Розглянуто міцнісні й деформаційні властивості жорстких заливальних закритопористих пінопластових блоків типу поліуретанів ППУ-3Ф. Встановлено залежності між фізико-механічними параметрами та щільністю матеріалу під час випробувань на стиск і крутіння.

Узагальнено сучасні уявлення про теорію, технологію та практику виготовлення деталей, вузлів і покритів з полімерних композиційних матеріалів, які широко використовуються під час проектування та створення новітніх зразків ракетно-космічної техніки. Наведено технологію виготовлення теплоізоляційних матеріалів і конструкцій з них. Розглянуто технологічні особливості застосування клею герметики і пінопласту.

Обобщены современные представления о теории, технологии и практике изготовления деталей, узлов и покрытий из полимерных композиционных материалов, широко использующихся при проектировании и создании новейших образцов ракетно-космической техники. Приведена технология изготовления теплоизоляционных материалов и конструкций из них. Рассмотрены технологические особенности использования клея, герметики и пенопласта.

Розглянуто основні уявлення щодо теплопередачі. Наведено класифікацію та вимоги до теплоізоляційних матеріалів. Викладено схеми утеплення огороджувальних конструкцій. Охарактеризовано теплоізоляційні (неорганічні - мінеральватні та скловолокнисті вироби, ніздрюваті бетони, сіоблоки й органічні - пінопласти, монолітні пінополістиролбетони) матеріали, які застосовуються у сучасних огороджувальних конструкціях.

Рассмотрены основные представления о теплопередаче. Приведены классификация и требования к теплоизоляционным материалам. Изложены схемы утепления ограждающих конструкций. Охарактеризованы теплоизоляционные (неорганические - минеральватные и стекловолокнистые изделия, ноздреватые бетоны, сиоблоки и органические - пенопласты, монолитные пенополистиролбетоны) материалы, которые применяются в современных ограждающих конструкциях.

Розглянуто класифікацію та технічні характеристики сучасних теплоізоляційних та акустичних матеріалів. Визначено основні експлуатаційні властивості та конструкційні особливості керамічних ізоляційних і силікатоволокнистих матеріалів, скляної та мінеральної вати, пінопластів, автоклавних і неавтоклавних ніздрюватих бетонів, теплоізоляційних виробів з деревини. Висвітлено останні досягнення технології виробництва та застосування даних матеріалів у вітчизняній та закордонній практиці будівництва. Описано сучасне технологічне обладнання, що застосовується у виробництві теплоізоляційних матеріалів та виробів, викладено методи випробування сировини та готової продукції, визначено їх основні споживацькі властивості. Обгрунтовано можилвості використання позитивного досвіду Німеччини у вирішенні питань підвищення енергоефективності житлового фонду у вітчизняній галузі будівництва.

Рассмотрены классификация и технические характеристики современных теплоизоляционных и акустических материалов. Определены основные эксплуатационные свойства и конструктивные особенности керамических изоляционных и силикатоволокнистых материалов, стекляной и минеральной ваты, пенопластов, автоклавных и неавтоклавных ноздреватых бетонов, теплоизоляционных изделий из древесины. Освещены последние достижения в технологии производства и применения данных материалов в отечественной и зарубежной практике строительства. Описано современное технологическое оборудование, применяемое в производстве теплоизолционных материалов и изделий, даны методы испытания сырья и готовой продукции, рассмотрены их основные потребительские свойства. Обоснованы возможности использования позитивного опыта Германии в решении вопросов повышения энергоэффективности жилищного фонда в отечественной отрасли строительства.

Головною умовою під час одержання піноматеріалів із використанням газоутворювачів є те, що гелеутворення смоли повинно відбутися в перебігу часу з максимальною швидкістю виділення газу. Застосування амонієвих каталітичних систем дає змогу регулювати час гелеутворення карбамідоформальдегідної смоли в широких межах і зіставити швидкості виділення газу та гелеутворення смоли, що сприяє утворенню однорідної пористої структури пінопластів і поліпшенню їх міцнісних властивостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.27

Рубрики:

Світлові діоди

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теплозахисні властивості ізоляційних огороджень теплогенеруючого та транспортного обладнання у системі теплових мереж, а також підвищення ефективності огороджень. Розроблено методики й апаратуру для визначення теплофізичних характеристик (ТФХ) ізоляційних матеріалів, а також локальних теплових потоків з поверхні огороджень. Визначено температурні та вологісні залежності основних ТФХ перспективних пінопластів. Тепловтрати від теплотрас безканального прокладання за екстремальних умов циклічного заморожування грунту визначено на промисловому макеті та натурних ділянках теплової мережі. Проведено багаторічний теплометричний моніторинг траси канального (лоткового) прокладання теплотрас. Досліджено тепловтрати основних типів водогрійних котлів, уточнено статті теплового балансу, узагальнено частки енергії палива, що йде на витрати теплоти через огородження котлів. З'ясовано ефективність заміни обмурку котлів на шамотно-волокнисті плити. Розроблено та впроваджено рекомендації щодо зменшення тепловтрат.

Наведено порівняння техніко-економічних показників під час утеплення зовнішніх стін пінопластом за різних характеристик огороджувальних конструкцій і визначено групу об'єктів, для яких проведення таких робіт є першочерговим.

Зазначено, що кожне підвищення тарифів на енергоносії актуалізує проблему утеплення будинків з метою зменшення витрат на опалення, що породжує, зокрема, питання вибору утеплювального матеріалу. Розглянуто актуальне питання порівняння найпоширеніших видів теплової ізоляції: пінополістиролу (ППС) (пінопласту) та мінеральної вати (МВ). Як узагальнений критерій їх порівняння запропоновано оцінку життєвого циклу, яка формується з оцінок чотирьох етапів існування матеріалу: виробництво, монтаж, використання (експлуатація) та повернення назад у довкілля. Фінансовий вимір оцінки життєвого циклу запропоновано визначати згідно з податковим кодексом України. Розглянуто етапи виробництва утеплювальних матеріалів і повернення їх у довкілля як найобтяжливіші з погляду впливу на довкілля. Процеси виробництва МВ та ППС є принципово різними: у виробництві ППС використовують нафту, а МВ - природний матеріал доломіт. Проте в обох випадках вплив на довкілля можна оцінити за шістьма основними показниками. Відповідно до результатів аналізу на сучасному етапі розвитку виробництва ППС і МВ є рівноцінними матеріалами, їх виробництво не суперечить стратегії сталого розвитку, а тому вони надалі матимуть широке застосування. Одержані результати можна доповнити іншими методиками оцінки життєвого циклу, які зокрема враховують вплив матеріалів на організм людини.

На будівельному ринку з'являється гідна альтернатива звичайному пінопласту - інноваційний пінопласт, повністю виготовлений з деревини. Новий матеріал має досить великі переваги і потенціал. Спінена деревина є ідеальним матеріалом для теплоізоляції будинку, де необхідно зберегти тепло всередині приміщень і тим самим створити сприятливий мікроклімат.

Сільськогосподарські відходи, такі як порошок із рисового лушпиння (Oryza sativa) (RHA) і відходи саго (Metroxylon sago sp.) (SP), утворюються у тисячах тонн кожен урожайний сезон. Дані відходи мають відносно високий вміст кремнію та целюлози та можуть бути використані як біокомпозити для розкладання пластику. Нанокремнезем із RHA одержано за допомогою золь-гель методу, і SP - методу кислотного промивання. Експеримент проводився за допомогою тесту на тиск за зануреня у воду та поглинання теплоти з використанням мікрохвильової печі. Сформований зразок містить зшивання гібридного наповнювача з матрицею PLA (полі-молочної кислоти), яка ефективно покращує твердість і щільність у PLA (61 %). Це виявлено у поєднанні нанокремнезему з SPW-волокном і PLA (60:20:20). У випробуванні відбувалося поглинання води модифікованими зразками, що свідчать про незначну водостійкість з ефективним сполученням кремнезему: кількість волокон SPW 20:10. Ця комбінація має складний бар'єр, який перешкоджає проникненню молекули води в матричну сполуку. Під час випробовування теплопровідності всі модифіковані біокомпозити показали більш високу температуру, ніж стандартна PLA, але незначно меншу. Можна стверджувати, що це викликано композицією нанокремнезему, яка демонструє чудову теплоізоляцію та повільну термодесорбцію під час теплового впливу, яка накопичується в полімерній матриці та розподіляє підвищену температуру в модифікованих біокомпозитах, ніж чиста PLA. Незважаючи на те, що потрібні додаткові дослідження аспектів безпечності, можна високо оцінити можливість використання відходів сільського господарства для формування екологічно чистої упаковки для продуктів харчування та напоїв. Окрім того, отриманий гібридний композит здатен зменшити використання звичайних пластмас і пінопласту як контейнера, та подібних композита з точки зору загальних пластичних фізико-хімічних характеристик.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н307.6

Рубрики:

Теплоізоляційні матеріали та вироби

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н432

Рубрики:

Перегородки

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Науково обгрунтоувано та розроблено спосіб очищення та конструкції очисної установки малої продуктивності (УМП) з волокнисто-пінопластовим завантаженням (ВППЗ), яка забезпечує якість очищених побутових стоків від будівель неканалізованих районів до нормативних вимог для їх скидання у водойми рибогосподарського призначення. Проаналізовано сучасні конструкції УМП, що використовуються в неканалізованих районах за відсутності кваліфікованого персона. Обгрунтовано можливості та доцільності застосування для очищення господарсько-побутових стічних вод фільтрів з волокнистим і пінопластовим завантаженнями ВППЗ. Розроблено методику математичного моделювання процесів очищення господарсько-побутових стічних вод на біореакторах (БР) і контактно-освітлювальних фільтрах (КОФ). Вивчено фактори, що впливають на ефективність очищення стічних вод і тривалість фільтроциклу для п'ятьох показників якості очищення води (БПК{\dn\fs8 5}, ХПК, азот, фосфор, завислі речовини). Розроблено методики розрахунку БР і КОФ для вибору оптимальних конструктивних і технологічних параметрів цих споруд. Розроблено та впроваджено рекомендацій щодо проектування та експлуатації запропонованої технології очищення господарсько-побутових стічних вод на УМП з волокнисто-пінопластовим фільтрувальним завантаженням.

Звернено увагу на особливості пінопластів на основі термопластичних та термореактивних полімерів. Наведено класифікацію й морфологію газонаповнених полімерів. Вказано властивості й використання твердих газоутворювачів. Проаналізовано використання газоподібних і рідких спінюючих речовин. Проведено експериментальні дослідження процесів пороутворення та властивостей газонаповнених полімерних матеріалів. Досліджено процеси пороутворення у високов'язких і теплостійких полімерах. Подано основоположні рівняння, які використовуються при описанні процесів пороутворення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.11

Рубрики:

Фіторемедіація ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж22412:а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше визначено гідравлічно-амортизувальну роль спонгіозної кісткової тканини в розподілі зовнішнього навантаження на стегнову кістку. Уперше доведено, що інтегрована в проксимальному відділі стегнової кістки трабекулярно-біонічна ніжка Physiohip забезпечує фізіологічний розподіл зовнішнього навантаження. На підставі біомеханічних досліджень виявлено, що характеристики моделі "імплантат – кістка" зі встановленою трабекулярно-біонічною ніжкою Physiohip переважають показники моделі "стегнова кістка – стандартний ендопротез" за умов стискання – у 2,3 раза, кручення – в 1,6 раза, згинання – в 1,7 раза. На підставі результатів клінічного дослідження сформульовано показання до операції тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip. Для проведення біомеханічних досліджень у зоні "ендопротез – кістка" запропоновано аналог губчастої кісткової тканини – композицій матеріал (епоксидної смоли з включенням дрібних кулястих гранул пінопласту), модуль пружності та достатня адгезія якого з поверхнею імплантата дають можливість використовувати матеріал для моделювання спонгіозного шару кістки. Cформульовано основні причини розвитку ранньої асептичної нестабільності імплантата Physiohip як одного з основних ускладнень безцементного ендопротезування, що дає можливість проводити правильний вибір показів до операції. Розроблено спосіб операцій ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip (пат. № 75843 U України), який дає змогу поліпшити результати лікування та скоротити терміни реабілітаційного відновлення. Розроблено реабілітаційну програму для пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба після його тотального ендопротезування з встановленням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip, використання якої сприяє поліпшенню віддалених результатів лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-1

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ