Досліджено актуальну проблему світового ринкового господарства, міжнародного маркетингу зовнішньої торгівлі та митної діяльності товарів та послуг, підходи економічної регіональної співпраці України з Польщею та іншими країнами. Зроблено висновок: митна політика у маркетинговій міжнародній торгівлі скерована на регулювання ввезення та вивезення товарів, що підлягають митному датуванню, розміри і види якого визначаються державою та митницями. Зазначено, що найважливішим методом економічного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф – систематизований перелік ставок митних тарифів, якими обкладають товари у разі імпорту або експорту з країни.

Досліджено основні етапи трансформації органів державного управління у сфері доходів у розвинутих країнах світу, зокрема членів ОЕСР, у тому числі щодо типу інституційного органу, рівня його автономності, функціонального наповнення, організаційної структури. Викладено переваги та недоліки: формування автономного органу державного управління у сфері доходів і зборів; інтеграції податкової адміністрації з органами соціального страхування та/або митною службою тощо.

Досліджено поняття ефекту митної політики як засобу оцінювання реалізації завдань митної політики за рахунок здійснення митної справи з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки. Визначено роль митного ефекту в системі реалізації митної політики. Запропоновано підходи до класифікації ефектів митної політики.

Розглянуто основні питання визначення та коригування митної вартості товарів в Україні. Увагу приділено визначенню суті дефініцій "митна вартість", "фактурна вартість". Відзначено, що у переважній більшості вчені розглядають митну справу та митний контроль, проте нормативно-правові аспекти цього питання потребують подальшого дослідження. Мета роботи - аналіз особливостей визначення, контролю та коригування митної вартості товарів в Україні. Проведено аналіз статей 52 та 54 Митного кодексу України з визначенням прав і зобов'язань уповноважених органів і суб'єктів діяльності. Визначено особливості практичної діяльності під час декларування величини митної вартості товарів. Зазначено, що судові справи найчастіше вирішуються на користь суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проте в деяких випадках митниці ДФС правомірно приймають рішення щодо коригування митної вартості товарів унаслідок недоотримання підтверджуючих документів. Зазначено основні причини виникнення питань із боку органів доходів і зборів до величини митної вартості.

Висвітлено проблематику митного регулювання й митної системи України, а саме теоретичних аспектів і механізмів їх вдосконалення за умов інтеграції національної економіки в світовий економічний простір. У межах дослідження проаналізовано науково-практичні сторони процесів трансформації крізь призму проблем фіскальної надмірності митної системи, впровадження нових регулятивних інструментів, зокрема системи оцінки ризиків і постаудитного контролю. Розглянуто застосування особливих заходів захисту української економіки: антидемпінгових, спеціальних та компенсаційних процедур.

Мета статті - формулювання теоретичних положень, що закладатимуть основу наукового методологічного підходу до визначення поняття митної системи. Використано герменевтичний метод пізнання сутності системи; юридичний аналіз норм митного законодавства; методи співставлення та порівняння положень міжнародного та національного митного законодавства, а також метод узагальнення та моделювання нових теоретичних знань. Основу методології даної роботи склав системодіяльнісний підхід до визначення меж митної системи та подальшого опису її елементів. Митна система у широкому значенні визначається як система, утворена підсистемами діяльностей з формування митного законодавства та реалізації митного законодавства; у вузькому розумінні - як регулятивний та охоронний інститут держави для забезпечення взаємодії національної економіки зі світовим господарством, світовим ринком та контролю за транскордонними потоками товарів, транспортних засобів, фізичних осіб. Аргументовано положення, що лише системно орієнтоване поняття митної системи спроможне об'єднати діяльності організовані правом, які характеризують цю систему. Така система є складовою економічної системи суспільства (держави), тому її слід уважати підсистемою.

Висвітлено основні заходи Всесвітньої митної організації (ВМО), спрямовані на протидію поширенню пандемії COVID-19 у світі. Проаналізовано основні нормативно-правові акти та запроваджені заходи щодо запобігання розповсюдженню COVID-19 в Україні. Визначено вплив пандемії та введених карантинних заходів на обсяги зовнішньої торгівлі України, здійснення митної справи та показники діяльності митниць Держмитслужби. Наведено аналіз уведених певними країнами світу заборон та обмежень у торговельній та митній політиці.

Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню змісту категорії "митний контроль" з урахуванням наявних у юридичній літературі визначень і міжнародної, європейської та національної нормативно-правової бази. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення поняття "митний контроль", його розуміння в широкому і вузькому значеннях. Акцентовано увагу на особливостях правового закріплення змісту категорії "митний контроль" у Митному кодексі України, Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур та Регламенті Європейського парламенту і Ради (ЄС) N 952/2013 від 9 жовтня 2013 р. про встановлення Митного кодексу Союзу. З'ясовано, що європейське та вітчизняне законодавство закріплює норми стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон. Обгрунтовано, що з урахуванням специфіки суб'єктного складу, задіяного у проведенні контролю під час перетину митного кордону держави, митний контроль в Україні може розглядатися у вузькому та широкому значеннях. Запропоновано формулювання вузького розуміння митного контролю як діяльності митних органів, спрямованої на забезпечення додержання нормативно-правових актів з питань митної справи. Висловлено позицію, що широке розуміння митного контролю повинно включати діяльність як митних, так і інших органів держави, наділених владними повноваженнями, спрямовану на додержання чинного законодавства України загалом (зокрема, фітосанітарного, ветеринарно-санітарного, про харчові продукти тощо). Зроблено висновок, що питання розмежування митного контролю залежно від складу суб'єктів, задіяних у контрольних заходах під час перетину кордону, а також широке й вузьке розуміння цієї категорії потребує подальшого наукового осмислення та комплексного дослідження його змістового наповнення.