Висвітлено сторінки історії невеликого хутора Нова Пасіка, заснованого на початку ХІХ ст. Києво-Печерською Лаврою на південній околиці Голосіївського лісопарку. Зазначено, що пізніше на його місці було побудовано клінічну лікарню "Феофанія".

Освещены страницы истории небольшого хутора Новая Пасека, основанного в начале ХІХ ст. Киево-Печерской Лаврой на южной окраине Голосеевского лесопарка. Отмечено, что позже на его месте была построена клиническая больница "Феофания".

Розглянуто біологію бджолиної сім'ї, наведено характеристику різних порід бджіл, визначено особливості їх використання на медозборі та запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур. Висвітлено історію розвитку бджільництва від найдавніших часів до сучасного періоду. Визначено перспективи розвитку галузі в Україні. Описано прийоми утримання та розведення бджіл, розглянуто бджільницький інвентар та будівлі. Визначено основні властивості, технології заготівлі та зберігання продуктів бджільництва (меду, воску, квіткового пилку, бджолиної отрути, маточного молочка та прополісу), встановлено їх хімічний склад і сферу застосування. Розроблено рекомендації щодо поліпшення та раціонального використання кормової бази для бджіл. Розглянуто плани розвитку бджільництва (перспективне планування та річне завдання), методику виробничого обліку на пасіках, норми обслуговування й обов'язки пасічника. Значну увагу приділено методам боротьби з хворобами та шкідниками бджіл.

Рассмотрена биология пчелиной семьи, приведена характеристика различных пород пчел, показаны особенности их использования на медосборе и опылении энтомофильных сельскохозяйственных культур. Освещена история развития пчеловодства от древнейших времен до современного периода. Определены перспективы развития отрасли в Украине. Описаны приемы содержания и разведения пчел, рассмотрен пчелиный инвентарь и строения. Установлены основные свойства, технологии заготовки и хранения продуктов пчеловодства (меда, воска, цветочной пыльцы, пчелиного яда, маточного молочка и прополиса), рассмотрены их химический состав и определена сфера применения. Разработаны рекомендации по улучшению и рациональному использованию кормовой базы для пчел. Рассмотрены планы развития пчеловодства (перспективное планирование и годовое задание), методику производственного учета на пасеках, нормы обслуживания и обязанности пасечника. Значительное внимание уделено методам борьбы с заболеваниями и вредителями пчел.

Наведено понад 1 000 говіркових слів і їх фонетичних варіантів на позначення бджіл і їх різновидів, процесів і продуктів бджільництва, пасічного інвентаря, записаних у 102-х населених пунктах Черкаської, Вінницької, Одеської, Кіровоградської, Миколаївської, Київської областей. Розкрито сутність таких понять, як акація, бджілка, бджола сторожова, воскобійник, мед недозрілий, пасіка кочова.

Приведено более 1 000 диалектных слов и их фонетических вариантов по обозначению пчел и их разновидностей, процессов и продуктов пчеловодства, пчеловодческого инвентаря, записанных в 102-х населенных пунктах Черкасской, Винницкой, Одесской, Кировоградской, Николаевской, Киевской областей. Раскрыта сущность таких понятий, как акация, пчелка, пчела сторожевая, воскобойник, мед недозревший, пасека кочевая.

Ключ. слова: медоносная пчела, улей-колода, акарофауна, клещи, нидиколы, сапрофаги, подмор
Індекс рубрикатора НБУВ: П873.371.641 + Е621.151.25*80

Рубрики:

Кліщі та павуки як паразити та шкідники бджіл. Арахнози бджіл

Acari Кліщі. Акарологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Уперше на підставі даних епізоотологічного моніторингу та клініко-епізоотологічних обстежень пасік 14-ти областей виявлено особливості епізоотичного процесу за змішаних форм прояву інфекційних хвороб розплоду бджіл. Установлено посилюючий вплив вароозної інвазії на інтенсивність епізоотичного процесу у разі змішаних інфекційних хвороб. Виявлено, що американський гнилець залишається найбільш небезпечним і домінуючим захворюванням, на фоні якого розвиваються вторинні інфекційні хвороби: мікози та інші види гнильців. За даними епізоотологічного моніторингу на пасіках різних регіонів України та диференціованої діагностики змішаних гнильцевих хвороб бджіл. Розроблено та впроваджено комплексну систему ветеринарно-санітарних заходів з застосуванням біологічних препаратів "Апітонус" і вакцини проти американського гнильця; різних режимів та схем застосування дезінфектантів, методів диференційованої діагностики американського гнильця за умов змішаних форм його прояву. Розроблено та затверджено виробничий регламент промислової технології вакцини проти американського гнильця бджіл і стимулятора "Апітонус" за умов Сумської біофабрики.

Проведено огляд літературних джерел та нормативної документації з метою розробки монографії "Мед" Державної Фармакопеї України (ДФУ). Для впровадження в ДФУ монографії "Мед" оцінено методики контролю якості, гармонізовані з вимогами монографії "Honey" Європейської Фармакопеї (ЄФ), наприклад ідентифікація методом тонкошарової хроматографії з використанням доступних національних стандартів, методики визначення показника заломлення, питомої електропровідності й оптичного обертання. Експериментальні зразки були зібрані на пасіках, розташованих в різних регіонах України, та проаналізовані з використанням сучасного лабораторного обладнання. Аналіз проведено відповідно до методик ЄФ 7.0 та ДСТУ 4497:2005. Результати оцінено з метою виявлення тенденцій, специфічних для меду, зібраного в конкретній частині країни. Аналіз показав, що більшість зразків відповідають вимогам ЄФ. Дев'ять зразків не відповідають вимогам ЄФ і чотири зразки не відповідають вимогам національного стандарту України за показником заломлення та вмістом води. Встановлено, що вимоги ДСТУ 4497:2005 та монографії ЄФ "Honey" можуть бути використані для контролю якості меду в Україні, а запропоновані вимоги до вітчизняного меду можуть бути введені в ДФУ.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-45 + П691-273

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-6 + Л847 + Р123.814

Рубрики:

Бджолярство

Мед та його перероблення

Цукор, цукристі речовини та мед

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено технологію виробництва та переробки, біологію та хімію вироблення бджолами меду, воску та інших біологічно активних продуктів.Розкрито їх властивості, вплив на якість продукції бджільництва різних факторів та методів визначення фальсифікації. Акцентовано на організації виробництва продукції на пасіках різних форм власності та визначенні якості продукції бджільництва, медоносності ресурсів. Зосереджено увагу на вживанні заходів для підвищення економічної ефективності виробництва продукції бджільництва.

Досліджено поширення мікроспоридії Nosema ceranae - збудника так званого "азіатського" нозематозу бджіл на пасіках в Україні. Досліджено 784 проби підмору бджіл, надіслані пасічниками з 11 областей України (Київської, Полтавської, Вінницької, Чернігівської, Житомирської, Сумської, Запорізької, Донецької, Волинської, Львівської, Хмельницької) у 2014 - 2016 рр., великою мірою уражені нозематозом. Мікроспоридію Nosema ceranae виявлено в 74,5 % проаналізованих проб бджіл, тобто за поширеністю вона переважала мікроспоридію Nosema apis. Клінічні ознаки та перебіг нозематозу в сім'ях, в яких було виявлено мікроспоридію Nosema ceranae, були класичними, а саме: слабкий розвиток сімей весною, в окремих сім'ях - присутність слідів проносу.

Мета роботи - дослідження інтенсивності нагромадження різних форм жирних кислот і окремих важких металів у пилку з кульбаби лікарської, одержаного із вуликів, розміщених у гірській, передгірній та низинній зонах Карпатського регіону. Бджолине обніжжя (пилок з кульбаби лікарської) відбирали із трьох вуликів на трьох пасіках, розміщених у гірській, передгірній та низинній зонах Карпатського регіону. Вміст різних форм жирних кислот у досліджуваному біологічному матеріалі визначався за допомогою методу газорідинної хроматографії, а окремих важких металів - на атомно-абсорбційному спектрофотометрі. Встановлено, що в пилку з кульбаби лікарської, одержаного із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, низинній зонах Карпатського регіону є більший вміст феруму, цинку, купруму, хрому, нікелю, плюмбуму та кадмію. У пилку з кульбаби лікарської, одержаного із вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, низинній зонах Карпатського регіону є високий рівень аніонних форм жирних кислот, але низький - неестерифікованих форм жирних кислот і жирних кислот загальних ліпідів. Рівень наведених вище форм жирних кислот змінюється з боку насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот. Низький рівень неестерифікованих форм жирних кислот і жирних кислот загальних ліпідів та велика кількість аніонних форм жирних кислот і важких металів у пилку з кульбаби лікарської, одержаного з вуликів, розміщених у передгірній та, особливо, низинній зонах Карпатського регіону, є наслідком великої урбанізації та індустріалізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.371.641.2-7 + П853

Рубрики:

Вароатоз бджіл

Дія лікарських речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено систему моніторингу на базі бездротових сенсорних мереж. Мета роботи - реалізувати систему для екологічного моніторингу за допомогою безпровідних сенсорних мереж, а також застосування її на пасіці. Досліджено бездротові сенсорні мережі та їх участь у екологічному моніторингу та описано взаємодію бездротової мережі та протоколів передачі даних. Розглянуто і проаналізовано систему моніторингу, а також розглянуті системи, в яких вже застосовується моніторинг. Проведено експеримент, в якому перевірялося на яку максимальну відстань можуть передаватися параметри температури і вологості, експеримент проводився з перешкодами і без перешкод. Розглянуто алгоритми маршрутизації як вони працюють і як відбувається передача параметрів (температури і вологості) від датчиків до сервера. Досліджено і розроблено макет наземної системи моніторингу для екологічного моніторингу на основі бездротової технології побудови сенсорних мереж Zigbee з урахуванням того, що у дану мережу можуть додаватися нові вузли або їх повна заміна. Знайдено рішення як можна застосувати безпровідну мережу в такій області як бджільництво. Обрана Mesh-топологія і визначено розділено фізичні пристрої, що є вузлами цієї мережі. Спроектовано вузли з використанням у якості базової станції для датчиків Arduino та у якості бази передачі даних ZigBee модулі від компанії Digi під назвою XBee. Проведено дослідження даних вузлів на завадостійкість та стабільність передачі даних з використанням у якості базової станції для датчиків Arduino та у якості бази передачі даних ZigBee модулі від компанії Digi під назвою XBee. Проведено дослідження даних вузлів на завадостійкість та стбільність передачі даних з використанням датчиків полум'я, диму та температури з вологістю. Під час дослідження виявлено, що XBee вузли дуже нестабільно працюють поруч з Wi - Fi роутерами та при перешкодах у вигляді лісового масиву. Сформована постановка задачі, в якій показана актуальність даної системи, навіщо вона потрібна, хто зможе її використовувати, а також що містить система і як вона працює. Перераховано функції які виконує програма. Сформульовано висновок про результат експерименту, а також як можна надалі модернізувати систему, що можна додати і за якими параметрами можна ще спостерігати.

Розроблено систему моніторингу на базі бездротових сенсорних мереж. Мета роботи - реалізувати систему для екологічного моніторингу за допомогою безпровідних сенсорних мереж, а також застосування її на пасіці. Досліджено бездротові сенсорні мережі та їх участь у екологічному моніторингу та описано взаємодію бездротової мережі та протоколів передачі даних. Розглянуто і проаналізовано систему моніторингу, а також розглянуті системи, в яких вже застосовується моніторинг. Проведено експеримент, в якому перевірялося на яку максимальну відстань можуть передаватися параметри температури і вологості, експеримент проводився з перешкодами і без перешкод. Розглянуто алгоритми маршрутизації як вони працюють і як відбувається передача параметрів (температури і вологості) від датчиків до сервера. Досліджено і розроблено макет наземної системи моніторингу для екологічного моніторингу на основі бездротової технології побудови сенсорних мереж Zigbee з урахуванням того, що у дану мережу можуть додаватися нові вузли або їх повна заміна. Знайдено рішення як можна застосувати безпровідну мережу в такій області як бджільництво. Обрана Mesh-топологія і визначено розділено фізичні пристрої, що є вузлами цієї мережі. Спроектовано вузли з використанням у якості базової станції для датчиків Arduino та у якості бази передачі даних ZigBee модулі від компанії Digi під назвою XBee. Проведено дослідження даних вузлів на завадостійкість та стабільність передачі даних з використанням у якості базової станції для датчиків Arduino та у якості бази передачі даних ZigBee модулі від компанії Digi під назвою XBee. Проведено дослідження даних вузлів на завадостійкість та стбільність передачі даних з використанням датчиків полум'я, диму та температури з вологістю. Під час дослідження виявлено, що XBee вузли дуже нестабільно працюють поруч з Wi - Fi роутерами та при перешкодах у вигляді лісового масиву. Сформована постановка задачі, в якій показана актуальність даної системи, навіщо вона потрібна, хто зможе її використовувати, а також що містить система і як вона працює. Перераховано функції які виконує програма. Сформульовано висновок про результат експерименту, а також як можна надалі модернізувати систему, що можна додати і за якими параметрами можна ще спостерігати.

У результаті досліджень виявлено 156 видів лишайників та 44 види ліхенофільних грибів. Ліхенофільні гриби Cercidospora xanthoriae, Endococcus fusiger, Rosellinula frustulosae, Stigmidium squamariae, Tremella phaeophysciae, Xenonectriella leptaleae та лишайник Coenogonium pineti виявились новими для степової зони України. 79 видів лишайників та 36 ліхенофільних грибів є новими для Національного природного парку "Бузький Гард". 7 видів лишайників та 2 види ліхенофільних грибів визначено до роду і потребують подальшої детальнішої ідентифікації. Наявність експонованих та затінених гранітних поверхонь, місць з тимчасовими та постійними водостоками, прошарок грунту в Актовському, Арбузинському, Петропавлівському каньйонах, старі штучні лісові листяні масиви в урочищах "Василева Пасіка" та особливо "Лабіринт" зумовлює високе гамма-різноманіття Трикратського гранітного масиву. Природні біотопи ландшафту цього масиву займають близько 750 га і містять 200 видів лишайників та ліхенофільних грибів, тому цей ландшафт можна вважати одним із "гарячих точок" біорізноманіття рівнинної частини України. Найбільше видів лишайників (84) зростає на гранітних відслоненнях, трохи менше на корі дерев (64) - лише 12 видів виявлено на грунті та прошарках пилу між гранітними брилами. Ліхенофільні гриби Трикратського кристалічного масиву репрезентують високий рівень видового різноманіття, 36 видів із 44 виявлених приурочені до лишайників, що зростають на відслоненнях гранітів. У межах масиву охороняється лишайник Lasallia pustulata, внесений до Червоної книги України. Лишайники Acrocordia gemmata, Bacidia fraxinea, B. rubella, Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, C. trichialis, Cladonia uncialis, Coenogonium pineti, Lichinella nigritella, L. stipatula, Opegrapha niveoatra, Pseudoschismatomma rufescens, Ramalina intermedia, Scytinium gelatinosum, Xanthoparmelia loxodes та X. pokornyi включено до списку видів, що потребують охорони в межах Миколаївської області.

Досліджено поширення збудників ноземозу (Nosema apis і Nosema ceranae) у медоносних бджіл на пасіках різних природно-кліматичних зон України. Вивчено вплив зараження спорами Nosema apis і Nosema ceranae у різних дозах на динаміку відмирання бджіл у лабораторних умовах. Досліджено вплив біологічно активних речовин тваринного (гомогенат з гусениць воскової молі Galleria mellonella L. і личинок трутнів медоносної бджоли Apis mellifera L.) та рослинного походження (рослинний препарат КАС-81 і його складові - витяжки з бруньок сосни Pinus sylvestris L. та полину гіркого Artemisia absinthium L.) на динаміку відмирання здорових і хворих на ноземоз бджіл у лабораторних умовах. Порівняно вплив біологічно активних речовин рослинного походження та найбільш поширених препаратів на основі антибіотиків на динаміку відмирання бджіл і ступінь їх зараження спорами Nosema apis (Nosema ceranae) у лабораторних умовах. Перевірено вплив біологічно активних речовин тваринного та рослинного походження на бджолині сім’ї за ноземозу у природних умовах.

Мета роботи - дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносів та чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежність бджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом - за поведінкою, кольором і рисами опушення тіла; якісними фізіологічними - печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфометричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім'ї, зважуючи вулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду - зважуванням відібраних із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проведено на українських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер'єрні риси їх породної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах 2,17 +- 0,04 - 2,61 +- 0,05, дискоїдальне зміщення 76 - 100 %, форма краю воскового дзеркальця 68 - 96 % випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборів Лісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезону. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав'я, верб, садових культур, озимого ріпаку. Влітку основними об'єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. За сприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму в середньому по 200 - 400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім'ї збирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15 - 17 кг з липи, 9 - 10 кг з озимого ріпаку, 12 - 15 кг із гречки та 11 - 13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду у бджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, які впливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медоносної бази. Результати проведених досліджень слугують підгрунтям для подальших досліджень етології української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великих пасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.

Викладено результати експериментальних досліджень якості та безпечності меду натурального та меду натурального гомогенізованого. Проведено органолептичні та фізико-хімічні дослідження меду натурального, отриманого з різних медоносних рослин Кіровоградської області впродовж 2014 - 2018 рр. Усі досліджені проби меду за фізико-хімічними показниками відповідали вимогам, викладеним у чинному ДСТУ 4497:2005. Проте показники якості липового [за масовою часткою сахарози (до безводної речовини)] та меду гречаного (за вмістом масової частки відновлювальних цукрів (до безводної речовини) і діастазною активністю) є кращими, порівняно з іншими досліджуваними пробами меду (соняшниковим, акацієвим та поліфлорним). Проведено порівняльний аналіз впливу розчину германію цитрату, отриманого методами нанотехнології, на показники якості та безпечності меду натурального. Зокрема встановлено, що задавання розчину германію цитрату в концентрації 0,2 мг/л підвищувало масову частку води в меді на 1,0 %, а в концентрації 0,3 мг/л – на 1,2 %, активність діастази – на 0,9 та 1,1 од. Готе, збільшувало вміст проліну на 11,2 та 11,9 мг/кг відповідно. Випоювання бджолам водного розчину германію цитрату в концентраціях 0,2 та 0,3 мг/л не впливало на масову частку відновлювальних цукрів та величину рН меду і знижувало загальну кислотність на 3,4 (моль/дм^3 )/кг. Випоювання водного розчину германію цитрату робочим бджолам у концентрації 0,3 мг/л у період посиленої діяльності (з 9 до 12 год) на 45 добу досліду сприяло підвищенню їх льотної активності на 45 % та збільшенню кількості меду з однієї вуликової рамки на 0,3 кг (20 %). Крім того, використання розчину германію цитрату в концентрації 0,2 мг/л для напування бджіл сприяло зниженню вмісту Плюмбуму на 1,3 %, а в концентрації 0,3 мг/л – на 4,2 %. Германію цитрат у концентрації 0,2 мг/л води не впливав на вміст Кадмію у меді. Проведено й описано науково-практичне дослідження впливу технологічної обробки (гомогенізації) меду, що зібраний та вироблений у Кіровоградській області, за температури 45±2 °C та порівняно показники якості меду гомогенізованого з різним терміном зберігання за різної температури. Виявлені зміни органолептичних та фізико-хімічних показників технологічно обробленого меду впливають на термін зберігання кінцевого продукту. Встановлено, що мед гомогенізований не варто зберігати більше двох років. З метою впровадження на пасіках процедур GMP/GHP та постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, на потужності, що здійснює виробництво гомогенізованого меду, було проведено чіткий аналіз небезпечних факторів та визначено рівні ризику, а також розроблено превентивні заходи у вигляді систем самоконтролю.

Досліджено чинники, що впливають на розвиток господарсько-корисних ознак бджіл залежно від технологічних, кліматичних та породних особливостей й типів підгодівлі. Зазначено, що збереженість бджіл на пасіках після зимівлі на волі була більшою за умов підгодівлі медовим канді з перепелиними яйцями в середньому на 10,0%, лимонною кислотою - на 8,3%, суспензією мікроводорості "Жива хлорела" - на 10,4%, а при зимівлі в зимівнику - 10,0%, 5,6%, 9,15%відповідно. Встановлено, що найбільша кількість вулочок у вуликах з матками другого року виведення у розрахунку на одну бджолину сім’ю була на І пасіці у Миколаївській області у 2016 р. і становила 16,3±31,6, що більше, ніж у 2014 р. на 0,5 вулочки або на 3,1% (Р > 0,95), а на II пасіці більше на 0,6 вулочки або на 3,9% (Р > 0,95). В Одеській області кількість вулочок була більшою на І пасіці у 2016 р., порівняно з 2014 р., на 0,7 кг або на 4,4% (Р > 0,99) та на II пасіці більше на 1,0 вулочку, або на 6,6% (Р > 0,999). У Вінницькій області кількість вулочок на І пасіці була більшою у 2015 р., порівняно з 2014 р. на 0,6 вулочки або на 4,1% (Р > 0,95). Встановлено: що кочівля на різні медоносні рослини, порівняно зі стаціонарним точком, збільшує продуктивність бджолиних сімей на 19,5-45,6% (Р> 0,999), що за фізико-хімічним аналізом та за сенсорною оцінкою згідно ДСТУ 4497:2005 золотарниковий мед з Вінницької області, соняшниковий мед з Миколаївської області та акацієвий мед з Одеської області відноситься до вищого ґатунку.