Наведено дані про кінематичні параметри техніки бігу на 400 метрів у спортсменів різної кваліфікації, від майстрів спорту до першорозрядників. Показано основні недоліки техніки бігу та перспективні шляхи її удосконалення.

Предоставлены сведения про кинематические параметры техники бега на 400 метров у спортсменов различной квалификации, от мастеров спорта до перворазрядников. Показаны основные недостатки техники бега и перспективные направления ее совершенствования.

The articles gives the data about of kinematics' parameters of technique of the run on 400 meters by masters of sports, candidates of masters of sports and first category sportsmen's. There are examples the principal mistakes of the technique and theeffective means of her perfecting.

Наведено стислий історичний огляд розвитку радіолокаційних засобів розвідки повітряного простору з часів Великої Вітчизняної війни до наших днів. Зроблено спробу систематизації історичного процесу становлення засобів радіолокації через аналіз витоків та умов їх зародження, а також шляхів та напрямків розвитку на різних історичних етапах повоєнного періоду. Розглянуто процес розвитку засобів радіолокації в Україні після здобуття нею незалежності, проаналізовано сучасні умови та перспективи оновлення радіолокаційного парку Збройних сил України.

Наведено результати досліджень за наступними напрямами: радіотехнічні кола та сигнали, обчислювальні методи в радіоелектроніці, проектування, технологія й експлуатація радіоелектронної техніки, ультразвукова техніка, теорія та практика радіовимірювань, електродинаміка пристроїв НВЧ діапазону та антенна техніка, телекомунікації, радіолокація, навігація, радіоелектроніка біомедичних технологій, мікроелектронна техніка, функціональна та наноелектроніка, захист інформації. Розглянуто формування оберненої матриці деградації образу в області трансформант Адамара, алгоритм візуалізації неоднорідностей в імпедансній томографії. Проаналізовано способи підвищення частоти вихідних коливань інтегрованих синтезаторів прямого цифрового синтезу. Показано можливості застосування технології віртуальних приладів для моніторингу й управління радіоелектронними засобами. Описано методику оцінювання паразитної синхронізації генераторів перетворювача механічних величин на поверхневих акустичних хвилях. Проведено електромагнітне дослідження параметрів сіталової та цинкової кераміки, дослідження максимальної потужності в геолокації. Запропоновано варіант дводіапазонного коаксіально-рупорного опромінювача дзеркальних антен. Увагу приділено питанням прогнозування ефективності систем радіокерування, підвищення завадостійкості обробки сигналів в некогерентних радіолокаційних системах. Висвітлено загальні засади побудови інтеграційних систем терапії та діагностики. Показано вплив магнітного поля на коефіцієнт тензочутливості одношарових плівок нікелю. Описано технології захисту інформації в корпоративни

х мережах і в державних структурах України.

Розглянуто питання створення надширокосмугової РЛС. Узагальнено питання генерації, випромінювання, поширення і обробки сигналів відеоімпульсного типа. Надано оцінку сучасному стану і визначено перспективні можливості короткоімпульсної радіолокації.

Наведено результати досліджень у радіотехнічній та суміжних галузях, за тематикою напрямів роботи секцій: радіотехнічні кола та сигнали, обчислювальні методи в радіоелектроніці, проектування, технологія та експлуатація радіоелектронної техніки, ультразвукова техніка, теорія та практика радіовимірювань, електродинаміка, пристрої надвисокочастотного діапазону та антенна техніка, телекомунікація, радіолокація, навігація, радіоелектроніка біомедичних технологій, мікроелектронна техніка, функціональна та наноелектроніка, захист інформації.

Основними вимогами до сучасних засобів радіолокації є отримання радіолокаційних зображень надвисокого розрізнення на значній відстані (декілька десятків кілометрів) у масштабі часу, який максимально наближений до реального. Проте, існують певні обмеження, які на даний час ускладнюють можливість отримання зображення надвисокого розрізнення на значній відстані, наприклад, необхідно врахувати сферичність фронту хвилі зондувального сигналу. У наведеній статті запропонована методика розрахунку часу отримання радіолокаційної інформації при використанні узгодженого фільтра та додаткових алгоритмів радіолокаційними станціями з синтезуванням апертури та розрахований орієнтовний час, який необхідний для отримання зображення, при різних значеннях розрізнювальної здатності. Аналіз розрахованого часу отримання радіолокаційної інформації надвисокого розрізнення при використанні узгодженого фільтру та додаткових алгоритмів свідчить, що ведення радіолокаційного моніторингу на всьому маршруті польоту не є доцільним, оскільки це займає досить тривалий час для обробки радіолокаційної інформації. Тому необхідно спочатку здійснювати обробку отриманого радіолокаційного зображення з невисокою розрізнювальною здатністю, а у разі виявлення об'єктів, які становлять інтерес, застосовувати додаткові алгоритми обробки інформації, для отримання детального радіолокаційного зображення про визначений район або об'єкт з необхідною розрізнювальною здатністю.

Розглянуто виникнення похибок вимірювання дальності за багаточастотним фазовим методом дальнометрії. Показано, що на похибку вимірювання дальності впливають значення похибок амплітуд та фазових зсувів сумарних відбитих сигналів, що є сумою сигналів відбитих від кожного з об'єкта та особливості математичного перетворення отриманих значень вектора відбитих сигналів у значення коефіцієнтів степеневого рівняння та розв'язання даного степеневого рівняння.

У ряді областей техніки форму сигналів пов'язують з об'єктом дослідження, прикладом цього служать радіолокація, технічна та медична діагностика, телеметрія та ін. Як правило, тут мають місце нестаціонарні випадкові сигнали малої тривалості у часі. В результаті обробки таких сигналів, наприклад, за допомогою лінійного цифрового фільтра, їх форма, а, отже, діагностичні ознаки що містяться в ньому можуть бути сильно спотворені. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває розробка алгоритмів цифрової фільтрації сигналів, спрямованих на збереження їх первісної форми. Мета роботи - розробка алгоритму цифрової фільтрації сигналів на основи математичного апарату швидкого перетворення Фур'є (ШПФ). Для досягнення поставленої мети в роботі був проведений аналіз існуючих способів цифрової фільтрації сигналів та здійснено синтез алгоритму цифрової фільтрації на основі математичного апарату ШПФ. В результаті отриманих досліджень було визначено, що для збільшення швидкодії ШПФ необхідно організувати таким чином, щоб на кожній стадії дані для обробки можна було б зчитувати з пам'яті послідовно. Для цього на попередній стадії результати обчислень потрібно зберігати в необхідному порядку. Розглянутий алгоритм був реалізований на процесорі ARM Cortex-M3.

Розглянуто питання поширення електромагнітних хвиль в просторі та їх розсіювання на об'єктах локації складної електрофізичної структури і просторової конфігурації природного і антропогенного характеру. Визначено ймовірні характеристики розсіяного поля. Складність просторової конфігурації цілей зумовлює використання чисельних методів в якості основи побудови розрахункової методики оцінки радіолокаційних полів розсіювання.

Проведено аналіз сучасних систем спостереження за польотами повітряних суден, що використовують відповідачі, які встановлені на літаку. Розглянуто системи залежного і незалежного спостереження, особливості побудови і використання вторинних оглядових радіолокаторів, дискретно-адресних систем вторинної радіолокації режиму S, систем спостереження з використанням більш тривалого самогенеруємого сигналу режиму S, систем автоматичного залежного спостереження, систем гібридного спостереження, мультилатераційних систем і системи посадки TLS. Визначено переваги, недоліки і перспективи використання даних систем спостереження за повітряними суднами в сучасній системі спостереження за повітряною обстановкою.

Вирішено науково-технічну проблему точного визначення параметрів метеоутворень радіотехнічними засобами в умовах складної сигнально-завадової обстановки та високих вимог до якості метеорологічного обслуговування авіації шляхом створення мережі метеорадіолокаторів та нових алгоритмів, що функціонують в умовах апріорної невизначеності завад. Вперше запропоновано концепцію створення інтегрованої мережі радіолокаційних метеорологічних спостережень, яка відрізняється від існуючої додаванням до цивільних метеорадіолокаторів радіолокаційних станцій військового призначення з вбудованими метеоканалами та спільним їх використанням для створення суцільного метеорологічного поля над територією України. Набули подальшого розвитку адаптивні методи визначення параметрів метеоутворень радіотехнічними засобами, а саме: вперше отримані закони розподілу похибок оцінок параметрів відбиттів від метеоутворень, які забезпечили аналітичне порівняння методів оцінювання параметрів відбиттів від метеоутворень та дозволили створити нові методи з покращеними властивостями; вперше запропонований метод оцінювання середньої доплерівської швидкості метеоутворень, в якому високоточні оцінки швидкості з малим інтервалом однозначності виміру швидкості комбінуються з менш точною оцінкою, але з великим діапазоном однозначності, що дозволяє адаптувати діапазон вимірювань до можливих радіальних швидкостей метеоутворень та зменшити похибку оцінки швидкості від двох до двадцяти разів; вперше запропонований метод вимірювання ширини доплерівського спектра швидкостей метеоутворень при довільних інтервалах зондування, в якому використовується інформація про середню радіальну швидкість метеоутворень, що зменшує помилку вимірювання в середньому від двох до десяти раз та усуває фізично неіснуючі значення оцінок ширини доплерівського спектра швидкостей метеоутворень. Набула подальшого розвитку теорія і техніка спектрального аналізу випадкових процесів з неперервними енергетичними спектрами, а саме: запропоновано новий критерій “розділення - відтворення" спектрів, який відслідковує похибки між спектральними функціями методів спектрального аналізу і справжнім спектром в околиці його вершини, що дозволяє більш повно визначати потенційні можливості методів спектрального аналізу. Вперше аналітично визначено потенційні можливості методів по відтворенню спектрів метеоутворень за відомим та новим критеріями, що дозволило визначити методи, які можуть бути основою для створення нових з підвищеною точністю відтворення спектру. Вперше проведено статистичний аналіз ефективності методів по відтворенню спектрів метеоутворень в умовах параметричної апріорної невизначеності. Запропоновано процедуру оцінювання параметрів метеоутворень на тлі завад від місцевих предметів, яка адаптивно враховує інформацію про склад вхідної суміші корисного сигналу та завади, що забезпечує більш, ніж у двічі вищу точність оцінок параметрів метеоутворень у порівнянні з точністю оцінок, яка отримується відомими процедурами оцінювання; запропоновано метод виявлення-розпізнавання вибірок пасивних завад штучного походження з подальшим їх вилученням з навчаючої вибірки, що дозволяє знизити вплив цих завад на рівень похибок оцінок параметрів відбиттів від метеоутворень. Вперше для метеолокаторів запропоновано спрощену комбіновану систему виявлення нешумливих рухомих точкових цілей на тлі зовнішніх активних завад з одночасною пеленгацією їх джерел за допомогою єдиного фільтра з трикутною матрично-імпульсною характеристикою, що приблизно вдвічі спрощує обробку. Вперше для метеоканалів військових радіолокаційних засобів запропоновано уніфіковану систему первинної міжперіодної обробки метеосигналів, яка базується на використанні адаптивних решітчастих фільтрів, і забезпечує компактність системи міжперіодної обробки, високу точність виміру параметрів метеоутворень та менші обчислювальні витрати.

вирішена науково-технічна проблема точного визначення параметрів метеоутворень радіотехнічними засобами в умовах складної сигнально-завадової обстановки та високих вимог до якості метеорологічного обслуговування авіації шляхом створення мережі метеорадіолокаторів та нових алгоритмів, що функціонують в умовах апріорної невизначеності завад; новизна - вперше запропонована концепція створення інтегрованої мережі радіолокаційних метеорологічних спостережень, яка відрізняється від існуючої додаванням до цивільних метеорадіолокаторів радіолокаційних станцій військового призначення з вбудованими метеоканалами та спільним їх використанням для створення суцільного метеорологічного поля над територією України. Набули подальшого розвитку адаптивні методи визначення параметрів метеоутворень радіотехнічними засобами, а саме: вперше отримані закони розподілу похибок оцінок параметрів відбиттів від метеоутворень, які забезпечили аналітичне порівняння методів оцінювання параметрів відбиттів від метеоутворень та дозволили створити нові методи з покращеними властивостями; вперше запропонований метод оцінювання середньої доплерівської швидкості метеоутворень, в якому високоточні оцінки швидкості з малим інтервалом однозначності виміру швидкості комбінуються з менш точною оцінкою, але з великим діапазоном однозначності, що дозволяє адаптувати діапазон вимірювань до можливих радіальних швидкостей метеоутворень та зменшити похибку оцінки швидкості від двох до двадцяти разів; вперше запропонований метод вимірювання ширини доплерівського спектра швидкостей метеоутворень при довільних інтервалах зондування, в якому використовується інформація про середню радіальну швидкість метеоутворень, що зменшує помилку вимірювання в середньому від двох до десяти раз та усуває фізично неіснуючі значення оцінок ширини доплерівського спектра швидкостей метеоутворень. Набула подальшого розвитку теорія і техніка спектрального аналізу випадкових процесів з неперервними енергетичними спектрами, а саме: запропоновано новий критерій “розділення-відтворення" спектрів, який відслідковує похибки між спектральними функціями методів спектрального аналізу і справжнім спектром в околиці його вершини, що дозволяє більш повно визначати потенційні можливості методів спектрального аналізу; вперше аналітично визначені потенційні можливості методів по відтворенню спектрів метеоутворень за відомим та новим критеріями, що дозволило визначити методи, які можуть бути основою для створення нових з підвищеною точністю відтворення спектру; вперше проведено статистичний аналіз ефективності методів по відтворенню спектрів метеоутворень в умовах параметричної апріорної невизначеності, обґрунтувати рекомендації для реалізації ”граничних” переваг параметричних методів у порівнянні з непараметричними. Удосконалена процедура точного оцінювання параметрів метеоутворень в умовах дії пасивних завад різного фізичного походження, а саме: запропонована процедура оцінювання параметрів метеоутворень на тлі завад від місцевих предметів, яка адаптивно враховує інформацію про склад вхідної суміші корисного сигналу та завади, що забезпечує більш, ніж у двічі вищу точність оцінок параметрів метеоутворень у порівнянні з точністю оцінок, яка отримується відомими процедурами оцінювання; запропоновано метод виявлення-розпізнавання вибірок пасивних завад штучного походження з подальшим їх вилученням з навчаючої вибірки, що дозволяє знизити вплив цих завад на рівень похибок оцінок параметрів відбиттів від метеоутворень. Вперше для метеолокаторів запропонована спрощена комбінована система виявлення нешумливих рухомих точкових цілей на тлі зовнішніх активних завад з одночасною пеленгацією їх джерел за допомогою єдиного фільтра з трикутною матрично-імпульсною характеристикою, що приблизно вдвічі спрощує обробку. Вперше для метеоканалів військових радіолокаційних засобів запропонована уніфікована система первинної міжперіодної обробки метеосигналів, яка базується на використанні адаптивних решітчастих фільтрів, і забезпечує компактність системи міжперіодної обробки, високу точність виміру параметрів метеоутворень та менші обчислювальні витрати; ступінь впровадження – в підприємстві “НВК ”Іскра”, в Науково-дослідному інституті радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація”, в навчальному процесі Харківського національного університету радіоелектроніки; галузь використання – телекомунікації та радіотехніка.