Виокремлено та досліджено етапи розвитку жанрової системи аудіореклами в Україні від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто форми її зародження та подальші зміни протягом століть. Проаналізовано особливості усних комерційних аудіорекламних повідомлень різних періодів і визначено тенденції в цьому сегменті рекламного ринку. Розглянуто креативно-функціональні параметри провідних жанрів сучасної радіореклами з апелюванням до їх історичних прототипів.

Проаналізовано українську радіорекламу в аспектах жанрології та культурологічних чинників розвитку, запропоновано періодизацію історії вітчизняної аудіореклами. Виділено визначальні критерії жанроподілу, серед яких розмір, музичне наповнення, наявність інтертекстуальних елементів, споживацькі мотиви тощо. Виявлено, що аудіорекламі притаманна традиційність: і давнім, і сучасним зразкам властиві емоційність, образність, простота - проте зазнає змін мова реклами. Доведено, що наразі реклама впливає на спосіб життя аудиторії, систему цінностей та установок, помітно визначаючи побутові й етико-естетичні параметри суспільства.

У роздрібній торгівлі рекламний аудіоконтент посідає одне з найважливіших місць серед засобів маркетингових комунікацій, допомагаючи споживачам дізнатися про продавця, асортимент і характеристики товарів, знижки, акції та інші пропозиції підприємства, рекламодавці ж забезпечують кращу взаємодію з клієнтами, підтримуючи лояльність постійних покупців і розширюючи їх коло завдяки потенційним. Існує велика кількість різновидів розміщення рекламного аудіоконтенту та просування товарів підприємств роздрібної торгівлі серед потенційних та наявних споживачів, але немає єдиної класифікації, яка б узагальнювала всі види рекламного аудіоконтенту. Така класифікація є корисною не тільки з наукової, але й з практичної точки зору. Мета статті - визначення сутності рекламного аудіоконтенту, розроблення його класифікації й аналіз перспектив його розвитку. Застосовано методи аналізу та синтезу, логічного узагальнення, групування і порівняння. Результатом дослідження є запропоновані визначення та класифікація рекламного аудіоконтенту, що відповідає сучасним реаліям. Класифікація рекламного аудіоконтенту надає змогу підприємствам роздрібної торгівлі швидше й ефективніше зорієнтуватися стосовно видів реклами та обрати найвідповідніший до завдань, які поставлені у рамках маркетингової стратегії. Наведено особливості та формати для кожного з видів рекламного аудіоконтенту. Висновки: рекламний аудіоконтент слід вважати платною формою інформаційного впливу на споживача за допомогою звукового запису з метою просування певного продукту, послуги чи бренду підприємства. Він може транслюватися у торговельних залах, громадських місцях, на радіоефірах, сайтах з прослуховування музики та радіо в мережі Інтернет, у мобільних застосунках, на телебаченні, в подкастах, аудіокнигах, соціальних мережах. Запропоновано класифікаційні ознаки рекламного аудіоконтенту: за способами трансляції, місцями сприйняття, виконуваними функціями, ступенем сучасності, періодичністю трансляції.

Маркетингові методи дослідження ринку еволюціонували разом зі зміною способів отримання споживачами інформації. Радіореклама, телевізійна реклама, з появою інтернету втратили свою актуальність. Важливим чинником, який ще більше розширив масштаби цифрового маркетингу стали карантинні обмеження викликані пандемією COVID-19. Хоча телебачення залишається основним рекламним засобом для багатьох компаній, дослідження показали, що саме цифровий маркетинг є найефективнішим видом маркетингу та дозволяє компаніям охопити глобальну аудиторію в інтернеті. Цифрові технології стали невід'ємною частиною життя сучасної людини, а digital маркетинг - однією з головних рушійних сил бізнесу у XXI столітті. Як показують дослідження, більшість потенційних споживачів користуються смартфонами та цікавляться продуктами перед їх покупкою в мережі інтернет. За допомогою цифрового маркетингу компанії можуть налаштовувати дані для цільової аудиторії на основі таких факторів, як стать, вік, місцезнаходження, інтереси та освіта. Компанії також можуть переорієнтувати потенційних клієнтів, які вже знайомі з їх брендом, використовуючи різні методи та повідомлення для кожної аудиторії. Отже класична реклама і способи просування товарів за її допомогою більше не мають вирішального значення для компаній. Наразі індустрія маркетингу переживає період адаптації традиційних інформаційно-рекламних методів ведення бізнесу до цифрових. Разом з тим, не всі організації та компанії взяли на озброєння сучасні технології стимулювання збуту та адаптувалися до цифрового маркетингу (англ. - digital marketing). Така ситуація потребує проведення додаткових досліджень для створення новітніх маркетингових цифрових стратегій та аналізу маркетингового середовища організації. Мета дослідження - аналіз тенденцій розвитку цифрового маркетингу, каналів які варто використовувати сучасному бізнесу для досягнення стійких результатів. В основі дослідження принципи системного підходу до вивчення тенденцій цифрового маркетингу, праці вітчизняних і зарубіжних учених у даній сфері. На сучасному етапі розвитку свідомість і спосіб життя людей зазнали значних змін під впливом інформаційних та соціально-культурних факторів. Для просування товару чи бренду вже недостатньо використовувати звичайні маркетингові методи, такі як реклама та акції, оскільки вони не впливають на обізнаність споживачів і зазвичай не приносять бажаного ефекту. Результати можна використати маркетологам при вивченні сучасних тенденцій розвитку цифрового маркетингу, пошуку найефективніших його технологій, з метою іх запровадженням задля підвищення конкурентоспроможності та ефективності бізнесу. Висновки: інтенсивний розвиток та використання цифрових інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному глобалізованому інформаційному суспільстві призвело до активного впровадження цифрового маркетингу в бізнес-діяльність. Використання бізнесом інструментів і методів цифрового маркетингу значно впливає на поведінку цільової аудиторії, активує програми лояльності, сприяє зміцненню іміджу, досягненню запланованих маркетингових цілей, конкурентної позиції бізнесу і в цілому, підвищенню ефективності підприємницької діяльності.