Посібник містить два змістових модулі: перший - "Ургентна абдомінальна хірургія", другий - "Хірургічна гастроентерологія, проктологія та трансплантологія", до складу яких входять практичні заняття з питань хірургії гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту, гострої непрохідності кишок, гострого перитоніту, зовнішніх і внутрішніх гриж живота, ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадятипалої кишки, жовчнокам'яної хвороби, жовтяниці, хронічного панкреатиту, захворювання селезінки, тонкої та товстої кишок, промежини тощо. Під час розгляду кожної теми подано теоретичні відомості з клінічної анатомії та фізіології про відповідний орган, основні захворювання, їх систематику та клінічний перебіг, методи діагностики, тактику та методи лікування.

Проведено моніторинг інноваційного забезпечення закладів охорони здоров'я України науковою продукцією, розробленою вищими медичними навчальними закладами (ВМНЗ) України та науково-дослідними установами (НДУ) МОЗ та НАМН України у 2016 р. Виконано ретроспективний аналіз 630 наукових повідомлень про інноваційні розробки. Під час роботи використано методи експертної оцінки, статистичного, системного, структурно-логічного та кластерного аналізу. Результати дослідження показали, що у 2016 р. науковими установами розроблено найбільше інновацій із спеціальностей "Фармакологія. Фармація", "Хірургія. Торакальна хірургія. Трансплантологія" та "Педіатрія". Серед запропонованих наукових розробок найбільшу кількість становили нові способи лікування - 34,8 %, нові способи діагностики - 28,1 % та нові пристрої й лікарські засоби - 7,6 %. Серед проаналізованого масиву запропонованих інновацій 62,4 % захищені об'єктами права інтелектуальної власності, зокрема: корисних моделей - 89,1 %, винаходів - 7,9 %, деклараційних патентів = 3,1 %. Таким чином, своєчасний моніторинг інноваційного забезпечення, аналіз стану проблематики інноваційної діяльності у сфері охорони здоров'я України щодо можливості більш ефективного впровадження в медичну практику сучасних інноваційних розробок є запорукою виходу на ринок України та зарубіжжя необхідних лікарських засобів, методологій, способів профілактики та підтримки здоров'я людини на рівні світових стандартів і вимог.

Матеріали огляду належать до науково-практичної проблематики, що стосується міждисциплінарного напрямку на межі нанотехнології, хімії та фізики поверхні, біології та медицини та базується на використанні природних компонентів у складі залізовмісних біоактивних нанокомпозитів і магнітних рідин при створенні ефективних векторних систем для протипухлинної терапії з мінімізованими проявами побічного впливу на організм людини та покращеною сумісністю з іншими лікарськими засобами. До таких природних компонентів, що мають унікальні властивості, значні та не реалізовані до цього часу потенційні можливості практичного використання, належать, зокрема, лектини. Мета роботи - підбір та аналіз результатів робіт щодо отримання лектинів, дослідження їх властивостей і застосуванню у біології та медицині. Лектини є групою речовин білкової природи (білки та глікопротеїни) неімунного походження, які мають властивості зворотньо та вибірково зв'язувати вуглеводи і вуглеводні детермінанти біополімерів без змін ковалентної структури та розпізнають їх із надзвичайно високою специфічністю. Завдяки цій властивості вони є ідеальним інструментом для читання коду в структурі специфічних епітопів цукру, що знаходяться на поверхні всіх клітин. Лектини є речовинами первинного синтезу та присутні у всіх царствах, типах і класах живих організмів. Вони опосередковують клітинну комунікацію на молекулярному рівні та беруть участь у багатьох фізіологічних і патофізіологічних процесах. Патогенні бактерії та віруси використовують лектини для приєднання до тканини господаря, що є однією з передумов розвитку інфекції. Блокування адгезії специфічного збудника за допомогою інгібіторів лектину є основою антиадгезивної терапії, альтернативним способом лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними штамами бактерій. Численні лектини виявляють протипухлинну активність і досліджуються як потенційні протипухлинні ліки. На сьогодні вони знайшли практичне застосування у низці вузькоспеціалізованих медичних галузей, таких як гістологія (виявлення вуглеводних структур на поверхні клітин і тканин), діагностика імунодефіцитних станів і виявлення хромосомних порушень, трансплантологія (розділення клітин крові та лімфоїдних клітин, відмінних за антигенними властивостями). Вважається дуже значною перспектива застосування лектинів у очищенні крові від вірусів, патологічно змінених глікопротеїнів, у цілеспрямованій доставці ліків до нормальних або патологічно змінених клітин і тканин організму або до інфекційних агентів. Актуальним і перспективним вбачається поєднання властивостей лектинів і магніточутливих залізовмісних нанокомпозитів у складі магнітних рідин для застосування в онкології.

Одним із ключових напрямів суспільно-правового розвитку України є сфера трансплантології, яка, як і вся медична галузь, переживає важливий етап реформування та пошуку етико-правових рішень стосовно теперішніх викликів науково-технічного прогресу. Трансплантологія - це не лише галузь науки, що займається проблемами пересадки органів, тканин або їх штучних замінників. Для багатьох людей у всьому світі - це останній промінець надії на подальше життя. Органам публічного управління слід приділити увагу цій сфері медицини та регламентувати її діяльність у відповідності до засад біоетики. Невирішеною раніше частиною проблеми трансплантології є врахування засад біоетики у контексті державної політики та можливі напрями розвитку законодавства на її засадах у цій галузі. Пропоноване дослідження ставить завдання перед публічними управлінцями на законодавчому рівні вирішити антропологічні та соціальні проблеми трансплантації у відповідності до засад біоетики. Мета роботи - аналіз державної політики у вирішенні проблем трансплантології з позиції засад біоетики. Проблема дарування органів викликає міркування щодо змісту і цінності такого рішення. Кожна дія, яка має об'єктом людське тіло, не зупиняється на ньому, а осягає суб'єкт цього тіла, тобто особу в її цілісності. Жодна мета не виправдовує прямого знищення фізичного життя, навіть якщо йдеться про життя іншої людини. Іншою є ситуація, коли йдеться про осягнення більшого добра, такого, як виживання особи ціною зменшення лише ефективності або якості здоров'я іншої людини, що було б етично виправдане і заслуговувало б схвалення силою засади солідарності. У визначенні першочерговості доступу до органів для трансплантації потрібно дотримуватись імунологічної та клінічної оцінки. Критерії призначення дарованих органів не повинні бути підпорядковані логіці дискримінації або утилітарному принципу. Перспективи подальших досліджень полягають у напрацюванні заходів органів публічного управління стосовно удосконалення організації трансплантологічної служби на засадах біоетики.

Вміщено матеріали науково-практичної конференції, праці викладачів, магістрів, молодих науковців та практикуючих медичних сестер/братів. Обговорено питання теоретичної медицини, сучасні пріоритети розвитку новітніх форм навчання, особливості самостійної роботи студентів спеціальності медсестринство при вивченні дисциплін акушерсько-педіатричного профілю. Окреслено впровадження інноваційних методів навчання на кафедрі внутрішньої медицини та управління охороною здоровя, а також дієві методи інтерактивного навчання під час вивчення клінічних дисциплін у вищому медичному закладі освіти. інтерактивні лекції у медичній освіті:??сучасні смисли і практики???наливайко л.м.??пріоритетні напрямки здобування вищої??медсестринської освіти абітурієнтами???семидоцька ж.д., чернякова і.о., красовська к.о. духовні аспекти таємниці лікування??й інноваційні технології вищої медичної освіти???тимченко t.ml??організація освітнього процесу??в умовах воєнного стану? ???богдан анна-марія, засанська г.м.??вагомість міждисциплінарних зв’язків та інтегрованого навчання в процесі??викладання «медсестринства в інфектолопї»???шегедин a.c., безкоровайна у.ю.??трансплантологія. сучасний погляд,??досягнення та юридичні аспекти