Розглядається залежність словозмінної парадигми ойконімів, засвідчених в українсько-молдавських грамотах XIV-XV століть, від словотвірної моделі. Звертається увага на те, що ойконіми, утворені морфологічним способом, засвоюють відмінкові флексії структурного типу подібних дериватів. На відмінкову парадигму ойконімів, утворених семантичним способом, впливає словозміна твірних апелятивів.

Наведено діалектичні тексти Старобільського району (сіл Шульгинки, Омелькова, Лозовівки, Чмирівки, Підгорівки, Антонівки), за допомогою яких можна передати мовний образ говірки та життя діалектоносіїв. Цінним додатком для створення образу говірки є подані мікротопоніми (ойконіми, мікроойконіми, гідроніми, агроніми, дримоніми) та народна творчість (прислів'я, приказки, примовки, загадки, повір'я).

Розглянуто актуальні питання антропоніміки в синхронії та діахронії. Проаналізовано різні види антропонімів: власні особові імена, прізвища, патроніми, прізвиська, їх назви, більшість з яких зафіксовано в різних писемних джерелах з давніх часів. Описано ойконіми відантропонімного походження та етноніми. Висвітлено перспективи для дослідження слов'янської та неслов'янської архаїки.

Рассмотрены актуальные вопросы антропонимики в синхронии и диахронии. Проанализированы разные виды антропонимов: собственные личные названия, фамилии, патронимы, прозвища, их названия, большинство из которых зафиксированы в разных письменных источниках с древних времён. Приведены описания ойконимов отантропономного происхождения и этнонимов. Освещены перспективы для исследования славянской и неславянской архаики.

Наведено відомості щодо 793-х населених пунктів Запорізької області, які з різних причин були зняті з обліку (ліквідовані), приєднані до інших поселень, або перейменовані. Для кожного поселення подано відомості про зміни в адміністративній підпорядкованості з 1945 р. до моменту зникнення відповідного ойконіма.

Приведены сведения о 793-х населенных пунктах Запорожской области, которые по различным причинам были сняты с учета (ликвидированы), присоединены к другим поселениям, или переименованы. Для каждого поселения даны сведения о происшедших изменениях в административной подчиненности с 1945 г. до момента исчезновения соответствующего ойконима.

Висвітлено дериваційні особливості прізвищ Уманщини. Описано відантропонімні ойконіми Черкащини, топоніми Карпатського регіону, мовностилістичні особливості звертань у поезії Лесі Українки. Розглянуто питання рецепції лексичних запозичень в українській мовній картині світу. Проаналізовано неморфологізовані форми вираження означень в українській мові, предикативну роль фразеологічних одиниць, зв'язки етнонімів та ойконімів у слов'янському ономастиконі.

Освещены деривационные особенности фамилий Уманского региона. Описаны отантропонимные ойконимы Черкасской области, топонимы Карпатского региона, языковостилистические особенности обращений в произведениях Леси Украинки. Рассмотрены вопросы рецепции лексических заимствований в украинской речевой картине мира. Проанализированы неморфологизированные формы выражения в украинском языке, предикативная роль фразеологических единиц, связи этнонимов и ойконимов в славянском ономастиконе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316.1

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-316.1

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання про перейменування населених пунктів Харківщини та Полтавщини. Висвітлено географічну номенклатуру в ойконімії Вінниччини. Описано прізвища Уманщини, мотивовані топонімами та етнонімами, ойконіми Прикарпаття з етимологічно непрозорими твірними основами, а також мотивовані відкомпозитними особовими іменами та ойконіми Вінниччини, мотивовані слов'янськими особовими назвами. Розкрито ойконімні основи в мікротопонімії Західного Поділля. Визначено взаємозв'язок мікротопонімів та ойконімів, позамовні чинники та категорії ойконімної номінації. Наведено результати досліджень онімізації апелятивів у процесі ойконімотворення, фонетичної адаптації ойконімів Львівської та Галицької земель в історичних джерелах кінця XIV - початку ХХ ст., посесивних ойконімів Правобережної України з усічено-суфіксальними варіантами християнських імен в основах.

Рассмотрен вопрос о переименовании населенных пунктов Харьковской и Полтавской областей. Освещена географическая номенклатура в ойконимии Винницкой области. Описаны фамилии Уманского региона, мотивированные топонимами и этнонимами, ойконимы Прикарпатья с этимологическими непрозрачными образовательными основами, а также мотивированные откомпозитными личностными именами и ойконимы Винницкой области, мотивированные славянскими личностными названиями. Раскрыты ойконимные основы в микротопонимии Западного Подолья. Определены взаимосвязь микротопонимов и ойконимов, внеязыковые факторы и категории ойконимной номинации. Приведены результаты исследований онимизации апелятивов в процессе ойконимообразования, фонетической адаптации ойконимов Львовской и Галицкой земель в исторических источниках конца XIV - начала ХХ ст., посессивных ойконимов Правобережной Украины с усеченно-суффиксальными вариантами христианских имен в основах.

Досліджено українські географічні назви на -ани (-яни) за період Х - ХХ ст. Розглянуто походження та функції форманта -ани (-яни), особливості його розвитку у процесі переходу від загальної назви до ойконіма. Охарактеризовано локально-етнічні ойконіми (назви топографічного характеру, відгідронімного походження), відантропонімні назви та географічні назви затемненого походження. Проведено статистичний, картографічний і хронологічний аналіз ареалу українських ойконімів на -ани (-яни). Наведено покажчик даних ойконімів.

Исследованы украинские географические названия на -аны (-яны) за период Х - ХХ вв. Рассмотрены происхождение и функции форманта -аны (-яны), особенности его развития в процессе перехода об общего названия к ойкониму. Охарактеризованы локально-этнические ойконимы (названия топографического характера, отгидрономного происхождения), отантропономные названия и географические названия затемненного происхождения. Проведен статистический, картографический и хронологический анализ ареала украинских ойконимов на -аны (-яны). Приведен указатель данных ойконимов.

Розглянуто питання кореляції народнорозмовної та літературної норм у кодифікації власних географічних назв. Проведено структурно-семантичний аналіз твірних основ ойконімії Хмельниччини. Описано ойконіми Житомирщини як джерело вивчення історичної антропонімії, відантропонімну ойконімію Чернігівщини та ойконімію Івано-Франківщини в історичному аспекті, мікротопоніми Києва. Висвітлено особливості польськомовної фонетичної адаптації й транслітерації приголосних звуків в ойконімії Галицької та Львівської земель колишнього Руського воєводства.

Рассмотрены вопросы корреляции народноразговорной и литературной норм в кодификации собственных географических названий. Проведен структурно-семантический анализ образовательных основ ойконимии Хмельницкого региона. Описаны ойконимы Житомирского региона как источник изучения исторической антропонимии, отантропонимная ойконимия Черниговского региона и ойконимия Ивано-Франковского региона в историческом аспекте, микротопонимы Киева. Освещены особенности польскоязычной фонетической адаптации и транслитерации согласных звуков в ойконимии Галицкой и Львовской земель бывшего Русского воеводства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316.2 + Ш141.4-323

Шифр НБУВ: РА332979 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано словотвірний потенціал словацької ад'єктонімії. Ойконіми, які є структурною базою для творення ад'єктонімів, класифіковано за лексико-семантичними, граматичними ознаками, способами творення, структурою, формантами, визначено фонемну структуру фіналі. Досліджено словотворчі засоби словацької ад'єктонімії: суфікси та морфологічні явища (чергування приголосних фонем, усічення ойкоформантів, інтерфіксацію, накладання морфем), які найменш досліджені у словацькому мовознавстві. Зазначено, що морфонологічні явища перетворюють семантичну твірну основу у структурно твірну. Описано механізм творення ад'єктонімних дериватів від простих (кореневих і суфіксальних) і складених ойконімів. Виявлено словотвірні моделі словацької ад'єктонімії, продуктивність ад'єктонімних суфіксів. Відзначено результати процесів нормування словотворення ад'єктонімів у словацькому мовознавстві від різних структурних груп ойконімів. Визначено основні закономірності та тенденції творення ад'єктонімів у сучасній словацькій літературній мові.

Проведено дослідження українських географічних назв на -ани (-яни) X - XX ст. З'ясовано походження та функції форманта -ани (-яни), проаналізовано особливості його розвитку у процесі переходу від загальної назви до ойконіма. За походженням і семантикою твірних основ ойконіми зазначеної моделі класифіковано на локально-етнічні та відантропонімні назви. Наведено лексико-семантичну та структурну характеристику ойконімів на -ани (-яни), на підставі якої визначено типові твірні основи цих назв. Здійснено статистичний, картографічний та хронологічний аналіз ареалу українських ойконімів даної моделі.

Досліджено ойконіми на -ець, -иця, а також проаналізовано лексико-семантичні та структурно-словотвірні особливості назв поселень із формантами -ець, -иця. Встановлено відносний час появи та простежено історію формування онімів на -ець, -иця протягом століть. Визначено географію ойконімів з формантами -ець, -иця на досліджуваній території, розроблено картосхеми, що відображають продуктивність, статистику й ареали ойконімів протягом X - початку XXI ст. Укладено словник українських ойконімів на -ець, -иця зазначеного періоду. Удосконалено диференціацію онімного матеріалу за лінгвістичним критерієм. Розглянуто особливості етимології твірних основ ойконімів з формантами -ець, -иця протягом X - початку XXI ст., надано визначення продуктивності певних семантико-словотвірних моделей ойконімів на -ець, -иця від найдавніших часів до сучасності.

Проаналізовано ойконіми Жильжа, Соломир, Ратне.

Вивчено старожитні ойконіми Житомирщини з урахуванням динаміки перейменувань.

Викладено принципи дослідження текстово-образних універсалій українських народних дум. Вивчено найдавніші ойконіми Тернопільщини та їх походження. Проаналізовано назви абревіатурного типу як структурно-морфологічний різновид ергонімів. Розглянуто особливості фразеологічної мікросистеми на позначення впертості в українській та англійській мовах. Висвітлено типи регулярних семантико-словотвірних відношень локативних іменників з їх похідними. Досліджено стилістичні особливості прізвиськ персонажів у прозі І. Франка. Розкрито історіософський аспект відображення історії в романі Ю. Косача "Володарка Понтиди". Викладено метод укрупнення дидактичних одиниць у системі особистісно зорієнтованої мовної освіти. Проаналізовано етнолінгвістичні засади вивчення сучасної української мови майбутніми вчителями початкових класів.

Виокремлено такі розділи ономастики: антропонімія (вивчає власні імена людей); топонімія (вивчає власні географічні назви, які поділяються на класи: ойконіми, гідроніми, ороніми, урбаноніми тощо); теонімія (вивчає власні назви різноманітних божеств); космонімія (вивчає назви об’єктів зоряного неба); ергонімія (вивчає власні назви організацій, виробничих і суспільних об’єднань); хрононімія (вивчає назви відрізків часу, історичних подій); поетонімія (вивчає різноманітні власні назви в художніх творах). Завдання з ономастики також сприяють засвоєнню теоретичних положень таких розділів мовознавства, як “Морфеміка” та “Словотвір”, удосконаленню орфографічних умінь та навичок. Розроблено наступні завдання для засвоєння матеріалу: виконання морфемного чи словотвірного аналізу слів – власних назв; утворення похідних прикметників від іменників власних назв та ін. Запропоновано варіанти вправ, які допоможуть закріпити наведені теоретичні положення.

Выделены следующие разделы ономастики: антропонимия (изучает имена людей); топонимика (изучает собственные географические названия, которые подразделяются на классы: ойконимы, гидронимы, оронимы, урбанонимы и т.п.); теонимия (изучает имена различных божеств); космонимия (изучает названия объектов звездного неба); эргонимия (изучает имена организаций, производственных и общественных объединений); хрононимия (изучает названия отрезков времени, исторических событий); поэтонимия (изучает различные имена в художественных произведениях). Отмечено, что задачи по ономастике способствуют усвоению теоретических положений таких разделов языкознания, как “Морфемика” и “Словообразование”, совершенствованию орфографических умений и навыков. Разработаны следующие задачи для усвоения материала по данному разделу: выполнение морфемного или словообразовательного анализа слов-имен, образование производных прилагательных от имен собственных и др. Предложены варианты упражнений, которые помогут закрепить приведенные теоретические положения.

The article reveals a new approach to studying lexicology at school, namely one of its sections – onomastics and on its interrelation with history, geography, ethnography and sociology. Proposed exercises and tasks would help to understand theoretical notions of onomastics.

Проаналізовано способи й засоби творення історичних українських ойконімів: суфіксальний, суфіксально-префіксальний, складання, ономатизація, трансономатизація, ойконіми і синтаксичні словосполучення, їх структура. За джерело дослідження взято пам'ятки сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України другої половини ХVII - XVIII ст. Установлено, що кількісний склад ойконімів є найбільшим серед інших топонімічних класів. Пояснено це загальними нормами ведення діловодства ратушними писарями. Репертуар суфіксів, що слугують засобом творення ойконімів, обмежений. Як свідчить аналіз, уже формується склад суфіксів з топонімічним значенням, і саме вони є продуктивними. Не всі засоби творення активні. Найпродуктивнішими способами творення виявилися такі, як суфіксальний, ономатизація апелятивів, трансономатизація, лексикалізація синтаксичних словосполучень і топонімів. Значна частина їх залишилася в активному українському топоніміконі.

Уперше в україністиці подано спроби з’ясувати поняття лінгвістичного краєзнавства, уживаного на позначення нового інтегративного напряму науково-дослідних студій теоретико-прикладного характеру. Запропоновано введення в науковий обіг понять "краєзнавча свідомість", "краєзнавчий світогляд", "краєзнавчі знання", визначено їх зміст. Значну увагу приділено топоніміці як окремій галузі лінгвокраєзнавчих досліджень. Розглянуто топонімікон Сумського ареалу, зібраний у процесі польових досліджень (ойконіми, гідроніми, мікротопоніми тощо) з погляду їх імовірного походження.