Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.522.2 я431(0) + Е623.353.533Str я431(0)

Рубрики:

Falcones Соколовидні

Шифр НБУВ: ВА717224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.626.831 + Е621.143.114*832

Шифр НБУВ: РА348889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто динаміку фауни хижих ссавців упродовж XX ст. та їх сучасне поширення у причорноморських районах. Уперше встановлено проникнення шакала в Україну та формування його популяцій, а також досліджено динаміку чисельності різних хижаків і виявлено її значну залежність від антропогенного чинника. Проведено аналіз стану популяцій мисливських і рідкісних видів, вивчено їх біотопний розподіл і особливості живлення. Значну увагу приділено дослідженню морфології лисиці та єнотоподібного собаки. Виявлено збільшення їх розмірів на півдні України. На підставі проведених досліджень розроблено заходи, спрямовані на відтворення ресурсів і охорону хижих ссавців.

Наведено відомості про поширення, середовище існування, біотичні особливості окремих видів ссавців (ВС) Закарпаття, їх чисельність, взаємозв'язок із заплавними біотопами. Розкрито характеристику трофічних і топічних взаємозв'язків, природоохоронний статус ВС та особливості їх популяції, а також загальну характеристику закарпатської теріофауни та питання її охорони. Описано комахи, рукокрилі, зайцеподібні, гризуни, хижі, ратичні види фауни, а також види, щодо яких здійснено інтродукцію, які зникли та сумнівні види, нові види фауни.

Даны сведения о распространении, среде существования, биотических особенностях отдельных видов млекопитающих (ВМ) Закарпатья, их численности, взаимосвязи с заплавными биотопами. Раскрыты характеристика трофических и топических взаимосвязей, природоохранный статус ВМ и особенности их популяции, а также общая характеристика закарпатской терриофауны и вопросы её охраны. Описаны насекомые, рукокрылые, зайцеобразные, грызуны, хищники, ратические виды фауны, а также виды, относительно которых осуществлена интродукция, исчезнувшие и сомнительные виды, новые виды фауны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р728-28 + Е0*801.1-652.152

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА372847 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.333.425

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що аналіз розмірних показників відбитків слідів окремих видів родини Mustelidae на певному субстраті дає змогу визначати велику кількість показників. За слідами можна визначати стать та вік тварин, виконувати обліки чисельності тварин і слідкувати за переміщеннями окремих особин.

Analysis of overall sizes of footprint of some mustelids on different substrate allows checking the many different parameters. Using tracking of the animals, the following data can be established: sex and age of separate specimens, number of animals and tracking of some individuals.

Встановлено, що оптимізоване живильне середовище для культивування Podisus maculiventris Say. забезпечує високий рівень розвитку популяції. Запропоноване живильне середовище на достеменно високому рівні забезпечує виживання, зменшення тривалості постембріонального розвитку, зростання показників маси імаго, кількості відкладених яєць. Вирощені на живильному середовищі хижі клопи спроможні знайти і знищити за добу на 27,91 і 41,86 відсотків більше яєць колорадського жука у порівнянні з контрольним варіантом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.1-652.15

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж23045 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати дослідження поширення та сезонної динаміки зараження основних хижих видів риб: окуня, судака та щуки паразитичними нематодами Eustrongylides excisus, Jagerskiold, 1909 в Дніпро-Бузькому лимані та дельті Дніпра Миколаївської та Херсонської областей. Встановлено, що найбільші показники інвазії були в окуня річкового (Perca fluviatilis), екстенсивність інвазії становила 85,1 %. Показники екстенсивності інвазії в судака (Sander lucioperca) та щуки (Esox lucius) були майже однаковими - 58,1 та 58,9 % відповідно. Спостерігали два піки підвищення рівня показників інвазії протягом року - навесні та восени. Було відмічено, що максимальних показників екстенсивності та інтенсивності інвазії еустронгілідоз досягає навесні. Найбільше заражених риб виявляли серед окуня, екстенсивність інвазії була 95,4 %; в судака та щуки - 81,8 і 80,4 % відповідно. Влітку загальна кількість інвазованих риб зменшувалась, але екстенсивність інвазії у окуня характеризувалась найвищими показниками - 72,7 %. В судака та щуки екстенсивність інвазії була 41,6 і 55,5 % відповідно. Восени екстенсивність інвазії еустронгілідозу у окуня була 75,7 %, в судака - 57,6 %, у щуки - 51,9 %. Найнижчі показники зараження хижих видів риб відмічали взимку порівняно з іншими сезонами року. Показники зараження нематодою E. excisus в окуня була 66,6 %, в судака - 35,7 % та у щуки - 26,6 %. Поширеність нематоди E. excisus серед хижих риб у зазначених природних водоймах становила 70,5 %. Інтенсивність інвазії відзначалась найвищими показниками в окуня та коливалась від 1 до 14 нематод в одному екземплярі. Найнижчі показники інтенсивності інвазії були в судака - 1 - 9 екземплярів.

Шкідники кукурудзи найбільше перешкоджають зростанню врожайності культури порівняно з іншими чинниками, оскільки наявні на посівах увесь вегетаційний період її вирощування, і пошкоджують рослини в усіх фазах розвитку - від насіння у грунті до зерна при зберіганні, тому знання видового складу шкідливих комах кукурудзи, період їх появи і стадія шкідливості нададуть змогу дослідити та впровадити найбільш ефективні заходи регулювання чисельності фітофагів, які забезпечать оптимальний фітосанітарний стан посівів і зведуть до мінімуму застосування пестицидів. Мета досліджень - визначення видового складу, чисельності, домінантності і поширення шкідливих комах кукурудзи в Лівобережному Лісостепу України, виявлення їх шкідливості залежно від абіотичних і біотичних чинників. У процесі досліджень 2017 - 2018 рр. було проаналізовано фітосанітарний стан агроценозу кукурудзяного поля в умовах Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що культуру пошкоджують 39 видів комах із 7 рядів та один вид кліщів. Найбільшу загрозу сходам кукурудзи завдавали личинки восьми видів коваликів (Elateridae) та личинки пластин-частовусих (Scarabaeidaе). Найнебезпечнішим шкідником генеративних органів кукурудзи 2017 - 2018 рр. виявилася бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hbn., родина Noctuidae, ряд Lepidoptera), що заселяла посіви кукурудзи до 75 % з чисельністю 67,5 гусениць на 100 рослин. Упродовж вегетаційного періоду на рослинах були присутні такі види шкідників: злакові мухи (Chloropidae), черемхова (Rhopalosiphum padi L.) та звичайна злакова попелиці (Schizaphis graminum Rond.), хлібна смугаста блішка (Phyllotreta vittula Redtenb), кукурудзяний стебловий метелик (Ostrinia nubilalis Hbn.), клопи родини сліпняків (Miridae), польові клопи (Lygus), хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.), п'явиця синя (Oulema lichenis Voet.), цикадка шестикрапкова (Macrosteles laevis Rib.) та темна (Laodelphax striatella Fall). Наявність цих фітофагів на посівах кукурудзи не перевищувала ЕПШ. Домінуючими ентомофагами були: сонечко 7-крапкове (Coccinella septempunctata L.) та двокрапкове (Adonia dipunctata L.); хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.), хижі жужелиці (Caradidae), золотоочка звичайна (Chrysoperla larnea St.) та мухи сирфіди (Syrphidae).

Наведено результати дослідження хижих видів риб - судака (Sander lucioperca Linnaeus, 1758), окуня звичайного (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758) та щуки (Esox lucius Linnaeus, 1758) в акваторіях Дніпро-Бузького лиману і дельти Дніпра; встановлено можливі асоціації еустронгілідозної інвазії з іншими паразитозами риб. Виявлено, що серед збудників паразитарних хвороб, які уражують досліджувану рибу, найбільшу частку становлять дигенетичні сисуни та нематоди, - 35,6 та 31,8 % відповідно. Найменшу групу паразитів, які уражають промислових риб, становлять акантоцефальози - 0,71 %. Серед окунів спостерігали ураження збудниками диплостомозу (екстенсивність інвазії (ЕІ) була 50,7 %, а інтенсивність інвазії (ІІ) - в межах 2 - 41 екз.); параценогонімозу (ЕІ - 15,3 %, ІІ і 7 - 31 екз.); постодиплостомозу (ЕІ - 9,97 %, ІІ І 87 - 118 метацеркаріїв); дактилогірозу (ЕІ - 37,2 %, ІІ - 5 - 14 екз.); ларвального трієнофорозу (ЕІ - 1,66, ІІ - 2 - 5 цист); еустронгілідозу (ЕІ - 85,2 %, ІІ - 1 - 14 личинок); рафідоскаридозу (ЕІ - 12,8 %, ІІ - 4 - 36 нематод); псевдоехіноринхозу (ЕІ - 2,7 %, ІІ - 1 - 3 екз.); аргульозу (ЕІ - 12 %, ІІ - 6 - 18 екз.); ергазильозу (ЕІ - 6,02 %, ІІ - 11 - 26 рачків). Паразитофауна щуки характеризувалась збудниками диплостомозу (ЕІ - 62 %, ІІ - 3 - 17 личинок); параценогонімозу (ЕІ - 42,7 %, ІІ - 1 - 38 метацеркаріїв); постодиплостомозу (ЕІ - 10,7 %, ІІ - 23 - 51 екз.); дактилогірозу (ЕІ - 17,8 %, ІІ - 2 - 15 екз.); диплозоонозу (ЕІ - 0,67 %, ІІ - 1 екз.); трієнофорозу (ЕІ - 56,5 %, ІІ - 1 - 9 екз.); валіпорозу (ЕІ - 24,9 %, ІІ - 1 - 11 плероцеркоїдів); еустронгілідозу (ЕІ - 58,9 %, ІІ - 1 - 13 личинок); рафідоскаридозу (ЕІ - 76,4, ІІ - 8 - 31 нематода), псевдоехініринхозу (ЕІ - 2,02 %, ІІ - 2 - 9 скребликів); аргульозу (ЕІ - 28,2 %, ІІ - 2 - 63 паразити). Зараження судака збудниками паразитарних хвороб також було виявлено. Так, реєстрували збудників диплостомозу (ЕІ - 52,7 %, ІІ - 1 - 13 паразитів); параценогонімозу (ЕІ - 15,3 %, ІІ - 1 - 17 метацеркаріїв); постодиплостомозу (ЕІ - 8,8 %, ІІ - 5 - 84 личинки); дактилогірозу (ЕІ - 31 %, ІІ - 2 - 23 екз.); валіпорозу (ЕІ - 5,9 %, ІІ - 1 - 2 плероцеркоїди); еустронгілідозу (ЕІ - 58,1, ІІ - 1 - 9 екз.); рафідоскаридозу (ЕІ - 18,2 %, ІІ - 5 - 8 нематод); псевдоехіноринхозу (ЕІ - 0,49 %, ІІ - 2 акантоцефала); ергазильозу (47,2 %, ІІ - 7 - 28 рачків).

Мисливські ресурси потребують регулярного обліку кількісного їх складу, дослідження якісного стану диких тварин та умов їх існування, а також пошуку дієвих рішень для усунення проблем мисливського господарства.) Мета статті - проведення порівняльного аналізу між чисельністю популяції хижих тварин і кількістю випадків сказу на території Полтавської та Сумської областей України. Як об'єкти, що досліджувалися, були обрані такі види хижих ссавців (род. Canidae) - вовк (Canis lupus L., 1758) та лисиця (Vulpes vulpes L., 1758). За даними Державного комітету статистики України в період 1978 - 2019 рр. найбільша чисельність лисиці на території України спостерігалася 1999 та 2000 рр. (126 900 та 116 650 голів відповідно). У період 2000 - 2014 рр. відбулося різке зменшення популяції лисиць понад 50 %. Аналізуючи динаміку чисельності лисиці на території Полтавської області за 2011 - 2019 рр., зроблено висновку, що за вказаний період різких коливань у показниках не спостерігалося, але порівняно з 2011 - 2013 рр. наступні періоди спостереження мали тенденцію до збільшення чисельності лисиць. Проведений аналіз чисельності лисиці на території Сумської області за аналогічний період показав протилежну динаміку зниження кількості тварин вдвічі з 2651 голів 2011 р. до 1500 голів 2019 р. Аналіз звітності Державного комітету статистики України щодо чисельності популяції вовка на території України загалом виявив, що кількісний склад популяції вовка на території України збільшився вдвічі з 1190 голів 1978 р. до 2468 - 2013 рр. В подальші шість років спостережень різких коливань у чисельності тварин не відбувалося, а середні показники складали 2225 +- 100,30. В наступний семирічний період (2013 - 2019 рр.) кількість тварин у середньому становила 6 +- 1,07 голів, а 2019 р. тварин взагалі не реєстрували, що говорить при знищення вовка як виду на території Полтавської області і може мати катастрофічні наслідки. Не менш серйозна ситуація склалася на території Сумської області за аналогічний період спостереження. За даними Державного комітету статистики України в період 2011 - 2015 рр. кількість тварин у середньому становила 75 +- 6,60 голів, то вже в наступні періоди (2016 - 2019) середня кількість тварин становила 2 +- 2,89 голови, що на 97 % менше від первинних показників. При аналізі кореляції виявлено, що при зменшенні чисельності популяції хижих тварин відмічається тенденція до збільшення випадків сказу як у Полтавській, так і в Сумській областях України. Встановлено, що за 2010 - 2019 рр. на території Полтавської області спостерігали значні коливання випадків через кожні 2 - 3 роки. У структурі захворюваності тварин на сказ серед лисиць на території Полтавської області за 2015 - 2019 рр. спостерігали тенденцію до зменшення випадків. Протилежна ситуація випадків сказу спостерігалася серед лисиць на території Сумської області, при цьому відмічали значні коливання 2010 та 2018 рр., протягом 2015 - 2019 рр. на території Сумської області виявляли тенденцію до зростання випадків сказу.

Наведено результати вивчення видового складу, поширення та динаміки чисельності денних хижих птахів Донецького кряжу. Встановлено видовий склад, характер перебування та чисельність денних хижих птахів. Виявлено поширення, біотопічні зв'язки денних хижих птахів у межах Донецького кряжу. Проведено фенологічні досліджения річних циклів, визначено адаптації та стратегії кормодобування денних хижих птахів у зв'язку з антропогенною трансформацією досліджуваної території. Визначено головні чинники фауногенезу соколоподібних на Донецькому кряжі протягом 200 років. Встановлено вибірковість мозаїк біотопів під час влаштування гніздових ділянок і територій в залежності від їх антропогенної трансформації. Досліджено внутрі- та міжвидові взаємовідносини денних хижих птахів. У результаті досліджень і аналізу літературних джерел визначено 28 видів денних хижих птахів, які в різні періоди життєвого циклу перебувають у межах Донецького кряжу.