Досліджено актуальні проблеми геології та стратиграфії, літології, мінералогії та геохімії осадових утворень і пов'язаних з ними родовищ корисних копалин, питання еволюції літогенезу, сучасного осадового рудоутворення та екології. Висвітлено особливості речовинного складу кори звітрювання окремих ділянок Кіровоградського геоблока Українського щита. Розкрито основні напрями використання пісків Криворізького басейну. Охарактеризовано пісковики підводних виносів річок Любельського та Тяглівського родовищ Південно-Західного району (Львівсько-Волинський басейн). Окреслено перспективи виявлення техногенних родовищ металів у Донбасі. Наведено характеристику палеогеографічних особливостей нагромадження верхньоюрських відкладів Українських Карпат і прилеглих прогинів. Розглянуто проблему дисперсності мінералів осадового походження. Проаналізовано літолого-фаціальні особливості ранньосарматського седиментогенезу в межах Борисфенської затоки. Окреслено термоелектричні властивості та форми виділення піриту з кварцових жил і вмісних порід рудопрояву Добрин (Чивчинські гори). Висвітлено вплив мінерального складу силікатних порід на швидкість їх звітрювання та якість вторинних продуктів. Розкрито петрофізичні властивості метатеригенних порід південно-східної частини Українського щита. Вивчено особливості процесів рудогенезу в межах підводного підняття Сьєрра-Леоне (Атлантичний океан), літологічні особливості осадових товщ і хімічний тип морських вод у фанерозії. Досліджено актуальні питання вивчення вапнякового нанопланктону України. Викладено

методичні аспекти кореляції морських та континентальних відкладів пліоцену України за палінологічними даними. Розкрито роль різних процесів розкладання та перетворення фітомаси у формуванні вугілля Донбасу на стадії седиментогенезу. Обгрунтовано методологію виявлення ролі складу вугілля Львівсько-Волинського басейну в генерації газів і формуванні їх складу. Проаналізовано літолого-фізичні особливості колекторів сармату Вишнянського газового родовища; літолого-геохімічні особливості залізоманганового зрудніння флішу Покуття; особливості формування розсипів благородних металів у межах Українського щита та його схилів тощо.

Проведено поділ моноклінальних схилів Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) за нижньо- та середньокам'яновугільних відкладів на бортову, прибортову, придепресійну та депресійну частини з переважним розвитком прибережних акумулятивних тіл у прибортовій зоні, контуритових - у придепресійній і турбідітових - у депресійній. Обгрунтовано тези, що найбільш нафтогазоперспективними та доступними за глибиною є пісковики палеознижень прибортової та особливо придепресійної зон, які за підняттям порід обмежені градієнтними уступами палеорельєфу, а в сучасному структурному плані припідняті найчастіше малоамплітудними структурними носами.

Проведено разделение моноклинальных склонов Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) по нижне- и среднекаменноугольным отложениям на бортовую, прибортовую, придепрессионную и депрессионную части с предпочтительным развитием прибрежных аккумулятивных тел в прибортовой зоне, контуритовых - в придепрессионной и турбидитовых - в депрессионной. Обоснован тезис, что наиболее нефтегазоперспективными и доступными за глубиной есть песчаники палеопонижений прибортовой и особенно придепрессионной зон, которые по поднятию пород ограничены градиентными уступами палеорельефа, а в современном структурном плане приподняты чаще всего, малоамплитудными структурными носами.

Organized division monoclinal slopes of Dnepr-Donetsk trough on the lower and middle carbonous deposits on a side periside, peridepression and depression parts. With the preferential developmtnt of coastal acumulative bodies periside zone, konturity -in theperidepression, turbidity - in the depression. It is motivated, that most oil-gas-prospect and accessible after a depth sandstonts paleolowering pesriside and particularly peridepression zones, which on lifting the rocr are limited by the graalients ledres of paleorelief, and in a modern structural plan raised, most often,by low-amplitude structural noses.

Ключ. слова: лишайники, АР Крим, конгломерати, діорити, туфо-брекчії, пісковики
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*80(4Укр-6Кри)

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні властивості кремнійфтористоводневої кислоти з метою вивчення можливості її використання під час глинокислотної обробки продуктивних пластів родовищ Передкарпаття. В ході досліджень встановлено, що нагнітання даної кислоти в карбонізовані пісковики дає неоднозначні результати - і збільшення, і зменшення проникності керну. Такий механізм дії кремнійфтористоводневої кислоти пов'язаний із одночасним протіканням двох процесів - розчинення карбонатного цементу пісковиків, що збільшує проникність кернів, та гідролізом кремнійфториду кальцію, який утворився, що сприяє зниженню проникності в результаті утворення нерозчинних фториду кальцію та кремнієвої кислоти. Використання суміші соляної та кремнійфтористоводневої кислот для обробки карбонізованих пісковиків, механізм взаємодії не змінюється, але понижується негативний вплив фторвмісних кислот на проникність. При такій обробці гідроліз солі має домінуючий вплив на проникність, ніж розчинність породи. Оптимальними умовами для використання кремнійфтористоводневої кислоти або її суміші з іншими кислотами є теригенні глинисті колектори з незначною карбонатністю.

Досліджено геохімію елементів сіроколірних горизонтів картамишської світи Бахмутського трогу. Безрудні аргіліти та пісковики збагачені на Co, Ni і W та збіднені на B, Ca, La, Lu, Rb і Tl у порівнянні з відповідними кларками. В процесі рудоутворення сірі проверстки були збагачені на Ag, As, Bi, Ca, Cd, Cu, Hg, Mg, Mn, Mo, Pb, Re, S, Te, U і Zn і збіднені на W. Установлено, що зруденіння формувалось у три етапи: біогенного піритоутворення (формування мінералізації глобулярного піриту в процесі бактеріального сульфат-відновлення на стадії раннього діагенезу осаду), стратиформного рудоутворення (надходження вздовж розломних зон глибинних металоносних рудоутворювальних розчинів у сіроколірні горизонти, формування рудних тіл з їх змішуванням із підземними водами метеорного походження сіроколірних проверстків) і гіпергенного збагачення (перевідкладення Cu на фронті окиснення рудних тіл).

Вивчено катагенетичні перетворення пісковиків вуглевмісних товщ. Петрографічними методами з використанням рентгенівського та хімічного аналізу досліджено пісковики русел, підводних виносів рік і узбережжя моря, що містять вугілля від довгополуменевого до пісного для Донецько-Макіївського та Красноармійського районів Донбасу та газове, жирне, коксівне для Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. На підставі вивчення змін мінералів-індикаторів (кварцу, регенераційного кварцу, польових шпатів, біотиту, глинистих мінералів цементу), встановлено, що зональність катагенетичних перетворень залежить від генетичного типу пісковиків та геологічної будови районів досліджень. Визначено взаємозв'язок між інтенсивністю катагенетичних перетворень пісковиків та їх пористістю. Пісковики русел та підводних виносів рік у процесі переходу від стадії початкового до глибинного катагенезу характеризуються стрибкоподібним зменшенням пористості. Детальне літолого-петрографічне дослідження пісковиків з встановленням їх генетичного типу та врахуванням інтенсивності катагенетичних змін дає можливість передбачати небезпечні зони, які можуть акумулювати супутній газ метан і бути небезпечними через газовикиди під час розробки вугільних пластів.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до проведення моніторингу руслових процесів за даними космічного знімання, аерознімання, топологічних карт і планів, цифрового моделювання місцевості та спеціальних карт, зокрема, геологічних, грунтових і карт четвертинних відкладів, а також даних наземних спостережень. В результаті аналізу космічних зображень, одержаних з КЛА Landsat 3 та Landsat 7, встановлено значні руслові зміни на р. Дністер. Детальний аналіз цих змін на підставі побудови цифрової моделі рельєфу та використання геологічних і грунтових карт вказує, що в районі зміщень русла переважають легкі супіщані та суглинисті грунти та породи (аргіліти, мергелі та пісковики), що значно піддаються ерозійному впливу, зокрема, розмиванню, особливо під час паводків. Приділено увагу аналізу зміни русла р. Стрий після паводка 2008 р. Встановлено значні зміни на ділянці досліджень, спричинені як розмивом піску та щебеню, так і експлуатаційними виробітками цих будівельних матеріалів поблизу м. Стрий. Розроблено методику визначення передавальних характеристик знімальних систем і вперше реалізовано цю методику для знімальної системи ETM+. З метою ефективної інтерпретації берегових ліній та русел рік обгрунтовано принципи синтезування космічних зображень КЛА Landsat 7.

Розглянуто питання вивчення фізико-петрографічних параметрів порід-колекторів палеогенових відкладів Бориславсько-Покутської зони (південно-східна частина) Передкарпатського прогину з використанням даних керна, відібраного у свердловинах у процесі буріння, результатів випробовування нафтогазоносних об'єктів з урахуванням результатів геофізичних досліджень свердловин. Зіставлено дані літолого-петрофізичних властивостей порід із геолого-геофізичними параметрами, що надало змогу розділити пісковики та алевроліти на дві категорії: промислові колектори (група А) і непромислові (група Б).

Гірські породи, які представляють продуктивні горизонти багатьох нафтогазових родовищ України, характеризуються неоднорідністю мінерального складу скелета породи, а також вторинними процесами породоутворення і відносяться до складнопобудованих порід-колекторів. До таких порід-колекторів відносяться і поліміктові глинисті пісковики. Основними чинниками, що призводять до похибки визначення підрахункових параметрів поліміктових глинистих пісковиків, згідно з даними електричного каротажу, є вміст глинистого матеріалу та ступінь пелітизації зерен скелету породи. З метою підвищення достовірності визначення підрахункових параметрів порід-колекторів (зокрема коефіцієнта газонасичення) запропоновано проводити індивідуальне моделювання електропровідності гірських порід, яке надає можливість враховувати особливості будови конкретного геологічного об'єкта. Для побудови моделі електропровідності поліміктових глинистих порід-колекторів за основу взято модель "двох вод" Б. Ю. Вендельштейна. Тому електропровідність поліміктових глинистих порід-колекторів складатиметься із суми електропровідностей чистого пісковика за моделлю Арчі та поліміктової і глинистої фракцій. Ефективність індивідуальної моделі електропровідності поліміктових глинистих пісковиків перевірена на результатах лабораторних досліджень кернового матеріалу.

Гірські породи, які представляють продуктивні горизонти багатьох нафтогазових родовищ України, характеризуються неоднорідністю мінерального складу скелета породи, а також вторинними процесами породоутворення і відносяться до складнопобудованих порід-колекторів. До таких порід-колекторів відносяться поліміктові глинисті пісковики і породи-колектори із глинисто-карбонатним типом цементу. Основними чинниками, що призводять до похибки визначення підрахункових параметрів складнопобудованих порід-колекторів, згідно з даними електричного каротажу, є складна структура порового простору, вміст глинистого і карбонатного матеріалу та ступінь пелітизації зерен скелету породи. З метою підвищення достовірності визначення підрахункових параметрів порід-колекторів, зокрема коефіцієнта газонасичення, запропоновано проводити індивідуальне моделювання електропровідності гірських порід, яке надає можливіть враховувати особливості будови конкретного геологічного об'єкта. Так, наприклад, для побудови моделі електропровідності поліміктових глинистих порід-колекторів за основу взято модель "двох вод" Б. Ю. Вендельштейна. Тому електропровідність поліміктових глинистих порід-колекторів складатиметься із суми електропровідностей чистого пісковика за моделлю Арчі та поліміктової і глинистої фракцій. Результати зіставлення теоретичних розрахунків за створеною моделлю із фактичними даними підтвердили високу її ефективність.

Одержано пружні постійні пісковики Волино-Подільського регіону, які свідчать про те, що пружна симетрія ромбічна. Досліджено параметри анізотропії порід-колекторів за результатами ультразвукових вимірювань швидкостей пружних хвиль. Запропоновано метод вимірювань параметрів анізотропії швидкостей пружних хвиль для здійснення неруйнівного контролю структури зцементованих пісковиків.

Зазначено, що на континентальному схилі Євразії турбідитні пісковики є головними колекторськими породами багатьох гігантських нафтових і газових родовищ у відкритому морі біля Азербайджану, Китаю, Данії, Індії, Ірландії, Норвегії, Росії та Сполученого Королівства, тоді як деякі карбонати - біля Італії та Іспанії.

З поверхні континентального схилу Південного берега Криму на південний схід від Алушти під час виконання 57-го рейсу НДС "Професор Водяницький" драгою було піднято кімерійські залізисті пісковики та численні черепашки молюсків. Наведено докладний опис і дані про речовинний склад. Знахідка дозволяє суттєво розширити контури Азово-Чорноморської залізорудної провінції.

Відзначено, що на континентальному схилі Африки турбідитні пісковики є головними колекторськими породами багатьох гігантських нафтових і газових родовищ, знайдених у відкритому морі біля Анголи, Гани, Конго, Кот д'Івуар, Єгипту, Екваторіальної Гвінеї, Ізраїлю, Лівії, Мавританії, Нігерії, Палестини та Тунісу.

Зазначено, що на світовому материковому схилі турбідитні піски і пісковики є головними колекторськими породами у переважній більшості гігантських нафтових і газових родовищ у відкритому морі біля Австралазії, Австралії, Америки, Африки та Євразії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.3-24

Рубрики:

Палеозой-мезозой (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фаціальний склад і фільтраційно-ємнісні властивості колекторів природних газів Південного Донбасу. Встановлено, що основними колекторами покладів природних газів району є поліфаціальні пісковики, осадконагромадження яких відбувалося за умов зони хвильової брижі заливно-лагунного узбережжя, меншою мірою - за умов підводної частини річкової дельти та частково - за умов формування пересипів, кос і барів. Найбільш потужні пісковики району (до 10 - 20 м) відзначаються значною мінливістю фаціального складу не тільки в стратиграфічному розрізі та по площі, а також у межах одного пластоперетину. Великі коливання фаціального складу пісковиків за умов незначних змін ступеня їх катагенезу визначають різку мінливість фільтраційно-ємнісних властивостей основних горизонтів колекторів. Тому найліпшими колекторами району є пісковики фацій підводних виносів річок, пересипів, кос і барів, найгіршими - пісковики фації піщаних осадів зони хвильової брижі заливно-лагунного узбережжя. Крім того, в цьому районі можуть мати місце вторинні колектори, яскравим представником яких є пісковик миколаївської світи середнього девону.

Пластові води Лопушнянського нафтового родовища представлені трьома класами, відмінними за походженням та сольовим складом. За допомогою статистичного аналізу гідрогеохімічних параметрів встановлено можливі джерела і фактори збагачення вод хімічними елементами. Води класу 1 - продукт змішування конденсаційно-солюційних вод із високомінералізованими водами фону та їх взаємодії з водовмісними товщами. Води класу 2 за генезою є древньоінфільтраційними, на хімічному складі яких відбилися процеси метаморфізму та змішування з солянками вилуговування. Води класу 3 - солянки вилуговування глинисто-соленосних відкладів стебницької світи, що мігрували у колектори Лопушнянського родовища.