Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Розглянуто проблему ціннісного вибору, а також людиновимірного характеру системних цінностей. Детально проаналізовано "онтологічний" та "комунікативний" повороти сучасної філософської та етичної думки. Значну увагу приділено ціннісному аспекту досвіду свідомості, а також проблемі раціональності наприкінці XX ст.

Викладено соціально-психологічні засади дослідження управління освітніми організаціями у західній психології. Висвітлено деякі особливості психології спілкування підлітків через Internet. Проаналізовано уявлення про владу студентської молоді як показник її управлінської позиції у сфері державотворення. Розкрито історико-генетичні аспекти становлення ціннісного рівня свідомості особистості. Визначено ситуативні фактори агресивної поведінки молоді. Здійснено експериментальне вивчення оцінок експертів і оцінок, одержаних за допомогою автоматизованих атестаційних систем. Наведено характеристику рівнів самореалізації курсантів у зв'язку з їх навчально-пізнавальною активністю. Описано психологічні умови становлення мотивації керівників загальноосвітніх шкіл до професійного вдосконалення. Відображено особливості індивідуального психологічного консультування керівників організацій з проблем управління. Вивчено роль особистісних характеристик класного керівника в управлінні учнівським колективом.

Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Наведено загальну характеристику і періодизацію античної філософії, детально висвітлено класичний період її розвитку (Сократ, Платон, Арістотель).

У роботі здійснено порівняльний філософсько-епістемологічний аналіз трьох класичних концепцій прекрасного у математиці: піфагореїзму, платонізму, арістотелізму. Проаналізовано розвиток ідей математичної гармонії в античній філософській та науковій традиції, теоретично з'ясовано наявність об'єднуючого смислотворчого зв'язку поміж ними. Матеріали досліджень дають підстави розглядати джерелом ідеї математичної естетики античну філософію.

Висвітлюються катастрофічні мотиви в творчості Євгена Маланюка, втілення у його поезії універсалій художньої свідомості. Розглядаються не тільки джерела тих чи інших художніх прийомів, але їх розвиток і особливе значення в системі необароко (наприклад, гіперболи, анафори, анаграми, риторичні інтонації та ін.). Підкреслено, що Є.Маланюк сконструював у своїх творах особливий катастрофічний час і простір, заповнивши цей континуум конкретними подіями і предметами та рефлексіями про них.

Проведено комплексне дослідження життя і діяльності Б.С.Лепкого через призму української національної ідеї. Головну увагу приділено змісту, формам і напрямкам цієї діяльності. Розглянуто процес становлення національно-патріотичних поглядів діяча. У роботі проаналізовано роль його письменницької, наукової, культурно-просвітньої та громадсько-політичної діяльності в українському національному відродженні кінця XIX - початку XX ст., у піднесенні національної свідомості українського народу. Встановлено місце Б.С.Лепкого в історії вітчизняної культури.

Подано структурне дослідження генези російського слов'янофільства як цілісної світоглядної доктрини XIX ст., що визначає засадничі риси й теперішньої російської суспільної свідомості. Всесвітньо відомий славіст крок за кроком простежує цей духовно-інтелектуальний феномен у його зародженні (М.Щербаков, М.Карамзін, М.Погодін, В.Одоєвський, О.Чаадаєв), класичних самовиявах (І.Кирєєвський, О.Хом'яков, К.Аксаков), опозиційній єдності з оксиденталізмом (В.Бєлінський, М.Герцен, М.Грановський, К.Кавелін) та дезінтеграційних метаморфозах часів Ф.Достоєвського та В.Соловйова. Вказується, що ця подальша інтелектуальна історія Росії незаперечно свідчить про виняткову живучість і світоглядну значущість даного явища. Праця представлена як аналітична енциклопедія російського слов'янофільства і є наріжним каменем осмислення російської суспільно-філософської думки XIX-XX століть.

Розглянуто типи та методи природоохоронних заходів. Показано, що навчально-виховні, конструктивні та організаційні екологічно спрямовані заходи - вміло організований педагогічний процес підготовки кадрів різного профілю.

Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Наведено рекомендації щодо змісту діяльності кураторів академічних груп студентів і класних керівників, спрямованої на виховання національно свідомої особистості. Викладено методологічні аспекти національної самосвідомості як суспільного феномену. Розглянуто питання про методологію визначення сутності та внутрішньої структури феномену національної свідомості. Висвітлено проблему співвідношення об'єктивно-предметних і суб'єктивно-ціннісних факторів (чинників) націогенезу й етногенезу. Досліджено деякі проблеми патріотичного виховання.

На підставі достовірних документів і свідчень доведено, що Волинь є козацьким краєм. Розглянуто традиції волинського народу, становище Волині у період національно-визвольної революції 1648 р., а також роль відомих історичних постатей - С.Наливайка, Д.І.Вишневецького-Байди, О.Дашкевича, Д.Братковського, І.Мазепи та інших у становленні незалежної української держави та піднесенні національної свідомості українського народу.

Висвітлено найважливіші події, явища та тенденції історичного процесу у ХХ ст. в країнах Європи та Північної Америки у міжвоєнний період і роки Другої світової війни. Розкрито особливості суспільної свідомості та духовного життя західного суспільства в міжнародний період. Охарактеризовано суспільно-політичні рухи: профспілковий, жіночий, молодіжний, робітничий, соціалістичний, комуністичний та фашистський.

Вперше здійснено спробу висвітлення філософської проблематики у контексті та на підставі цінностей хліборобського світогляду. Виявлено найбільш істотні риси, сенсожиттєву роль, культуротворчий потенціал останнього. Проаналізовано історичні типи філософії, буття природи, суть та властивості свідомості, чинники формування культури мислення, проблему людини у філософії. Розглянуто соціальну структуру суспільства, форми суспільної свідомості, соціально-філософський аспект сільськогосподарського виробництва, а також чинники формування особистості.

Висвітлено основні події та явища в історії взаємин релігії та філософії, відображених у вченні І.Канта про віру розуму. Досліджено основні етапи розвитку теології як першого компромісу між вірою та розумом у Європі, взаємовпливи теології та філософії, а також спроби позарелігійної інтерпретації людської спроможності вірити. Проаналізовано критичну філософію Канта та основні положення його вчення про віру. З'ясовано внесок вченого в осягнення цілісності людської свідомості, без ієрархічного поділу людських спроможностей на розумові, моральні та такі, що викорінені у вірі. Розглянуто філософсько-теологічні засади кантівських висновків щодо співвідношення віри та знання.

Розглянуто основні літературно-критичні праці з творчого доробку відомого поета, перекладача, критика-літературознавця, філософа, мемуариста О.Тарнавського - наукові розвідки, статті, рецензії, критичні нариси, начерки популяризаторського характеру, опубліковані у різних періодичних виданнях. Всі матеріали об'єднано у кілька тематичних розділів: філософія, теорія літератури, українська література (материкова і діаспорна), зарубіжне письменство, театр, образотворче мистецтво.

Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.