Розглянуто енергетичний стан у Польщі та вплив законодавства країни на зміни кількості викидів швидкісних речовин в атмосферу потужними польськими енергопідприємствами.

На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Обговорено засоби адаптації польських підприємств до зростаючого внутрішньонаціонального та міжнародного суперництва. Визначено роль державної політики у створенні стабільно функціонуючого середовища для структурних зрушень у економіці, що забезпечують сприятливі можливості для інновацій та виробництва сучасної продукції. Наведено перелік різних типів інституцій, що допомогають технологічному трансферу та комерціалізації у цій сфері, які існують у Польщі, а також перелік різних організацій та фондів, котрі вкладають кошти в інновації й технології.

Наведено результати досліджень зміни механічних і низки фізичних характеристик поліпропілену без і з трьома наповнювачами польського виробництва залежно від термічної обробки. Встановлено, що при вмісті 10% сажового наповнювача композит має властивості електропровідного матеріалу. Після термічної обробки механічні властивості матеріалів, за винятком ударної в'язкості, покращуються. Це пов'язане частково із зміною кристалічної структури.

Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

Вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 500-річчю першої писемної згадки Коростишева та 200-річчю з дня народження Густава Олізара - видатного польського поета та громадського діяча Правобережної України, яка відбулася 8 - 9 травня 1999 р. у м.Коростишеві Житомирської області. Висвітлено актуальні проблеми історії, літератури, освіти та культури Волині та Київщини. Значну увагу приділено діяльності З.Д.Заграничного, В.П.Горностая, Є.М.Кудрицького та ін.

Проаналізовано діяльність М.С.Грушевського та деякі питання історіографічного процесу на Україні кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто формування організаційної структури уряду УНР доби Центральної Ради. Докладно висвітлено судові політичні процеси 1920 - 1930-х рр. у західноєвропейській та польській пресі. Охарактеризовано проблеми розвитку технічних наук у період тоталітаризму. Увагу приділено творчій спадщині визначних діячів української політики, науки та культури: П.Скоропадського, Н.Махна, М.Іконникова, В.Милорадовича та ін.

Подано порівняльну характеристику українського й європейського банківського права. Висвітлено поняття банківського права та банківських правовідносин, джерела банківського права, поняття і правове положення комерційних банків, правовий статус і функції Національного банку України, поняття банківської системи і форми взаємодії її елементів. ПроАналізовано правові основи становлення банківського законодавства країн Європи в процесі створення єдиного правового простору: Європейський Союз як організаційну основу формування європейського правового простору, гармонізацію банківського законодавства країн - членів Європейського Союзу, процес наближення і адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу.

На підставі архівних і літературних джерел висвітлюється минуле Бердичівської землі з найдавніших часів до початку XX ст. Давність поселень на території міста і району підтверджується численними археологічними знахідками. Особлива увага звертається на спадкоємність культур протягом тисячоліть. Підкреслюється своєрідність Бердичева в плані переплетіння української, польської та єврейської культур.

Проаналізовано взаємини українських письменників В.Стефаника і Б.Лепкого з польським митцем В.Орканом. Охарактеризовано тематично-проблемний зв'язок в новелістиці та оповіданнях, жанрово-стильову своєрідність малої прози Б.Лепкого та В.Оркана.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Проаналізовано археологічні здобутки українських, російських, польських дослідників на різних етапах опублікування джерел про національно-визвольну та соціальну боротьбу в 1648 - 1657 рр. Висвітлено характерні особливості опублікованої джерельної бази. Акцентовано увагу на класифікації, змісті, достовірності окремих документів.

Містяться документи періоду Визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, виявлені в архівах та бібліотеках України, Польщі, Росії і які стосуються безпосередньо Волині. Публікуються листи різних польських воєначальників, рядових польських шляхтичів, секретарів короля Яна Казимира, його брата Карла-Фердинанда та ін., які скеровували до Варшави актуальну інформацію про хід боїв, політичну ситуацію в Україні. Представлені наративні пам'ятки, насамперед, польської історико-мемуарної літератури (хронічки, щоденники, мемуари), авторами котрих виступають видатні політичні діячі Речі Посполитої (великий канцлер литовський Альбрехт Станіслав Радзивил, його родич, відомий воєначальник Богуслав Радзивил, відомий дипломат Ян Антоні Храповицький та ін.).

Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

Видання подає комплексний аналіз головних етапів та особливостей процесу встановлення існуючого україно-польського кордону. Показано місце українського питання в багатовекторній дипломатії сталінського керівництва (1941-1945 рр.) з польським еміграційним і польським комуністичним урядами на фоні формування антигітлерівської коаліції та ролі "великої трійки" у вирішенні питань післявоєнного врегулювання, в тому числі територіального. Вперше в українській історіографії комплексно розглядаються основні принципи і методи, а також організаційні заходи з демаркації українсько-польського кордону 1946-1948, 1951 рр.

Розглянуто проблеми духовного прогресу людини в українській філософії з найдавніших часів до XVIII ст. Значну увагу приділено регіональній структурі влади та місцевого самоврядування, національній ідеї та формуванню громадянського суспільства. Охарактеризовано ідеологію націоналізму та шовінізму в українському, російському та польському слов'янофільстві. Детально проаналізовано діяльність Т.Бульби-Боровця, Д.Вітовського, М.Галущинського, В.Липинського та ін. Окремі розділи присвячено світоглядно-виховному потенціалу звичаїв, повір'їв, свят та обрядів українського народу, феномену релігії, системі бінарності як парадигмальній основі міфологічної свідомості, а також Конституції Пилипа Орлика.

Розглянуто теоретично-методологічні та практичні аспекти інвестиційної діяльності в країнах з перехідною економікою. Досліджено вплив міжнародного поділу праці на економічний розвиток регіональних АПК України. Проаналізовано роботу вітчизняних банків з проблемними кредитами та шляхи адаптації досвіду кредитних інститутів країн Східної Європи. Значну увагу приділено українсько-польським відносинам у європейській зовнішньоекономічній діяльності. Окремі розділи присвячено державному регулюванню зайнятості та захисту від безробіття у Польщі, а також сучасним парадигмам економічної теорії.

Опубліковано матеріали конференції "Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи", присвяченої українсько-польським відносинам на сучасному етапі, історико-правовим аспектам розвитку культури та освіти у період діяльності Центральної Ради, зовнішній політиці України, а також актуальним проблемам реформування українського адміністративно-деліктного законодавства за сучасних умов. Детально проаналізовано дипломатію Б.Хмельницького. Велику увагу приділено міжособистісному спілкуванню та формуванню ціннісних орієнтацій молоді.

Розкриваються різні аспекти складної історії Галичини від найдавніших часів до наших днів, розвитку її культури, освіти, мистецтва, інших галузей матеріальної і духовної діяльності галичан у нелегких умовах тривалого іноземного поневолення. Серед розглянутих питань - галицько-польські відносини ХІ-ХІІ ст.; розвиток української державності в період Галицько-Волинського князівства; вплив візантійського мистецтва на культуру стародавнього Галича; риторика Галицько-Волинського літопису; перші українські часописи Галичини про українську мову та національне відродження краю; формування та розвиток господарсько-економічної культури в Галицько-Волинській державі та ін.