Досліджено процес формування та еволюції комплексу територіальних (державних і земельних) гербів Війська Запорізького. Проаналізовано політичні та соціальні передумови виникнення системи козацької геральдики. Розглянуто особливості форми та змісту територіальних гербів, відзначено наявність політичної символіки в значній кількості геральдичних знаків цієї доби. Значну увагу приділено аналізу сфрагістичних пам'яток.

Вивчено генезу та еволюцію парафіяльної сфрагістики Перемишльської греко-католицької єпархії Галицької митрополії австрійського періоду. Досліджено сфери вжитку парафіяльних штемпелів, охарактеризовано основні види документів, засвідчених печатками, визначено тривалість використання матриць, причини їх заміни. Здійснено класифікацію сфрагістичних пам'яток, визначено регіональні особливості їх розвитку.

На підставі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено церковні (римсько- та греко-католицькі, православні, протестантські) печатки Київщини, Поділля та Волині. Визначено причинно-наслідковий зв'язок між історією парафії та малюнком на її печатці. Охарактеризовано форми, розміри, матеріал виготовлення печаток. Зазначено, що конфесійні сфрагіси є важливим джерелом для вивчення історії храмів, генеалогії духівництва, особливостей взаємовідносин Церкви та держави, історичної географії, геральдики, емблематики, дипломатики. Визначено широке коло документів, які супроводжують печатки. Результати дослідження застосовано під час повернення деяким парафіям їх забутих символів.

Розкрито композиційні закономірності, художні особливості предметів церковного простору, висвітлено основні історичні етапи генезису й розвитку процесійно-літургійних хрестів і патериць Західної України. Проаналізовано давні музейні взірці і приватні колекції України та закордоння та виявлено їх опосередковану подібність. Здійснено класифікацію зображення на інших артефактах (нумізматика, геральдика, сфрагістика), трансформацію зображення символів у художньому декорі іконостасів, застосування монументально-декоративних скульптури та рельєфу в просторово-об'ємній композиції будівлі, розглянуто їх пов'язаність з процесійними атрибутами. Охарактеризовано стилістику, синтез декоративних мотивів та іконографічних зображень: проведено мистецтвознавчий аналіз та визначено стилістичні відмінності декору та іконографії процесійних предметів.

Зроблено спробу показати значення писемних джерел, археології, нумізматики та сфрагістики для вивчення боярської верстви Київської Русі. Звертається увага на недостатню інформативність та проблеми при використання літописних списків, що пов'язано з різними точками зору переписувачів на одну подію та обмежене коло дійових осіб. Зроблено акцент на необхідності систематичного нерозривного залучення літописних та матеріальних джерел з політичної та соціальної історії феодальної верхівки давньоруського суспільства.

Висвітлено розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії від кінця 1980-х рр. Звернуто увагу на актуальні наукові школи, напрями досліджень, причинно-наслідкові зв'язки, які допоможуть зрозуміти високий академічний рівень джерелознавчих студій польських істориків. Наголошено на інтердисциплінарності, тенденціях до осмислення мети й завдань історичного дослідження у вимірі культурної антропології, семіотики, природничих і гуманітарних наук із проекцією на визначення культурних комунікативних кодів, систем цінностей суспільств/соціальних груп, повсякденних практик, правової, конфесійної культур.

Представлено розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії від кінця 1980-х рр. Звернуто увагу на актуальні наукові школи, напрями досліджень, причинно-наслідкові зв'язки, які допоможуть зрозуміти високий академічний рівень джерелознавчих студій польських істориків. Наголошено на інтердисциплінарності, тенденціях до осмислення мети й завдань історичного дослідження у вимірі культурної антропології, семіотики, природничих і гуманітарних наук із проекцією на визначення культурних комунікативних кодів, систем цінностей суспільств/соціальних груп, повсякденних практик, правової, конфесійної культур.

Пломбы дрогичинского типа остаются наименее изученной категорией древнерусских сфрагистических древностей. В течение 2016 - 2017 гг. в результате раскопок Архитектурно-археологической экспедиции Института археологии НАН Украины на территории современного Киева найдено 29 подобных предметов и заготовок под них - больше, чем за все предыдущие годы раскопок города. Большая часть найденных пломб относится к неизвестным ранее видам. Однако, отличаясь относительной сложностью сфрагистичних типов, они находят близкие аналогии среди синхронных актовых печатей. Все достаточно надежно атрибутированные пломбы датируются второй половиной XI - первой половиной XII вв. Они принадлежат великим князьям киевским Изяславу Ярославичу, Святославу Ярославичу, Всеволоду Ярославичу, Святополку, Всеволоду Ольговичу, а также сыну Изяслава - князю Волынскому и Туровскому Ярополку. По мнению авторов, раскопками обнаружены самые ранние экземпляры пломб дрогичинского типа. Особенно репрезентативными являются находки из раскопок на Подоле по ул. Кирилловской, 37, где в указанный период, вероятно, функционировала великокняжеская таможня на северном въезде в Киев.

Пломбы дрогичинского типа остаются наименее изученной категорией древнерусских сфрагистических древностей. В течение 2016 - 2017 гг. в результате раскопок Архитектурно-археологической экспедиции Института археологии НАН Украины на территории современного Киева найдено 29 подобных предметов и заготовок под них - больше, чем за все предыдущие годы раскопок города. Большая часть найденных пломб относится к неизвестным ранее видам. Однако, отличаясь относительной сложностью сфрагистичних типов, они находят близкие аналогии среди синхронных актовых печатей. Все достаточно надежно атрибутированные пломбы датируются второй половиной XI - первой половиной XII вв. Они принадлежат великим князьям киевским Изяславу Ярославичу, Святославу Ярославичу, Всеволоду Ярославичу, Святополку, Всеволоду Ольговичу, а также сыну Изяслава - князю Волынскому и Туровскому Ярополку. По мнению авторов, раскопками обнаружены самые ранние экземпляры пломб дрогичинского типа. Особенно репрезентативными являются находки из раскопок на Подоле по ул. Кирилловской, 37, где в указанный период, вероятно, функционировала великокняжеская таможня на северном въезде в Киев.