Описано структуру та особливості динаміки популяцій саранових Запоріжжя та приміських територій. Наведено морфокраніологічну характеристику ондатри Запорізького регіону. Висвітлено багаторічну динаміку весняної міграції чаплі сірої, особливості гніздової біології та міграцій перепела в Україні. Визначено вміст цинку в клітинах у разі введення етанолу щурам різного віку, залежність показників вуглеводного обміну в тканинах коропа від дії гербіцидів різної хімічної структури. Розглянуто питання використання морфометричних індексів для вивчення ростових процесів мисливського фазана.

Описаны структура и особенности динамики популяций саранчовых Запорожья и пригородных территорий. Дана морфокраниологическая характеристика ондатры Запорожского региона. Освещены многолетняя динамика весенней миграции цапли серой, особенности гнездовой биологии и миграций перепела в Украине. Определены содержание цинка в клетках при вводе этанола крысам разного возраста, зависимость показателей углеводного обмена в тканях карпа от действия гербицидов разной химической структуры. Рассмотрены вопросы использования морфометрических индексов для изучения ростовых процессов охотничьего фазана.

Розглянуто можливість розробки багаторічного прогнозу масового розмноження шкідливих саранових комах. Доведено нерівнозначний вплив різних екологічних факторів на чисельність популяцій головних шкідників озимої пшениці.

Обгрунтовано ендогенну складову динаміки чисельності комах - генетично визначено багаторічні цикли репродуктивного потенціалу, виживання та міграційної активності, які створюють передумови масового розмноження фітофагів. Встановлено вплив еколого-екологічних чинників на формування фітосанітарного стану агроценозів. Доведено, що масове розмноження та поширення основних багатоїдних шкідників (саранових, совок) відбулося внаслідок виведення з обробітку великих площ орної землі, глобального потепління клімату та зміни стану сонячної активності. Обгрунтовано доцільність використання для складання фітосанітарних прогнозів ретроспективного аналізу показників багаторічної динаміки чисельності шкідників та заселених площ, статистики масових розмножень різних популяцій з урахуванням періодичної зміни сонячної активності. Встановлено поліморфність природних популяцій комах за адаптивними стратегіями - комплексом фізіологічних та етологічних реакцій організму до харчових атрактантів та статевих феромонів, що є складовою механізмів процесу формування мікропопуляцій комах. З'ясовано, що просторово-часова структура популяції комах є процесом перетворення різних типів розподілу організмів у стаціях, динаміка якого залежить від динаміки чисельності комах різного часового масштабу (сезонної, річної, багаторічної). Запропоновано методологію феромонного моніторингу лускокрилих шкідників, на основі якої розроблено удосконалені системи інструментального обліку чисельності шкідливих комах.

Проаналізовано особливості поточного стану популяції лучного метелика в Україні. Обгрунтовано, що внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва після чергового циклічного розмноження шкідника впродовж 1999 - 2000 рр. фоновий рівень його чисельності збільшився. За сприятливих погодних умов гусениці лучного метелика шкодять агроценозам. Вдосконалено систему моніторингу лучного метелика. Вперше на прикладі АР Крим обгрунтовано регламент протисаранових заходів у санітарно-курортній зоні України, який включає оптимальні строки, стації та методи обстежень популяції саранових, метод оперативного прогнозу загрози саранових агроценозам і асортимент екологічно безпечних інсектицидів для контролю чисельності личинок шкідників. Виконання цього регламенту обумовлює упередження надзвичайних ситуацій за масових розмножень саранових.

Встановлено, що на території України зони підвищеної чисельності саранових утворюються за умов середньої температури теплого періоду не менше 13,7 °С (СЕТ 960 °С), ГТК не більше 1,4. Доведено, що в результаті антропогенної деградації природних екосистем створюються оптимальні екологічні умови для масового розмноження саранових. За існуючого ступеня розораності земель України, формування значних за площею куліг саранових неможливе, що обумовлено відсутністю великих площ напівприродних стацій достатньої екологічної ємності. Зазначено, що за поточної фонової чисельності саранових в заселених стаціях втрати зеленої маси рослин в процесі живлення комах складають до 160 кг/га за добу. За масового розмноження даний показник збільшується на декілька порядків. За умов середньої плідності та виживання коефіцієнт розмноження популяції італійського пруса становить 24. Вперше в Україні розроблено методику використання GPS-навігації та даних дистанційного зондування землі для моніторингу саранових і прогнозу ризиків надзвичайних ситуацій в агросфері, обумовлених масовим розмноженням комах-поліфагів, що суттєво оптимізує систему протисаранових заходів.