Собаківництво наразі набуває важливого значення в різних галузях народного господарства. Потреби в розвитку службового, декоративного, спортивного та спеціального собаківництва зростають, оскільки ці тварини - незамінні помічники людини. В усьому світі існує безліч різноманітних форм використання собак, одна з них - збагачення духовного світу людей. До того ж собаки беруть участь в охороні народногосподарських та інших об'єктів, зокрема державного кордону. Захоплення собаківництвом у містах призводить до скупчення великої кількості тварин на обмеженій території, а спільний вигул собак призводить до значного поширення інвазійних захворювань, зокрема нематодозів травного каналу тварин. До одного з найбільш поширеного гельмінтозу собак науковці відносять токсаскароз. Дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Мета досліджень - вивчити особливості поширення токсаскарозу собак в умовах міста Полтави з урахуванням залежності показників інвазованості від віку тварин, а також особливостей перебігу хвороби у складі мікстінвазій травного каналу собак. За результатами копроскопічних досліджень встановлено, що токсаскароз собак є поширеною інвазією на території м. Полтави, середня екстенсивність інвазії становить 31,25 %. З'ясовано, що токсаскароз у собак переважно перебігає у вигляді моноінвазії (75 %). Мікстінвазії виявляли у 25 % хворих на токсаскароз тварин, де Toxascaris leoninа виявляли разом із кишковими нематодами видів Trichuris vulpis, Uncinaria stenocephala та найпростішими організмами виду Isospora canis. У 70 % випадків встановлено двокомпонентні мікстінвазії, у 30 % - трикомпонентні. Найчастіше в собак діагностували токсаскарозно-трихурозну асоціативну інвазію (40 % від загальної кількості хворих на мікстінвазії собак). Рідше виявляли токсаскарозно-унцинаріозну (20 %), токсаскарозно-трихурозно-унцинаріозну (20 %), токсаскарозно-ізоспорозну та токсаскарозно-трихурозно-ізоспорозну асоціативні інвазії (по 10 % відповідно). Визначено, що показники екстенсивності токсаскарозної інвазії залежать від віку собак. Найбільш інвазованим T. leoninа був молодняк віком від 6 до 12 місяців, де середня екстенсивність інвазії сягала 46,51 %. Найнижчі показники екстенсивності інвазії реєстрували ву собак старших п'ятирічного віку (16,67 %). Отримані результати досліджень дозволять підвищити ефективність проведення лікувальних та профілактичних заходів за умови токсаскарозу собак з урахуванням особливостей перебігу та вікової динаміки інвазії.

Нині собаківництво набуло важливого значення в усьому світі в різних галузях народного господарства. Потреби в розвитку службового, мисливського, спортивного та декоративного собаківництва зростають, оскільки ці тварини є незамінними помічниками людини. Надзвичайно небезпечни-ми для м'ясоїдних тварин є гельмінтозні захворювання, збудниками яких є чимала група паразитичних організмів, що належать до типу Nematoda. Дослідники зазначають про значне поширення серед популяції домашньої собаки (Canis lupus familiaris) нематодозів травного каналу, серед яких особливої уваги набуває трихуроз. Дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Мета роботи - дослідити поширення та особливості перебігу трихурозу собак на території міста Полтава. За результатами копроскопічних досліджень собак встановлено, що середня екстенсивність трихурозної інвазії в місті Полтаві становила 25,93 %. Показники інвазованості тварин Trichuris vulpis залежали від їхнього віку. Найбільш ураженими виявилися молоді собаки віком від 6 до 12 місяців, екстенсивність інвазії сягала 39,02 %. Надалі зі збільшенням віку собак показники екстенсивності інвазії поступово знижувалися до 14,29 % ? у собак старших 6 років. Найменш інвазованими збудником трихурозу виявилися цуценята віком до 6 місяців, екстенсивність інвазії становила лише 8,57 %. Особливості породної сприйнятливості собак до збудника трихурозу мали найбільші показники екстенсивності інвазії в собак порід французький бульдог (72,73 %) та пекінес (40,00 %). Рідше трихуроз діагностували в собак порід лабрадор-ретривер, пудель та середньоазіатська вівчарка. Показники екстенсивності інвазії коливалися в межах від 12,50 до 16,67 %. З'ясовано, що трихуроз розвивається у 53,57 % випадків як моноінвазія, а в 46,43 % - як мікстінвазія. Співчленами останніх були три види нематод, що паразитують у кишковому каналі собак. Двокомпонентні мікстінвазії були представлені T. vulpis і Uncinaria stenocephala (38,47 %), T. vulpis і Toxascaris leoninа (30,77 %), T. vulpis і Toxocara canis (15,38 %). Трикомпонентна мікстінвазія виявлена в 15,38 % хворих собак і була представлена T. vulpis, U. stenocephala і T. leoninа. Найчастіше трихуроз реєстрували в асоціації з унцинаріозом (53,85 %) та токсаскарозом (46,15 %). Рідше діагностували асоціацію трихурисів та токсокар (15,38 %).