На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Розглянуто основні принципи феноменологічно орієнтованої історико-філософської методології. Значну увагу приділено творчості Л.Вітгенштейна. Досліджено епістемологічні основи аналітичної традиції та її імпліцитні зв'язки з класичною метафізикою. Окремі розділи присвячено інтерпретації класичного буддійського філософського тексту (Lankatara Sutra).

Робота представляє собою короткий соціально-філософський нарис про життя та творчість видатних представників західної інтелектуальної традиції XX ст.

Розглянуто жанрово-стильові модифікації сучасної української новели. Значну увагу приділено міфологізмам поезії Празької школи, хорватському новоісторичному роману та постмодерністській традиції, есеїстичній прозі У.Самчука, архетипним темам в "Украденому щасті" І.Франка, а також проблемі "двоїстості" у Ф.Достоєвського і романістів "Південної школи".

Обговорюються актуальні питання з проблем управління освітою, зокрема, соціально-економічної мотивації в галузі освіти; нової парадигми управління національною освітою як органічною частиною всього суспільства. Висвітлюються проблеми філософії і виховання в післядипломній освіті - культуротворча функція післядипломної освіти; врахування особливостей регіону в післядипломній освіті вчителів; народні традиції, звичаї, обряди як джерело пізнання генетичного кореня народу та ін. Аналізуються соціально-психологічні основи управління інноваційними процесами в освіті - модульно-розвивальна система навчання; технологічна підготовка вчителів як передумова освоєння педагогічних інновацій тощо.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

У роботі здійснено порівняльний філософсько-епістемологічний аналіз трьох класичних концепцій прекрасного у математиці: піфагореїзму, платонізму, арістотелізму. Проаналізовано розвиток ідей математичної гармонії в античній філософській та науковій традиції, теоретично з'ясовано наявність об'єднуючого смислотворчого зв'язку поміж ними. Матеріали досліджень дають підстави розглядати джерелом ідеї математичної естетики античну філософію.

Висвітлено проблему відродження риторики як теоретичної основи ораторського мистецтва. Обгрунтовано необхідність розвитку педагогічної риторики, її роль в процесі підготовки фахівців гуманітарної сфери. Проаналізовано процес становлення європейської риторичної традиції. Запропоновано шляхи вдосконалення ораторської майстерності педагога.

На підставі достовірних документів і свідчень доведено, що Волинь є козацьким краєм. Розглянуто традиції волинського народу, становище Волині у період національно-визвольної революції 1648 р., а також роль відомих історичних постатей - С.Наливайка, Д.І.Вишневецького-Байди, О.Дашкевича, Д.Братковського, І.Мазепи та інших у становленні незалежної української держави та піднесенні національної свідомості українського народу.

Складний діалектичний зв'язок етнічної основи і культурної маніфестації генези народу має специфічні особливості на кожному рівні цивілізаційного процесу. Становлення культури та її теоретичне осягнення зазнає потужного впливу ідеологічних чинників, котрі можуть змінюватись під тиском політичної кон'юнктури. Тому плекання прадавніх етнічних джерел і вшанування їх у сучасній національній символіці (зокрема, у зовнішньому оформленні українських грошей - гривні, де зображені видатні діячі історії та культури як втілення народних ідеалів) - це вияв непорушної духовної традиції, де зберігається душа народу.

Висвітлено актуальні філософські, політологічні, психологічні та культурологічні проблеми розвитку духовного світу людини. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність української євангельско-реформованої церкви у Західній Україні (1925 - 1939 рр.), екуменістичні традиції українського християнства, а також з'ясовано ставлення митрополита А.Шептицького до ідеології та практики українського національно-визвольного руху у 1920 - 1930-ті рр. Детально розкрито геополітичні аспекти співробітництва України та НАТО. Розглянуто особливості формування політичної еліти в Україні та психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості.

Досліджено проблему слов'янських русів у світлі археології. Охарактеризовано українське національне відродження кінця XVIII - початку ХХ ст. Розкрито національний феномен українського січового стрілецтва. Наведено методологічні аспекти періодизації українського націогенезису. Зроблено історико-політологічний аналіз державотворчої концепції українських християнських суспільників у міжвоєнній Галичині (1920 - 1939 рр.). Розглянуто проблеми традиції та новаторства монументального мистецтва в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено участь України у діяльності міжнародних організацій з питань охорони довкілля.

Розглянуто ряд питань, пов'язаних з проблемою ставлення до традиції. Наведено та проаналізоравано найбільш характерні точки зору на традицію. Наголошено, що традицію слід розглядати як неперервний процес творення.

Розглянуто відбиття традиції готичного роману в одній з найпопулярніших "жахливих історій" М.В.Гоголя - "Страшна помста". Готичну спадщину простежено на різних рівнях поетики: це й характери "вселенського злочинця" та його жертви; сюжет, в основу розвитку якого покладено таємницю, жах та напружене очікування, а також проблеми родової провини і прокляття, кари й покути, релігії та безвір'я, інцесту, місця окремої долі в загальному плані Провидіння. Поєднання рис готичної літератури і романтизму надає своєрідного забарвлення неповторному авторському стилеві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)758.11

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Розглянуто християнський вплив на розвиток політичної думки України та Росії, зокрема, "чернече" та "теократичне" ставлення до політики, які класифіковано як протестантський та католицький ухили у православній традиції, а також релігійно-філософське висвітлення антиномії есхатологічного та хіліастичного вирішення проблеми христянської активності у світі (християнська політика).

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Висвітлено теоретико-методологічні засади, полікультурні, мистецтвознавчі, етноестетичні традиції художньої та дизайнерської освіти, інноваційний педагогічний досвід. Обгрунтовано актуальність гуманістично-культуротворчої стратегії філософії освіти в Україні. Розглянуто питання розвитку символічно-образної системи та стилів в українській графіці, вітчизняне мистецтвознавство в контексті сучасної художньої освіти у державі, декоративно-ужиткове мистецтво як засіб формування художньо-естетичних цінностей студентів тощо.

На широкому тлі еволюції аграрних відносин досліджується історія сільської громади в Україні XIV-ХVІ ст. Показано давньоруські корені багатьох сторін громадського життя середньовічної України. Основну увагу звернено на трансформацію форм громадської організації, аналіз соціально-економічних та правових відносин у сільській громаді, розкриття типології дворогосподарств та їх об'єднань у громаді. Автор намагався прослідкувати вікові традиції життя громад, розглядаючі еволюцію інститутів громадського самоврядування XIV-XVI ст. в контексті становлення органів місцевого управління.

Висвітлюються історико-географічні умови природокористування та охорони довкілля в давній і середньовічній Україні, природоохоронні традиції українського народу, виникнення екологічного руху. Розкривається процес становлення української еколого-національної думки та впливу її на зародження і розвиток екологічного руху в державі. Визначено особливості формування перших громадських екологічних організацій в Україні, дана їх характеристика, з'ясовано місце і роль щодо захисту природи і раціонального використання ресурсів країни. Створено узагальнюючу картину процесів і тенденцій розвитку антропотехногенного впливу на природне довкілля, генезису сучасного кризового стану природного середовища, а також показано негативний вплив адміністративно-тоталітарного режиму на його поглиблення в Україні, показано суперечності становлення і розвитку національної екополітики в перехідний період. Проаналізовано перспективи і тенденції формування екологічного руху в контексті національно-державного відродження країни, досліджено форми і методи діяльності недержавних екологічних об'єднань у нових історичних умовах. Розроблено ряд науково-практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку громадського екоруху в Україні та посилення його ролі у природоохоронній справі.