За матеріалами праць американського політолога Роберта Даля висвітлено проблеми відповідальності політичних лідерів перед громадянами та контролю громадян над лідерами, а також світового тероризму як специфічного стану психологічної напруги на кордонах цивілізації з навколишнім світом. Розглянуто зміни, що відбуваються на політичній арені України протягом останніх п'яти років, проаналізовано співвідношення понять олігархізації групових інтересів та олігархізації як типу державного володарювання. Визначено основні риси різних етноспільнот, які мешкають на території України на сучасному етапі.

С использованием трудов американского политолога Роберта Даля освещены проблемы ответственности политических лидеров перед гражданами и контролем граждан над лидерами, а также мирового терроризма как специфического состояния психологического напряжения на границах цивилизации с окружающим миром. Рассмотрены изменения, произошедшие на протяжении пяти лет на политической арене Украины, проанализировано соотношение понятий олигархизации групповых интересов и олигархизации как типа государственного владения. Определены основные параметры разных этнообщин, проживающих на территории Украины в современный период.

Визначено умови появи великого приватного капіталу в Україні, охарактеризовано основні бізнес-групи, розглянуто етапи їх розвитку та наведено рейтинг за різними критеріями (розмірами, галузевою належністю, видами діяльності). Розглянуто історію появи, власність, структуру, здобутки "великої п'ятірки", що визначає розвиток національної економіки та політичної сфери країни. Розкрито позитивну роль і негативної наслідки "олігархічної модернізації", проаналізовано взаємовідносини великого капіталу з владою та суспільством у даний період. Показано радикалізм першого післяреволюційного уряду Ю.Тимошенко, проаналізовано напрямки діяльності уряду Ю.Єханурова, зокрема, його прагнення відновити довіру великого капіталу до влади. Розглянуто способи реалізації корпоративних інтересів великого капіталу. Охарактеризовано систему противаг усередині Партії регіонів й Антикризової коаліції. Досліджено сучасне становище великих бізнес-груп, реакції економіки та суспільства на їх діяльність. Проаналізовано проблеми допуску іноземного капіталу в українську економіку. Висвітлено питання соціальної відповідальності бізнесу.

Определены условия появления большого частного капитала в Украине, охарактеризованы основные бизнес-группы, рассмотрены этапы их развития и приведен рейтинг по различным критериям (размерам, отраслевой принадлежностью, видам деятельности). Рассмотрены история появления, собственность, структура, достижения "большой пятерки", определеяющей развитие национальной экономики и политической сферы страны. Раскрыта позитивная роль и негативные последствия "олигархической модернизации", проанализированы взаимоотношения большого капитала с властью и обществом в данный период. Показан радикализм первого послереволюционного правительства Ю.Тимошенко, проанализированы направления деятельности правительства Ю.Еханурова, в частности, его стремление восстановить доверие большого капитала к власти. Рассмотрены способы реализации корпоративных интересов большого капитала. Охарактеризована система противовесов Паритии регионов и Антикризисной коалиции. Показана роль экономической конкуренции в формировании политики реставрации "кучмизма". Исследовано современное состояние больших бизнес-групп, реакции экономики и общества на их деятельность. Проанализирована проблема допуска иностранного капитала в украинскую экономику. Освещены вопросы социальной ответственности бизнеса.

Розглянуто сторінки історії Болохівської землі - своєрідного соціально-політичного утворення, що діяло на землях Південно-Західної Русі у період феодального роздроблення. Наведено відомості про давньоруське місто Губин, яке разом з іншими осередками Болохівщини в XII - XIII ст. опинилося у складній соціально-політичній ситуації. Зазначено, що дані Іпатіївського літопису та археологічні матеріали, виявлені під час його розкопок, свідчать про важливий соціально-політичний статус міста та підкреслюють роль боярської олігархії у військово-політичних подіях того часу.

Рассмотрены страницы истории Болоховской земли - своеобразного социально-политического образования, действовавшего на землях Южно-Западной Руси в период феодальной раздробленности. Представлены сведения о древнерусском городе Губин, который вместе с другими центрами Болоховщины в XII - XIII ст. оказался в сложной социально-политической ситуации. Указано, что данные Ипатиевской летописи и археологические материалы, выявленные во время его раскопок, свидетельствуют о важном социально-политическом статусе города и подчеркивают роль боярской олигархии в военно-политических событиях того времени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4ЧЕР)-22

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано тлумачення найважливіших термінів і понять з питань соціології, зокрема, агломерація соціальна, бідність, голосування, етноцентризм, олігархія, опитування громадської думки, релігійна війна, цілераціональна дія індивида.

Дано толкование наиболее важных терминов и понятий по вопросам социологии, в частности, агломерация социальная, бедность, голосование, этноцентризм, олигархия, опрос общественного мнения, религиозная война, целерациональное действие индивида.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф025

Рубрики:

Політична система і соціально-економічне середовище

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику бюрократії як соціального явища, розкрито її сутність і досліджено історію виникнення. Представлено класову, раціоналістичну та олігархічну концепції бюрократії (К.Маркса, М.Вебера, Р.Міхельса). Описано систему цінностей, стиль життя і норми поведінки бюрократії як специфічної суспільної групи. Розглянуто управлінську культуру сучасної бюрократичної еліти та проведено соціологічне дослідження етосу регіональної бюрократії.

Приведена характеристика бюрократии как социального явления, раскрыта ее сущность и исследована история возникновения. Представлены классовая, рационалистическая и олигархическая концепции бюрократии (К.Маркса, М.Вебера, Р.Михельса). Описана система ценностей, стиль жизни и нормы поведения бюрократии как специфической общественной группы. Рассмотрена управленческая культура современной бюрократической элиты и проведено социологическое исследование этоса региональной демократии.

Проаналізовано структурні особливості посткомуністичних трансформацій, тенденції розвитку процесів політичних комунікацій у сучасному суспільстві. Висвітлено вплив соціальної стратифікації на динаміку формування громадянського суспільства в Україні. Розглянуто питання формування процесу політичної соціалізації у пострадянський період в ідеологічному аспекті. Визначено політичні партії в державі як засіб впливу олігархічної еліти на політичний процес, ставлення українських церков до виборчих процесів у Західній Україні. Розкрито сутність та роль політичної віри в суспільстві.

Проанализированы структурные особенности посткоммунистических трансформаций, тенденции развития процессов политических коммуникаций в современном обществе. Освещено влияние социальной стратификации на динамику формирования гражданского общества в Украине. Рассмотрены вопросы формирования процесса политической социализации в постсоветский период в идеологическом аспекте. Определены политические партии в государстве как средство влияния олигархической элиты на политический процесс, отношение украинских церквей к избирательным процессам в Западной Украине. Раскрыты сущность и роль политической веры в обществе.

Висвітлено транзитологічну парадигму суспільних змін у період Помаранчевої революції, економічні основи суспільних трансформацій в Україні. Розкрито теоретико-методологічні засади аналізу гібридних політичних режимів в українському контексті. Описано олігархічну природу сучасного політичного режиму в Україні. Розглянуто питання політико-режимного розвитку "постреволюційної" держави в аспекті теорії неопатримоніалізму, еволюції громадянського суспільства у посткучмівський період в країні (2005 - 2008 рр.), політичної конфліктності та кризовості у сучасному українському суспільстві. Визначено націоналізм і демократію як посттоталітарні синдроми України.

Освещены транзитологическая парадигма общественных изменений в период Оранжевой революции, экономические основы общественных трансформаций в Украине. Раскрыты теоретико-методологические основы анализа гибридных политических режимов в украинском контексте. Описана олигархическая природа современного политического режима в Украине. Рассмотрены вопросы политико-режимного развития "постреволюционного" государства в аспекте теории неопатримониализма, эволюции гражданского общества в посткучмовский период в стране (2005 - 2008 гг.), политической конфликтности и кризисности в современном украинском обществе. Определены национализм и демократия как посттоталитарные синдромы Украины.

Проаналізовано актуальні проблеми сучасної філології, регіональних засобів масової комунікації, соціології та психології соціальної сфери. Висвітлено питання формування ефективних стратегій відкритої професійної освіти, а також розвитку галузей фізичної культури та спорту, туризму, готельного господарства. Описано епіфанічну модель художнього тексту першої третини XX ст. Проаналізовано взаємозв'язок методологічного дискурсу сучасного літературознавства та філософії. Розглянуто проблеми виховання духовності та мовлення. З'ясовано роль ЗМІ у процесі олігархізації політичної системи сучасної України. Наведено правила побудови професійних концептуальних стратегій якості вищої освіти. Показано значення розвитку фізичної культури та спорту як важливого чинника оздоровчої політики регіону. Наведено характеристику соціальних технологій корпоративної культури трудових організацій України. Обгрунтовано шляхи поглиблення партнерства культури та туризму.

Проанализированы актуальные проблемы современной филологии, региональных средств массовой коммуникации, социологии и психологии социальной сферы. Освещены вопросы формирования эффективных стратегий открытого профессионального образования, а также развития отраслей физической культуры и спорта, туризма, гостиничного хозяйства. Описана эпифаническая модель художественного текста первой трети XX ст. Проанализирована взаимосвязь методологического дискурса современного литературоведения и философии. Рассмотрены проблемы воспитания духовности и речевой культуры. Раскрыта роль СМИ в процессе олигархизации политической системы современной Украины. Приведены правила построения профессиональных концептуальных стратегий качества высшего образования. Показано значение развития физической культуры и спорта как важного фактора оздоровительной политики региона. Дана характеристика социальных технологий корпоративной культуры трудовых организаций Украины. Обоснованы пути углубления партнерства культуры и туризма.

Зазначено, що серед головних факторів, базисних для формування нового типу держави, виступають економічні, політичні та інші інтереси окремих груп людей і конкретних осіб, які мають можливість вирішально вливати на виконавчу, законодавчу і судову гілки влади. Становлення та розвиток фінансово-промислових груп (ФПГ) призвели до того, що вони мають реальну можливість впливати на хід політичних процесів, від них багато в чому залежать перспективи демократизації держави і суспільства. ФПГ також відіграють вагому роль у процесах державотворення.

Зроблено порівняльний аналіз розвитку такого суспільного явища, як корпоративізм, в Україні та Росії. Увагу акцентовано на факторах, що впливають на характер корпоративізму в нашій країні, в якому домінують олігархічні складові, завдяки чому він має тенденцію до переростання в авторитарний корпоративізм із яскраво вираженими клієнтельно-патронажними відносинами латиноамериканського штибу.

Надано аналіз становлення системи відносин влади і власності в Україні впродовж 1990-х - 2000-х рр. Основна теза полягає в тому, що у зазначений період сформувалася така система владних відносин, яка забезпечує економічні та політичні інтереси кількох бізнес-груп у державній бюрократії і силових структурах центру та регіонів. Інститути державної влади та представницької демократії використовуються цими групами з метою лобіювання корпоративних інтересів та в конкурентній боротьбі.

Олігархію розглянуто не як перехідну форму правління на етапі транзиту від соціалізму до капіталізму, а як особливу модель соціальної організації та управління, що грунтується на симбіозі політики та економіки, влади та власності, політичної та економічної еліти. Олігархія - це також інституціоналізована модель обмеженої та контрольованої правлячими елітами модернізації. Проаналізовано основні чинники становлення та піднесення олігархії - як внутрішньо зумовлені, так і зовнішні. В основі зародження олігархії є радянська культурна та інституційна спадщина та специфічна модель реформування в процесі постсоціалістичної трансформації. Реформи відбуваються так, щоб максимально задовольнити інтереси правлячих еліт у привласненні суспільного багатства та експлуатації продуктивних класів. Олігархія вкорінена в неформальних власних структурах - кланах, які грунтуються на патрон-клієнтній моделі соціальної інтеграції суспільства.

Досліджено еволюцію державної структури козацької України, функціонування її владних інститутів. Проаналізовано здобутки, недоліки, прорахунки у внутрішньо- та зовнішньополітичній діяльності уряду. Вивчено вплив егополітичного фактору на загострення соціально-економічної ситуації в державі. Показано прагнення сусідніх країн не допустити незалежності козацької України, перетворити її на складову частину своєї держави (Росія та Польща) чи у васально-підлеглого союзника (Кримське ханство). Їх агресивна політика та підтримка Росією частини сепаратистсько настроєної старшини, постійне ведення військових дій не дозволяли українському уряду зосередити увагу на державотворчій діяльності та зумовили територіальний розпад держави. З'ясовано, що в роки гетьманування Ю.Хмельницького у козацькій Україні встановлено олігархічно-республіканську форму правління. Її утвердженню сприяли як об'єктивні фактори (обмеження гетьманських прерогатив статтями Переяславського та Чуднівського договорів зумовило ослаблення владної вертикалі) та суб'єктивні (молодість і відсутність політичного досвіду Ю.Хмельницького). У внутрішній діяльності уряду слід відзначити його виважену соціально-економічну політику, спрямовану на запобігання соціальним вибухам у державі та заходи щодо збереження територіальної цілісної козацької України. Уряд проводив активну діяльність стосовно захисту державних інтересів на міжнародній арені, незважаючи на заборону зовнішніх відносин.

Досліджено феномен корпоративізму як модель взаємодії держави та громадянського суспільства за умов індустріального суспільства. Розглянуто ефективність і перспективу цього явища в постіндустріальному суспільстві на підставі виявлення тенденцій трансформації держави та громадянського суспільства. Досліджено еволюцію історичних форм корпоративізму, виявлено його місце та значення в європейській політичній традиції. Запропоновано визначення цього суспільно-політичного феномену. З'ясовано практику неокорпоративних взаємодій та проаналізовано політичні умови неокорпоративізму. Доведено, що процес соціально-політичних перетворень, що відбувається в українському суспільстві, зумовив виникнення бюрократично-фінансової моделі корпоративізму, який перетворюється у його крайню форму - олігархічний корпоративізм.

Досліджено історію становлення та еволюції афінського поліса від занепаду ахейської цивілізації до реформ Ефіальта та Перікла. Зроблено висновок, що основними етапами на цьому шляху були криза патріархального общинного устрою та сінойкізм Тесея, першопочаткова законодавча реформа, тиранія Пейсістрата, реформи Клісфена. З'ясовано, що наслідком повного розгортання цих процесів стало формування поліса як громадянської общини, общини-держави з іманентно властивими їй тенденціями, зокрема, аристократичними, олігархічними, демократичними, автократичними. Доведено, що вибір між ними на користь демократичного оформлення полісного устрою відбувся лише в результаті напруженої боротьби, пафос якої визначив основний зміст внутрішньополітичного розвитку впродовж перехідного періоду, від реформ Клісфена - до Ефіальта та Перікла.

Розкрито суть інституціалізації ринку цінних паперів (РЦП) перехідної економічної системи як процесу еволюційного формування сукупності організацій, формальних і неформальних норм і правил, спрямованого на забезпечення ефективного руху капіталу. Обгрунтовано необхідність кількісного оцінювання процесів інституціалізації РЦП за умов ринкової трансформації та запропоновано систему показників його інституційного стану. Визначено чинники інституційної невпорядкованості інверсійного РЦП. Доведено наявність і боротьбу двох протилежних тенденцій розвитку РЦП в інверсійній економіці - кланово-олігархічної та цивілізаційно-демократичної. Виявлено парадокс впливу глобалізації на інституалізацію РЦП, що формується в інверсійній економіці.

Досліджено взаємозв'язок інституту президентства як суб'єкта концептуальної влади та демократичної політичної системи як її об'єкта. Показано, що реальна модель політичної системи містить олігархічний та антиолігархічний компоненти, кожний з яких може стати переважним. Зазначено, що концептуальне регулювання політичної системи, збереження її демократичної визначеності є найважливішою задачею президентської влади. Доведено, що використання теоретичних моделей Д.Істона, Є.Сєдова, теорії потреб А.Маслоу та теорії соціальної мобільності П.Сорокіна дозволили виявити статичний та динамічний параметри політичної системи, оптимізація яких дає можливість підтримувати еволюційний характер політичного розвитку. Показано, що політична система України носить переважно олігархічний характер, а її параметри, зокрема статичний, далекі від оптимальних значень. Встановлено, що збереження демократичного типу політичної системи країни вимагає підтримки антиолігархічного компонента, що має забезпечити реалізація політичної реформи, запропонована Президентом України.

Розроблено концептуальні основи теоретичного дослідження феномену влади ЗМІ як фактора політичного управління розвитком держави, становлення громадянського суспільства та самореалізації особистості. Обгрунтовано генезис, природу, сутність влади ЗМІ як специфічну форму існування "владно-підвладних відносин", зміст як сукупність організаційних процесів, багатоманітність форм прояву даного явища у сфері політичного буття, специфіку впливу механізму влади ЗМІ на особистість завдяки психологічному навіюванню, на громадянське суспільство та державу - завдяки соціальному тискові заангажованих олігархами каналів. У ході праксеологічного аналізу висвітлено легітимізацію влади ЗМІ, проведено експертну оцінку якості функціонування її у політичному просторі України та запропоновано кроки оптимізації впливу на життєдіяльність соціального організму країни та особистості.