Досліджено зміни великомасштабної та регіональної циркуляції атмосфер в останнє десятирічя та розроблено синоптико-статистичний метод прогнозу щоденних полів приземного тиску повітря на термін від одного до двох місяців. На підставі інформації, одержаної з допомогою традиційного методу аналогів і методу плаваючого аналога синоптичних процесів розроблено нову синоптико-статистичну схему довгострокового прогнозу щоденних полів приземного тиску на послідовні 60 днів, що дозволило поліпшити метод довгострокового деталізованого прогнозу погоди УкрНДГМІ з двомісячною завчасністю для території України.

Визначено відмінність процесів у тропосфері та стратосфері, що зумовлюють різке потепління та різке похолодання в Україні в теплий період року. Розраховано та проаналізовано ймовірність положення баричних гребенів у північній півкулі та одержано найімовірніше та екстремальне положення баричного гребеня, що формує відповідно тривалі та корокочасні зміни температури в Україні, а також виявлено їх сезонні особливості. Запропоновано класифікацію атмосферних процесів у тропосфері північної півкулі відповідно до характеру зміни приземної температури повітря в Україні та одержано еталони атмосферних процесів на рівнях стандартних ізобаричних поверхонь, що формують хвилі тепла та холоду різної тривалості на території країни у кожному місяці теплого періоду. Досліджено випадковість аналогічних процесів за потепління та похолодання в Україні; удосконалено підхід до підбору аналогів шляхом уведення обов'язкового тестування їх щодо аналогічності передісторії. З використанням узагальнення традиційного поняття аналогічності та двомісячної квазіперіодичності атмосферних процесів у північній півкулі розроблено новий метод та запропоновано технологію деталізованого довгострокового прогнозу різких змін температури повітря в Україні в теплий період року на два наступні місяці.

Проведено фізико-статистичне дослідження антициклонічних струменів над Україною з використанням великого обсягу даних, одержаних за 25 років. Виконано синоптико-кліматичний аналіз процесів формування струминних течій нижніх рівнів за різних типів антициклонічних процесів і фізико-географічних умов. Виділено основні типи циркуляційних процесів, які відбуваються у разі виникнення тривалих й інтенсивних струминних течій у нижній тропосфері та супроводжуючих їх аномальних атмосферних явищ над територією України. Запропоновано визначати блокуючий гребінь як довгоперіодну відокремлену хвилю, що носить назву солітона Россбі. Виконано математичне моделювання струминних течій нижніх рівнів у полях підвищеного тиску, що дозволяє виявити місце розташування низьких струменів і побудувати вертикальні профілі температури та швидкості вітру у межовому шарі атмосфери з метою визначення параметрів інверсій температури та низькотропосферних струминних течій.

Розглянуто нові прийоми синоптичного аналізу у разі складання спеціалізованих прогнозів погоди. Запропоновано підхід до використання прогностичних даних найбільш поширених числових моделей та їх поєднання з розрахунковими методами прогнозу погоди в оперативній діяльності авіаційного метеопідрозділу.

Проведено аналіз досвіду метеорологічного забезпечення польотів авіації; запропоновано інструмент опрацювання прогностичних даних та розробки рекомендацій для чергового метеоролога щодо метеорологічного забезпечення польотів авіації Збройних сил України.

Розглянуто циклони та антициклони, що позначені власними назвами. На матеріалі прогнозів погоди синоптика Н. Діденко розглянуто моделі репрезентації власних назв, стилістичні засоби, використовувані в українському метеорологічному дискурсі.

Мета пропонованої розвідки - розкрити семантико-функційну специфіку стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент його вербальної мережі. Об'єктом дослідження є вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Наталки Діденко, а його предметом - вербальна мережа відсубстантивних ад'єктивів. Джерельною базою дослідження послугували тексти прогнозів погоди, представлені в соцмережі "Фейсбук" на персональній сторінці Наталки Діденко - головного медіасиноптика країни. Використано компонентний, контекстуально-інтерпретаційний, граматичний аналіз як основні методи дослідження особливостей функціювання базових ад'єктивів. Результатом вивчення описуваної проблеми є доведення, що семантична структура відсубстантивних ад'єктивів у метеорологічному дискурсі зазнає рсемантику. Висновки: вербальна мережа метеорологічного дискурсу містить стандартні ад'єктивно-субстантивні словосполучення, що є ядром прогнозу погоди, та авторські утворення, котрі організовують його периферію. Останні створюють неповторну атмосферу спілкування, віддзеркалюють творчу натуру мовної особистості синоптика в метеородискурсі, слугують маркером, що привертає увагу читачів. Найбільшу частотність використання в прогнозах погоди має ад'єктив синоптичний, який є активним у фразеотрансформах. Ад'єктив метеорологічний функціює переважно як елемент складних озширення завдяки нашаруванню семантико-стилістичних відтінків на атрибутивну іменників, що й становить його специфіку. Ад'єктиви кліматичний та прогностичний обмежено поширені в метеодискурсі з огляду на їхню вузьку сполучуваність і більшу затребуваність у складі терміносполук. Вербальна мережа досліджуваного дискурсу Наталки Діденко охоплює стандартні та оказіональні словосполучення, де кожен тип виконує відповідну функцію (номінативну, емоційну, прагматичну).