Травматичний токсикоз змодельовано експериментально шляхом тривалого розчавлювання м'яких тканин стегон щурів. Функціональний стан (ГГНС) визначено за рівнем кортикостерон-реалізуючого фактора, АКТГ, 11-ОКС у надниркових залозах та плазмі крові, а також кортикостерону, альдостерону і дезоксикортикостерону в тканинах печінки та нирок. У результаті дослідження встановлено важливу роль ендотоксемії в патогенезі розладнань ГГНС у явищах шоку. Показано, що ендогенна інтоксикація підсилює викид до крові нейромедіаторів та гормонів. Разом з тим вона пригнічує процеси їх біосинтезу. Під час шоку розвивається недостатність надниркових залоз. Зниження утилізації стероїдних гормонів тканинами обумовлює також позанадниркову недостатність. Остання відображає факт розвитку поліорганної недостатності. Блокування пускових факторів певним чином і підтримка (або протезування) органів, які втягнуто в поліорганну недостатність, мають важливе практичне значення для ефективного лікування постраждалих.

Розглядається стан сучасних вітчизняних та зарубіжних теорій власності та приватизації. Показана їх суперечність та недостатність для осмислення процесів трансформації української та російської економічних систем. Сформульовані основні положення нового інституціонального підходу до аналізу власності, який базується на дослідженнях корпоративного контролю, економічної влади та розділу праці. Висвітлені процеси формування нової соціально-економічної групи власників основних виробничих ресурсів, обгрунтований їх зв'язок із попередньою радянською економікою та закономірність перетворення на монополістів економічної влади.

Досліджено психосоматичні зв'язки у разі дезадаптаційних розладів у військовослужбовців строкової служби. Викладено нові підходи до вивчення патогенезу та призначення лікування розповсюджених хронічних дерматозів: екземи, нейродерміту, атопічного дерматиту, псоріазу, акне, герпес-вірусної інфекції шкіри. Висвітлено роль системи протеоліз - інгібітори у патогенезі бронхіальної обструкції; роль церулоплазміну в патогенезі анемії у вагітних жінок та їх новонароджених дітей. Наведено показники перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у вагітних з Hellp-синдромом і проаналізовано вплив на них плазмаферезу в комплексі з тканинною терапією. Відображено клініко-денситометричні асоціації у хворих на ревматоїдний артрит. Охарактеризовано церебральну гемодинаміку у дітей з нейроциркуляторною вегетативною дисфункцією та можливість її корекції танаканом. Розкрито вплив розвантажувально-дієтичної та мікрохвильової резонансної терапії на вегетативний гомеостаз у пацієнтів, що хворіють на ішемічну хворобу серця. Визначено коефіцієнт ішемії міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу та хронічну серецеву недостатність. Зроблено імуноморфологічний аналіз змін в ендометрії працівниць промислових підприємств у разі дисфункціональних маткових кровотеч. Вивчено проблему вагітності та пологів у жінок з природженими вадами матки.

Проведено клініко-лабораторні дослідження стану фетоплацентарного комплексу у 130 вагітних жінок, яких було розподілено на три групи в залежності від ступеня радіаційного ураження регіону. Результати ендокринологічних досліджень показали, що у жінок, які мешкають в зоні аварії на ЧАЕС, у третьому триместрі гестації розвивається фетоплацентарна дисфункція з тенденцією до зниження адаптаційних можливостей фетоплацентарної системи. Морфологічні дані свідчать про те, що в цій же групі жінок виникає, головним чином, мембранозна недостатність, пов'язана з порушенням матковоплацентарного бар'єру і транспорту кисню через нього.

Висвітлено сучасні проблеми неврології, нейрохірургії, хірургії, фізіотерапії, урології, ортопедії, травматології, педіатрії, акушерства, гінекології та перинатології. Оцінено ефективність ноотропів та ангіопротекторів за рівнем імуноглобулінів у слинному секреті у хворих з післятравматичною та радіаційною дисциркуляторною енцефалопатією. Всебічно досліджено вплив акупунктури та лазеропунктури на мозковий кровообіг. Проаналізовано стан перекисного окиснення ліпідів і ферментативної антиоксидантної системи у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію атеросклеротичного генезу в динаміці комплексного лікування з використанням озонотерапії. Наведено електроміографічну характеристику жувальних м'язів у осіб із генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів першого ступеня. Розглянуто особливості центральної та регіонарної гемодинаміки у хворих на хронічну серцеву недостатність, обумовлену дифузним кардіосклерозом.

Розглянуто податкові відносини як складний соціально-економічний елемент суспільства. Відзначено недостатність урахування під час аналізу податкових відносин специфіки перехідної економіки. Обгрунтовано, що розв'язання цієї проблеми потребує застосування відповідного аналітичного інструментарію. Запропоновано методику аналізу податкової системи на базі структуризації податкових агрегатів, що дозволяє визначати розміри податкового тиску на економіку.

Розглядаються будова і роль пилку квіткового (ПК) в природі, роль бджіл в його зборі та переформаціях ПК, біологічний склад та експериментальні і клінічні дослідження лікувальних властивостей при різних недугах людини і їх моделей у тварин з позиції сучасних досягнень науки. Автори висвітлюють свій внесок у вивченні лікувальних властивостей ПК при таких недугах, як виразкова хвороба, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, цукровий діабет, недостатність кровообігу різного походження. Приводяться народні і сучасні фармацевтичні форми застосування ПК, висвітлюються перспективи його застосування в умовах розмаїття негативних екологічних впливів на людину. Наведені основні санітарно-гігієнічні, екологічні, економічні умови збору пилку квіткового, його сертифікації та взаємини бджіл і людини в сучасну екологічну епоху з позиції взаємовигідного співіснування.

У 129 хворих вивчено ефективність фотосенсибілізатора вітчизняного виробництва "Гіперфлав", використання якого у диференційній діагностиці передпухлинних станів, ранньої стадії раку і виразки кардіальної частини шлунка, рефлюкс-езофагіту дозволило підвищити достовірність прицільної біопсії. З приводу раку стравоходу і кардіальної частини шлунка прооперовано 709 хворих. Виконували резекцію стравоходу і кардіальної частини шлунка доступом за Савіних (95) з внутрішньогрудною езофагопластикою шлунком (271) і кишкою (16), відключенням стравоходу (20), екстирпацію стравоходу за Тереком (158), з використанням абдоміноцервікального доступу (116). Після позаплевральної резекції грудної частини стравоходу померли 12 (10,3 %) хворих. Причиною смерті були бронхолегеневі ускладнення (7), арозивна кровотеча (2), тромбоемболія легеневої артерії (1), набряк мозку (1), гостра серцево-судинна недостатність (1). 44 хворим зі стенозуючою неоперабельною пухлиною застосовано лазерну ендоскопічну реканалізацію стравоходу з позитивним ефектом у 43 (97,7 %) з них. Застосування сучасних методик хірургічного лікування і досягнень лазерної техніки сприяє поліпшенню результатів лікування хворих на рак стравоходу та кардіальної частини шлунка.

Однією з малодосліджених сторінок становлення тоталітарного режиму в Україні є проблема діяльності класових політичних організацій сільської бідноти - комітетів незаможних селян (КНС). Адже саме вони, об'єднавши пролетарські і напівпролетарські верстви селянства, слугували соціальною опорою більшовиків при насадженні радянського режиму на селі. З їх діяльністю більшовики пов'язували забезпечення успіху у боротьбі з незалежними сільськими товаровиробниками, шляхом розшарування села за майновою ознакою та посилення протистояння між різними соціальними верствами. Недостатність всебічного та об'єктивного аналізу діяльності комнезамів зумовлена пануванням в радянській історичній науці догматичного класового підходу. На прикладі даного, достатньо спеціалізованого регіонального дослідження та аналізу значної кількості документів, висвітлюється антиселянський характер діяльності комнезамів, які під керівництвом державної партії виступили безпосередніми провідниками комуністичної ідеї, зокрема у проведенні соціалістичного землеустрою та їх діяльність по усуспільненню одноосібних селянських господарств.

Доведено недостатність класичних вимог, які ставлять до вихідних узгоджувальних кіл транзисторного підсилювача НВЧ-потужності і (ТПП НВЧ) класів F та H. Сформульовано вимоги, які повинні задовольняти вхідні та вихідні узгоджувальні кола в ТПП НВЧ класів F та H з урахуванням ємностей переходів, внутрішньотранзисторних зв'язків та імпедансу базового виводу транзистора.

Вивчено функцію гіпофізарно-гонадної системи у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії після аварії на ЧАЕС. Аналіз отриманих результатів свідчить про дисфункцію і, можливо, дезадаптацію центральної та периферичної систем ендокринної регуляції у жінок, що проживають в зоні радіоактивного впливу. Виявлено гіперпролактинемічну недостатність яєчників за відсутності даних про безпосередню пошкоджуючу дію несприятливих чинників зовнішнього середовища на яєчники (гіпергонадотропна аменорея). Значний відсоток гіперпластичних процесів у матці (органах-мішенях) на тлі відносної гіпоестрогенії свідчить про переважний регуляторний характер даних порушень у гіпофізарно-гонадній системі.

Розглянуто один з напрямків наукової діяльності визначного українського фізика, електроніка, перекладача Біблії, публіциста та громадсько-політичного діяча професора Івана Пулюя (1845 - 1918 рр.), а саме, його внесок у становлення фізики катодного та X-проміння. Використано документальну базу, зокрема, невідомі раніше архівні матеріали. Відзначено недостатність висвітлення у світовій літературі досягнень І. Пулюя, хоча завдяки отриманим науковим результатам ім'я дослідника повинно займати чільне місце серед провідних фізиків світу. Критично проаналізовано різні версії щодо Пулюєвого пріоритету в самому відкритті X-променів.

У самок щурів у препубертаті штучно знижено рівень ендогенних стероїдів, метаболітів тестостерону: естрогенів (введенням інгібітора ароматази) або 5alpha-відновлених андрогенів (введенням інгібітора 5alpha-редуктази). У щурів протягом пубертації розвивалась у першому випадку гіперандрогенія на тлі недостатності естрогенів, у другому - гіперестрогенія. Зміни андроген-естрогенного гомеостазу у пубертаті призводили у дорослому віці до патології репродуктивної функції, головним проявом якої було порушення статевого циклу. Віддаленим наслідком пубертатної андрогенізації було пригнічення гонадотропної секреції, гонадального синтезу андрогенів, пізніх стадій фолікулогенезу й овуляції. Зменшення кількості овуляцій, навіть за умов збереженого циклу, може спричиняти зниження плодючості самок. Пубертатна естрогенізація самок призводила у репродуктивному віці до пригнічення секреції прогестерону в післяовуляційний період. Недостатність лютеїнової фази оваріального циклу може стати причиною невиношування вагітності, безпліддя ендокринного генезу.

Исследованы у самок крыс в пубертате искусственно сниженные уровни эндогенных стероидов, метаболитов тестостерона: эстрогенов (введением ингибитора ароматазы) или 5alpha-восстановленных андрогенов (введением ингибитора 5alpha-редуктазы). В первом случае у крыс в течение пубертации наблюдалась гиперандрогения на фоне недостаточности эстрогенов, во втором - гиперэстрогения. Изменение андроген-эстрогенного гомеостаза в пубертате приводило у взрослых животных к патологии репродуктивной функции, главным проявлением которой было нарушение структуры полового цикла. Отдаленным последствием пубертатной андрогенизации было угнетение гонадотропной секреции, гонадального синтеза андрогенов, поздних стадий фолликулогенеза и овуляции. Уменьшение числа овуляций, даже в условиях сохраненного цикла, может вызывать снижение плодовитости самок. Пубертатная эстрогенизация организма приводила в репродуктивном возрасте к угнетению секреции прогестерона в постовуляторный период. Недостаточность лютеиновой фазы овариального цикла, вероятно, может стать причиной невынашивания беременности и бесплодия эндокринного генеза.

In prepubertal female rats low endogenous estrogen or 5alpha-reduced androgen levels were modeled by treatment with aromatase or 5alpha-reductase inhibitors, respectively. the former resulted in hyperandrogenemia with lack of estrogens during pubertation; thelatter led to the hyperestrogenemia. the altered androgen-estrogen homeostasis in puberty evoked the disturbance of reproductive function in adult animals that mainly consisted in the disorder of the estrous cycle. the depression of the gonadotrophin secretion, the ovarian androgen synthesis, the latest stages of folliculogenesis and ovulation were the remote results of female pubertal androgenization. the diminishing of ovulation number provokes the decrease of fertility, notwithstanding preserved estrous cycle. the pubertal estrogenization resulted in suppression of progesterone secretion in postovulatory period in adulthood. luteal phase lack of the ovarian cycle contributed to the break off pregnancy that could be the cause of the endocrine infertility.

Ключ. слова: сплав, экранирование, квадрупольный момент, градиент электрического поля, межатомная связь
Індекс рубрикатора НБУВ: К233.104.362

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: сифилис, смешанная инфекция, иммуноморфология, иммунопатогенез, генитальный хламидиоз, генитальный микоплазмоз
Індекс рубрикатора НБУВ: Р591-37

Рубрики:

Сифіліс

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі вивчення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у 118-ти хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) було виявлено, що зі збільшенням віку пацієнтів первинна маніфестація ХСН виявляється прогресуючою інтенсифікацією активності РААС. У молодих хворих ХСН, з наростанням її тяжкості зафіксовано збільшення активності РААС, що ймовірно, є однією з причин розвитку захворювання в цьому віці.

На основании изучения активности ренин- ангиотензин-альдостероновой системы (РААС) у 118-ти больных хронической сердечной недостаточностью (ХСН) было выявлено, что с увеличением возраста пациентов первичная манифестация ХСН выявляется прогрессирующей интенсификацией активности РААС. У молодых больных ХСН, с возрастанием ее тяжести, подчеркивается увеличение активности РААС, что является одной из причин развития заболевания в этом возрасте.

Ключ. слова: хронічна серцева недостатність, інсулінорезистентність, клінічні прояви, триметазидин, метформін
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52 + Р415.160.23-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження на базі дитячих поліклінік № 1 Солом'янського району та центральної Дарницького району м. Києва. Під спостереженням знаходилось 55 дітей віком від 5-ти місяців до 1-го року. Всі, без винятку, діти мали обтяжений акушерський анамнез. Використання адаптованої суміші HiPP 2 для вигодовування дітей старших 5-ти місяців, які мають полімікронутрієнтну недостатність у вигляді залізодефіцитного стану, обтяжений перинатальний анамнез і часто хворіють на застудні захворювання, показує високу ефективність, позитивну динаміку гематологічних, антропометричних та інших клінічних показників.

Проведено исследование на базе детских поликлиник № 1 Соломенского района и Центральной Дарницкого района г. Киева. Под наблюдением находились 55 детей в возрасте от 5-ти месяцев до 1-го года. Все, без исключения, дети имели отягощенный акушерский анамнез. Использование адаптированной смеси HiPP 2 для вскармливания детей старше 5-ти месяцев, которые имеют полимикронутриентную недостаточность в виде железодефицитных состояний, отягощенный перинатальный анамнез и часто болеют простудными заболеваниями, показало высокую эффективность, положительную динамику гематологических, антропометрических и других клинических показателей.

На підставі наведених експериментальних даних зазначено, що порушення з боку обміну ліпідів у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) багато в чому залежать від наявності/відсутності інсулінорезистентності (ІР). Обгрунтовано доцільність включення у стандартну фармакотерапію хворих на ХСН та ІР метформіну (500 мг/добу). У дослідженні брали участь три групи хворих на ХСН ІА - ІІБ стадій за класифікацією Українського наукового товариства кардіологів (1997). Хворі з ІХС 1-ї групи протягом усього періоду спостереження одержували стандартну терапію: органічні нітрати (ізосорбіду динітрат - 20 - 80 мг/добу, нітрогліцерин - по 0,5 мг у разі нападів стенокардії), лізиноприл - 2,5 - 20 мг/добу, фуросемід - 20 - 80 мг/добу, небіволол - 0,625 - 5 мг/добу, ловастатин - 20 - 40 мг/добу. З метою корекції ІР хворим 2-ї ІР групи з початку спостереження до стандартної терапії був доданий метформін у дозі 500 мг/добу, а хворі 1-ї ІР групи одержували метформін у тій же дозі, починаючи з третього місяця дослідження. Встановлено, що корекція порушень обміну ліпідів успішна за проведення стандартної терапії. Включення у стандартну фармакотерапію метформіну на ранніх етапах забезпечує більш виражену нормалізацію обміну ліпідів у хворих з виявленою ІР.

Встановлено причини виникнення та прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН), наведено її класифікацію. Досліджено патогенетичні механізми розвитку захворювання, проаналізовано метаболічні та функціональні порушення організму за даних умов. Охарактеризовано клінічні симптоми ХНН, особливу увагу приділено вивченню анемії та методам її медикаментозної корекції. Розглянуто особливості перебігу вторинного гіперпаратиреоїдизму, запропоновано методику лікування ХНН на додіалізному етапі. Наведено правила дозування протимікробних препаратів, встановлено показання та протипоказання щодо проведення хронічного гемодіалізу та перитонеального діалізу. Розглянуто деонтологічні аспекти лікуванн та особливості проведення диспансеризації хворих на ХНН.

Установлены причины возникновения и развития хронической почечной недостаточности (ХПН), приведена ее классификация. Исследованы патологические механизмы развития заболевания, проанализированы метаболические и функциональные нарушения в организме при данных условиях. Охарактеризованы клинические симптомы ХПН, особое внимание уделено анемии и методам ее медикаментозной коррекции. Рассмотрены особенности течения вторичного гиперпаратиреоидизма, предложена методика лечения ХПН на додиализном этапе. Приведены правила дозировки противомикробных препаратов, установлены показания и противопоказания по проведению хронического гемодиализа и перитонеального диализа. Рассмотрены деонтологические аспекты лечения и особенности проведения диспансеризации больных ХПН.