Статтю присвячено результатам пілотажного дослідження емоційної сфери в українській та російській популяціях за допомогою різноманітних психологічних методів. Проведено порівняльний аналіз змістовних показників методик для оцінювання діагностичної цінності "ДШЕ" К.Ізарда.

Розглянуто питання активізації підготовки фахівців з активного туризму. Описано досвід ЛГІФК щодо визначення змісту утворення, функціонування спеціалізацій: "Спортивно-оздоровчий туризм" і "Рекреаційно-оздоровча діяльність". Описано зміст навчальних програм підготовки студентів, які спеціалізуються на кафедрі рекреації й оздоровчої фізичної культури; визначено напрямки майбутньої діяльності; висвітлено результати пілотажного анкетування директорів обласних центрів краєзнавства й туризму.

Рассмотрены вопросы активизации подготовки специалистов по активному туризму. Описан опыт ЛГИФК по определению содержания образования, функционированию специализаций: "Спортивно-оздоровительный туризм" и "Рекреационно-оздоровительная деятельность". Описано содержание учебных программ подготовки студентов, которые специализируются на кафедре рекреации и оздоровительной физической культуры; определены направления будущей деятельности; освещены результаты пилотажного анкетирования директоров областных центров краеведения и туризма.

The question of stimulating the active tourism experts' training is considered. The experience of L'viv State Institute of Physical Culture in defining the educational contents and functioning of such specialization as "Sport and Sanitary Tourism" and"Re-creative and Sanitary Activities" is described. The contents of educational programs in training students, specialized in Recreation and Sanitary Physical Culture are analyzed; main directions of their activities are drawn; the results of pilot questionnaires among directors of district centers of tourism and ethnography are shown.

Розглянуто метод моніторингу польотних даних для пілотажного тренажера, заснований на аналізі густини ймовірності розподілу характеристик діяльності екіпажу транспортного літака в задачах підтвердження мінімуму командира повітряного судна за метеомінімуму, відповідному 1-й і 2-й категоріям ICAO на пілотажному тренажері в умовах невеликої кількості експериментальних даних. Cтупінь складності оцінки функцій густини ймовірності, тобто кількість членів розкладання залежно від обсягу вибірки, вибраний за допомогою методу структурної мінімізації ризику.

Розглянуто деякі способи, методи та засоби одержання, а також використання аеронавігаційної інформації в процесі польотів повітряних суден, не обладнаних автоматизованим пілотажно-навігаційним комплексом (ПНК) або за умов відмови автоматизованого ПНК. Викладено основні правила та порядок навігації, загальні принципи безпеки польотів. Розкрито особливості планування польоту, підготовки та контролю готовності екіпажу.

Рассмотрены некоторые способы, методы и средства получения, а также использования аэронавигационной информации в процессе полетов воздушных судов, не оборудованных автоматизированным пилотажно-навигационным комплексом (ПНК) или в условиях отказа автоматизированного ПНК. Изложены основные правила и порядок навигации, общие принципы безопасности полетов. Раскрыты особенности планирования полета, подготовки и контроля готовности экипажа.

Розглянуто призначення, завдання та принципи побудови пілотажно-навігаційних комплексів, а також їх загальну структуру та особливості функціонування на різних етапах польоту повітряного судна (зльоту, набору висоти, під час виконання маршруту, передпосадкового маневрування та посадки). Встановлено технічні вимоги щодо розробки пілотажно-навігаційних комплексів й охарактеризовано їх основні підсистеми (бортовий обчислювальний комплекс, астрономічні засоби навігації, доплерівський вимірник шляхової швидкості та кута знесення, бортові радіолокаційні станції). Наведено математичні моделі датчиків інформації та алгоритми її обробки в пілотажно-навігаційних комплексах. Розглянуто питання застосування геодезичної та картографічної інформації під час перевірки та підготовки пілотажно-навігаційних комплексів до польоту. Наведено стислу характеристиу географічних полів та земної атмосфери, розглянуто основні навігаційні системи координат, а також пілотажно-навігаційні параметри польоту й інерціальні навігаційні системи.

Установлены назначение, задание и принципы построения пилотажно-навигационных комплексов. Рассмотрена их общая структура и особенности функционирования на различных этапах полета воздушного судна (при взлете, наборе высоты, исполнении маршрута, предпосадочном маневрировании и посадке). Установлены технические требования к разработке пилотажно-навигационных комплексов и охарактеризованы их основные подсистемы (бортовой вычислительный комплекс, астрономические средства навигации, допплеровский измеритель путевой скорости и угла снесения, бортовые радиолокационные станции). Приведены математические модели датчиков информации и алгоритмы ее обработки в пилотажно-навигационных комплексах. Рассмотрены способы применения геодезической и картографической информации при проверке и подготовке пилотажно-навигационных комплексов к полету. Приведена краткая характеристика географических полей и земной атмосферы, рассмотрены основные навигационные системы координат, а также пилотажно-навигационные параметры полета и инерциальные навигационные системы.

Проаналізовано інформаційно-діагностичну систему "VISTA MED" обробки сигналів артеріального тиску добового моніторування. Висвітлено завдання та результати імітації просторових кутових рухів корабля на діючому триступеневому динамічному стенді. Розглянуто питання математичного моделювання та статистичні методи обробки динамічного підпису для завдань аутентифікації особи в інформаційних системах. Описано оптимальний алгоритм обробки інформації в пілотажно-навігаційних комплексах. Наведено результати дослідження комплексної інерціально-супутникової навігаційної системи. Вивчено особливості теорії робочого процесу диференціальної системи одночасного генерування.

Проанализирована информационно-диагностическая система "VISTA MED" обработки сигналов артериального давления суточного мониторирования. Освещены задания и результаты имитации пространственных угловых движений корабля на действующем трехступенчатом динамическом стенде. Рассмотрены вопросы математического моделирования и статистические методы обработки динамической подписи для заданий аутентификации личности в информационных системах. Представлен оптимальный алгоритм обработки информации в пилотажно-навигационных комплексах. Приведены результаты исследования комплексной инерциально-спутниковой навигационной системы. Изучены особенности теории рабочего процесса дифференциальной системы одновременного генерирования.

Викладено теорію та принцип дії основних пілотажно-навігаційних приладів, наведено опис їх конструкцій та льотної експлуатації.

Изложены теория и принцип действия основных пилотажно-навигационных приборов, приведены описания их конструкций и лётной эксплуатации.

Запропоновано методику мануальної терапії плечового суглоба в постіммобілізаційний період у хворих травматолого-ортопедичного профілю. Дана методика включає відновні вправи та виконується з перетином больового порогу. Наведено дані пілотажного експерименту, зіставлено параметри функціонального стану плечового суглоба пошкодженої кінцівки трьох експериментальних груп, що вивчаються. Розглянуто можливість кількісної оцінки переваг запропонованої методики відновлення фізичної працездатності осіб з постіммобілізаційними контрактурами плечового суглоба, рекомендовано її практичне застосування.

Предложена методика мануальной разработки плечевого сустава в постиммобилизационный период у больных травматолого-ортопедического профиля. Данная методика основана на восстановительных упражнениях и выполняется с пересечением болевой границы. Представлены данные пилотажного эксперимента, сравнения изучаемых параметров функционального состояния плечевого сустава поврежденной конечности трех экспериментальных групп. Рассмотрена возможность количественно оценить преимущество предлагаемой методики восстановления физической работоспособности лиц с постиммобилизационными контрактурами плечевого сустава и на этом основании рекомендовать ее в практику.

The Authors of this article has offered to use the technique of physical rehabilitation, founded on using the reconstruction exercises for damaged limbs, which is actively used after cessation of the immobilization or after removing metallic implants. Given method is used for the reason improvement of function of damaged limbs (joint mobilities, muscles power and endurance, motion co-ordinations). The most efforts are required for recovering the mobilities in joint.

Описано розв'язок двох задач з проблеми людино-машинних систем з урахуванням характеристик людини-оператора (ЛО). Перша задача полягає в дослідженні способів забезпечення резистентності ЛО до дії довготривалих пілотажних прискорень. Основною метою роботи є створення адекватної математичної моделі процесів та її реалізації у вигляді комп'ютерного програмного комплексу. Інша задача відноситься до проблеми підвищення ефективності інформаційної взаємодії ЛО з комп'ютером. Описано новий підхід до її розв'язку на базі адаптивного комп'ютера та обговорено проблеми його побудови.

Проаналізовано структурні побудови, алгоритми функціонування супутникових навігаційних систем, обсягу та змісту їх вихідної інформації. Виконано оцінку пристосованості цієї інформації для корекції автономних навігаційних систем, що встановлюються на борту сучасних літальних апаратів, зокрема інерціальних. На підставі основних положень теорії обробки інформації у пілотажно-навігаційних комплексах зроблено обгрунтований висновок про підвищення точності та надійності літаководіння.

Запропоновано підхід до оцінки рівня натренованості льотчика при виконанні фігур пілотажу. Даний підхід дозволяє врахувати не тільки якість пілотування, але і психофізіологічні можливості льотчика шляхом визначення резервів уваги.

Розглянуто питання комплексної обробки інформації в пілотажно-навігаційних комплексах за допомогою методу максимуму правдоподібності. Наведено результати моделювання коефіцієнтів корекції за визначенням їх оптимальних значень.

Проаналізовано структурну побудову, алгоритми функціонування інерціальних навігаційних систем (ІНС), обсяг та зміст їх вихідної інформації. На підставі цих даних розроблено математичну модель сумісної роботи ідеальної ІНС та доплерівського вимірювача швидкості та кута зсуву. Виходячи з основних положень теорії обробки інформації у пілотажно-навігаційних комплексах, зроблено обгрунтований висновок про працездатність цієї моделі.

Розглянуто можливість удосконалення інформаційно-вимірювальної системи пілотажно-навігаційного комплексу гелікоптерів шляхом застосування можливостей теорії спостереження.

Проаналізовано методи оцінювання живучості інформаційно-вимірювального комплексу пілотажно-навігаційного обладнання регіонального літака.

Визначено і обгрунтовано можливості застосування екіпажем на борту літака кореляційно-екстремальних навігаційних систем як датчиків-коректорів зчислених інерціальною навігаційною системою поточних координат ЛА. Обгрунтовано можливість візуалізації запрограмованих цифрових масивів локальних і регіональних магнітних аномалій за допомогою екранної системи індикації для оперативної оцінки навігаційної обстановки. Розкрито нові аспекти інтерактивного режиму роботи сучасних прицільно-навігаційних пілотажних комплексів.

Запропоновано штурманський тренажер прицільно-навігаційного пілотажного комплексу на базі ПЕОМ для придбання навиків льотного складу в штурманському відношенні. Обгрунтовано можливості тренувань всіх членів екіпажу на імітаційному тренажному комплексі сучасного літального апарата. Розкрито нові аспекти функціонування інтерактивного режиму роботи на тренерові, що імітує сучасний прицільно-навігаційний пілотажний комплекс.

Вперше створено універсальний аналітичний апарат для опису динаміки поліагрегатного підвісу гіроскопа з довільним окресленням лінії меридіану поплавця. Запропоновано ефективні методи пасивної звукоізоляції патентозахищеними в Україні конструкціями. Основні результати впроваджені в навчальний процес в НТУУ "КПІ", зокрема, в дисципліну "Шуми і вібрація". Уточнено величини похибок інерціальних систем за сукупності дії проникного акустичного випромінювання високої інтенсивності і кутового руху літального апарата. З'ясовано механізм впливу каустик та залишкової плавучості підвісу на похибку вимірювань.

Досліджено питання навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну англійською мовою на міжнародних повітряних трасах для підвищення надійності професійної діяльності майбутніх пілотів за екстремальних ситуацій. Визначено етапи навчання льотної експлуатації повітряних суден на міжнародних авіалініях: аудиторну, передпольотну підготовку, моделювання реальних польотів на міжнародних повітряних трасах з використанням пілотажно-навігаційних приладів і систем літака, із заходженням на посадку на незнайомому аеродромі у різних клімато-географічних зонах земної поверхні, а також польотів з передумовами до авіаційних пригод та тих, які закінчилися катастрофами, на комплексній електронній тренажерній системі Ан-24. Розроблено методику навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну у процесі льотної експлуатації повітряних суден на даних авіалініях (організаційну структуру, мету, завдання, принципи, зміст, методи, форми організації та інші компоненти). Доведено, що застосування даної методики навчання сприяє покращенню якості підготовки майбутніх пілотів.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику оцінювання сформованості навичок пілотування у курсантів-льотчиків в процесі вивчення дисципліни "Льотна підготовка", що базується на методах визначення якості пілотування та психофізіологічних параметрів пілота на підставі інтегрального показника резервів уваги льотчика у польоті у процесі виконання типових фігур і комплексів пілотажу. Удосконалено метод оцінювання якості пілотування за відхиленнями від заданих параметрів за допомогою інтегрального показника помилок пілотування шляхом його адаптації до умов реальної льотної підготовки під час виконання фігур пілотажу. Запропоновано нові методи льотного навчання в польоті та під час проведення наземних тренувань, створені на підставі використання інформації зворотного зв'язку про резерви уваги курсанта-льотчика.