Книга проливає світло на мало або зовсім не відомі до тепер події з історії Закарпаття, містить характеристику політичних діячів Європи, які в тій чи іншій мірі вирішували долю Закарпаття. Викладено матеріали з історії та політичного життя Закарпаття за обширний період. Ю.Химинець був учасником багатьох описуваних подій, йому були відомі окремі закулісні нюанси, що стосувалися подій на Закарпатті. Автор вперше знайомить з діяльністю підпільної організації ОУН в Срібній Землі, керівником якої він був. З відомих причин діяльність ОУН в міжвоєнні роки та під час угорської окупації на Закарпатті не висвітлювалась. Відомо, що в липні 1934 р. в Мукачеві відбувся з'їзд народовецької молоді, який зібрав понад 10 тис. юнаків та дівчат. Головою оргкомітету був Ю.Химинець, він брав участь у підготовці документів з'їзду. Автор описав ці події, вперше навів резолюцію з'їзду. У 1938 р. Ю.Химинець виїжджає у Відень, де займається організацією роботи на сприяння розвитку подій у Закарпатті. Керований ним осередок не задовольнявся тільки пропагандою української державності на Закарпатті, але видавав пресові матеріали, виступав по віденському радіо, висилав телеграми, меморандуми, а також робив спроби впливу на уряди Західної Європи та Японії, щоб вони захистили кордони Закарпаття, визнали Карпатську Україну. Він тісно співпрацює з керівництвом ОУН у Німеччині, з П.Скоропадським та його оточенням. Автор вперше висвітлює, як українська діаспора в Німеччині реагувала на події в Карпатській Україні в 1938-1939 рр. Зібрані матеріали, зокрема, архівні, доповнюють праці інших дослідників історії Закарпаття цього періоду.

Висвітлюються питання участі західноукраїнського селянства в національно-визвольній боротьбі українського народу, соціально-політичного становища, збройної боротьби ОУН-УПА проти німецько-фашистських окупантів, радянської влади, ненасильницьких форм опору тоталітарному режимові, репресій радянської влади щодо селянства періоду 1944-1950 рр.

В книзі висвітлюється перший період діяльності Організації українських націоналістів (ОУН) - від її утворення до вторгнення гітлерівських військ у Радянський Союз. Розкрито структуру й мережу ОУН, її організаційні та ідеологічні засади. Розглянуті стосунки ОУН з іншими українськими політичними організаціями та рухами, а також зовнішньополітичні орієнтири в її діяльності. Аналізуються причини і наслідки розколу в ОУН. Книга побудована в основному на матеріалах так званого "Українського празького архіву", які ще невідомі дослідникам.

Висвітлюється ставлення Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) та Організації українських націоналістів (ОУН) до Польщі, до польської влади, до її діяльності відносно українського населення Галичини і Західної Волині, що впливало на формування політичних програм, на вироблення політичної стратегії і тактики. Показано сутність політичних процесів, які розвивалися у 20-30-х роках в Західній Україні, а також історичну закономірність виникнення українських політичних партій.

Розглядається питання виникнення і діяльності ОУН у Закарпатті в 30-х рр. ХХ ст. Аналізується вплив карпатоукраїнського (підкарпатського) фактора на зовнішню політику Радянського Союзу в період чехословацької кризи 1938-1939 рр. Описується окупація в Карпатській Україні у цей період, а також рух Опору в Україні в перший період війни (1941 р.). Висвітлюються історичне значення возз'єднання Закарпаття з Україною, діяльність України в ООН та декілька важливих фактів з історії держави і церкви в Україні в 1940-1949 рр. Розглядаються міжнародні конференції в Тегерані (1943), Ялті та Сан-Франциско (1945). Простежується стан педагогічної періодики Закарпаття між двома світовими війнами тощо.

У монографії на основі маловідомих архівних матеріалів простежується шлях УВО від утворення до виникнення на її основі ОУН. Аналізуються прорахунки військового будівництва в 1917-1920 рр. в Україні. Висвітлюється історія створення Української військової організації (УВО), її керівні органи, структура, мережа, основні напрямки діяльності, зв'язки з Німеччиною. Розкрито передумови створення Організації українських націоналістів (ОУН).

Зроблена спроба відновити історичну правду про події, що відбувалися на західноукраїнських землях у повоєнний час після приходу Червоної Армії в 1944 році, про діяльність українських націоналістів, особливо про національно-визвольний рух. Розкривається правда про діяльність ОУН-УПА в роки війни. Представлено нині розсекречені радянські, німецькі та оунівські документи та матеріали з 1944 по 1953 роки, які протягом десятиліть були заховані в спецфондах під грифом "Цілком таємно".

На підставі маловідомих і недостатньо досліджених архівних матеріалів висвітлюється бойова діяльність Української повстанської армії на завершальному етапі визволення території України від німецько-фашистських загарбників і в останньому році Другої світової війни, коли основні зусилля ОУН-УПА, починаючи з середини 1944 р., були зосереджені на боротьбі з радянською владою. Показано процес розбудови органів управління і територіальної структури УПА, створення Української головної визвольної ради (УГВР), перші заходи радянської влади з ліквідації УПА, а також бойові акції УПА після вигнання німецьких окупантів з території України.

Подається бібліографія публікацій за 1945-1998 роки про діяльність ОУН та УПА. Вони згруповані за характером видань (книжкові, журнальні, газетні тощо) та хронологічно. Покажчик дає уяву про різні наукові школи, джерела і підходи до проблеми діяльності ОУН та УПА, оскільки охоплює літературу, видану як за радянських часів, так і в новітній період після здобуття Україною незалежності.

На основі маловідомих і недостатньо досліджених архівних матеріалів висвітлюється діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) від початку німецько-радянської війни (червень 1941 р.), коли ОУН С.Бандери проголосила 30 червня 1941 р. у Львові відновлення Української держави, до часу підготовки Революційним проводом ОУН збройного виступу проти німецьких окупантів України (листопад-грудень 1942 р.). Показана активізація сил українського руху опору, його основні течії, а також діяльність "похідних" груп ОУН і "Поліської січі" Т.Боровця-Бульби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4Хар)622

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналізуються внутрішньополітичні процеси українського антифашистського Руху Опору 1943 р. Характеризуються його основні складові: УПА - "Поліська Січ" від Т.Бульби Боровця, збройні загони ОУН - Мельника, військові відділи ОУН - Бандери - з огляду на їх ставлення до ідеї об'єднання в загальнонаціональну військово-політичну структуру - Українську Повстанську Армію.

Розглядається повстанський рух на Вінничині в 1942-1944 рр., діяльність Вінницького повітового земства в галузі народної освіти та культури, документи про дії повстанців на Поділлі в 1921 р., деякі аспекти історії селянства Вінничини у 20-30-х рр. ХХ ст., а також діяльність ОУН на Вінничині в 1949-1951 рр. Описується становище подільського села в умовах голоду 1934-1935 рр., українізація освіти у регіоні у 20-х рр. ХХ ст., розвиток садівництва і бджільництва на Поділлі у пореформенний період. Проведено дослідження про жертви тоталітарного режиму 30-х рр. на Вінничині. Визначено роль народних традицій у формуванні світогляду митця, висвітлено діяльність деяких культурних діячив Вінничини - І.О.Єрофеєва, І.М.Грабченка тощо.

На підставі невідомих і мало досліджених архівних матеріалів висвітлюється історія створення, розбудови і бойових дій Української повстанської армії (УПА) від часу активізації перших боїв Організації українських націоналістів (ОУН) восени 1942 р. і до кінця 1943 р, коли діяльність УПА поширилася за межі північно-західного регіону України. Описується створення Української народної самооборони (УНС) в Галичині, пошук нових зовнішньополітичних орієнтирів ОУН-УПА, створення "національних" відділів в УПА, її структура і керівні органи, а також заходи щодо кадрового і матеріально-технічного забезпечення бойових формувань.

Розглянуто одну з найактуальніших проблем української історії та сучасної історіографії - розкол національно-елітарних угруповань суспільства (у т.ч. ОУН), висвітлено героїчну та трагічну долю Є.Коновальця, О.Басараб та інших подвижників національно-визвольних змагань України. Проаналізовано витоки та природу міжетнічних стосунків в Україні, їх катастрофічний розвиток на прикладі тисячолітніх українсько-іудейських взаємин. Досліджено міф про благочестиву християнку та опікунку українського народу, зокрема, козаків, турецьку султаншу Роксолану-Хуррем та міфічне благоденствіє України за часів її правління у першій половині ХVІ ст.

Проаналізовано передумови утворення Дружин Українських Націоналістів (ДУН). Висвітлено факти у справі вбивства польських професорів у Львові. Наведено звіт Надзвичайної державної комісії, документацію доктора Зигмунта Альберта та свідчення графині Кароліни Лянцкоронської, судові дізнання. Встановлено участь дружинників у визвольному змаганні ОУН - УПА.

Раскрыт опыт Донецкой ОУНБ по внедрению новых информационных технологий, поднята проблема отсутствия единой политики в области компьютеризации библиотек Украины.

На основі залучення широкого кола архівних матеріалів висвітлюється боротьба ОУН-УПА в Україні після закінчення Другої світової війни і до завершення на початку 1956 р. організованого спротиву націоналістичного підпілля радянській владі. Розглядаються процес протікання визвольної боротьби ОУН-УПА на західноукраїнських землях, починаючи з 1947 р., основні акції, що проводились цією організацією та причини її поразки.

На основі багатого архівного матеріалу комплексно досліджуються проблеми фінансово-господарської діяльності оунівського підпілля в Західній Україні в 1939-1952 рр. Основну увагу приділено використанню для отримання коштів від населення грошових документів ОУН (бофонів). Показано їх еволюцію, яка була спричинена умовами повстанської боротьби: від благодійних квитків до посвідок про виконання грошових, а іноді і натуральних контингентів та реквізиційних квитанцій. Вперше подано ілюстрований систематизований перелік усіх виявлених бофонів та визначено приблизну ступінь іх рідкісності. Наведено приклади та факти, які яскраво висвітлюють вплив історичних умов, форм і методів партизанської боротьби на розвиток бофонної системи. За допомогою ряду спеціальних історичних дисциплін наведено "історичні мости" між боротьбою підпілля ОУН і визвольними змаганнями 1917-1921 рр.

Розглянуто національну свідомість та етноніми українців у ХІХ ст., засади політичної незалежності України у програмі Української національно-демократичної партії, передумови виникнення польських просвітніх товариств у Галичині у 60-ті рр. ХІХ ст. Проаналізовано політику Другої Речі Посполитої щодо Української Православної Церкви на Волині, консолідаційні спроби українських політичних сил у другій половині 1920 рр., програму ОУН щодо реалізації української національної ідеї (40 рр. ХХ ст.). Охарактеризовано видавничу діяльність ОУН міжвоєнного періоду, цензуру та ідеологічний контроль в Україні у 1946 - 1960 рр., творче життя на заході України у 1939 - 1941 рр., насильницьку колективізацію у західноукраїнському селі у 40-х рр. тощо.