Розглянуто актуальні питання землеробства і рослинництва, зокрема, наведено результати дослідження залежності продуктивності та врожайності сільськогосподарських культур (картоплі, озимої пшениці, сої, проса, гороху, яблуні, льону-довгунцю, кормових буряків, ярого ячменю) від строків внесення добрив і способів обробітку грунту.

Проведено дослідження щодо вивчення впливу органічного та органо-мінерального фону добрив на урожай, кормову цінність і екологічну чистоту кормових буряків за умов кормової сівозміни Полісся України.

Висвітлено наукові основи вирощування безвисадкових насінників цукрових буряків. Розкриваються шляхи підвищення збереженості рослин у зимовий період, урожайності та якості насіння. Показані ресурсозберігаючі технології вирощування насіння цукрових буряків на основі застосування безвисадкового способу.

Розкрито біологічні особливості цукрових, кормових і столових буряків, сутність української інтенсивної технології вирощування цукрових і кормових буряків, що дозволяє максимально реалізувати потенційні можливості культури. Наведено необхідні матеріали з питань сучасного буряківництва, ілюстрації головних ланок інтенсивних технологій, їх економічне обгрунтування та рекомендації для запровадження у виробництво.

Викладено економічні основи ринкових відносин у бурякоцукровому підкомплексі. Оцінено сучасний стан бурякоцукрового виробництва та розкрито чинники його ефективності. Проаналізовано ситуацію на внутрішньому та зовнішньому ринках цукру. Розглянуто питання інфраструктури, інтеграції, маркетингу тощо. Визначено тенденції розвитку продуктивності сировинної бази даного виробництва.

Подано результати біоенергетичної оцінки технології вирощування в залежності від різних моделей водозберігаючих режимів зрошення. Порівняння показників біоенергетичної ефективності технології вирощування з використанням досліджуваних гібридів цукрового буряку довели, що з енергетичної точки зору найбільшу ефективність отримано при вирощуванні гібриду Ялтушківський ЧС-72 з урахуванням господарської цінної частки та загального біологічного врожаю. Продуктивними також виявилися Ялтушківський однонасіннєвий 64 та Іванівський ЧС 33 гібриди.

Розглядаються основні результати науково-дослідної роботи відділу фітопатогенних вірусів за останнє 20-річчя. Наводяться найбільш значні досягнення у вивченні вірусів, розповсюджених в Україні; пошуку вірусостійких форм серед диких видів і селекційних зразків сільськогосподарських культур; дослідженні природної та індукованої стійкості рослин до вірусів; вивченні антивірусних речовин і розробці способів їх практичного застосування; одержанні вірусостійких рослин методами генної та клітинної інженерії.

Вивчали вплив видалення на 60-й день вегетації частин листкової розетки та коренеплоду на вуглекислотний газообмін і вміст вуглеводів у листках цукрових буряків. Показано, що інтенсивність фотосинтезу листків, які сформувалися після видалення частини листкової розетки при інтактному корнеплоді, була вищою, ніж у відповідних листків контрольних рослин. Видалення частини коренеплоду призвело до збільшення співвідношення фотодихання: фотосинтез і темнового дихання у інтактної листкової розетки порівняно до інших варіантів. Різниця між варіантами досліду у вмісті суми водорозчинних цукрів і крохмалю в листкових пластинках і черешках відображала зв'язок цих речовин зі зміною асиміляційної активності фотосинтетичного апарату і перерозподілом вуглецю при штучному втручанні в донорно-акцепторні відносини між листковою розеткою і коренеплодом.

Досліджували дію регуляторів росту рослин емістима С, лактофола, вуксала, бетастимуліна і препаратів фірми "Іннагроса" на метаболізм сахарози в листках і її відкладання в коренях. Показано, що на різних фазах вегетації регулятори росту підвищували інтенсивність фотосинтезу, активність сахарозофосфатсинтази в листках і сахарозосинтази в коренеплодах, знижували темнове дихання, що впливало на цукристість цукрових буряків.

У вегетаційному досліді у листків, що закінчили ріст, у середині вегетації видалили половинки черешків шляхом поздовжнього розрізу в площині симетрії від листкової пластинки до коренеплоду. Проведені через 20 днів після редукції виміри вуглекислотного газообміну, транспірації, вмісту в листкових пластинах і черешках загального азоту, суми розчинних цукрів і крохмалю не виявили суттєвої різниці між контрольними та дослідними рослинами за цими показниками. Зроблено висновок щодо надмірності провідності черешків цукрових буряків для води та асимілятів, а їх значна частка в масі гички обумовлена забезпеченням механічної міцності для раціонального розміщення листкових пластинок у просторі.

Встановлено, що наявність бур'янів в посівах цукрових буряків від посіву до збирання урожаю або після фази зникання рядків збільшує динамічну щільність жуків Poecilus cupreus і Pseudoophonus rufipes у другій половині вегетації у 2 - 4 рази.

Вивчено дію екзогенних регуляторів росту рослин - емістиму С і бетастимуліну на активність сахарозофосфатсинтази і сахарозосинтази цукрового буряка. Встановлено, що обприскування рослин у фазі 8 - 10 листків емістимом С активувало сахарозофосфатсинтазу на 43 - 233 %, бетастимуліном - на 18 - 130 %. Це супроводжувалось підвищенням до 50 % активності сахарозосинтази в коренеплодах. Однак у середовищі з ізольованими ферментами регулятори росту активували тільки сахарозофосфатсинтазу, а сахарозосинтазу - ні. Зроблено висновок, що емістим С і бетастимулін здатні безпосередньо стимулювати синтез сахарози в листках сахарозофосфатсинтазою. Сахароза, яка надходить у коренеплоди, сприяє активації сахарозосинтази. Активація сахарозофосфатсинтази в листках і сахарозосинтази в коренеплодах стимулює процеси росту та цукронакопичення.

Висвітлено результати досліджень, проведених 1993 - 1996 рр. в УкрЦВТ, щодо впливу густоти насаджень на продуктивність і якість збирання кормових буряків.

Розглядається екологічна ситуація, що склалася в басейні ріки Дніпро, особлива увага приділена впливу харчової промисловості. Приведені конкретні показники забруднення по агропромисловому комплексу і окремим галузям - м'ясопереробній, молокопереробній, цукровій промисловості для 19 областей і окремих водних об'єктів Дніпровського басейну.

Встановлено, що зменшення глибини зяблевої оранки з 30-32 см до 14-16 см під цукрові буряки та з 25-27 см до 14-16 см під кукурудзу на зерно, суттєво не позначилося на продуктивності даних культур.

Розглянуто конструкторсько-технологічні схеми сепараційних робочих органів бурякозбиральних машин, дифузійні процеси в оксидних шарах залізохромових сплавів. Досліджено особливості метрологічного забезпечення неруйнівного контролю, стаціонарні та нестаціонарні температурні поля в тонких необмежених циліндрично-ізотропних пластинках із круговим отвором, прецизійне джерело тестової напруги змінного струму для вольтметрів з корекцією характеристики перетворення. Наведено алгоритм оптимізації надійності технічних систем керування з використанням імовірнісного моделювання, розрахунок статичної стійкості стрічок гвинтових механізмів, а також подано оцінку міцності конструкцій відкритого профілю сільськогосподарської техніки.

Встановлено генетичний контроль ознаки "опушеність листової пластинки" у рослин цукрового буряку. На підставі результатів гібридологічного аналізу виявлено серію множинних алелів локуса Н1, який контролює дану ознаку. Показано, що алель Н11 не повністю домінує над алелем Н12, тоді як обидва алелі повністю домінують над алелем Н13.

Відображено результати вивчення комбінаційної здатності за ознаками врожайності, цукристості, вмісту шкідливих іонів натрію та калію у вихідних популяцій цукрових буряків, на підставі яких планується створення ліній-запилювачів для чоловічостерильних форм з метою формування високопродуктивних гібридів. Визначено переважаючу частку впливу адитивних ефектів на формування господарсько-цінних ознак. Відібрано перспективні комбінації з високим ефектом гетерозису за комплексом ознак. Обговорюється стратегія селекційного поліпшення вихідних форм цукрових буряків на основі вивчення генетичної обумовленості елементів продуктивності.

Встановлено, що посів кормових буряків малими нормами висіву насіння, орієнтування сільськогосподарських машин у міжряддях, суміщення технологічних операцій і механізоване збирання дозволяє отримати економію витрат енергії на рівні 6,6-9,6 %.

Обгрунтовано стабільну систему годівлі бичків з 20-денного до 20-місячного віку, що забезпечує збільшення виробництва яловичини з 1 га кормової площі на 10 - 13 , підвищення її якості, зменшення витрат корм. од. обмінної енергії, зернофуражу і протеїну на 1 кг їстівного білка + жиру в м'якоті туш.