Висвітлено теорію ударної взаємодії вібраційного викопувального робочого органа з коренеплодом цукрового буряку, закріпленим у грунті. Визначено частотно-дисперсійний показник оцінки непрямолінійності рядків просапних культур. Обгрунтовано технологічну схему обрушення насіння рицини, описано методику визначення концентрації пилу в повітрі робочої зони за обрушення рицини. Розглянуто питання підвищення енергоефективності сушіння плодово-ягідної продукції. Проаналізовано вплив факторів довкілля на якість сухого корму з відходів пивоваріння.

Освещена теория ударного взаимодействия вибрационного выкапывающего рабочего органа с корнеплодом сахарной свеклы, закрепленным в почве. Определен частотно-дисперсионный показатель оценки непрямолинейности рядков пропашных культур. Обоснована технологическая схема обрушения семян рицины, описана методика определения концентрации пыли в воздухе рабочей зоны при обрушении рицины. Рассмотрены вопросы повышения энергоэффективности сушки плодово-ягодной продукции. Проанализировано влияние факторов окружающей среды на качество сухого корма из отходов пивоварения.

Досліджено аналітичні процедури, моделювання та прийняття рішень в аудиті та їх взаємозв'язок і використання на підприємствах пивоваріння України. Розкрито сутність аудиторських процедур, розроблено їх класифікацію. Обгрунтовано зміст аналітичних процедур, визначено їх місце в системі аудиторських процедур. Встановлено характерні риси функціонування підприємств пивоварної промисловості та їх вплив на аудиторські процедури. Показано особливості використання аудиторами аналітичних процедур у процесі аудиторської перевірки. Охарактеризовано чотири основні рішення аудитора під час застосування аналітичних процедур в аудиті. Розкрито сутність моделювання в аудиті. Досліджено моделювання аудиторського процесу та аналітичних процедур. Показано особливості імітаційного моделювання в процесі аудиту. Наведено класифікацію рішень в аудиті. Розглянуто процес прийняття рішень за умов застосування аналітичних процедур в аудиті. Охарактеризовано систему підтримки прийняття рішень в аудиторському процесі.

  Скачати повний текст

Визначено та запропоновано теоретично-методологічні та практичні засади комплексної системної оцінки ефективності виробництва пивоварної промисловості за ринкових умов господарювання. Поглиблено та розвинуто тлумачення суті категорії галузевої ефективності розвитку виробництва за даних умов. Системно визначено та сформовано критерій та окремі показники її динаміки, резервів та шляхів зростання ефективності на сучасному етапі. Обгрунтовано та запропоновано основні напрями та шляхи забезпечення подальшого ефективного розвитку вітчизняного пивоваріння на базі використання новітніх досягнень науки, техніки, технології та організації виробництва, формування та впровадження дієвого економічного механізму підвищення ефективності виробництва у вітчизняній пивоварній промисловості.

На підставі системного підходу розроблено технологію ефективного управління якістю продукції та впроваджено у виробництво на підприємствах різних підгалузей харчової промисловості. З використанням методу статистичного моделювання та прогнозування за квартальними показниками у динаміці на ВАТ "Одеський коровай" спрогнозовано брак продукції за різними його видами, а саме: виробничий брак, експедиційний брак та повернення продукції з торгівлі. З застосуванням даного підходу розроблено стратегію щодо зменшення браку продукції та підвищення ефективності управління її якістю. Проведено експериментальні дослідження на підприємствах пивоваріння та підгалузі хлібопекарської з використанням технології ефективного управління якістю продукції. Ідентифіковано параметри якості на першочергові та другорядні, визначено ступінь впливу кожного параметра на її рівень. Запропоновано ідентифікувати чинники, що впливають на якість з використанням способів: за стадіями технологічного процесу; експертним шляхом. Рекомендовано до впровадження у виробництво використання у процесі підготовки тари для розливу пива нової тари, доцільність якого підтверджено за результатами порівняльного аналізу витрат на якість і розрахунків економічного ефекту.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення технології пива шляхом оптимізації використання хмелю різних типів (гіркого та ароматичного) із забезпеченням високої якості цільового продукту. Розроблено методику комплексної технологічної оцінки хмелю різних сортів щодо придатності та оптимального способу переробки його в пивоварінні. Дана методика передбачає поєднання органолептичного та біохімічного аналізу хмелю, уточнення його нормування з урахуванням варіабельності показників, приготуванням та оцінкою пива на спеціально створеній міні-пивоварні. Розкрито характеристичні закономірності залежності якості пива від основних показників біохімічного складу хмелю. Запропоновано під час нормування хмелю враховувати вміст основних гірких, ефірних і фенольних сполук у комплексі. Визначено оптимальний біохімічний склад хмелю для пивоваріння, експериментально доведено залежність стійкості пива від вмісту в ньому хмелевих поліфенолів та встановлено їх оптимальну кількість, можливість використання хмелю з відносно низьким вмістом альфа-кислот як основного стандартного показника його якості. Описано способи оптимізації технології сумісного переробки хмелю різних типів у виробництві пива.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку процесів пивоваріння та бродильних апаратів для їх реалізації. Показано, що на сьогодні найпоширенішим способом виробництва є прискорені процеси за методом Натана в одну технологічну стадію в одному апараті - циліндроконічному танку. Наступним етапом розвитку мав бути перехід до безперервних методів, однак ці, достатньо відомі способи, поки що не набули поширення. Другим напрямом розвитку пивоваріння є введення в дію міні-пивоварень, у тому числі ресторанних комплексів. Основним стимулом розвитку цього напряму є можливість одержання так званого "живого" пива - високоякісного нефільтрованого продукту, однак сьогодні велику конкуренцію йому становлять масові виробництва, які засвоїли техніку виготовлення "живого" пива на промисловому рівні.

Для процесів кавітаційного очищення стічних вод від органічних домішок розроблено математичні моделі, що адекватно поєднують їх технологічні параметри з показниками якості обробки. Як стічні води розглянуто води пивоваріння, молокопереробної промисловості та воду громадського використання.

Виконано біотехнологічний аналіз сучасних сортів ячменю вітчизняної та зарубіжної селекції для виявлення цінних SE-ve генотипів. Ідентифікацію алельного стану гена проведено у 109-ти сортах ячменю за допомогою розроблених мультиплексних ПЛР для SNAP-системи молекулярних маркерів. Серед досліджених сортів алель SE+ve виявлено у 75-ти сортів ячменю, алель SE-ve - у решти сортів. Гетерогенними (+/-) виявилися 6 зразків, у яких знайдено обидва алелі: SE+ve та SE-ve. Одержані результати у порівнянні з даними Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, показали, що 8 сортів, зазначених як фуражні, несуть алель SE+ve і жоден з них не несе алель SE-ve. Із 38-ми сортів, якість яких було визначено як придатну для пивоваріння, 19 містять алель SE+ve, решта - алель SE-ve. Результати проведеного аналізу колекції сортів ячменю за алельним складом гена HvITR1 мають важливе технологічне значення як за добору пар для селекції сортів пивоварного напряму, елітних рослин у селекційних популяціях, так і для об'єктивної оцінки партій зерна, призначених для виготовлення якісних і стабільних під час зберігання напоїв.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.7-31

Рубрики:

Ячмінь

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження спрямоване на о розробку ефективних систем ресурсозберігального керування технологічними процесами приготування пива на основі сценаріїв керування та мережних моделей в межах концепції мережевоцентричного керування. Основними критеріями у процесі вирішення проблем керування процесом приготування пива є показники якості, ефективності використання матеріальних і енергетичних ресурсів та продуктивності виробництва. Розроблено математичні моделі якості основних технологічних процесів на основі методів кваліметрії та багатомірного шкалування з використанням експертної інформації. Проведено когнітивне моделювання поведінки технологічних процесів приготування пива, яке дозволило відслідкувати причинно-наслідкові зв’язки між параметрами технологічного процесу та розробити сценарії керування технологічним комплексом пивзаводу, основою яких є одержані мережеві математичні моделі, що зв’язують вибрані критерії керування з режимними параметрами пивоваріння й якісними показниками сировини та напівфабрикатів. Розроблено алгоритми багатокритеріального керування основними стадіями пивоварного виробництва з використанням згорток критеріїв за компромісною схемою Парето з урахуванням ситуаційної пріоритетності критеріїв. Запропоновано функціональну структуру системи багатоцільового управління технологічними процесами виробництва пива в межах вимог мережноцентричного керування підприємством.

Проаналізовано зміни у законодавстві щодо особливостей оподаткування хмелярських господарств, підприємств з виробництва і реалізації пива, динаміки податкових надходжень за такими операціями, а також організаційно-економічних взаємозв'язків між хмелярською і пивоварною галузями. Встановлено чинники, які визначають наявність деструктивних тенденцій щодо розвитку таких міжгалузевих взаємозв'язків. Окреслено напрями подолання негативних процесів щодо розвитку галузі хмелярства та міжгалузевих взаємовідносин.

Мета роботи - теоретичне узагальнення сутності та причин виникнення трансакційних витрат, розробка пропозицій з питань формування ефективної моделі управління ними, у т. ч. на засадах поліпшення облікового забезпечення для підприємств пивоваріння. Відповідно до проведеного аналізу авторських позицій щодо облікового, у т. ч. рахункового відображення трансакційних витрат, зроблено висновок про доцільність ведення обліку трансакційних витрат за їх видами лише щодо діяльності, спрямованої на продаж продукту виробництва. Побудовано граф дерева цілей для забезпечення раціональності досліджень з розробки класифікації (групування) трансакційних витрат і обгрунтування складу робочих рахунків з їх обліку. Для забезпечення безперервності та своєчасності включення трансакційних витрат у собівартість реалізованої продукції запропоновано використовувати планові й звітні калькуляції. Розроблено підхід до встановлення розміру планового включення трансакційних витрат у собівартість реалізованої продукції (експоненційне середнє значення). Побудовано відповідну модель обліку трансакційних витрат. Перспективою подальших досліджень є конструювання ефективних програмних рішень щодо діяльності підприємства, які базуватимуться на вищенаведеній концепції системи управління трансакційними витратами та її інформаційній базі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л876-3

Рубрики:

Пивоварне виробництво (пивоварство)

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л876-3

Рубрики:

Пивоварне виробництво (пивоварство)

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Основною сировиною для виробництва пива є солод. Існує тенденція щодо використання інших зернових культур у пивовиробництві. Використання несолоджених матеріалів дає можливість пивоварам та технологам знижувати собівартість продукції. Але часткова заміна солоду однозначно впливає на якість сусла та готового пива. Основна мета - порівняти якісні показники пива, звареного лише із використанням солоду, та пива, звареного із частковою заміною солоду несолодженим ячменем. Для розв'язання даної проблеми використано метод високоефективної рідинної хроматографії, аналізу та емпіричний методи досліджень. Використання великої кількості несолоджених матеріалів разом із допомогою ферментних препаратів дає пивоварам можливість отримувати продукт такого ж складу та якості, як при використанні тільки солоду. Висновки: для пивоваріння із заміною великої кількості солоду, ячмінь є одним із найкращих варіантів, так як має багато характеристик солоду. Заміна частини солоду несолодженими матеріалами є можливою, економічно вигідною та технічно обгрунтованою при використанні ферментних препаратів.

Досліджено загальні та спеціальні умови оподаткування підприємств пивної галузі, висвітлено основні їх переваги та недоліки. Значну увагу приділено практиці та проблематиці оподаткування підприємств пивної галузі податком на додану вартість. Обгрунтовано сучасні особливості формування та реєстрації податкових накладних. Запропоновано методичні аспекти вдосконалення обліку та аудиту ПДВ на підприємстві галузі пивоваріння. Доведено, що для коректного проведення аналізу стану по розрахунках з ПДВ варто застосовувати рахунки авансів. Підприємствам пивної індустрії запропоновано використовувати структурно-логічну модель аудиту процедур формування та реєстрації податкових накладних з ПДВ з урахуванням критеріїв блокування податкових накладних податковими органами.

Досліджено гіркі речовини хмелю, встановлено залежності величини гіркоти сусла та якості охмеління пива від кількісного і якісного складу гомологів альфа-кислот (АК) хмелю, зокрема від вмісту когумулону у складі АК. Досліджено хміль ароматичних і гірких сортів із різним вмістом когумулону у складі АК і пиво, виготовлене з нього. Використано високоефективну рідинну хроматографію для визначення кількості та складу гірких речовин хмелю і продуктів їх перетворення в процесі пивоваріння, а також спектрофотометричні методи контролю якості гіркоти охмеленого сусла та готового пива. У ході дослідження гірких речовин ароматичних і гірких сортів хмелю встановлено відмінності у їхньому біохімічному складі за абсолютним значенням таких показників, як масова частка (МЧ) АК, бета-кислот (БК) показника вмісту когумулону в складі АК. Відмічено, що АК досліджуваних сортів мають у своєму складі широкий діапазон показника вмісту когумулону: від 19,6 % у хмелі сорту Альта до 43,8 % у хмелі сорту Руслан. Встановлені залежності між кількістю і якісним складом гірких речовин хмелю та гіркотою та якістю охмеленого сусла і пива показують, що зі збільшенням МЧ когумулону в складі АК хмелю ароматичних сортів на 1 %, за співвідношення БК до АК 1,11 - 1,34 величина гіркоти охмеленого ними сусла збільшується від 0,69 % для хмелю сорту Гайдамацький до 1,05 % для хмелю сорту Слов'янка. У хмелі гірких сортів співвідношення БК до АК є значно нижчим і становить 0,51 - 0,74. Аналіз співвідношення між зростанням когумулону та зміною величини гіркоти сусла, охмеленого гіркими сортами, свідчить, що зі зростанням частки когумулону в складі АК хмелю гіркого типу на 1 %, величина гіркоти охмеленого ним сусла збільшується від 0,19 % для сорту Руслан до 0,38 % для сорту Промінь. Між гіркотою сусла та кількістю внесеного когумулону з хмелем у разі використання як гірких, так і ароматичних сортів існує сильний зв'язок, про що свідчить коефіцієнт кореляції, який становить для гірких сортів r = 0,90 +- 0,10, для ароматичних r = 0,98 +- 0,20. В утворенні гіркоти сусла, охмеленого ароматичними сортами зі співвідношення БК до АК більше одиниці, роль сполук БК є значно вищою у порівнянні з гіркими сортами. Встановлено, що у разі застосування для охмеління сусла хмелю гіркого типу з різним складом АК є більш ефективним використання для сортів із високим вмістом когумулону.

Узагальнено результати наукових досліджень біохімічної оцінки та технологічних випробувань хмелю найбільш поширених вітчизняних сортів, виробленого у хмелепідприємствах України. Обгрунтовано вибір сорту хмелю для пивоваріння, хлібопечення та фармакології з наданням смако-ароматичних властивостей і характеристик, сформованих на основі хіміко-технологічних критеріїв досліджуваних сортів.