Ключ. слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, термотерапія, мікрохвилі, тривале спостереження
Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.42-542

Рубрики:

Аденома (гіпертрофія) передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на класичні субфовеолярні неоваскулярні мембрани завдяки диференційованому застосуванню транспупілярної термотерапії та її комбінації з хірургічною ексцизією. Показано, що ступінь тяжкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки залежить від товщини субфовеолярної мембрани. Установлено, що транспупілярна термотерапія зумовлює зменшення товщини субфовеолярної неоваскулярної мембрани на 40 %. Запропоновано новий метод поетапного лікування, який передбачає застосування транспупілярної термотерапії незалежно від ступеня тяжкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки на першому етапі та хірурічної ексцизії на другому етапі в пацієнтів за тяжкого ступеня патологічного процесу, ефективність якого за структурно-функціональними показниками становить 78 %. Установлено відсутність новоутворених судин у субфовеолярній неоваскулярній мембрані після транспупілярної термотерапії.

Розглянуто комплексні стратегії контролю бактеріального раку: відбір здорового садивного матеріалу, термотерапія, агротехніка, обробка хімічними речовинами та екстрактами рослин. Увагу приділено біологічному контролю. Наведено опис найбільш вивчених штамів-антагоністів. Висвітлено основні проблеми захисту винограду від бактеріального раку.

Проаналізовано результати лікування 272 хворих з приводу вузлового колоїдного зобу з використанням лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ). Встановлено, що під час застосування розроблених режимів ЛІТТ не виникають деструктивні зміни у навколовузловій тканині і розлади гормональної функції щитоподібної залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають такі його характеристики, як ехогенність і об'єм. У міру їх збільшення інтенсивність заміщення вузла на сполучну тканину зменшується, уповільнюються строки регресу вузла. Показаннями до повторного застосування термотерапії є наявність залишкової тканини в ділянці вузла від 42 % і більше від вихідного об'єму через 6 міс після лікування. Абсолютними показаннями до повторного застосування ЛІТТ є виявлення тиреоїдного епітелію в залишковій тканині вузла.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.6 + П478.2

Рубрики:

Захист винограду

Вірусні хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Найбільш сучасним і перспективним методом лікування меланом хоріоїдеї (МХ) малих розмірів є транспупілярна термотерапія (ТТТ). Модифіковано методику проведення діодлазерної (810 нм) ТТТ на МХ, яка полягала в тому, що сеанс ТТТ проведено один раз на день чотири дні поспіль і за потреби повторювався через 2,5 - 3 місяці. Мета роботи - вивчити гістоморфологічні особливості лікувального патоморфозу в МХ після дії ТТТ за розробленою методикою на енуклейованих очах (невдалі випадки). Енуклеація ока виконана в 7 пацієнтів із МХ Т1-стадії малого розміру у зв'язку з триваючим ростом пухлини або з появою ускладнень після проведення від 1 до 8 курсів ТТТ. Гістоморфологічні дослідження здійснювались на мікроскопі Jenamed 2 після фіксації об'єктів і заливки їх у парафін. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксилін-еозином. За гістологічним типом більшість меланом була змішаного (57,1 %) й епітеліоїдного (28,6 %) типу, в одного хворого - веретеноклітинна АБ-типу (14,3 %). Пігментація пухлин, що визначалась лікарями при офтальмоскопії, не завжди збігається з пігментацією, яка виявляється при гістоморфологічному дослідженні (у 71,4 % випадків МХ була безпігментною). Незважаючи на початкову стадію захворювання, виявлені інвазія пухлини у внутрішні (28,6 %) і середні шари (14,3 %) склери та ретробульбарне проростання (14,3 %). Гістоморфологічно лікувальний патоморфоз після ТТТ за розробленою методикою проявляється сухим некрозом із фокальним скупченням інтенсивно пігментованих меланофагів, фібробластів, ділянок фiбрилогенезу, запальною інфільтрацією пухлинної паренхіми, що з'являється вже в перші дні після дії і зберігається під час всього періоду лікування. Висновки: більшість досліджених МХ Т1-стадії малих розмірів (проміненція в склоподібне тіло до 3 мм, протяжність основи пухлини до 12 мм), при яких отримано негативний результат лікування, були безпігментними (71,4 %) і проявлялись інвазією склери до внутрішнього (28,6 %), середнього (14,3 %) шарів склери і ретробульбарним ростом (14,3 %). Гістоморфологічно лікувальний патоморфоз після ТТТ за розробленою методикою проявляється в тканині МХ сухим некрозом із фокальним скупченням інтенсивно пігментованих меланофагів, фібробластів, ділянок фiбрилогенезу, запальною інфільтрацією пухлинної паренхіми, яка з'являється вже в перші дні після дії і зберігається під час всього періоду лікування. Більш виражені деструктивні зміни після ТТТ виявляються при інтенсивній пігментації меланоми.

Досліджено меланому хоріоідеї стадії T1N0M0 (МКБ 10 – злоякісне новоутворення судинної оболонки). Розглянуто можливість підвищення ефективності лікування меланоми хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) шляхом застосування транспупілярної термотерапії як монотерапії на основі модифікованої методики з урахуванням особливостей клінічних характеристик пухлини. Вперше встановлено, що інтенсивність деструктивних змін в паренхімі пухлини (балоноклітинна дегенерація, сухий і вологий некроз), які супроводжуються руйнуванням плазмолеми з глибокою деструкцією органел, особливо мітохондрій, та повною або частковою відсутністю хроматину в ядрах, а також деструктивними змінами стінок кровоносних судин та їх тромбозом, набуває максимуму на четвертий день після впливу транспупілярної термотерапії. Доведено, що меланома хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) на початковій стадії пухлинного процесу супроводжується підвищенням активності клітинної та гуморальної ланок імунітету та природної протипухлинної резистентності організму та активацією експресії на лімфоцитах (ЛФ) периферичної крові маркерів CD7+, СD25+, CD38+, CD45+, CD54+, CD95+, CD150+. Вперше виявлено, що транспупілярна термотерапія впливає на протипухлинну імунну відповідь організму хворого на меланому хоріоідеї, яка проявляється активацією експресії на ЛФ периферичної крові костимуляторної молекули CD7+ (на 59,14%, р = 0,04), що індукує секрецію цитокінів, та маркера активації лімфоцитів CD95+ (на 40,86%, р = 0,05), який підвищує проапоптотичну активність ЛФ, що сприяє реалізації лікувального ефекту. Модифіковано методику транспупілярної термотерапії меланоми хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм), яка полягає в проведенні щоденних, один раз на день сеансів транспупілярної термотерапії чотири дні поспіль з інтервалом між курсами лікування 2-3 місяці протягом року до отримання повної резорбції пухлини і доведено можливість її використання як монотерапії (патент України №102890). Розроблено тест (чутливість – 88,2%, специфічність – 82,4%) прогнозування позитивного (повна та часткова резорбція пухлини ≤ 2,0 мм) або негативного (продовжений ріст пухлини ≥ 2,0 мм) локального результату лікування хворих на меланому хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) залежно від вистояння пухлини (прикордонне значення = 2,0 мм) в скловидне тіло за даними УЗ-сканування очного яблука. Оптимізовано тактику лікування меланоми хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) шляхом модифікації методики транспупілярної термотерапії з високою ефективністю отриманого локального результату (92,1%), в тому числі у вигляді повної резорбції пухлини в 81,5% випадків, та розроблено алгоритм обстеження і лікування таких хворих.