діабет тривалістю 2 - 6 міс. призводить до розвитку ознак діабетичної нефропатії - потовщення базальних мембран судин, діабетичного гломерулосклерозу, глікогенового некрозу канальців. Введення препарату ізодибуту тваринам із тривалим перебігом цукрового діабету I типу змінювало морфологічну картину нирок на краще за рахунок нормалізації структури базальних мембран гломерулярних капілярів, зменшення ступеня виразності запальних явищ у гломерулах і в канальцевому сегменті нефрона, ознак поліпшення процесів ультрафільтрації у гломерулах загалом.

Досліджено вплив унітіолу на поліоловий шлях обміну глюкози у щурів зі стрептозотоциновим діабетом. Встановлено, що 14-денне застосування унітіолу у дозі 9 мг/кг маси тіла перешкоджає надмірному накопиченню сорбітолу у сідничному нерві діабетичних тварин. Виявлена коригувальна дія унітіолу на поліоловий шлях не є наслідком інгібування альдозоредуктази, а пов'язана з підвищенням активності тіолового ферменту сорбітолдегідрогенази.

Встановлено, що цитокіни лябіального епітелію дослідженої групи хворих приводять до зниження функціональної активності Т-лімфоцитів.

Висвітлено загальні закономірності ангіогенезу мікроциркуляторного русла, а також ультраструктурні закономірності вторинного ангіогенезу в пренатальному періоді розвитку людини. Розкрито структурні аспекти вторинного ангіогенезу в шкірі людини у нормі та у випадках появи пухлин. Досліджено зміни в ультраструктурі пласкої гемангіоми, що виникли під впливом опромінення аргоновим лазером; мікроциркуляторні зміни у хворих на цукровий діабет ІІ типу під впливом лазерної терапії; структурні зміни компонентів нефрона у разі важкого ступеня клітинної дегідратації та реадаптації в експерименті; зміни у мікроциркуляторному руслі тонкої кишки собак під час стимуляції черевних симпатичних нервів в експерименті; морфологічні зміни у печінці у разі змішаного хронічного гепатиту В і С; морфологічні зміни ускладнених форм холециститу та холангіту в експерименті. Проаналізовано особливості цитоархітектоніки лімфатичних вузлів під час дії на них низькоенергетичного червоного лазера. Описано динаміку змін мікрометричних показників легень після опіку шкіри. Наведено морфо-функціональну характеристику слинних залоз і слизової оболонки бронхів на етапах формування хронічного обструктивного бронхіту; ультраструктурні характеристики ішемічного та реперфузійного ушкодження міокарда. Викладено концепцію розвитку генітального ендометріозу.

Розглянуто вікові особливості функції підшлункової залози та нирок хворих на інсулінозалежний цукровий діабет під впливом гіпоксичної гіпоксії, а також клініко-лабораторні аспекти синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів із хронічним пієлонефритом без порушення азотовидільної функції. Проаналізовано ефективність інтубації тонкої кишки у комплексному лікуванні гострої спайкової кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту. Досліджено стан антиоксидантної системи та процесів ліпопероксидації у тварин з токсичним ураженням солянокислим гідразином. Подано кількісну та якісну оцінку синдрому легеневої гіпертенцзії за допомогою комп'ютерної томографії.

Вивчено генетичну детермінацію інсулінозалежного (ІЗЦД) та інсулінонезалежного (ІНЦД) цукрового діабету та захворювань щитовидної залози. Показано значення генетичних факторів в їх детермінації та наявність міжлокусної взаємодії в системі генетичного контролю ІЗЦД та ІНЦД. Виявлено генетичну самостійність перелічених захворювань і генетичну однорідність ІНЦД.