Проведено дослідно-промислові плавки низькосортного брухту нікелю з метою одержання зливків нікелю маркою не нижче НП2, які в подальшому використовуються для одержання напівфабрикатів у вигляді теплоі холоднодеформованих безшовних труб, в тому числі капілярних, тонкостінних та особливо тонкостінних, кругів, квадратів, шестигранників та ін. Показано, що під час електронно-променевої плавки відбулося значне видалення з брухту нікелю домішкових елементів та якість металу стала відповідати марці нікелю не нижче НП2. Із метою подальшого вивчення якості одержаних зливків проведено комплексні дослідницькі роботи з виготовлення напівфабрикатів у вигляді тягнутих м'яких прутків діаметром 40 мм і проволоки діаметром 3 мм. Визначено, що механічні властивості напівфабрикатів із нікелю, отриманого способом ЕПП, повністю відповідають вимогам стандартів. Показано, що ефективним способом одержання зливків нікелю із вторинної сировини є електронно-променева плавка, оскільки надає змогу забезпечити високий рівень якості одержуваного матеріалу, а якість напівфабрикатів за хімічним складом, структурою та механічними властивостями повністю відповідає вимогам стандартів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.4

Рубрики:

Плівки

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - аналіз поводження з відходами літій-іонних батарей у Китаї та їх ресурсної цінності. Літій-іонні батареї широко використовуються в електронному та електричному обладнанні, а з розвитком науки і техніки їх майбутні перспективи стають ще значнішими. Сьогодні постає проблема захисту навколишнього середовища та переробки відпрацьованих літій-іонних батарей. Утилізація ресурсів підвищує ефективність використання матеріалів та енергії. Кобальт, літій та інші метали мають значний потенціал відновлення. Базуючись на аналізі наявних даних, у статті досліджено поточну ситуацію та наявні проблеми переробки та утилізації відпрацьованих літій-іонних батарей у Китаї з погляду вихідних матеріалів для батарей, виробничих процесів, технології переробки та утилізації. Порівняно сучасні матеріали, які використовуються як аноди, катоди та електроліти у літій-іонних батареях. Зокрема, найкращі перспективи застосування органічних сульфідів і їх полімерів інтеркальованих літієм, літій гексафлуорофосфату в органічних розчинниках тощо. Оцінені ресурси, які можна відновити з відпрацьованих літій-іонних батарей: для китайського ринку це 600 тонн/рік кобальту, 560 тонн/рік міді, 190 тонн/рік алюмінію, 1000 тонн/рік заліза, і 40 кг/рік літію. Технології переробки, які використовуються в Китаї, є відносно застарілими, з низьким ступенем автоматизації, що призводить до забруднення навколишнього середовища. З позитивних тенденцій варто відмітити застосування моделі переробки відпрацьованих літієвих батарей електромобілів, яка передбачає джерела фінансування цього процесу виробниками. До того ж, в Китаї активно займаються виробництвом гідроксиду нікелю, гідроксиду кобальту та іншої готової продукції з перероблених відпрацьованих літій-іонних батарей, що сприяє ефективному використанню ресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П148 + П008

Рубрики:

Збиральні операції у цілому

Сільськогосподарська екологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні дані щодо обсягів утворення побутових металовмісних відходів, зокрема алюмінієвих банок з-під напоїв, консервних банок, відпрацьованого електричного та електронного обладнання, електротехнічних джерел живлення (акумуляторів та гальванічних елементів), а також освітлювальних ламп. Розглянуто основні методи поводження із зазначеними відходами та наведено їхній критичний аналіз. Особливу увагу приділено методам перероблення та утилізування таких поширених натепер відходів, як відпрацьоване електричне та електронне обладнання, хімічні джерела електричного струму, а також освітлювальні лампи. З огляду на стрімке зростання обсягів споживання електричної та електронної продукції показано, що наразі спостерігається тенденція не стільки вдосконалювати методи утилізації відповідних відходів, скільки забезпечити випуск більш довговічних товарів, які передбачають можливість їх ремонту. Пропонується поступовий перехід від стратегії 3R (Reuse, Reduce, Recycle - повторно використовувати, скорочувати, переробляти на вторинні матеріальні ресурси) до стратегії 10R (Refuse, Rethink, Reconsider, Reuse, Repair, Refurbish, Remanufacture, Repurpose, Recycle, Recover - відмовлятися, переосмислювати, переглядати, повторно використовувати, ремонтувати, оновлювати, переробляти, перепрофілювати, переробляти на вторинні матеріальні ресурси та відновлювати). При цьому не знімається з порядку денного й розроблення ефективних технологій вилучення з металовмісних побутових відходів не лише традиційних заліза, алюмінію, міді та їхніх сплавів, а й більш дефіцитних металів, зокрема рідкісноземельних та важких металів, а також металів платинової групи, що дасть можливість істотно знизити техногенне навантаження на довкілля.

Наведено основні дані щодо обсягів світового виробництва скла й виробів з нього. Проаналізовано шляхи поводження з продукцією зі скла, що втратила свої споживчі властивості. Показано відмінність скляних відходів від решти твердих відходів з точки зору можливості їх багаторазового повторного перероблення без втрати експлуатаційних властивостей, а також надзвичайно повільного розкладання у природних умовах. Розглянуто основні методи поводження зі скляними відходами та наведено критичний аналіз кожного з них. Увагу приділено методам перероблення та утилізування скляних відходів, які дають можливість ефективно використовувати вторинну скляну сировину безпосередньо за призначенням з притаманними їй експлуатаційними властивостями. Перспективним є використання скляних відходів у складі будівельних матеріалів та виробів: бетону, асфальту, цегли, плитки, тепло- та звукоізоляційних матеріалів та виробів. Проте перед організацією виробництва відповідної продукції мають бути проведені грунтовні дослідження, передусім з точки зору впливу на скловмісні матеріали й вироби лужно-кремнеземної хімічної реакції, яка може призвести до їх розтріскування та передчасного руйнування відповідної продукції. Запропоновано основні шляхи вирішення проблеми скляних відходів.

Розкрито сучасний стан проблем, пов'язаних зі зростанням обсягів викидів парникових газів і температури довкілля через надмірне спалювання викопних видів палива (нафти, вугілля, природного газу). Проаналізовано реалізацію європейського досвіду впровадження оподаткування викидів вуглекислого газу, який позитивно вплинув на реалізацію енергозбереження та зменшення викидів парникових газів в країнах ЄС. Показано що на країни G20 припадає 78 % глобальних викидів парникових газів, тому вони відіграють найважливішу роль в глобальних зусиллях щодо пом'якшення наслідків кліматичних змін. Наведені показники фактичних глобальних викидів вуглекислого газу України та її міжнародні зобов'язання по досягненню кліматичної нейтральності. Розкриті потенційні наслідки для економіки країни впровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustment Mechanism - CBAM), Наведено порівняльний аналіз розмірів податків на викиди парникових газів України та інших країн. Будівельна галузь споживає до 40 % від всіх енергоносіїв, що використовуються в країні, тому має величезні резерви економії енергетичних ресурсів. Показано, що ефективним рішенням зменшення викидів парникових газів і сповільнення зростання глобальної температури залишається впровадження в технології будівельних матеріалів, зокрема у виробництво малоклінкерних цементів, неметалевої арматури. Посадка кущів, дерев, озеленення стін і дахів, майданчиків для паркування транспорту залишаються важливим напрямком дизайну ландшафту і служать природним механізмом поліпшення екології за рахунок фотосинтезу. У сповільненні глобального потепління визначальну роль відіграє зменшення використання викопних видів палива з подальшою відмовою від них на користь ВДЕ. Упровадження зелених стандартів нового будівництва та утеплення застарілого житлового фонду сприятимуть зменшенню енерговитрат у будівництві.

Небезпечні компоненти, хоч і складають невелику частку побутових відходів, є найпроблемнішою фракцією, яка потребує спеціальних методів і засобів поводження і через свою токсичність створюють значну небезпеку для довкілля та людини. Серед небезпечних побутових відходів найпоширенішими є батарейки, люмінесцентні лампи, мийні засоби, фарби, відходи електричного та електронного обладнання. В Україні дані щодо утворення цієї категорії відходів є дещо суперечливими, оскільки підприємства і організації подають у Державну службу статистики України відомості щодо утворення всіх категорій відходів, а статистичні дані щодо вмісту небезпечних компонентів у побутових відходах відсутні. Їх обсяг оцінюється в 0,5 - 3 тис. тонн/рік. Проаналізовано дані Державної служби статистики України та визначено кількість утворених в комерційному секторі відходів, які можуть бути віднесені до небезпечних побутових відходів. Так, спостерігається стабільне зменшення обсягів небезпечних побутових відходів майже вдвічі за останні 4 роки, найбільше - по електричним побутовим приладам (в 6 разів). При цьому обсяги утворення деяких категорій відходів - засобів хімічного захисту рослин (пестицидів); харчових олій та жирів; забруднених пакувальних і фільтрувальних матеріалів та захисного одягу; медичного обладнання та інструментів; медичних інфекційних відходів, - навпаки зростали. З небезпечних компонентів найбільше утворюється непридатного обладнання та приладів, батарей та акумуляторів, відходів добрив, медичних відходів та харчових олій і жирів, люмінесцентних ламп та інших ртутьвмісних відходів. Частка небезпечних побутових відходів в Україні оцінена на рівні 0,03 - 0,1 % або 0,24 кг/рік на 1 особу, з урахуванням комерційного сектора - 0,13 - 0,26 % (до 0,74 кг/рік на 1 особу), що є на порядок менше ніж у інших країнах. Це може свідчити про занижені дані через неефективність системи обліку відходів і значно більші реальні обсяги утворення небезпечних побутових відходів. Динаміка утилізації небезпечних побутових відходів є позитивною (збільшення у 5 разів за останні роки), однак вона досягається майже виключно за рахунок утилізації свинцевих батарей, фармацевтичних препаратів, медичних інфекційних відходів, медичних приладів та інструментів.

Лише протягом 1995 - 2014 рр. поширеність переробки та утилізації твердих побутових відходів у Європейському Союзі збільшилася більше ніж удвічі. Один з пунктів Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною підтверджує актуальність дослідження системи управління твердими побутовими відходами. Тому визначення регресійної залежності, що описує динаміку поширеності переробки та утилізації твердих побутових відходів у Вінницькій області, для вирішення проблеми поводження з ТПВ є актуальною науково-технічною задачею. Мета дослідження - визначення за допомогою регресійного аналізу залежності, що характеризує динаміку поширеності переробки та утилізації твердих побутових відходів у Вінницькій області. Під час дослідження використано метод регресійного аналізу результатів однофакторних експериментів та інших парних залежностей з вибором найадекватнішого виду функції з 16 найпоширеніших варіантів за критерієм максимального коефіцієнта кореляції. Регресія проводилась на основі лінеаризувальних перетворень, які дозволяють звести нелінійну залежність до лінійної. Визначення коефіцієнтів рівняння регресії здійснювалось методом найменших квадратів за допомогою розробленої комп'ютерної програми "RegAnaliz", яка захищена свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір. Отримано адекватну регресійну залежність та побудовано графічну залежність, що описує динаміку поширеності переробки та утилізації твердих побутових відходів у Вінницькій області, та дозволяє наочно проілюструвати цю динаміку, показати достатню збіжність теоретичних та фактичних результатів. Встановлено, що протягом 2014 - 2020 рр. поширеність переробки та утилізації твердих побутових відходів у Вінницькій області зростала за степеневою залежністю. Спрогнозовано, що поширеність переробки та утилізації твердих побутових відходів у Вінницькій області за існуючих темпів зростання може досягти середньоєвропейського рівня 74,51 % у 2030 р.

Висвітлено проблеми, що спричинені прискореним використанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та відповідним накопиченням відходів. Розглянуто перспективи найближчих років, пов'язані з потребами енергетичного переходу до чистих технологій та сталого розвитку. Основна увага приділена питанням утилізації обладнання відновлюваної енергетики, особливо вітрової та фотоелектричної, після завершення термінів експлуатації. Проаналізовано стан справ у світі з переробкою та продовженням життєвого циклу матеріалів ВДЕ. Підкреслено важливість впровадження економіки замкнутого циклу у сфері відновлюваної енергетики і наголошено на її ролі у боротьбі за скорочення викидів парникових газів. Проведено аналіз проблем, пов'язаних з утилізацією відходів у технологіях сонячної і вітроенергетики. Наведено приклади інноваційних розробок лопатей вітроелектричних турбін провідними компаніями для забезпечення утилізації відходів матеріалів та компонентів турбін, які сприяють вирішенню проблеми. Щодо відходів фотоелектричних панелей виконано аналіз поточного стану з їх утилізацією, дано рекомендації на найближчу перспективу. Надано узагальнені рекомендації на підставі досліджень, виконаних провідними фахівцями, для впровадження заходів з використання відходів ВДЕ.

Встановлено, що в складних процесах економічної трансформації надзвичайно важливу роль відіграє фіскальна екологічна політика, однією із функцій якої є пряма участь у реалізації природоохоронної політики держав європейського континенту, які рішуче та виважено реагують на поглиблення ресурсних проблем та екологічної кризи. Головним призначенням статті є встановлення впливу екологічних податків на процеси реалізації природозберігаючої політики в європейському економічному просторі із врахуванням фінансово-економічних можливостей європейських країн сучасності. Для реалізації цього завдання застосовані комплексні показники, дослідження яких відбуваються аналітичним методом через проведення порівняльного аналізу. Рекомендовано вивчати та узагальнювати, а за можливості, і впроваджувати в Україні досвід європейських країн щодо формування сучасної системи екологічного оподаткування. Здійснено системний аналіз показників, які характеризують рівень надходжень від екологічних податків у ЄС. Визначено базові аспекти впровадження екологічного оподаткування в європейських країнах, адже реалізація фіскальної екологічної політики має стати одним із стимулювальних факторів збереження природи. Доведено, що деградація довкілля і нераціональне використання природних ресурсів є основним мотивуючим стимулом для трансформації природоохоронної політики в Європі, але для її повноцінної реалізації без ефективного впровадження екологічного оподаткування не обійтись. Використаний широкоформатний дослідницький механізм, що визначає реальний вплив різних видів екологічних податків на підвищення технологічного рівня виробництва та на створення сприятливого інвестиційного клімату. Європейські держави вже досягли певних результатів, але модифікація природоохоронної політики повинна мати безперервний характер та відповідати вимогам часу. Досліджено, що екологічне оподаткування може бути важливим важелем матеріального й психологічного впливу на виробника і споживача товарів та послуг не екологічного спрямування, а фінансові інструменти дедалі частіше використовуються країнами ринкової економіки з метою покращання якості екосистем і умов життя суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л920.9 + Л322-37

Рубрики:

Відходи виробництва м’яса і м’ясних продуктів та їх використання

Фосфорні добрива

Шифр НБУВ: Ж25096 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему захоронення твердих побутових відходів з урахуванням наявності в них включень у вигляді лако-фарбових покриттів поліграфічного дизайну. Показано, що їх утилізація, враховуючи, що понад 90 % твердих побутових відходів мають такі включення, потребує обгрунтованих технологічних рішень. Показано, що основною проблемою є утилізація змішаних відходів, до яких належить уся пластикова упаковка з побутових відходів, а також жорсткі та гнучкі вироби з полімерів різних типів та кольорів, які зазвичай створюються з елементами друкованого дизайну. Пропонується використовувати високотемпературні методи утилізації на основі процесів піролізу та газифікації. Такі методи доцільно розглядати в поєднанні з технологіями отримання альтернативних енергоносіїв та отримання на їх основі різних видів речовин та енергії, наприклад, механічної, теплової та електричної. Наведено опис процесів газифікації низькосортового твердого палива за методом термодинамічного моделювання. Показано, що економічна ефективність утилізації відходів суттєво підвищується при поєднанні процесів піролізу та газифікації, коли процеси утилізації відходів піролізної установки та газогенератора об'єднано в один технологічний процес, що дасть можливість довести утилізацію відходів майже до 100 %. Вказується, що перспективно використання продуктів газифікації та піролізу, в тому числі коксу та гарячої золи, в двигунах зовнішнього згоряння типу двигуна Стірлінга (із зовнішнім підведенням тепла).

Епідеміологічні дослідження виявили зв'язок між розладами сну та несприятливими метаболічними наслідками, зокрема ожирінням, інсулінорезистентністю та цукровим діабетом 2 типу у дорослих, підвищеним ризиком кардіометаболічних захворювань і смертності. До порушень сну, які призводять до зазначених захворювань, належать зміна тривалості сну, хронічне обмеження сну, надмірний сон, зміни архітектури сну, фрагментація сну, порушення циркадних ритмів (позмінна робота) та синдром обструктивного апное сну. Сон і циркадні ритми модулюють або контролюють щоденні фізіологічні патерни, що має важливе значення для нормального метаболічного здоров'я. Метаболічні процеси, зокрема толерантність до глюкози, змінюються протягом дня і ночі та на різних стадіях сну. Під час сну знижується утилізація глюкози мозком і активність симпатичної нервової системи та підвищується тонус блукаючого нерва. Показники поширення ожиріння та цукрового діабету 2 типу зростають у всьому світі одночасно зі зростанням поширеності недосипання та порушень сну. Результати епідеміологічних і патофізіологічних досліджень, проведених у різних країнах серед різних соціально-економічних груп, підтверджують, що порушення сну підвищують ризик розвитку кардіометаболічних порушень, зокрема цукрового діабету 2 типу. Існує взаємозв'язок між метаболічною дисфункцією і розладами сну. Дані сучасних досліджень свідчать, що сон є потенційно модифікованим чинником ризику кардіометаболічних захворювань та ожиріння. Слід провести додаткові клінічні дослідження для поліпшення розуміння механізмів, що лежать в основі метаболічних розладів, пов'язаних з порушеннями сну, та вивчити потенційну користь нормалізації сну в осіб із метаболічними порушеннями. Рекомендації щодо оптимізаціїта гігієни сну, лікування його порушень, поряд з достатньою фізичною активністю та повноцінним харчуванням, мають бути включені до профілактичних і терапевтичних стратегій підтримання метаболічного здоров'я.

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано інформацію про стан забрудненості території в районі функціонування міських очисних споруд. Зокрема, оцінено хімічний склад та вплив на фунти відходів очищення стічних вод - осадів, що зберігаються на мулових картах та запропоновано технології утилізації цих відходів із екологічним аналізом викидів забруднюючих речовин, що утворяться під час оброблення осадів.

З огляду на обмеженість природних запасів та світове дорожчання таких традиційних видів викопного палива, як нафта, кам'яне вугілля та природний газ, на початку третього тисячоліття значна увага стала приділятися пошуку альтернативних видів палива, одним з найбільш популярних та доступних серед яких стає тверде біопаливо. Розглянуто основні види пресованого твердого біопалива: біопаливні брикети та пелети, а також розроблено його класифікацію. Проаналізовано походження та джерела одержання біомаси, методи оброблення біомаси, торгові та геометричні форми твердого біопалива, характер зміни його поверхні горіння, показники якості (технічні характеристики) твердого біопалива, а також конструктивно-технологічне оформлення його пресування. Зроблено критичний аналіз інноваційних методів одержання біопаливних брикетів та пелет, а також вплив їхніх параметрів, передусім якісного й кількісного складу, на показники якості (технічні характеристики) твердого біопалива. Показано, що енергетичний потенціал доступної для виробництва енергії біомаси в Україні може істотно поліпшити її енергетичну незалежність.

Індекс рубрикатора НБУВ: З370.2-526

Рубрики:

Котельні цехи теплових електричних станцій

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З365.54 + З353.23

Рубрики:

Газові двигуни з самозайманням (газові дизелі)

Бензини. Спирти

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні дані щодо обсягів та структури твердих відходів у світі та в Україні. Показано необхідність вдосконалення способів поводження з твердими полімерними відходами як одними з найбільш небезпечних для довкілля, але перспективних з точки зору використання їх властивостей. Запропоновано розгорнуту класифікацію методів поводження з твердими полімерними відходами, та наведено критичний аналіз кожного з них. Увагу приділено методам утилізації твердих полімерних відходів, зокрема рециклінгу, який надає змогу ефективно використовувати вторинну полімерну сировину безпосередньо за призначенням. Розглянуто особливості фізичних, хімічних, біологічних і комбінованих методів перероблення, зокрема спалювання, газифікації, піролізу, плазмового розкладання полімерних відходів, а також їх розкладання під дією сонячних променів і мікроорганізмів. Запропоновано основні способи вирішення в Україні проблеми поводження з твердими полімерними відходами.