Розповідається про життя та творчу діяльність української театральної акторки В.Левицької, її роботу в театрах ім. І.Котляревського, Л.Українки, Львівському Оперному Театрі, в Ансамблі Українських Акторів, в трупах О.Карабіневича та Я.Стадника. Наведені пам'ятні дати життя і діяльності В.Левицької, список ролей, а також показник п'єс, опер, оперет та фільмів, в яких акторка приймала участь.

Досліджено літуратурну спадщину В.Винниченка - одного з найвизначніших українських письменників першої половини XX ст. Проаналізовано еволюцію творчих пошуків драматурга, особливості поетики його п'єс: "Дисгармонія", "Панна Мара", "Між двох сил", "Гріх", "Над", "Пророк", співзвучної провідним мистецьким напрямкам доби модернізму.

Реінтерпретовано давню і класичну літературу, охарактеризовано суперечливі літературні явища ХХ ст. Розглянуто державницькі мотиви української поезії періоду національно-визвольних змагань, специфіку психологічного аналізу в літературі та фольклорі, українську драматургію початку ХХ ст. в оцінці національної періодики. Проаналізовано національну ідею в історіософії Т.Зіньківського, рецепцію етико-філософських засад буття українців у конструктивній схемі п'єси І.Карпенка-Карого "Чумаки", спільність культурологічного контексту як джерело типологічних аналогій в ідейно-змістовних акцентах та проблематиці п'єс Г.Ібсена та В.Винниченка.

Праця присвячена аналізові мовного досвіду І.П.Котляревського у контексті історичного розвитку української літературної мови XVII-XVIII ст. Завдання, яке поставив автор, - на матеріалі лексики і стилістики "Енеїди" і почасти п'єс Котляревського ("Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник") показати ті елементи, які входять у мову їх автора, висвітлити поєднання традиційного і новаторського в них, і тим самим наблизитися до розв'язання питання про місце Котляревського в розвитку української літературної мови.

У контексті ідей культури модерну висвітлено літературну творчість В.Винниченка, обговорено особливості передачі концептуальної інформації в його оповіданні "Кумедія з Костем", а також симулятивної реальності на матеріалі твору "Слово за тобою, Сталіне", розглянуто ієрархію асоціативних рядів, семантико-стилістичні функції назв кольорів у ранній прозі письменника. Розкрито аспекти та парадокси експериментальної прози на прикладі оповідань О.Кобилянської "Valse Melancolique" та В.Вінниченка "Раб краси". Висвітлено екзистенційну проблему митця та мистецтва в українській драматургії на прикладі п'єс Л.Старицької-Черняхівської, В.Винниченка, Я.Мамонтова.

Розкрито витоки художнього мислення Винниченка-драматурга, висвітлено проблематику його п'єс в етико-філософському контексті. Розглянуто питання про світогляд В.Винниченка. Значну увагу приділено комедіографічній діяльності митця.

Раскрыты истоки художественного мышления Винниченка-драматурга, освещена проблематика его пьес в этико-философском контексте. Рассмотрен вопрос о мировоззрении писателя. Значительное внимание уделено комедиографической деятельности В.Винниченка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.113:Щ + Ш5(4ПОЛ)-336 + Щ333(4УКР)61

Рубрики:

Література

Історія театру

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано символіку замовляння Ярославни в "Слові про Ігорів похід". Розкрито витоки ліро-епічної драми в контексті проблеми художньої своєрідності ранніх п'єс А.Чехова. Описано буттєві феномени художнього простору драматичної поеми О.Олеся "Ніч на полонині", функції міфологічних мотивів у романі І.Багряного "Сад Гетсиманський", структурні особливості сюжетно-композиційної організації сучасного біографічного роману.

Проанализирована символика заговора Ярославны в "Слове об Игоревом походе". Раскрыты истоки лиро-эпической драмы в контексте проблемы художественного своеобразия ранних пьес А.Чехова. Описаны бытиевые феномены художественного пространства драматической поэмы А.Олеся "Ночь на полонине", функции мифологических мотивов в романе И.Багряного "Сад Гетсиманский", структурные особенности сюжетно-композиционной организации современного биографического романа.

Проаналізовано драматургію П.Куліша у контексті духовності. Охарактеризовано два періоди драматургічної творчості письменника, описано їх проблематику, а також процес духовного прозріння героїв і автора. Розглянуто основні причини, умови та наслідки спрямування внутрішнього світу дійових осіб п'єс та їх діяльності в навколишньому світі на добро- чи злотворення та духовну зрілість окремих п'єс і жанрів. Наведено характеристики кожного окремого твору та всієї драматургії письменника у цілому.

Проанализирована драматургия П.Кулиша в контексте духовности. Охарактеризованы два периода драматургического творчества писателя, описана их проблематика, а также процесс духовного прозрения героев и автора. Рассмотрены основные причины, условия и последствия направленности внутреннего мира действующих лиц пьес и их деятельности в окружающем мире на создание категорий добра и зла и духовную зрелость отдельных пьес и жанров. Приведены характеристики каждого отдельного произведения и всей драматургии писателя в целом.

Наведено інформацію про життя та творчість М.Л.Кропивницького - видатного українського літератора, актора, режисера, організатора театральної справи. Акцентовано увагу на матеріалах, пов'язаних з його перебуванням в Одесі, зокрема, вміщено спогади сучасників, відгуки преси та літературної критики про постановки п'єс М.Л.Кропивницького на одеській сцені.

Приведена информация о жизни и творчестве М.Л.Кропивницкого - выдающегося украинского литератора, актера, режиссера, организатора театрального дела. Акцентировано внимание на материалах, связанных с его пребыванием в Одессе, в частности, помещены воспоминания современников, отклики прессы, литературной критики о пребывании и постановках пьес М.Л.Кропивницкого в этом городе.

Проаналізовано проблематику та художню стилістику п'єс А.Б.Вальєхо соціально-політичної спрямованості: "Історія одних сходів", "У палаючій темряві", "Сьогодні свята", "Підвальне вікно", "Сон розуму" у контексті театрального процесу Іспанії ХХ ст. Розглянуто структуру конфліктів, моделі драматичної дії, образи персонажів, проблему драматичного характеру, арсенал засобів театрально-драматургічної виразності у даних п'єсах письменника.

Проанализирована проблематика и художественная стилистика пьес А.Б.Вальехо социально-политической направленности: "История одних сходов", "В пылающей темноте", "Сегодняшние праздники", "Подвальное окно", "Сон разума" в контексте театрального процесса Испании ХХ в. Рассмотрены структура конфликтов, модели драматического действия, образы персонажей, проблема драматического характера, арсенал средств театрально-драматической выразительности в данных пьесах писателя.

Розглянуто методи дослідження китайської класичної музики. Висвітлено розуміння китайськими композиторами європейської концепції розвитку, зокрема, на прикладі фортепіанних п'єс китайських композиторів.

Рассмотрены методы исследования китайской классической музыки. Освещено понимание китайскими композиторами, европейской концепции развития, в частности, на примере фортепьянных пьес китайских композиторов.

The methods of research of the Chinese classic music are examined in the article. A projection on European conception of development in the refraction by its Chinese composers is given, in particular, on the example of piano plays of the Chinese composers.

Розглянуто питання організації навчальної роботи в класі спеціалізованого фортепіано, встановлено критерії відбору навчального репертуару для індивідуальних планів студентів. Проаналізовано особливості роботи над клавірними творами епохи бароко. Висвітлено методичні аспекти вивчення творів навчального репертуару студентів спеціалізації "Музикознавство" та "Композиція" у класі спеціалізованого фортепіано, зокрема, поліфонічних форм, творів крупної форми, п'єс, фортепіанних ансамблів, етюдів, п'єс технічного характеру. Наведено рекомендації щодо формування у студентів навичок читання з листа.

Рассмотрены вопросы организации учебной работы в классе специализированного фортепиано, установлены критерии отбора репертуара для индивидуальных планов студентов. Проанализированы особенности работы над клавирными произведениями эпохи баррокко. Освещены методические аспекты изучения произведений учебного репертуара студентов специализации "Музыковедение" и "Композиция" в классе специализированного фортепиано, в частности, полифонических форм и произведений большой формы, пьес, фортепианных ансамблей, этюдов, пьес технического характера. Обоснованы рекомендации по формированию у студентов навыков чтения с листа.

Наведено результати дослідження загальних прагматичних і стильових характеристик сценічного мовлення в текстах п'єс відомого австрійського письменника Т. Бернгарда. Уточнено природу мовного конвенціоналізму в драматургічних текстах. Розглянуто інформативність даних текстів, способи насичення інформацією текстів п'єс і розподіл інформативності в драматургічних текстах Т. Бернгарда за композиційними рівнями. Описано мовні засоби експресії, розкрито когнітивні характеристики комунікативної діяльності персонажів у його п'єсах. Визначено лінгвістичний статус реляційного потенціалу персонажа, зв'язок між реляційним потенціалом персонажа, мовленнєвим статусом комуніканта та груповою мовленнєвою взаємодією персонажів (ескіз аудиторії).

Приведены результаты исследования общих прагматических и стилевых характеристик сценической речи в текстах пьес известного австрийского писателя Т. Бернхарда. Уточнена природа языкового конвенционализма в драматургических текстах. Рассмотрена информативность данных текстов, способы насыщения информацией текстов пьес и расределение информативности в драматургических текстах Т. Бернхарда по композиционным уровням. Описаны языковые средства экспрессии, раскрыты когнитивные характеристики коммуникативной деятельности персонажей в его пьесах. Определен лингвистический статус реляционного потенциала персонажа, связь между потенциалом персонажа, речевым статусом коммуникатанта и групповым речевым взаимодействием персонажей (эскиз аудитории).

У дисертації досліджується проблема жанроутворення в драмі як літературному роді. Жанроутворюючим фактором визнається категорія пафосу як авторської оцінки. Простежується специфіка драми як роду літератури у взаємозв'язку із пафосом та його вплив на визначення типу конфлікту драматургічного твору. Автор пропонує концепцію жанрів драматургічної спадшини М.Булгакова та визначає специфіку жанрів п'єс драматурга у зв'язку із особливостями його світовідчуття, що впливає на пафос творів.

Досліджено творчість відомого українського драматурга О.Коломійця. Проаналізовано без ідеологічних викривлень і упереджень проблематику всіх драматургічних творів митця, визначено їх жанрову специфіку й основні засоби образо- та характеротворення, розкрито оригінальність архітектоніки п'єс, виокремлено й охарактеризовано елементи модерністської стилістики, розглянуто різні види конфліктів і прийоми творення сюжетних колізій, прокоментовано використання психологічних прийомів, ліричного й епічного начал. Досліджено жанрово-стильові особливості драматургії О.Коломійця у дискурсі художніх систем неоромантизму, класичного реалізму, модернізму. Доведено, що драматург використовував у своїх творах нехарактерні для соцреалізму ознаки - монтаж і стильовий синтетизм. Показано суттєву роль творчості митця в оновленні української драматургії. Розглянуто новаторство О.Коломійця, який своїми творчими пошуками розхитував канони соціалістичного реалізму, гідно продовжуючи культурні традиції українського народу та світового мистецтва. Доведено, що творчість О.Коломійця сприяла поновленню зв'язку між поколіннями українських драматургів-новаторів, насильно перерваному тоталітарною системою, а започатковані новації митця реалізовано й творчо збагачено драматургами "нової хвилі".

Досліджено розвиток жіночої драматургії США кінця 1970 - 1990-х рр. у контексті виявлення особливостей функціонування національної драматургічної моделі та феміністичних тенденцій. Проаналізовано художні твори В.Вассерстайн, Н.Воллас, П.Вогель, М.Норман, Б.Хенді. Драматичні надбання жіночого письменства США розглянуто в аспекті взаємозв'язку гетерогенних культурних імпульсів американського театру останньої третини XX ст. - феміністичних, постмодерністських, мультикультурних. Проаналізовано зв'язок жіночої драми з різними версіями феміністичного проекту. Досліджено особливості проявів стосунків матері - дочки, феномену сестринства як особливого жіночого єднання, явища "гендерного перевдягання". Розглянуто жанрову систему жіночої драми, зокрема модифікації мелодрами, вестерн і "драму кухні", а також неоміфологічну драму. Визначено характерні риси південної літературної школи у творчості сучасних жінок-драматургів. Досліджено неканонічну часову організацію п'єс та особливості функціонування в художніх текстах дискурсу пам'яті.

Досліджено проблему еволюції фортепіанного мистецтва бетховенської епохи з її особливостями і закономірностями, рушійною силою. Висвітлено тенденції розвитку фортепіанного виконавства й педагогіки на межі XVІІІ - XІХ ст., а також стан і взаємозв'язки фортепіанної творчості Бетховена з діяльністю видатних піаністів-сучасників. Вперше надано об'єктивну оцінку внеску відомих піаністів-виконавців зазначеної доби в процес формування фортепіанної музики, зокрема фортепіанної фактури. Визначено роль малих п'єс у творчості Бетховена та піаністів-виконавців у процесі еволюції музики. Висвітлено процес трансформації жанрів музики XVIII ст. у перехідну епоху, що передувала музичному романтизму XІХ ст. Досліджено еволюцію фортепіанної музики залежно від технічних і художніх засобів виконавства.

Виявлено лінгвостилістичні маркери реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення структурно-семантичних характеристик даного типу тексту, виявлено особливості функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу в авторському та персонажному сегментах. З урахуванням подвійного статусу об'ємно-прагматичного членування тексту розроблено комплексну методику дослідження драматургічного тексту. Виділено п'ять функціональних типів ремарок, охарактеризовано систему персонажів, встановлено лейтмотив образу, текстотвірні аспекти, визначено фактори трилогії та особливості стилістичної манери драматурга.

Досліджено зв'язки літературно-естетичних поглядів і художньої практики Г.Ф.Квітки-Основ'яненка із просвітительською естетикою країн Західної Європи, зокрема, Франції, Англії, Німеччини. Здійснено порівняльний аналіз п'єс і повістей Г.Ф.Квітки-Основ'яненка, його статей, епістолярної спадщини та теоретичних розвідок з творами Мольєра, Бомарше, К.Гольдоні, Ж.-Ж.Руссо, С.Річардсона, О.Голдсміта, А.Р.Лесажа, Д.Дідро, Вольтера на рівні соціально-філософської проблематики й естетичних принципів.