Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

В тексте доминантных летальных мутаций зародышевых клеток самцов крыс изучено влияние генотоксикантов фенобарбитала и фторурацила. Впервые установлена высокая мутагенность фторурацила и выраженные антимутагенные свойства биотрита С.

Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Из двух изучавшихся генотоксикантов, фторурацил проявил большую токсичность, чем фенобарбитал. Показана возможность моделирования пародонтита у крыс длительным введением прооксиданта фторурацила, что косвенно свидетельствует о нарушениях функционирования генома клеток пародонта при этой патологии. Биотрит-С проявил более выраженные защитные антиоксидантные эффекты в слизистой оболочке полости рта крыс на фоне изученных генотоксикантов.

Изучены отдаленные результаты комбинированного лечения с применением интраоперационной внутрибрюшинной химиотерапии (ВБХТ) 64 больных с распространенными формами рака прямой кишки. У 16 больных данная схема лечения была дополнена применением отечественного рекомбинантного интерферона (лаферона). В схеме лечения использованы иммобилизированные на кремнийорганической матрице 5-фторурацил и доксорубицин. По данным оценки эффективности данного метода лечения показатель 5-летней выживаемости больных увеличился с 30 до 50 наряду со снижением частоты возникновения рецидивов у больных с наличием метастазов в региональных лимфатических узлах. Проведенные иммунологические исследования свидетельствуют об отсутствии иммунодепрессии, обычно индуцированной цитостатиками.

Изучено влияние гумата натрия на рост и содержание пигментов в ростках робинии псевдоакации и гледичии трехколючковой, растущих на загрязненной серой и фтором почве. Показано значительное ингибирование ростовых процессов растений и уменьшение количества пигментов в условиях загрязнения почвы. Установлено, что использование гумата натрия позволяет оптимизировать ростовые процессы и содержание пигментов у ростков, которые выращивались при сульфитно-фторидном загрязнении почвы. В связи с этим рекомендовано применение гумата натрия для повышения устойчивости растений в промышленных зонах.

Висвітлено морфологічні зміни у нервовій системі, які виникли внаслідок опікової хвороби. Визначено вікову динаміку вмісту гормонів тироксину та трийодтироніну в сироватці крові свиней різної статі; динаміку вмісту фтору в питній воді та можливості дефторування води сполуками кремнію. Наведено морфологічну характеристику експериментального хронічного запального процесу в бронхолегеневому комплексі на ранньому етапі формування та шляхи його корекції вермілатом і дексаметазоном. Описано методичні підходи до визначення потреби у лікарях-спеціалістах, які ведуть амбулаторний прийом хворих, і ліжковому фонді за сучасних умов оптимізації галузі охорони здоров'я. Здійснено клінічний аналіз виникнення післяопераційних вентральних гриж та їх рецидивів у хворих на ожиріння.

На изолированном сердце морских свинок изучены эффекты воздействия нового отечественного фторсодержащего активатора АТФ-зависимых калиевых каналов - ПФ-10. Показано, что последний увеличивает сократимость сердечной мышцы и дозозависимо уменьшает сопротивление коронарных сосудов. Небольшие дозы ПФ-10 (1, 10 мкмоль/л) снижают спонтанные нарушения ритма деятельности сердца, тогда как увеличение дозы ПФ-10 до 0,1 ммоль/л приводит к возрастанию этих нарушений. Предварительная активация АТФ-зависимых калиевых каналов с помощью ПФ-10 вызывает кардиопротекторный эффект в опытах с ишемией и реперфузией миокарда, который подобен известному кардиопротекторному феномену ишемического прекондициирования.

Досліджено вплив феротитану та комплексного феросплаву електрошлакової виплавки в покритті електродів фтористокальцієвого типу УОНИ 13/55 на механічні властивості, наявність неметалічних включень та домішок у наплавленому металі.

Исследовано влияние добавок частиц нитрида титана (TiN) и карбонитрида титана (TiCN) в жидкий алюминий на его макро- и микроструктуры. Установлено, что степень измельчения зерна алюминия А99.7 может быть существенно увеличена за счет введения TiN в смеси с фторцирконатом калия. Показано, что обработка расплава А99.7 указанной смесью оказала большее влияние на измельчение зерна, чем добавки промышленных лигатур AlTi6, А1Тi5СО.1. Частицы формирующейся в металле тройной фазы AlTiZr выступают зародышами для роста дендритов алюминия. Предложен вероятный механизм образования тройной фазы.

Взаємодією хірального (R)-(-)-1-феніл-1,2-етандіолу з морфолінотрифторсульфураном одержано суміш відповідних діастереомерних фторидів. Уперше показано застосування силільного захисту в реакції фторування.

Методом циклічної вольтамперометрії досліджено процес елекроосадження діоксиду марганцю з фторвмісних електролітів у порівнянні з сульфатним. За допомогою обертового дискового електрода встановлено різницю в значеннях дифузійної та міграційної складових граничного струму залежно від природи ліганду. Швидкість процесу у фторвмісних електролітах перевищує таку у сульфатних як на стадії окиснення Mn(II) до Mn(III), так і на стадії окиснення Mn(III) до Mn(IV). Про це свідчать більші значення струмів у фторвмісних електролітах, ніж у сульфатних за інших рівних умов, що обумовлено більш вагомим внеском у масоперенос міграційної складової.

Розглянуто структуру кістково-суглобового туберкульозу в різних вікових групах, досвід використання фторхінолонів для комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, вплив антиміко-бактеріальних препаратів на функцію зовнішнього дихання у даних хворих. Висвітлено особливості клінічного перебігу туберкульозу легень у робітників вугільних шахт, роль денних стаціонарів у ранньому виявленні захворювання. Досліджено ефективність стандартних режимів хіміотерапії у хворих із деструктивними рецидивами туберкульозу легень, взаємозв'язок туберкульозу органів дихання і груп крові.

Досліджено механізм електровідновлення іонів лантану на фоні хлоридних та хлоридно-фторидних розплавів за 973 К з використанням вольт-амперометрії за стаціонарних і нестаціонарних умов поляризації на срібному та платиновому електродах. Аналіз стаціонарних і нестаціонарних хвиль у хлоридних розплавах за загальновідомими критеріями свідчить про протікання трьохелектронного процесу, контрольованого дифузією. Встановлено, що введення фторид-іона призводить до зміщення хвилі відновлення лантану в більш від'ємну область та розтягування хвилі вздовж осі потенціалів, що свідчить про відновлення змішаних різнолігандних комплексів, це підтверджується і характером анодної гілки циклічних вольт-амперограм. У разі більшого надлишку фторид-іонів відбувається незворотнє відновлення фторидних комплексів La. Наведено розрахунок коефіцієнтів дифузії.

В ротовой жидкости детей 11 - 12 лет, страдающих диспластическим сколиозом выявлен дисбаланс содержания основных минеральных компонентов: кальция, неорганического фосфора, магния, что обусловливает снижение стойкости твердых тканей зубов и подтверждается высокой распространенностью и интенсивностью кариеса у этой группы детей.

На основании многолетних рентгенодифракционных исследований сварочных флюсов и модельных шлаковых систем предложена модель строения шлаковых расплавов. Модель основана на предположении, что после плавления в расплаве образуются шарообразные микрогруппировки нанометрического масштаба, основу которых составляют плотноупакованные кислородные атомы, а в октаэдрических и тетраэдрических пустотах плотной кислородной упаковки располагаются катионы, которые компенсируют отрицательный заряд кислородных анионов. Между шаровыми группировками имеется свободное пространство, которое заполнено атомами, молекулами или ионами, состояние которых можно оценить как газообразное.

Показано, что вазодилататорные эффекты нового фторсодержащего активатора АТФ-зависимых калиевых каналов - флокалина - зависят от характера повышения исходного сосудистого тонуса. Норадреналин и, особенно, ангиотензин II частично ингибируют вазодилататорные эффекты флокалина. У животных со спонтанной артериальной гипертензией ингибирующее влияние ангиотензина II усилено. При вазоконструкции, вызванной калиевой деполяризацией, вазодилататорные свойства флокалина практически не отличаются у нормотензивных и гипертензивных животных, тогда как вазодилататорные эффекты ацетилхолина у последних существенно ослаблены. Это позволяет считать перспективным использование флокалина при гипертензиях.

Приведены результаты определения активности щелочной и кислой фосфатаз, протеолитической активности и содержания общего белка в слюне детей до и после проведения профилактики кариеса фторидсодержащими препаратами.

Рассмотрены история промышленного производства фосфатов и последние достижения в области практического применения фосфатных материалов. Освещены вопросы синтеза, применения, а также свойства таких фосфатов, как гидроксоапатит, фтороапатит, хлороапатит, бромоапатит, оксиапатит, карбонатсодержащий апатит, апатиты кадмия, ортофосфаты кальция (аморфный фосфат кальция, трикальций фосфат, октакальцийфосфат, тетракальцийфосфат), фосфаты магния, алюминия и редкоземельных элементов, двухмерные слоистые фосфаты (фосфат циркония, уранилфосфат, ванадилфосфат), фосфаты с трехмерной пространственной структурой, а также порошковые и конденсированные фосфаты. Описано производство фосфатных стекол и стеклокерамики.

Подана проблема накопичення плутонію в атомній енергетиці. Запропоновано спосіб спалювання плутонію в реакторах на теплових нейтронах. Обгрунтована можливість фторидної переробки ядерних відходів.