Запропоновано геохімічні методи пошуків глибокозалягаючих родовищ з високим антропогенним навантаженням щодо рухливих форм хімічних елементів.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

Стисло охарактеризовано загальні мінералогічні особливості та виявлено найістотніші ознаки (мінералогічну специфіку) таких перспективних корінних рідкіснометальних родовищ України, як Шевченківське, Азовське, Полохівське, Надія, Станкуватське, Пержанське, Жовторічнянське та Першотравневе, які є фактично новими генетичними типами рідкіснометальних родовищ. Крім того, акцентується увага на перспективності вилучення рідкісних металів з розсипних і техногенних родовищ України.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

Висвітлено історію відкриття та добування алмазів від найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано досягнення вчених у галузі проблем пошуків, розвідки, пробної експлуатації та розробки родовищ алмазів. Наведено відомості про перетворення алмазів на діаманти, а також про алмази та діаманти, відомі у всьому світі. Досліджено проблему комплексного промислового освоєння алмазоносного родовища ім. М.В.Ломоносова. Обгрунтовано використання порід давніх кристалічних формацій, які містять алмазні трубки, для створення могильників відпрацьованого ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів.

Проанализированы условия, возникшие на Ольховском месторождении в связи с подсчетом запасов газа разными методами. Сделан вывод о целесообразности использования методов падения давления и объемного как способов корректирования оценки запасов газа на различных этапах разработки месторождения. Дана оценка подсчета запасов газа разными методами.

Викладено результати силового аналізу існуючих способів направленого розколу, що використовуються для добування блоків природного каменю. Отримано залежності для визначення необхідних для розколу зусиль. Встановлено, що мінімальні зусилля необхідні при розколюванні гірських порід клинами без попереднього оббурювання. Вказано шляхи підвищення ефективності існуючих способів відокремлення блочного каменю від масиву.

Висвітлено актуальні проблеми геології, палеонтології, стратиграфії, мінералогії та геохімії осадочних утворень і пов'язаних з ними корисних копалин, а також питання інженерної геології та екології. Детально розглянуто геохімічні особливості свинцево-цинкових родовищ солянокупольного типу в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Розглядаються стан та перспективи розвитку буріння нафтових і газових свердловин в Україні. Зроблено аналітичну оцінку радіальних зміщень в прихопленій бурильній колоні під дією вибухової хвилі, наведено результати дослідження характеристик струминного свердловинного насоса, розробки оптимального способу встановлення вибухових апаратів у заданому інтервалі свердловин. Запропоновано методику вибору параметрів буферної рідини для глушіння свердловин, коефіцієнт динамічності підіймального комплексу бурових установок та універсальний метод одержання рідких дисперсних систем з високим ступенем стабільності. Висвітлюються питання використання багатокритеріального управління для зменшення затрат на будівництво свердловин, а також залежність токсичності вихлопних газів газотурбінної установки від зміни режимів роботи та ін.

Подано структурне дослідження генези російського слов'янофільства як цілісної світоглядної доктрини XIX ст., що визначає засадничі риси й теперішньої російської суспільної свідомості. Всесвітньо відомий славіст крок за кроком простежує цей духовно-інтелектуальний феномен у його зародженні (М.Щербаков, М.Карамзін, М.Погодін, В.Одоєвський, О.Чаадаєв), класичних самовиявах (І.Кирєєвський, О.Хом'яков, К.Аксаков), опозиційній єдності з оксиденталізмом (В.Бєлінський, М.Герцен, М.Грановський, К.Кавелін) та дезінтеграційних метаморфозах часів Ф.Достоєвського та В.Соловйова. Вказується, що ця подальша інтелектуальна історія Росії незаперечно свідчить про виняткову живучість і світоглядну значущість даного явища. Праця представлена як аналітична енциклопедія російського слов'янофільства і є наріжним каменем осмислення російської суспільно-філософської думки XIX-XX століть.

Розглянуто петрографічні, мінералогічні та генетичні особливості вміщуючих порід і рудоносних метасоматитів Вербинського молібденового родовища. Особливості розвитку мінеральних парагенезисів свідчать, що формування рудних асоціацій пов'язано з розвитком кварц-польовошпатових метасоматитів (Sn, Nb, Ta, W), грейзенів (W, Mo), перекристалізацією та утворенням пізніх кварц-сульфідних жил (Mo, Bi, Cu, Zn, Pb).

За результатами аналізу даних експлуатаційного розбурювання та розробки Коробочкінського родовища виявлено суттєву невідповідність геологічної моделі та запасів вуглеводнів, отриманих внаслідок розвідки. Запропоновано проведення детальнішої розвідки подібних невеликих структур для скорочення розвідувальних та експлуатаційних свердловин під час освоєння нових родовищ.

Проаналізовано визначення уран-свинцевих і калій-аргонових методів ізотопного віку золоторудних родовищ Українського щита (Сергіївського, Балка Золота, Балка Широка, Сурожського, Майського і Клинцівського). Виділено стадії в процесах золотонакопичення. Проте надійно визначити тип інтрузивних порід, з якими пов'язані ці процеси, поки що не вдалося.

Наведено геологічне та структурне положення родовища, петрографічний склад вміщуючих порід та їх метаморфічні і метасоматичні зміни, особливості мінеральних асоціацій. На основі мінералого-геохімічних, ізотопних та термобарогеохімічних даних запропоновано генетичну модель первинного накопичення золота у ранньопротерозойських кластогенних флішоїдних товщах з наступною багаторазовою їх регенерацією. Золотогенеруюча система була гіпротермально-метасоматичною.

Розглянуто віршування І.Франка або версифікацію - ту частину поетики, що є певною системою організації поетичного мовлення. Діахронічно і синхронічно досліджено всі віршовані твори Каменяра (поезії, поеми, віршовані драми) у плані метрики, ритміки, строфіки і римування. Частково розглянуто риму поета, з'ясовано елементи віршової майстерності та новаторства І.Франка, а також визначено його роль у розвитку українського віршування ХІХ ст.

Проаналізовано вплив циклічного пружнопластичного деформування на механізм руйнування та напруження сколювання теплостійкої сталі. Визначено кількісні критерії технологічності складання та ремонту конструкцій. Детально розглянуто термодинаміку фазових рівноваг у системі ртуть - телур, саморегулювання швидкості обертання інструментів під час фінішної абразивної доводки деталей кулеподібної форми, а також використання гірничо-геологічних умов блочних родовищ для полегшання відбиття монолітів. Запропоновано шляхи удосконалення вибухових робіт у глибоких залізорудних кар'єрах України.

Досліджено взаємозв'язки умов виробництва робіт та їх вплив на здійснення реконструкції. Висвітлено метод граничних станів і надійність будівельних металоконструкцій. Проаналізовано вплив параметрів опорної поверхні на температурні спалахи у контакті гільза - циліндро-поршневе кільце. Охарактеризовано взаємозв'язок варіаційних принципів Рейснера і Ху-Вашіцу для фізично-нелінійного тіла. Проаналізовано економічні особливості управління проектами використання відходів промисловості. Запропоновано деякі аспекти підвищення надійності оцінки вартості будівельно-монтажних робіт. Розроблено складові штучного каменя на базі концентрованої в'яжучої силікатної суспензії з використанням пороху газоочищення виробництва металургійного марганцю.

Подано результати досліджень з актуальних проблем прогнозу ресурсів нафти і газу, закономірностей розміщення скупчень вуглеводів, напрямів подальших геологорозвідувальних робіт, методики пошуків і розвідки родовищ, прогнозу порід-колекторів та вибору оптимальних критеріїв виділення пасток нетрадиційного типу, стратифікації продуктивних відкладів нафтогазоносних регіонів України.