Розглянуто проблему використання транзисторних високовольтних ключів для керування магнетронами з холодним вторинно-емісійним катодом. Оскільки параметри транзисторів і магнетронів нелінійно залежать від прикладених напруг, у мережах, до складу яких входять ці прилади, в імпульсному режимі роботи можуть виникати перехідні процеси, що спричиняють значні перенапруги. Такі процеси можуть суттєво вплинути на надійність радіопередавача, викликаючи пробій магнетрона й, особливо, високовольтних польових транзисторів. Для підвищення надійності та ефективності магнетронних передавачів розроблено математичну модель транзисторного модулятора для магнетрона з вторинно-емісійним катодом та досліджено динамічні характеристики розробленої моделі. Виділено три режими роботи магнетрона та вироблено рекомендації щодо вибору параметрів схеми модулятора для досягнення оптимального режиму магнетрона. Досліджено вплив паразитних елементів у мережах модулятора на його вихідні характеристики.

Розглянуто роботу сучасних радіоелектронних схем і пристроїв, побудованих із використанням біполярних і польових транзисторів: підсилювачів, автогенераторів, радіопередавачів і радіоприймачів електричних сигналів, пристроїв цифрової техніки. Основну увагу приділено фізичним принципам роботи даних пристроїв.

Рассмотрена работа современных радиоэлектронных схем и устройств, построенных с использованием биполярных и полевых транзисторов: усилителей, автогенераторов, радиопередавателей и радиоприемников электрических сигналов, устройств цифровой техники. Основное внимание уделено физическим принципам работы данных устройств.

Проаналізовано шумові характеристики приймального тракту, виконаного на основі автогенератора на одному активному елементі, який одночасно суміщує функції радіопередавача, а також регенеративного підсилювача високої частоти, гетеродина і змішувача в приймачі. Як приклад у нормованих величинах наведено залежність коефіцієнта шуму від зміни еквівалентного опору коливального контуру автогенератора.

Установлено взаємозалежність еквівалентних енергетичних параметрів радіопередавачів, що надходять до групування окремих радіосистем. Взаємозалежність надано у вигляді сукупності нерівностей - парціальних критеріїв електромагнітної сумісності передавачів та радіоприймачів, розміщених на обмеженій території.

Розроблено та реалізовано нові методи наднизькочастотного - дуже низькочастотного (ННЧ - ДНЧ) радіозондування нижньої іоносфери та моніторингу світової грозової активності, створені на підставі результатів вимірювання природних електромагнітних ННЧ - ДНЧ полів у резонансній порожнині Земля - іоносфера. Детально досліджено вплив такого явища космічної погоди, як сонячні протонні події на параметри глобального (шуманівського) резонансу. Розв'язано зворотні радіофізичні задачі, які є основою методів пасивної локації розподілених у просторі джерел ННЧ - ДНЧ полів. Дані методи створені на однопозиційних вимірюваннях середніх спектрів природного ННЧ фону та реконструкції дистанційних профілів світової грозової активності, а також на багатопозиційних вимірюваннях для проведення ННЧ - ДНЧ радіотомографії просторового розподілу гроз. Розглянуто нові однопозиційні методи локації блискавок і визначення характерних параметрів нижньої іоносфери з використанням широкосмугових природних сигналів - ДНЧ атмосфериків, на базі яких проведено моніторинг регулярних варіацій (добових і сезонних) параметрів нічної нижньої іоносфери. Визначено особливості флуктуації сигналів ДНЧ радіопередавачів, що поширюються поздовж сейсмоактивних трас. Виявлено збурення у ДНЧ сигналах з періодами внутрішніх гравітаційних і планетарних хвиль, які передують потужнім землетрусам, що проходили поблизу трас поширення.

Досліджено питання підвищення оперативності вимірювання профілів швидкості вітру та температури, а також розширення просторової області їх вірогідного визначення комплексами вертикального радіолокаційного зондування атмосферного прикордонного шару, які містять доплерівський радіопрофайлер і радіоакустичну систему. Для підвищення оперативності вимірювання розроблено комбіновані методи параметризації спектра, що дало змогу істотно скоротити час первинної обробки прийнятих радіосигналів. Уперше застосовано методи прогнозування з мінімальною середньоквадратичною похибкою прогнозування на базі моделей авторегресії для екстраполяції профілів метеовеличин за межі просторової області їх вірогідного визначення доплерівським радіопрофайлером з якістю, що задовольняє вимоги автоматизованих систем керування повітряним рухом. Удосконалено алгоритм адаптивного керування частотою радіопередавача системи радіоакустичного зондування (РАЗ), у якому передбачено компенсацію впливу зносу акустичного пакета горизонтальним вітром, що дає змогу точно виконати умови Брега. На підставі забезпечення вимог до короткочасної нестабільності частоти передавача запропоновано удосконалені алгоритми обробки сигналів у радіолокаційному комплексі вертикального зондування, керування радіочастотою радіоакустичної системи, а також технічні вимоги до синтезатора радіочастоти системи РАЗ.

Розглянуто вплив Великої Вітчизняної війни на застосування радіопередавачів у вибухових пристроях та показано принципи їх дії, проблемні питання, що необхідно вирішувати під час створення для них передавачів завад, та сучасні засоби радіоелектронної боротьби із радіопідривачами.

Надано основні відомості про радіопередачі. Розглянуто генератори із зовнішнім збудженням і автогенератори. Охарактеризовано стабілізацію частоти автогенераторів. Подано інформацію про особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазану. Приділено увагу управлінню коливаннями в радіопередавачах. Обгрунтовано принципи багатоканального радіозв'язку.

Зазначено, що мати свій надійний канал передавання даних на великі відстані без застосування ретрансляторів не так важко, як може здаватися. Користувачами цього зв'язку є військові, геологічні та інші. експедиції, дальня авіація, океанічне судноплавство, радіомовлення, аматорська служба. Прогнозування умов зв'язку та коригування сеансів є не другорядним завданням. Для цього в реальному часі слід проводити пробні сеанси з якомога меншими витратами, але повним документуванням та обробкою статистичних даних. Рекомендовано всім використовувати модифікований Ардуїно для уточнення стану радіотрас як повністю самостійний радіопередавач з програмним керуванням-радіомаяк.

Вирішено актуальне науково-прикладне завдання, яке полягає в розробці нових і розвитку існуючих методів збільшення часу життя автономних безпроводових сенсорних мереж (БСМ) за рахунок оптимізації параметрів входу - виходу сенсорів в режим сну за різної інтенсивності трафіку і застосування енергоефективних режимів роботи, що забезпечують корекцію потужності сигналів на підставі результатів вимірювань дальності зв'язку, з урахуванням особливостей проходження сигналу в радіоканалі і прийому. Проаналізовано споживану потужність і час життя автономних вузлів БСМ. Набули подальшого розвитку моделі для оцінки енергоспоживання вузлами БСМ за рахунок того, що в них ураховано залежності енергетичних втрат від періоду передачі сигнальних пакетів, періоду прослуховування каналу та алгоритму пробудження вузлів. Розроблено новий метод управління енергетичним балансом вузлів БСС на основі технології ZigВее, особливістю якого є врахування залежності коефіцієнта посилення АРП (Автоматичне Регулювання Посилення) в радіоприймачі і АРП (Автоматичне Регулювання Потужності) в радіопередавачі від заданої достовірності передачі повідомлень і характеристик радіоканалу. Розглянуто методи енергозбереження у ході розв'язання задач маршрутизації, новизна яких полягає в обгрунтуванні раціонального вибору метрики для протоколів маршрутизації, з урахуванням усунення дисбалансу енергоспоживання.

Розглянуті тенденції розвитку засобів негласного отримання інформації. Основні з них застосування все більш заплутаних алгоритмів приховування випромінювання цифрових радіозакладок, застосовуються спеціальні методи маскування, може створюватися канал знімання інформації під прикриттям випромінювання що працює поблизу об'єкта легальних радіозасобів, що заважають роботі пошукової техніки. Наступним важливим фактором є продовження застосування частот радіоефіру для організації зв'язку, передачі даних, різних команд управління. Практично весь радіочастотний діапазон залучений під роботу легальних радіопередавачів. Це викликає істотне ускладнення радіо ефірної обставини, виявити цифрові радіозакладки в таких умовах вкрай важко. Зробити це без застосування спеціальних засобів аналізу цифрових пакетів в реальному маштабі часу, неможливо. В якості спеціального вимірювального пристрою, з метою поліпшення методики виявлення цифрових радіозакладок запропонований векторний аналізатор. Вибір обгрунтовано на основі детального аналізу технічних характеристик і принципів роботи аналізатора.

Аналіз небезпек та ризиків, пов'язаних із впливом ненавмисних електромагнітних перешкод на функціонування систем зв'язку й оповіщення в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, потребує детального та точного розгляду ряду факторів та визначення найбільш вразливих каналів прийому та найбільш небезпечних джерел радіоперешкод на рівні окремих випромінювань радіопередавачів. З метою удосконалення методів та моделей оцінювання електромагнітної сумісності систем зв'язку та оповіщення у надзвичайних ситуаціях на морі в статті розроблено підхід до оцінки електромагнітної сумісності, заснований на частотно-обмежених моделях характеристик радіоелектронних засобів. Розроблено алгоритми оцінки електромагнітної сумісності, оцінювання електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті здійснене завдяки аналізу послідовності трьох етапів - етапу частотної оцінки перешкод, етапу детальної оцінки перешкод та етапу комплексної оцінки перешкод.

Аналіз небезпек та ризиків, пов'язаних із впливом ненавмисних електромагнітних перешкод на функціонування систем зв'язку й оповіщення в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті потребує детального та точного аналізу ряду факторів та визначення найбільш вразливих каналів прийому та найбільш небезпечних джерел радіоперешкод на рівні окремих випромінювань радіопередавачів. З метою удосконалення методів та моделей оцінювання електромагнітної сумісності систем зв'язку та оповіщення у надзвичайних ситуаціях на морі в роботі розроблено підхід до оцінки електромагнітної сумісності, заснований на частотно-обмежених моделях характеристик радіоелектронних засобів. Розроблено алгоритми оцінки електромагнітної сумісності, оцінювання електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, здійснене завдяки аналізу послідовності трьох етапів - етапу частотної оцінки перешкод, етапу детальної оцінки перешкод та етапу комплексної оцінки перешкод.