Висвітлено труднощі геополітичного вибору України за умов демократизації суспільства. Значну увагу приділено становленню та функціонуванню самоврядування у нашій державі, екополітичній радикальній ініціативі, вільним економічним зонам, політичним ідеям М.Сціборського, політичній культурі, правовому забезпеченню гегемонії особистості над державою, а також політичним партіям України.

На підставі використання широкого кола архівних джерел висвітлено комплекс питань, пов'язаних з проявами окупаційної політики фашистської Німеччини на території України в економічній сфері. Досліджено конкретні особливості економічної експансії третього рейху в промисловості України періоду Другої світової війни. Розкрито проблему значення української промисловості для Німеччини у процесі планування та реалізації нацистських планів про світове панування.

На основе документальных данных авторы обосновывают возможные претензии Украины на часть "нацистского золота". Рассматриваются некоторые вопросы формирования источниковой базы проблемы, проводится классификация основных групп источников. Анализируются документы, выявленные в архивах Украины, России, ФРГ. Прослеживаются основные пути формирования и перемещения "нацистского золота" в Украине. Полученные предварительные результаты позволяют рассматривать понятие "нацистское золото" не только как дефиницию награбленных ценностей, но и как понятие, которое в широком смысле слова характеризует процесс формирования капиталов рейха в годы Второй мировой войны. Сформулированы перспективные направления дальнейших исследований. Публикуются некоторые типовые документы за 1941-1947 гг.

Узагальнено визначення поняття хору, його типів і видів, розташування. З урахуванням сучасних поглядів розглянуто питання класифікації голосів, їх співацького діапазону, визначення типу співацького голосу та комплектації хорових партій. Обгрунтовано способи та основні напрямки хорового виконання з повною характеристикою відомих хорових колективів України. Систематизовано матеріал про основні жанри хорової музики, досвід провідних хормейстерів України та Росії. Розглянуто будову голосового апарату, функції кожного органу, визначено поняття "резонатор", "регістр", подано схему розташування регістрів у хорових партіях.

Досліджено внутрішню організацію партій та їх відносин з парламентською групою. Проаналізовано природу, типи та діяльність партійних систем у різних країнах. Розглянуто політико-правове регулювання всього комплексу відносин, пов'язаних з набуттям та втратою політичними партіями легального статусу. Відображено етапи та форми інституціоналізації. Охарактеризовано взаємодію з інститутами політичної системи. Висвітлено політико-правову регламентацію участі партій у виборчому процесі, фінансові джерела, ідеологічні та організаційні основи.

Проаналізовано ситуацію, що склалася в лавах правих сил напередодні виборів Президента України 1999 р., український варіант дихотомії "праві - ліві", причини постійного переміщення партій на політичному небосхилі тощо. Розкрито причини та подано історію руху роз'єднання в українських партіях, а також особливості українських партійних коаліцій.

У праці зроблено спробу привідкрити завісу невідомого над однією з замовчуваних у радянський час та дотепер недосліджуваних проблем історії нацистського окупаційного режиму в Україні. Автор вперше у вітчизняній історіографії звертається до характеристики причин, які спонукали нацистів до відновлення в Україні мережі професійних навчальних закладів. Досліджено особливості організації і функціонування початкових, середніх та вищих навчальних закладів в умовах "нового порядку". Зроблено спробу оцінити міру ефективності кроків, здійснених нацистами у напрямку часткового відновлення мережі фахового навчання та професійної підготовки української молоді у 1941-1944 рр.

Проаналізовано тенденції розвитку демократії у громадянському суспільстві, законодавчої та виконавчої влади, реформування економіки та забезпечення національної безпеки. Висвітлено процеси, що відбувалися в українських політичних партіях, профспілках, неурядових організаціях спільно з правозахисними, жіночими та молодіжними об'єднаннями, у церковних конфесіях (у контексті їх відносин з державою) та інших релігійних організаціях, у засобах масової інформації. Відображено діяльність Президента України Л.Кучми. Простежено трансформацію президентських структур України та зміни в Адміністрації Президента і Раді національної безпеки та оборони України, а також у Кабінеті міністрів. Особливу увагу приділено стану адміністративної реформи, яка має відповідати зміні самого базису у відносинах між державою та суспільством. Розглянуто діяльність українського парламенту - Верховної Ради України, його внесок у розвиток демократії. Визначено демократичні та антидемократичні тенденції у діяльності судової влади та Генеральної прокуратури України. Розкрито особливості прийняття закону про столицю України та розглянуто перебіг виборів міського голови у Києві. Викладено політичні засади перебудови економіки та досліджено соціально-економічні проблеми, що виникають у її процесі. Охарактеризовано державну політику у сфері освіти, науки та охорони здоров'я. Висвітлено діяльність Служби безпеки України, Національного бюро розслідувань, Міністерства внутрішніх справ, Збройних сил України та Національної гвардії.

Зроблено визначення поняття "етнонаціоналізм" щодо росіян в Україні, яке позбавлене політико-ідеологічного змісту, наведено таблиці чисельності росіян по регіонах держави у відсотках до кількості населення відповідної національності, до всього населення регіону, роду діяльності населення різної національності тощо. За ідеологічними та концептуальними ознаками показані різні версії російського націоналізму - слов'янофільска, яка представлена такими партіями, як слов'янська, партія слов'янської єдності України, партія "Союз"; комуністична (Комуністична партія України, партія комуністів (більшовиків) України) та ліберальна версії російського націоналізму.

Проаналізовано політику фашистської Німеччини щодо України, процес формування та підготовки нацистського апарату з метою реалізації політики геноциду у роки Другої світової війни, українське питання в планах третього рейху. Окрему увагу приділено розгляду становища деяких районів України у період фашистської окупації, розгортанню антинацистського опору на цих землях, зокрема, на Уманщині та Золотоніщині. Проаналізовано становлення та основні етапи протинацистської діяльності ОУН-УПА, питання деструктивності в фашистській ідеології, бойову співдружність народів як морально-політичну цінність.

На основі широкого кола джерел розглядаються відомі та малодосліджені у вітчизняній історичній науці сторінки німецько-фашистського окупаційного режиму в Україні. Досліджуються причини, мета, прояви та особливості політики жорсткого трудового визискування, яку проводили нацисти стосовно радянських військовополонених на території України та українських "остарбайтерів" в рейху.

Узагальнені результати творчо-дослідницької розробки теми, заснованої на ретельному вивченні різноманітних архівних, пресових, статистичних, мемуарних першоджерел. Описуються каральні органи царизму, які намагались розгромити український визвольний рух за допомогою репресій, переслідувань тощо, насамперед, таємна політична поліція. Аналізується стан великодержавної російської преси, її роль в антиукраїнській кампанії. Розглядається діяльність громадських організацій великоросійських шовіністів - "Русское собрание", "Союз русского народа", "Партія правого порядку", "Русское братство" та ін. Досліджується роль православної церкви в "українському питанні", визначено основні напрями релігійного руху на фоні реалій національно-визвольної боротьби. Висвітлюється процес національно-культурного відродження українського народу в межах Російської імперії, роль в ньому прогресивної російської інтелігенції, зокрема, О.Шахматова, Ю.Ф.Самаріна, Ф.Корша, М.Славинського та ін.

Здійснено спробу дослідити й осмислити діяльність Комуністичної партії України (КПУ) протягом її існування, наслідки цієї діяльності для українського народу. Простежено справжню сутність КПУ як постійного слухняного виконавця чужоземної волі. Проаналізовано дії сучасних комуністів і зроблено спробу змоделювати можливе майбутнє України у разі їх повернення до влади. Подано порівняння тез програми КПУ з відповідними документами Компартії Російської Федерації.

Наведено короткі відомості про життя і діяльність Івана Огієнка. Досліджується його вклад у світову науку як історика церкви, богослова, філософа, перекладача Біблії і богослужбових книг, палеографа, культуролога, редактора і видавця, мовознавця, публіциста, літературного критика, бібліотекознавця. Висвітлюється державотворча діяльність І.Огієнка, якій прагнув до співпраці (також і в громадській сфері) з різними суспільно-політичними напрямами, течіями, партіями, рухами. Окремі питання присвячені його педагогічній, художній, фольклорно-етнографічній і мистецтвознавчій спадщині, а також його діяльності як дійсного члена НТШ. Представлена бібліографія його творів, які були видані протягом 1907-1972 рр.

На основі аналізу архівних документів, узагальнення опублікованих матеріалів подано сучасне трактування історичних процесів, що відбувалися у Донбасі з кінця XIX до середини XX ст. Проаналізовано основні тенденції формування найманих робітників на підприємствах Донбасу, а також причини активізації соціально-класових конфліктів у зазначеному регіоні наприкінці XIX ст. Висвітлено роль іноземних інвестицій у промисловому розвитку Донецького басейну. Визначено основні причини і наслідки економічної кризи 1900 - 1903 рр. Значну увагу приділено громадським рухам та політичним партіям початку XX ст. ("Соціал-демократичній спілці гірничозаводських робітників Півдня Росії", "Союзу 17 жовтня", "Союзу російського народу"). Детально розглянуто причини загострення суспільно-політичної ситуації у Донбасі восени 1917 р. Окремий розділ присвячено структурі репресивно-каральної системи, основним тенденціям розвитку соціальної сфери, культури та освіти, а також особливостям національно-державного будівництва у 20-ті рр. Охарактеризовано соціальні зміни у Східній Україні, що відбулися у ході здійснення політики індустріалізації, причини та наслідки насильницької колективізації тощо. Досліджено роль партизанського руху у визволенні Донбасу від німецько-фашистських загарбників.

Розглядаються соціально-економічні та політичні процеси, що відбуваються у Європі у XX столітті, визначається місце і роль Німеччини в них. Висвітлюються проблеми індустріального розвитку Німеччини, мілітаристська політика німецького уряду, революційні події в Німеччині у 1918-1923 роках. Містяться відомості про встановлення нацистського режиму (1933-1939 роки) з приходом Гітлера, про утворення Німецької Демократичної Республіки і Федеративної Республіки Німеччини та проблеми їх об'єднання тощо.

На підставі узагальнення світового досвіду досліджено принципи виникнення, базові характеристики та типологію політичних об'єднань. Розглянуто питання правового регулювання всього комплексу відносин, щодо придбання і втрати політичними партіями легального статусу, їх організаційної побудови, фінансів, участі у формуванні та діяльності державних органів. Проаналізовано правову регламентацію взаємовідносин партій з іншими громадськими об'єднаннями.

Розглянуто історичне походження соціал-демократії у Східній та Центральній Європі - від початків руху в період останніх десятиліть ХІХ ст., її руйнування авторитаризмом і комунізмом, до відновлення в бурхливі роки посткомунізму. Докладно викладено гіпотези, чому соціал-демократія посідає чільні позиції в одних країнах і є "нікчемно малою" в інших, чому деякі комуністичні партії були переконливо перетворені на соціал-демократичні, а також чому Чеська соціал-демократична партія становить виняток, хоча і є єдиною "історичною" соціал-демократичною партією, яка відіграє визначну політичну роль.

Розглянуто проблему взаємодії органів державної влади з неурядовими організаціями, політичними партіями на регіональному рівні, проаналізовано механізм організації взаємодії у контексті здійснення конституційної реформи в Україні. Висвітлено роль органів державної влади у зростанні еволюційних ресурсів країни, правовий аспект взаємодії громадсько-політичних об'єднань та державної влади. Описано основні елементи, принципи та форми взаємодії органів публічної влади з громадськістю. Викладено гендерний підхід до формування керівного персоналу органів влади. Визначено пріоритетні напрями реформування місцевого самоврядування в Україні.

Рассмотрена проблема взаимодействия органов государственной власти с неправительственными организациями, политическими партиями на региональном уровне, проанализирован механизм организации взаимодействия в контексте осуществления конституционной реформы в Украине. Освещена роль государственной власти в росте эволюционных ресурсов страны, раскрыт правовой аспект взаимодействия общественно-политических объединений и государственной власти. Приведены основные элементы, рассмотрены принципы и формы взаимодействия органов публичной власти с общественностью. Представлен гендерный подход к формированию руководящего персонала органов власти. Определены приоритетные направления реформирования местного самоуправления в Украине.

Запропоновано цілісну інтерпретацію європейської історії XX ст. Проаналізовано процеси державних і національних перетворень у Центральній і Східній Європі з часів Французької революції 1789 р. до періоду краху колоніалізму в середині XX ст. Проведено дослідження драматичної епохи війн і революцій 1905 - 1956 рр., внаслідок яких відбулася кардинальна реорганізація Європи. Проаналізовано механізми виникнення та розвитку тиранічних режимів різних типів (сталінського, нацистського, маоїстського), що мають багато спільних ознак, але суттєво відрізняються між собою. Особливу увагу приділено вивченню історії України, що опинилася в епіцентрі війн і революцій, які спустошили Європу у першій половині XX ст.

Предложена целостная интерпретация европейской истории XX ст. Проанализированы процессы государственных и национальных преобразований в Центральной и Восточной Европе со времен Фрацузской революции 1789 г. до периода краха колониализма в средине XX ст. Проведено исследование драматической эпохи войн и революций 1905 - 1956 гг., в результате которых состоялась кардинальная реорганизация Европы. Проанализированы механизмы возникновения и развития тиранических режимов различных типов (сталинского, нацистского, маоистского), которые имеют много общих признаков, но существенно отличаются между собой. Особое внимание уделено изучению истории Украины, оказавшейся в эпицентре войн и революций, опустошивших Европу в первой половине XX ст.