Експериментально досліджено тепловіддачу та гідравлічний опір під час руху двофазного середовища у гладкостінних трубах і трубах із внутрішнім оребренням. Встановлено, що коефіцієнт тепловіддачі в оребреній трубі в 1,4 - 2,0 рази більше, ніж у гладкостінній, а втрати на тертя - в 1,6 - 2,0 рази.

Методом зворотного крутильного маятника виміряно внутрішнє тертя зразків заліза різної чистоти та сталі, підданих наступним поверхневим обробкам: механічному шліфуванню, наводненню та покриттю мастилом. Для всіх оброблених зразків у температурному режимі 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено, порівнюючи параметри отриманих піків внутрішнього тертя деформованого та наводненого заліза і сталі. Взаємодія атомів проникнення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є можливою причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, покритих мастилом.

Вивчено вплив алотропного ГЩП - ГЦК- та мартенситного ГЦК - ГЩП-перетворення на магнітну сприйнятливість, спектри пружної та магнітної релаксації монокристалічних зразків кобальту циліндричної форми з головною віссю вздовж [0001]. Встановлено, що для заданої геометрії за температур, нижчих та 513 К, початкова магнітна сприйнятливість практично не залежить від поля аж до значення 1,5 кА/м. Спектр магнітної післядії містить три піки, які спостережено за температур 450, 520 та 560 К. Пік магнітної післядії за 560 К супроводжується широким піком внутрішнього тертя з максимумом за 550 К. Походження процесів релаксації пояснено рухом дислокацій та утворенням дефектів пакування.

В зразках ніобію та танталу, загартованих при температурах, близьких до температури плавлення, виявлено нові максимуми внутрішнього тертя, пов'язані зі створенням комплексів вакансія - атом кисню. На базі аналізу змін нових піків та кисневих максимумів Снука показано, що існує два типи кластерів вакансія - атом кисню: в одному з них атом кисню знаходиться в октаедричній міжвузловині поряд з вакансією, в другому - всередині вакансії. Відпал загартованих зразків призводить в міру підвищення температури до створення спочатку першого типу кластерів, а потім - другого. При більш високих температурах відбувається розпад кластерів та анігіляція вакансій.

З використанням прецизійних структурно-чутливих методик внутрішнього тертя і механічного гістерезису в інтервалі температур 293 - 800 К виміряно активаційні параметри дифузійної рухливості, непружності, мікроплинності та пластичної деформації насичених воднем твердих розчинів втілення і заміщення на базі металів з низьким (ГЦК-Al), середнім (ГЩУ-Mg) і високим (ОЦК-Mo) бар'єрами Пайерлса, їх малолегованих і насичених воднем сплавів з барієм, літієм і воднем. Обгрунтовано висновок, що близькодіюча дифузія, прискорена активацією кластерів "воднева вакансія - розчинений елемент", є одним із найбільш імовірних контролюючих механізмів розпаду насичених воднем ГЩУ-твердих розчинів заміщення і втілення з кластеризованою структурою, що формується. В ОЦК-Mo - C, H твердих розчинах атоми втілення певним чином впливають на зміну термічної компоненти наведеної критичної напруги зсуву, яка згладжує потенціальний рельєф ОЦК-грат за допомогою термічних осциляцій і полегшує, таким чином, термічно активоване подолання дислокаціями бар'єрів Пайерлса.

Методом зворотного крутильного маятника проведено виміри внутрішнього тертя зразків заліза різної чистоти та сталі після шліфування, наводнювання та покриття. Для усіх оброблених зразків за температур 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено через порівняння параметрів піків внутрішнього тертя з літературними даними для деформованих і наводнених заліза та сталі. Взаємодія атомів втілення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є, ймовірно, причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, вкритих оливою.

Вивчено акустичну емісію (АЕ) в аустенітних сталях 12Х18Н1ОТ і 03Х20Н16АГ6 в процесі деформування плоских зразків розтягуванням за кімнатної температури. Залежно від структурного стану, який досягається за допомогою різноманітних термообробок (закалки, старіння), суттєво змінюється активність АЕ. Спостережено її максимум після витримки в діапазоні температур 673 - 823 К, що обумовлено міграцією вуглецю до меж зерен. Наявність азоту в аустенітній сталі знижує активність АЕ. Це корелює з даними амплітудної залежності внутрішнього тертя в сталі 03Х20Н16АГ6.

Наведено розроблені та апробовані алгебричні моделі коефіцієнтів турбулентної в'язкості та температуропровідності. Моделі сформульовано як єдину формулу для всього примежового шару, яку після модифікації її коефіцієнтів і параметрів для врахування наявних у реальних течіях ускладнюючих факторів узагальнено для розрахунку широкого класу задач пристінних течій. Отримані за їх допомогою результати у вигляді наближено-аналітичних залежностей та числових значень профілів швидкості та температури, параметрів примежового шару і коефіцієнтів опору тертя, тепловіддачі порівняно з експериментальними і розрахунковими даними різних авторів.

Розглянуто ігрову задачу переслідування керованого об'єкта, що рухається в горизонтальній площині, іншим, який рухається у верхньому напівпросторі. Динаміка об'єктів моделює рух у середовищі з тертям. Визначено множину початкових положень і достатні умови на параметри процесу, які гарантують "м'яку посадку".

Розроблено математичну модель розрахунку сил різання зі зняттям стружки, у якій запропоновано замінити внутрішнє тертя по передній поверхні інструмента силою зрушення, що діє у вторинній зоні деформацій. Кут зрушення визначено залежно від переднього кута інструмента та коефіцієнта тертя. Адекватність моделі підтверджено експериментами.

Досліджено вплив індукційних ефектів у разі взаємодії провідної рідини, яка знаходиться у циліндричній посудині обмежених розмірів, та обертового магнітного поля на величину і розподіл магнітного поля і швидкості течії у випадку, коли магнітне поле має довільну кількість полюсів. Для теоретичного опису течії застосовано напівемпіричну модель "зовнішнього тертя". Знайдено залежність між оптимальними значеннями частоти обертового магнітного поля та розмірами області течії.

Досліджено амплітудні, часові та температурні залежності внутрішнього тертя, а також модуль нормальної пружності молібдену, ніобію та його сплаву ЛН-1 після високочастотної ударної обробки. На підставі отриманих результатів проаналізовані особливості утворення дефектів кристалічної будови за такої обробки та їх вплив на міцнісні та пластичні властивості оброблених матеріалів.

Проведено дослідження температурної залежності внутрішнього тертя пористої міді. Встановлено і кількісно описано вплив пористості на максимуми внутрішнього тертя, обумовлені релаксацією на різних межах поділу. Розглянуто можливі фізичні механізми зміни релаксаційних спектрів під час переходу від компактної до пористої структури.

Розглянуто питання впливу промивальних рідин на тертя та знос бурового інструмента. На базі отриманих результатів розроблено склад промивальних рідин, які забезпечують підвищення ефективності процесу буріння свердловин за рахунок високих мастильних властивостей.

Проведено експериментальне та числове (методом кінцевих елементів) дослідження впливу схеми формування на розподіл властивостей облицювання кумулятивних зарядів, що виготовляються з композиційного гетерогенного порошкового матеріалу. Розроблено методику експериментального дослідження кінетики течії частинок порошку. Показано, що використання складових пуансонів та розбиття матеріалу, що формується на ряд підобластей з їх почерговим ущільненням забезпечує найбільш рівномірне розподілення густини виробів. Розглянуто вплив напрямку сил тертя об стінки матриці на процес ущільнення виробів, що мають неперпендикулярні до напрямку пресування поверхні. Отримані результати дозволили вибрати оптимальну схему пресування з урахуванням технологічних особливостей, пов'язаних зі складом порошкового матеріалу та службовими характеристиками.

Методами вимірювання внутрішнього тертя, модуля пружності та мікротвердості досліджувався вплив опромінення електронами на пружні та непружні властивості алюмінієвого сплаву Д16. Поява максимуму при 340 К, а також зменшення фону внутрішнього тертя після 460 К обумовлені, можливо, перерозподілом компонентів зміцнюючих фаз.

Досліджувалися пари тертя зі сталі 40X при різних навантаженнях і амплітудах ковзання в середовищі гасу. Показано залежність локального адгезійного зносу від температури відпуску сталі. Для даних умов випробувань доведено, що пошкоджуваність і знос поверхонь, що контактують, головним чином визначаються процесами схоплювання. У загальному випадку схильність до схоплювання і масштаби його прояву залежать від матеріалу і структурного стану з'єднаних поверхонь, а також від навантажувально-швидкісних режимів тертя.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.03-18

Рубрики:

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.03-18

Рубрики:

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено високотемпературні характеристики тертя та зношування твердих сплавів на основі карбіду титану з добавкою твердого мастила на повітрі. Методами металографії, мікродюрометрії та акустометрії досліджено поверхні тертя, що сформувалися під час випробувань у широкому діапазоні температур.