Мета роботи - визначення латентного попиту на користування поштоматами кінцевими споживачами шляхом визначення детермінант вибору каналу доставки в рамках електронної комерції. В дослідженні застосовано процедуру збору даних за методом заявлених переваг та методологію максимізації випадкової корисності при розробці моделей дискретного вибору. В якості альтернативних каналів доставки товарів кінцевим споживачам розглядалась адресна доставка та доставка на почтове відділення. На основі цього розроблено біноміальну логіт модель дискретного вибору каналу доставки товарів кінцевим споживачам. Методом максимізації функції максимальної правдоподібності отримано статистичні оцінки атрибутів вибору каналу доставки, які представлено соціально-демографічною, економічною та просторовою групами. Встановлено, що соціально-демографічні, економічні та просторові групи атрибутів відіграють важливу роль в детермінації поведінки кінцевих споживачів при виборі каналу доставки товарів, які було придбано в Інтернет магазинах. У якості статистично значимих атрибутів латентного попиту на користування поштоматами є розмір родини, місячний дохід однієї особи, тип зайнятості "повна зайнятість", "студент" та посада "менеджер чи керівник", "робітник середньої ланки", вартість доставки та піша доступність поштового відділення. Вперше запропоновано для умов економіки, що розвивається, визначати детермінанти вибору каналу доставки на основі теорії максимізації випадкової корисності. Вперше встановлено вплив соціально-демографічних, економічних та просторових атрибутів на вибір каналу доставки товарів, що придбано в Інтернет магазинах, кінцевими споживачами. Встановлено атрибути вибору каналу доставки для товарів з групи електроніка, побутова електроніка, парфумерія, одяг, дитячі товари та взуття, які можна використовувати для прогнозу матеріального потоку в рамках логістики останньої милі.