Подано результати наукових досліджень теоретичного та практичного характеру з різноманітних питань агропромислового комплексу. Розглянуто вплив різних умов зовнішнього середовища та ценотичних умов на проявлення кількісних ознак озимої пшениці, технологічні строки вирощування саджанців винограду високих селекційно-санітарних категорій, продуктивність цукрового буряка в залежності від водозберігаючих режимів зрошення півдні України. Висвітлено сучасні аспекти використання статевого диморфізму в селекції тварин, створення продуктивного молочного гурту на основі ефективних методів селекції, рівень пухово-перової продуктивності гусей різних класів розподілу за живою масою, фізико-механічні та деякі технологічні властивості тонкої вовни овець асканійської тонкорунної породи з різним типом руна. Окрему увагу приділено проблемам зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, меліорації, економіки сільськогосподарського виробництва та АПК, економіки підприємства та організації виробництва, природокористування та охорони навколишнього середовища, економіко-математичного моделювання, розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

Наведено результати досліджень мікрофлори і жиропоту руна вівцематок української гірськокарпатської породи різних генотипів за кольором вовнового покриву. Показано, що мікрофлору руна представлено в основному п'ятьма групами мікроорганізмів, серед яких найбільша кількість припадає на бактерії та грибки. У вовні чорного кольору, в порівнянні з білою, є достовірно менша кількість грибків і пліснявих грибків та спостерігається тенденція до збільшення кількості бактерій. У руні пігментованої вовни міститься менша кількість воску і поту, в результаті чого співвідношення цих компонентів є майже таким, як і у білій вовні. У ліпідному складі воску чорної та сірої вовни міститься менша кількість полярних ліпідів і є вищим вміст неетерифікованого холестеролу та сквалену. У результаті цього такий віск характеризується кращими захисними властивостями.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено особливості вовнової продуктивності овець різних статево-вікових груп залежно від величини та характеру розповсюдження за довжиною штапелю звивистості вовни. Одержано нові дані про вплив звивистості на формування руна, його фізико-технічні властивості. Проаналізовано кореляційні зв'язки вивченої ознаки з показниками продуктивності та розвитком шкіряно-волосяного покриву овець. Запропоновано підбір батьківських пар з урахуванням оптимальних параметрів звивистості, що забезпечує одержання нащадків з вовною бажаної якості.

Вперше проведено дослідження вовнової продуктивності та показників жиропоту овець нового таврійського типу. Виявлено й узагальнено закономірності співвідносної мінливості комплексного рівня вовнової та м'ясної продуктивності овець. Обгрунтовано механізм формування особливостей жиропітності тварин залежно від статевого та вікового чинників та інтенсивності відбору. Встановлено зв'язок між кольором жиропоту та продуктивністю овець, характеристиками вовнового жиру та поту, захисними властивостями руна. Визначено оптимальні показники та параметри вовнового жиру та поту та їх співвідношення для подальшого удосконалення захисних властивостей вовни таврійських мериносів. Для поліпшення вовнової продуктивності обгрунтовано доцільність використання тварин з білим і світлим жиропотом. На підставі результатів виробничих і лабораторних досліджень вперше встановлено числові показники комплексної оцінки вовнової продуктивності овець племзаводу "Червоний чабан" залежно від кольору та загальних параметрів жиропоту.

Визначено активність біологічних процесів у рослинах гречки першого насіннєвого потомства залежно від строків збирання насіння, резистентність колекції сортів гречки до збудника несправжньої борошнистої роси пероноспорозу. Проаналізовано вплив регулятора росту рослин емістим C за умов дерново-підзолистих грунтів Східного Полісся. Описано технологію вирощування розсади базиліка звичайного у спорудах закритого грунту. Розглянуто питання оптимізації технології вирощування сої на зерно в Західному Лісостепу, використання нейронної мережі для прогнозування урожайності озимої пшениці за даними дистанційного зондування Землі. Розкрито технологічні аспекти переробки органічних відходів тваринницьких комплексів і птахофабрик методом біологічної ферментації в органічне добриво нового покоління біопроферм. Висвітлено особливості мікрофлори та жиропоту руна вівцематок і ягнят породи прекос за умов зимово-стійлового утримання. Вивчено зарубіжний досвід формування ринку м'яса великої рогатої худоби.

Определены активность биологических процессов в растениях гречки первого семенного потомства в зависимости от сроков сбора семян, резистентность коллекции сортов гречки к возбудителю ненастоящей мучнистой росы пероноспороза. Проанализировано влияние регулятора роста растений эмистим C в условиях дерново-подзолистых почв Восточного Полесья. Описана технология выращивания рассады базилика обычного в сооружениях закрытой почвы. Рассмотрены вопросы оптимизации технологии выращивания сои на зерно в Западной Лесостепи, использования нейронной сети для прогнозирования урожайности озимой пшеницы по данным дистанционного зондирования Земли. Раскрыты технологические аспекты переработки органических отходов животноводческих комплексов и птицефабрик методом биологической ферментации в органическое удобрение нового поколения биопроферм. Освещены особенности миклофлоры и жиропота руна овцематок и ягнят породы прекос в условиях зимне-стойлового содержания. Изучен зарубежный опыт формирования рынка мяса крупного рогатого скота.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-451.23 + П661-269.1

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

66 хворих хронічним легеневим серцем з набряковим синдромом приймали торасемід, з них 21 хворий додатково получали антагоніст рецепторів ангіотензину II ірбесартан (основна I руна), вивчались показники гемодинаміки, вентиляційної функції, ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а також динаміку циклічних нуклеотидів і ендотеліну-1. У основній групі хворих, які одержали торасемід з ірбесартаном, були більше виражені позитивні клінічно-лабораторні зміни, спрямовані на набряковий синдром і відновлення функції міокарду хворих хронічним легеневим серцем, ніж у групі порівняння.

Визначено властивості рунічного знака як засобу символьної комунікації, наведено основні ознаки класифікації рунічних знакових систем.

Розглянуто особливості та комунікативні властивості рунічного футарку як специфічної знаково-символьної системи. Подано гіпотезу декодування семантики сьомої рунічної групи футарку - "руни комунікації".

Розглянуто особливості виникнення знаків-символів, виділено етапи еволюції символьної комунікації; обгрунтовано періодизацію виникнення й розвитку рунічного знака-символу.

Розглянуто рунічний знак як засіб соціальної комунікації. Доведено, що семантична складова рунічних знаків-символів з часом піддається трансформації. Визначено, що руна є знаком-символом за класифікацією семіотичної моделі Ч. Пірса. Розглянуто рунічний знак-символ як системну складову комунікативного процесу. Виокремлено етапи переходу від знака до знака-символу. Проаналізовано функції знаків за А. Соломоніком, виділено загальні та специфічні функції рунічних знаків-символів. Визначено, що феноменальність рунічного знака-символу як засобу фіксації інформації - у його комунікативних властивостях та багатозначності: кожний рунічний знак має близько двадцяти семантичних значень, які декодуються залежно від контексту. Означено вектори диверсифікації рунічних знаків за функціональною ознакою.

Розглянуто контекстуальні особливості декодування архаїчних знаків-символів. Застосовано соціокомунікативний і семіотичний підходи як теоретико-методологічне підгрунтя декодування знаків-символів у стародавніх прото-книгах. Доведено, що найдавніші прото-книги, написані архаїчними знаками-символами (ієрогліфами, рисами яо, клинописом, деванагарі), містять переважно сакральну інформацію, тому їх декодування потребує міждисциплінарного підходу до пізнання семантичної складової. Наведено приклади специфічної синтактики рунічних повідомлень. Представлено спосіб декодування рунічного напису гальдраставом. Запропоновано етапи методики декодування сакрального контенту архаїчних знаків-символів. Виділено види реципієнтів у процесі комунікації, де контент - сакральна інформація, засіб кодування - рунічний знак.

Шифр НБУВ: Ж28852:Б. Пошук видання у каталогах НБУВ