Розглянуто історію заснування Пролеткульту як культурно-просвітницької і літературно-художньої організації пролетарської самодіяльності. Визначено структуру, пріоритетні завдання та організаційні засади діяльності. Зазначено, що на початку виникнення Пролеткульту спостерігалося швидке кількісне зростання пролетарських культурно-просвітницьких організацій.

Охарактеризовано зміст і спрямованість театральних студій Пролеткульту. Виявлено особливості клубної театральної роботи та її виховне значення в контексті культурно-просвітницької діяльності періоду 1920 - 1930 рр.в Україні. Зазначено, що в цілому діяльність пролеткультівських театральних і кінематографічних студій зіграла велику роль у перші післяреволюційні роки у справі культурного будівництва та культурно-просвітницької діяльності.

Охарактеризованы содержание и направленность театральных студий Пролеткульта. Выявлены особенности клубной театральной работы и ее воспитательное значение в контексте культурно-просветительской деятельности периода 1920 - 1930 гг. в Украине. Отмечено, что в целом деятельность пролеткультовских театральных и кинематографических студий сыграла большую роль в первые послереволюционные годы в деле культурного строительства и культурно-просветительской деятельности.

We characterize the content and direction of theater studios Proletcult. The features of the club's theatrical work and its educational value in the context of cultural-educational activity period of 20-30 years of the twentieth century in the Ukraine. Noted that, in general, the activities Proletkult theaters and movie studios played a big role in the first years after the revolution in cultural development and cultural-educational activities.

Охарактеризовано робочий клуб як структурну одиницю Пролеткульту, визначено його мету, завдання та напрями діяльності в контексті культурно-просвітницького руху 1920-х рр.

Охарактеризован рабочий клуб как структурная единица Пролеткульта, определены его цели, задачи и направления деятельности в контексте культурно-просветительского движения 1920-х гг.

Worker club as a Proletarian worship structural item is regarded in the article. The main objects, tasks and activity directions in the context of cultural-enlightening movement are defined.

Окреслено маловідомі першоджерела, що стосуються діяльності Пролеткульту (1917 – 1932) і дозволяють визначити його структуру, організаційні засади, нормативну базу. Проаналізовано додані до статті установчі документи Пролеткульту. Зроблено висновок, що ними вперше задекларовано, створено і в подальшому апробовано апарат з управління культурою, удосконалено форми роботи: конференції, доповіді, резолюції, протоколи та звіти.

Определены малоизвестные первоисточники, касающиеся деятельности Пролеткульта (1917 - 1932) и позволяющие определить его структуру, организационные основы, нормативную базу. Проанализированы добавленные в статью учредительные документы Пролеткульта. Сделан вывод, что ими впервые задекларирован, создан и в дальнейшем апробирован аппарат по управлению культурой, усовершенствованы формы работы: конференции, доклады, резолюции, протоколы и отчеты.

Outlined little known source concerning the activities Proletcult (1917-1932) and to determine its structure, organizational framework, regulatory framework. The analysis added to Article Proletcult founding documents. It is concluded that the first time they declared, created and subsequently approved device management culture and improved ways of working: conferences, reports, resolutions, minutes and reports.

Виявлено і розкрито сутність та зміст освітньо-просвітницької діяльності Пролеткульту України в контексті суспільно-історичних змін у 1917-1932 рр. Окреслено історіографію проблеми та проаналізовано джерельну базу дослідження. Обгрунтовано теоретико-методологічні основи та поняттєво-категоріальний апарат дослідження. З'ясовано передумови виникнення пролетарських культурно-просвітницьких організацій (суспільно-політичні, соціально-економічні, освітньо-культурні), охарактеризовано зародження та розвиток Пролеткульту як організації всесоюзного рівня. Розкрито особливості утворення та діяльності Всеукраїнського Пролеткульту. Охарактеризовано організаційну структуру та визначено принципи, проаналізовано форми реалізації основних напрямів освітньо-просвітницької діяльності (освітньо-виховний та культуротворчий) Пролеткульту як громадської організації у досліджуваний період. Здійснено історико-педагогічні рефлексії щодо освітньо-просвітницької діяльності Пролеткульту в Україні.

Концептуалізовано становлення балетної критики в Радянській Україні у 1920 - 1930-х рр., охарактеризовано художньо-естетичні погляди російських радянських критиків балету цього періоду. Відтворено балетно-критичний поліфонізм в оцінці авангардних пошуків форми та змісту "радянської балетної вистави" 1920-х рр., з'ясовано основні аспекти балетно-критичної рефлексії на класичний танець у мовах пролеткультівських та авангардистських інтенцій у Радянській Україні 1920-х рр. Охарактеризовано погляди критиків на авангардистські експериментування в балетному театрі УСРР другої половини 1920-х рр. Відтворено панораму естетичних підходів і балетно-критичної думки щодо становлення хореодрами в рамках концепту "соцреалістичне мистецтво". Виявлено основні ознаки балетної критики другої половини 1930-х рр. як транслятора соцреалістичних принципів. Зазначено, що упродовж 1920 - 1930-х рр. балетна критика в Радянській Україні стала помітним явищем у художньо-критичному дискурсі, однак не було розроблено методологію об'єктивної фахової балетної критики та не сформовано власної школи,

Концептуалізовано становлення балетної критики в Радянській Україні у 1920-1930-х рр., охарактеризовано художньо-естетичні погляди російських радянських критиків балету цього періоду, відтворено балетно-критичний поліфонізм в оцінці авангардних пошуків форми та змісту "радянської балетної вистави" 1920-х рр., з’ясовано основні аспекти балетно-критичної рефлексії на класичний танець в умовах пролеткультівських та авангардистських інтенцій в Радянській Україні 1920-х рр., охарактеризовано погляди критиків на авангардистських експериментуваннях в балетному театрі УСРР другої половини 1920-х рр., відтворено панораму естетичних підходів та балетно-критичної думки щодо становлення хореодрами в рамках концепту "соцреалістичне мистецтво", виявлено основні ознаки балетної критики другої половини 1930-х рр. як транслятора соцреалістичних принципів. Зазначено, що упродовж 1920-1930-х рр. балетна критика в Радянській Україні стала помітним явищем у художньо-критичному дискурсі, однак не було розроблено методологію об’єктивної фахової балетної критики та не сформовано власної школи.