Ключ. слова: anatomy, root, rhizome, rachis, Adiantum capillus-veneris L.
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.662.2

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено детальні біологічні характеристики та шляхи поширення лишайників, водоростей, моху, папороті, плаунів, хвощів, голонасінних та покритонасінних (квіткових або магнолієподібних), грибів. Описано морфо-еколого-географічні особливості рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України, розглянуто шляхи і способи їх збереження.

Приведены подробные биологические характеристики и пути распространения лишайников, водорослей, мхов, папороти, плаунов, хвощей, голосеменных и покрытосеменных (цветочных или магнолиеподобных), грибов. Описаны морфо-эколого-географические особенности редкостных и исчезающих видов растений, занесённых в Красную книгу Украины, рассмотрены пути и способы их сохранения.

Розглянуто проблеми українського нородознавства. Описано сучасні антропологічні типи та національний характер українців, етнічні та географічні назви української землі, генезу української національної мови, етнографічне районування країни. Наведено інформацію про особливості української міфології, календарно-обрядові пісні, язичницьку концепцію часу, козацькі прапори, народні музичні інструменти, домашні ремесла та художні промисли, родинну обрядовість, інтер'єр української хати. Висвітлено цілющі властивості рослин, зокрема, нагідок, любистку, матіоли, кропиви, маку, папороті.

Рассмотрены проблемы украинского народоведения. Описаны современные антропологические типы и национальный характер украинцев, этнические и географические названия украинских земель, генезис украинского национального языка, этнографическое районирование страны. Приведена информация об особенностях украинской мифологии, народных музыкальных инструментах, домашних ремеслах и художественных промыслах, семейной обрядности, интерьере украинского дома. Освещены целебные свойства растений, в частности, календулы, любистка, матиолы, крапивы, мака, папоротника.

Рассмотрены особенности формирования и функционирования фитогормональных систем у представителей разных систематических групп семенных и споровых растений и грибов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П853 + П857

Рубрики:

Дія лікарських речовин на організм тварин

Ветеринарна токсикологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.66*801.65-641.9:Г125.31

Рубрики:

Polypodiopsida (Leptofilices, Leptospongiatae) Поліподіопсиди

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано неофольклорний напрямок розвитку українського музичного театру кінця XX - початку XXI ст. Вперше проведено комплексне дослідження фольк-опери Є.Станковича "Цвіт папороті" в аспекті цілісності її словесно-музичного та сценічно-виконавського змісту. Розкрито сутність поняття оперний неофольклоризм й охарактеризовано його індивідуально-стилістичні музичні вияви у творчості композитора. Виявлено та охарактеризовано основні жанрові ознаки "Цвіту папороті" Є.Станковича як особливого, новаторського та етапного для свого часу мистецького явища. Встановлено стильову логіку формування національного варіанта неофольклористичного напрямку в сучасній українській музиці. Проведено змістовні історичні паралелі з музичними театром Б.Бартока, І.Стравінського, К. Орфа, М.Равеля, Л.Яначека. Встановлено нерозривний зв'язок фольк-опери з національною музично-театральною традицією М.Лисенка, М.Леонтовича, Б.Лятошинського. Визначено якісні стильові ознаки оперного неофольклоризму Є.Станковича, що утверджується шляхом використання комплексних поліжанрових технологій сценічної театральної форми.

Наведено результати досліджень показників білкового, ліпідного та мінерального обміну у білих щурів за вивчення кумулятивних властивостей препарату щитник, одержаного з кореневища папороті чоловічої (Filicis maris). Встановлено, що застосування препарату у сумарній дозі 36196,96 мг/кг упродовж 24-х діб поспіль призводило до порушень обміну білків, що проявлялося гіпопротеїнемією, диспротеїнемією за рахунок зменшення вмісту фракції альбумінів - gamma-глобулінів та збільшення вмісту beta-глобулінів, вірогідним підвищенням активості лужної фосфатази у сироватці крові дослідних щурів. За впливу кумулятивних доз препарату щитник відзначено вірогідні зміни вмісту метаболітів ліпідного (збільшувалась концентрація загального та вільного холестеролу, вмісту триацилгліцеролів) та мінерального обмінів (зменшувалась концентрації кальцію).

Проаналізовано літературні дані, присвячені результатам вивчення гіберелінів і визначення їх ролі в регуляції окремих фізіологічних процесів у представників відділу Polypodiophyta. Узагальнено відомості про локалізацію гіберелінів у різних органах папоротей, їх взаємодію з іншими фітогормонами, а також вплив на розвиток гаметофіта і регуляцію процесу проростання спор. Розглянуто значення експериментальних даних про гібереліни у проведенні еволюційних досліджень, які спрямовані на з'ясування ієрархічного положення папоротей у системі рослинного царства.

Botrychium matricariifolium (A. Braun ex Dіll) W.D.J. Koch - редкий вид, включенный в "Красную книгу Украины" (2009). В результате анализа литературных сведений, критического пересмотра гербарных образцов и собственных полевых исследований авторов установлено, что в Украине B. matricariifolium найден в 14-ти локалитетах и встречается в 7-ми ее областях - Волынской, Тернопольской, Винницкой, Черкасской и Черновецкой (по 1), во Львовской (2) и Закарпатской (7). Приведены 2 новых местонахождения вида из Закарпатской обл., установленные по полевым исследованиям авторов, одно из которых является самой большой популяцией по количеству особей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.667*72 + Е50*725.111.4

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше досліджено ендогенні цитокініни в органах різноспорової однорічної папороті гідрофіта Salvinia natans. За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії ідентифіковано основні ізоформи фітогормону: зеатин (транс- і цис-форми), зеатинрибозид, зеатин-О-глюкозид, ізопентеніладенозин та ізопентеніладенін. Найвищий сумарний вміст активних вільних форм цитокінінів на початку розвитку спорофіту (стадія інтенсивного росту) зафіксовано у плаваючих ваях. Кон'югована форма зеатину з'являлася в органах на репродуктивній стадії розвитку після припинення росту папороті. Високий вміст цитокінінів притаманний спорокарпіям, у котрих активно формувались і дозрівали спори. Динаміка змін у спектрі та вмісті цитокінінів в органах S. natans відповідає стадіям розвитку папороті й опосередковано вказує на участь фітогормону в регуляції ростових і репродуктивних процесів. Розподіл цитокінінів між плаваючими та зануреними ваями засвідчив функціональну нерівнозначність цих органів і першочергову роль у продукуванні фітогормону плаваючих вай.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.6*851 + Е522.6*88(45УКР)

Рубрики:

Polypodiophyta Папоротеподібні (поліподіофити) Filicinae

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі ультраструктурної будови хлоропластів, характеристики фотосинтетичних пігментів і ефективності використання світлової енергії проаналізовано особливості фотосинтетичного апарату плаваючих і занурених вай однорічної різноспорової папороті-гідрофіта Salvinia natans (L.) All. в онтогенезі. Встановлено, що на стадії інтенсивного росту хлоропласти плаваючих вай мали добре розвинену систему тилакоїдних мембран із численними гранами і містили багато крохмальних зерен. Занурені ваї формували менші за розміром хлоропласти із незначним вмістом крохмалю у стромі. На стадії формування спорокарпіїв відмічені деструктивні зміни у фотосинтетичних мембранах хлоропластів обох типів вай. Зафіксовано руйнування мембран гранальних тилакоїдів, порушення міжгранальних з'єднань, зменшення кількості крохмальних зерен. У стромі хлоропластів плаваючих вай були наявні численні пластоглобули. У хлоропластах занурених вай відмічено утворення меншого числа пластоглобул. Поряд із цим, певна частина популяції хлоропластів в обох типах вай зберігає цілком інтактну структуру. Встановлено, що вміст фотосинтетичних пігментів у плаваючих ваях удвічі, а на окремих стадіях онтогенезу втричі перевищував такий у занурених. На стадії формування спорокарпіїв відбувалося зниження вмісту хлорофілів і каротиноїдів у ваях обох типів. Плаваючі ваї відзначались ефективною роботою фотосинтетичного електрон-транспортного ланцюга хлоропластів і були адаптовані до інтенсивного природного освітлення на поверхні водойм. У занурених ваях при дії світла, інтенсивність якого відповідала максимальному рівню природних показників, відмічено стресовий стан, на що вказують зниження ефективного квантового виходу ФСІІ (фPSII) та підвищення дисипації надлишкової світлової енергії у вигляді тепла - збільшення рівня нефотохімічного гасіння флуоресценції хлорофілу (NPQ).

Рослини різноспорової однорічної папороті гідрофіта Salvinia natans L. збирали влітку у штучних водоймах Деснянського району м. Києва, починаючи з червня 2015 р. з інтервалом один місяць. Біометричні дослідження цілої рослини (клону) та окремих сегментів плаваючих і занурених вай виявили, що зміни маси і довжини спорофіта на різних фенологічних фазах розвитку відбувалися переважно за рахунок новоутворених органів (модулів), тоді як лінійні розміри окремих сформованих вай залишалися практично незмінними. За масою і довжиною окрема занурена вая значно перевищувала плаваючу. У фазу стаціонарного росту (липень) маса окремої зануреної ваї збільшувалась удвічі завдяки інтенсивному формуванню багатоклітинних ниткоподібних волосків, тоді як довжина майже не змінювалася. Під час репродуктивного розвитку (серпень - вересень) зростання маси спорофіта відбувалося завдяки утворенню спорокарпіїв. Уперше методом високоефективної рідинної хроматографії проаналізовано характер акумуляції та локалізації індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК) в органах спорофіта S. natans. З'ясовано, що у фазу інтенсивного росту папороті (червень) загальний вміст ІОК у плаваючих і занурених ваях був однаково високим і досягав 182 нг/г сирої речовини. У період активного розростання й опушення занурених вай (липень) вміст ендогенної ІОК становив 546,3 нг/г сирої речовини, тоді як кількість гормону у плаваючих ваях залишалася на рівні попередньої фази. Значне зменшення вмісту гормону у старіючих плаваючих і занурених ваях спостерігали на початку спорогенезу у фазу формування спорокарпіїв і дозрівання спор. На етапі пізнього спорогенезу на початку фази відмирання вегетативних органів (вересень) у скупченнях спорокарпіїв, які містили зрілі спори, загальний вміст ІОК становив 193 нг/г сирої речовини. У фази активного та стаціонарного росту у плаваючих і занурених ваях домінувала вільна форма гормону. Кон'югована ІОК була локалізована переважно в занурених ваях у кількостях, які у 4 та 36 разів, відповідно, перевищували вміст такої у плаваючих. Розподіл ІОК між плаваючими і зануреними ваями засвідчив, що місцем локалізації ІОК у фазу стаціонарного росту є занурені ваї, а у фазу відмирання вегетативних органів - спорокарпії. Специфічні зміни у накопиченні та локалізації ендогенної ІОК виявили зв'язок між ростовими процесами та розподілом і вмістом вільної та кон'югованої форм фітогормону у вегетативних і генеративних органах спорофіта водної папороті Salvinia natans (L.) All. упродовж її індивідуального розвитку.

Досліджено особливості пігментного складу та ультраструктурної будови хлоропластів рослин різних таксонів: Equisetum arvense L., Salvinia natans (L.) All., Triticum aestivum L. Встановлено, що для вегетативних пагонів хвоща польового Е. arvense характерний високий вміст фотосинтетичних пігментів, асоційованих із хлоропластами лінзоподібної форми, тоді як у генеративних пагонах фотосинтетичних пігментів менше й асоційовані вони виключно із запасаючими органелами ліпопластами. Виявлено чіткі відмінності ультраструктурної будови хлоропластів і вмісту фотосинтетичних пігментів у плаваючих і занурених у воду ваях водяної папороті S. natans, які визначають їх фізіологічні функції як асимілювальних і всисних органів. Хлоропласти клітин мезофілу T. aestivum відрізняються добре розвиненими й численними гранами, які щільно наповнюють об'єм органел. Для них характерний високий вміст пігментів, асоційованих із білковими комплексами, що входять до складу фотосинтетичних мембран. Особливості пігментного складу й ультраструктурної організації хлоропластів рослин різних таксонів обговорено у зв'язку з їх адаптаційними характеристиками та еволюційним положенням.

Досліджено характер акумуляції та локалізації гібереліноподібних речовин (ГПР) в органах різноспорової однорічної папороті-гідрофіта Salvinia natans на різних етапах онтогенезу. Вперше за методом високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії (ВЕРХ-МС) в органах папороті ідентифіковано гіберелін ГК3, динаміка і локалізація якого надають підстави віднести його до групи "робочих" гіберелінів. Найбільшу кількість вільної ГК3 знайдено у плаваючих ваях, тоді як у занурених зареєстровано незначне накопичення зв'язаних форм. На стадіях росту спорофіту та формування спорокарпіїв спостерігалося збільшення вмісту зв'язаних форм ГК3. У скупченнях спорокарпіїв кількість зв'язаних форм зростала майже в 4 рази. Переважання вільних форм ГПР над зв'язаними зафіксовано в усіх органах і на всіх фенологічних фазах, проте занурені ваї відрізнялися більшою кількістю вільних форм. Динаміка змін у вмісті ГПР в органах S. natans відповідає стадіям розвитку папороті й опосередковано вказує на участь фітогормону в регуляції ростових і репродуктивних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.6*72

Рубрики:

Polypodiophyta Папоротеподібні (поліподіофити) Filicinae

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522*332.44 + Е50*725.386

Рубрики:

Cormophyta (Embriophyta, Telomophyta) Вищі рослини

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено морфологію та характер проростання спор та особливості розвитку гаметофіта дикорослої папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro. Встановлено, що проростання спор залежало від тривалості їх зберігання. В культурі in vitro проростали 80 — 95 % свіжозібраних спор. Після 4 — 6 міс зберігання за лабораторних умов схожість спор P. aculeatum коливалася від 68 до 95 %, після 1,5 року — не перевищувала 20 %. Виокремлено та встановлено часові межі чотирьох етапів морфогенезу гаметофіта. Показано, що проростання спор і формування протонеми у P. aculeatum відбувалося за Vittaria-типом, розвиток проталія — за Aspidium-типом.