Символдрама (известная также как Кататимное переживание образов, метод "сновидений наяву" и Кататимно-имагинативная психотерапия) - это метод глубинно-психологической ориентированной психотерапии, который оказался клинически высокоэффективным при краткосрочном лечении неврозов и психосоматических заболеваний, а также при психотерапии нарушений, связанных с невротическим развитием личности. В работе предпринята попытка осветить основные этапы техники проведения этого вида психотерапии, описываются стандартные мотивы, предлагаемые пациенту для кристаллизации его образной фантазии. Показана диагностика внутрисемейных отношений при помощи проективной методики "Три дерева", рассказывается о детской агрессивности и проблеме анального характера в концепции Анны Фрейд, значении первого года жизни для последующего развития ребенка, а также глубинно-психологическом подходе в психотерапии психосоматических заболеваний.

Висвітлено теоретико-методологічні питання психологічного консультування та психотерапії, проблеми особистісного розвитку в контексті психотерапії, теоретичні та практичні аспекти кататимно-імагінативної психотерапії. Розглянуто питання професійного консультування як виду психологічної допомоги у процесі професійного самовизначення особистості, становлення професійної ідентичності психотерапевта. Розкрито психологічні основи подружніх конфліктів. Проаналізовано механізми розвитку людини та феномен несвідомого у контексті психодинамічної психотерапії, психологічні особливості маскулінності у чоловіків, досвід використання методу символ драми під час психологічної допомоги хронічно соматично хворим, а також для діагностики причин жіночого безпліддя. Описано символічну функцію психічної діяльності у процесі роботи з дітьми в глибинно-зорієнтованій психотерапії.

Освещены теоретико-методологические вопросы психологического консультирования и психотерапии, проблемы личностного развития в контексте психотерапии, теоретические и практические аспекты кататимно-имагинативной психотерапии. Рассмотрены вопросы профессионального консультирования как вида психологической помощи в процессе профессионального самоопределения личности, становления профессиональной идентичности психотерапевта. Раскрыты психологические основы семейных конфликтов. Проанализированы механизмы развития человека и феномен неосознанного в контексте психодинамической психотерапии, психологические особенности маскулинности у мужчин, опыт использования метода символдрамы в период психологической помощи хронически соматически больным, а также для диагностики причин женского бесплодия. Описана символическая функция психической деятельности в процессе работы с детьми в глубинно-сориентированной психотерапии.

Розкрито психологічний зміст розвитку моральної саморегуляції в молодшому шкільному віці у зв'язку з попередніми та наступними віковими періодами. Розглянуто будову та типологію моральної саморегуляції. Встановлено, що тип моральної саморегуляції має значну стійкість і зберігається, починаючи з молодшого шкільного віку, в переважної більшості людей. Розроблено експериментальні методики діагностики моральної саморегуляції молодшого школяра - методику тематичної проекції внутрішніх станів молодшого школяра у процесі здійснення морального вчинку та методику ранжування соціальних ситуацій. З використанням цих методик побудовано науково обгрунтовану типологію моральної саморегуляції. Модифіковано й апробовано метод символдрами, як засіб корекції моральної саморегуляції молодшого школяра. З'ясовано особистісні передумови успішності психокорекції.

Розглянуто основні складові психічного здоров'я. Сформовано два підходи до оцінки норми та патології - нозоцентричний та нормоцентричний. Подано тлумачення психоаналітичного напряму психотерапії - символдрами, який відіграє важливу діагностичну та прогностичну роль у визначенні психічного здоров'я особистості.

Рассмотрены основные составляющие психического здоровья. Сформированы подходы к оценке нормы и патoлогии - нозоцентричный и нормоцентричный. Дано определение психоаналитического направления психотерапии - символдрамы, которое играет важную диагностическую и прогностическую роль в определении психического здоровья личности.

The basic composing is considered psychical health. Two going is formed near the estimation of norm and patologi: нозоцентричный and нормоцентричный. Determination of психоаналитического direction psychotherapy is given - символдрамы, which plays an important diagnostic and прогностическую role in determination of psychical health of personality.

Розглянуто проблему інфантильності підлітків та виокремлено критерії її проявів. Проведено низку досліджень наявності ознак інфантильної поведінки у дітей середнього шкільного віку та підліткового віку (10 – 16 років), у яких взяли участь 300 респондентів. Обґрунтовано застосування методу символдрами за умов рекреації та розкрито його сутність як психоаналізу за допомогою образів. Описано особливості використання методу символдрами у роботі пришкільного літнього табору для корекції симптому інфантильної поведінки у дітей підліткового віку.

Рассмотрена проблема инфантильности подростков и выделены критерии ее проявлений. Проведено ряд исследований наличия признаков инфантильного поведения у детей среднего школьного возраста и подросткового возраста (10 - 16 лет), в которых приняли участие 300 респондентов. Обосновано применение метода символдрамы в условиях рекреации и раскрыта его сущность как психоанализа с помощью образов. Описаны особенности использования метода символдрамы в работе пришкольного летнего лагеря для коррекции симптома инфантильного поведения у детей подросткового возраста. Определены направления дальнейших исследований.

The article analyzes the phenomenon of infantilism, displays of infantilism; experience of practical psychologist; reveals the essence of the method of symboldrama and use of this method within the framework of school psychological service especially in the period of children's (schoolchildren) staying in a school summer camp.

Досліджено проблему негативних переживань підлітків у стосунках з батьками та їх психологічної корекції. Розкрито зміст поняття "негативне переживання" щодо підліткового віку та визначено основні характеристики негативних переживань сучасних підлітків різної статі у стосунках з батьками - їх інтенсивність, приводи виникнення, зміст та емоційне вираження, здатність підлітків справлятися з ними. Встановлено особливості їх зв’язку із психологічними та структурними деформаціями сім’ї, її соціально-економічним статусом. Вивчено особливості раннього розвитку дітей та їх зв’язок із інтенсивністю негативних переживань стосовно батьків у підлітковому віці, що висвітлило роль глибинної складової негативних переживань підлітка у виникненні та зовнішніх проявах його переживань в актуальних відносинах. Створено модель корекції негативних переживань підлітків на основі кататимно-імагінативноі психотерапії (символдрами) як глибинно зорієнтованого методу. Визначено загальні засади психокорекційної роботи з підлітками, основні умови організації символдраматичного процесу, його принципи, техніки та прийоми. Розроблено й описано програму психокорекції, що включає як індивідуальну, так і групову форми роботи, подано основні результати її апробації.

Проаналізовано компоненти символдрами як засобу корекції під час конфлікту та застосування кататимно-імагінативної техніки на практиці. Розглянуто фізіологічні та психоаналітичні підходи до вивчення символдрами. Емпірично встановлено домінантні причини гендерних конфліктів, а також превалюючий стиль конфліктної поведінки, зокрема встановлено, що домінуючою стратегією поведінки у міжособистісних взаємовідносинах гендерів є боротьба, що свідчить про нестійкі емоційні стосунки між ними. Виявлено кореляційні взаємозв’язки між структурними компонентами міжособистісного конфлікту. Виявлено, що найпотужнішими кореляційними взаємозв’язками є такі: ізоляція та доброзичливість, співпраця та альтруїстичність.

Изучены компоненты теории символдрамы как средство коррекции при конфликте и применении кататимно-имагинативной техники на практике. Отмечено, что целью эмпирического исследования стало изучение теоретических и практических компонентов символдрамы как способа коррекции поведения в конфликте. Экспериментальная работа проведена в еврейском молодежном центре (выборка состояла из 40 испытуемых в возрасте от 18 до 28 лет). Коррекционная программа по методу символдрамы для преодоления конфликтых ситуаций создана на основе теоретических положений, которые имеют гуманистическую направленность в формировании личности. При работе с коррекционной группой использована кататимно-имагинативная психотерапия пар и индивидуальная психотерапия, состоящая из 10 индивидуальных встреч-консультаций. Показано, что почти все испытуемые имеют невротическую структуру личности. У некоторых респондентов отмечены элементы пограничной структуры личности, что указывает на разные техники психокоррекционного вмешательства по методу символдрамы. Установлено, что у испытуемых наблюдались нарциссические и истерические радикалы, указывающие на наличие у респондентов глубинных травмирующих конфликтов в объектных взаимоотношениях, которые четко отражаются в их повседневной жизни. Рекомендовано корректировать межличностные отношения человека в случае, если он поддается негативным воздействиям (усталость, неблагоприятные эмоциональные факторы); при этом необходимо обеспечить продуктивную деятельность человека, а также использовать метод психотерапевтического воздействия. Показано, что доминирующей стратегией поведения в межличностных отношениях гендеров оказалась борьба, что свидетельствует о нестабильных эмоциональных отношениях между гендерами.

The paper is concerned with studying scientific components of the theory of guided imagery as a means of intervention in conflicts and practical application of cathatymic and imaginative technique. The paper is aimed at reviewing contemporary approaches to studying guided imagery as well as developing intervention programme based on this technique. Another pur-pose of the empirical study is to investigate theoretical and practical components of the above mentioned technique. Experimental work was carried out at the Jewish youth centre. The sample involved 40 surveyed aged from 18 to 28. Intervention programme based on guided imagery method as a means of overcoming conflicts was created on the basis of the abstract theorems having humanistic orientation in personality formation.

Дослідження присвячено виявленню психологічних особливостей жінок, які пережили насильство в сім'ї. Вибір об'єкта дослідження зумовлений актуальним запитом, спричиненим підвищенням рівня агресії в українському соціумі, зокрема й у сім'ї. Окреслена проблема не є новою в українській науковій царині, однак уперше дослідження здійснено на підгрунті виявлення стереотипних емоційних реакцій, які визначають рівень адаптивності особистості. Так, емпіричним шляхом доведено домінування дисфоричного та рефрактерного типів емоційного реагування досліджуваних на зовнішні стимули. За результатами дослідження вказано: жінки, які пережили сімейне насильство, схильні до хворобливо-зниженого настрою. Зазначене зумовлює високий рівень соціально-психологічної дезадаптивності, основними чинниками якої, за результатами дослідження, є: занижена самооцінка, неприйняття інших; емоційний дискомфорт; залежність від інших; прагнення до підпорядкованості, пасивність у розв'язанні проблем, уникнення труднощів. Обгрунтовано основне завдання психокорекції: орієнтація на формування адаптивних форм поведінки, позитивного емоційного реагування, зниження тривожності, невпевненості та сенситивності і не викликає заперечень. Виявлення ефективних методів психопрофілактики й упровадження світової практики корекції віктимної поведінки жінок є актуальною перспективою подальших наукових пошуків.

Мета роботи - теоретичний аналіз наукових джерел з ефективності застосування методу символдрами у практичній роботі психологів практиків; емпірично дослідити використання цього методу у роботі клінічного психолога по стабілізації емоційного стану, саморегуляції та зниженні тривожності, активізації ресурсного потенціалу особистості в умовах військових дій. Методи. В результаті роботи використано теоретичні методи: аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел по використанню та опису сучасних аспектів практичної роботи в методі символдрами; методика особистісної тривожності Спілберга - Ханіна. Теоретично проаналізовано особливості виникнення та встановлення методу символдрами. Представлено опис останніх наукових пошуків та досліджень в рамках психотерапевтичного впливу символ драми на особистість. Теоретичний аналіз літератури засвідчив ефективність використання цього методу по подоланню негативних емоційних переживань, зниженню агресивних проявів упідлітків, подоланню наслідків травматичних подій. Проведення психотерапевтичних сеансів із експериментальною групою, засвідчило позитивну групову динаміку. Визначено ефективність використання даної психотерапії по наданню психологічної підтримки та допомоги у роботі клінічного психолога. Використання стандартних мотивів символдрами "Луг", "Потік", "Квітка", "Гора", "Дерево" сприяли розвитку креативності, творчості, візуалізації та розумінню символіки, уявних образів. Впровадження мотиву "Ділянка землі" у психотерапевтичні сеанси відобразило можливості відновлення планування, звернення до внутрішніх ресурсів, знаходження відчуття безпеки. Проведене емпіричне дослідження, опитування та бесіда з учасниками експериментальної групи засвідчили позитивну динаміку розвитку та встановлення адаптивних механізмів у саморегуляції тривожності, подоланні стресу, віднаходження ресурсів. Висновки: використання кататимно-імагінативної психотерапії (символдрами) в роботі клінічного психолога є ефективним методом психологічної підтримки та допомоги людям по подоланню емоційних розладів, зниженню тривожності, виробленню адаптивних механізмів психіки по відновленню, активізації внутрішніх ресурсів особистості. Проведене емпіричне дослідження, що базувалось з використанням методу символдрами засвідчило високі показники зниження особистісної тривожності в учасників експерименту. Перспективу прийдешніх наукових теоретичних та наукових розробок ми вбачаємо у впровадженні та розробці нових мотивів символдрами для надання психологічної підтримки, допомоги людям.

Висвітлено сучасні проблеми теоретичної психології у глобалізованому світі. Представлено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців актуальних проблем теоретичної та консультативної психології; запропоновано перспективні підходи до надання консультативної допомоги особистості на різних етапах онтогенезу та організації професійної підготовки психологів до консультативної та тренерської діяльності; досліджено специфіку психологічного консультування різних категорій клієнтів. Презентовано вивчення прокрастинації в психологічній науці, актуальні питання консультативної психології у сучасному освітньому просторі. Осмислено проблему відчуження в контексті сучасних глобальних процесів, вплив моральної рефлексії та альтруїзму на регуляцію просоціальної поведінки особистості. Окреслено проблему професійної самореалізації державних службовців, соціальні парадокси професійного розвитку у сучасному українському суспільстві. Обговорено еволюцію наукових підходів до дослідження проблеми цифрової залежності особистості та вплив саногенного мислення на самовизначення особистості. Розглянуто освітній простір та соціалізацію особистості в аспекті методології мережевого аналізу та психологічний простір інтерсуб’єктної взаємодії. Визначено індивідуальність як об’єкт психологічної рефлексії. Представлено наукову систему культурно-історичної теорії. Увагу приділено консультативній допомозі особистості на різних етапах онтогенезу, проблемі розвитку моральних цінностей дітей в умовах глобалізації суспільства, особливості психологічного консультування батьків дітей з розладами аутистичного спектру, психологічним особливостям професійного самовизначення старшокласників, динаміці функціонування рефлексії на різних вікових етапах тощо. Описано якості самостійної людини в усвідомленні підлітків, особливості мотивації вибору шлюбного партнера в ранньому дорослому віці, консультативну допомогу особистості у процесі психолого-педагогічної корекції моральної соціалізації учнів та особливості використання символдрами в консультуванні дітей з психосоматичними розладами тощо. Виокремлено особливості самодостатності особистості жінки дорослого віку та прояви ознак культури емоцій, почуттів на ранніх етапах онтогенезу особистості.