Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Розглянуто жанрово-стильові модифікації сучасної української новели. Значну увагу приділено міфологізмам поезії Празької школи, хорватському новоісторичному роману та постмодерністській традиції, есеїстичній прозі У.Самчука, архетипним темам в "Украденому щасті" І.Франка, а також проблемі "двоїстості" у Ф.Достоєвського і романістів "Південної школи".

Визначено рівень сформованості та якісної своєрідності музично-естетичної культури. Розкривається вплив виділених факторів у системі формування музично-естетичної культури. Зроблено аналіз педагогічного змісту процесу формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах дитячих дозвіллєвих колективів.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

Проанализировано становление западноевропейской модернистской драмы в XIX - XX вв. Значительное внимание уделено некоторым закономерностям литературной эволюции, становления художественной коммуникации, жанровым процессам в русской литературе рубежа XVIII - XIX вв. Освещены проблемы классической филологии и современного языкознания. Детально рассмотрено творчество Т.Манна, Э.М.Форстера, К.Маккензи, Т.Шевченка, А.Пушкина, У.Хогарта, И.Тургенева, И.Бродского, О.Мандельштама, И.Котляревского.

На основі ретельного і всебічного вивчення автографів А.Кос-Анатольського вперше оприлюднена вся його творча спадщина з домашнього архіву. Подано систематичний анотований опис музичних творів композитора. Вміщено усі, незалежно від форми та змісту, нотні і ненотні матеріали: автографи нот, поетичних текстів, друки, копії, листи, нотатки, тексти сценаріїв та інші документи, які зберігаються у домашньому архіві композитора. Показано різні етапи праці А.Кос-Анатольського над творами. Опис кожного автографу містить назву твору (подану згідно з автографом), формат рукопису і кількість заповнених нотним чи поетичним текстом сторінок. Усі рукописні матеріали згруповано за назвами творів і систематизовано за видами і жанрами рукописів.

Рассмотрены аспекты рецепции Библии в литературе средневекового Московского государства, упрочение христианской ментальности, учения о Боге, Христе и Церкви, обоснование идеала "обоженого" человека, дидактических начал словесности, а также богатство жанрово-стилистического воплощения библейских идей.

Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Проаналізовано взаємини українських письменників В.Стефаника і Б.Лепкого з польським митцем В.Орканом. Охарактеризовано тематично-проблемний зв'язок в новелістиці та оповіданнях, жанрово-стильову своєрідність малої прози Б.Лепкого та В.Оркана.

Містяться праці, в яких висвітлюється історія заснування, становлення та керівництва Національної бібліотеки України у 1918-1920 рр., історія створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, концепція Національної музичної бібліотеки України в дослідженнях О.Т.Дзбанівського. Розглядається історія створення, сучасний стан та перспективи розвитку картографічного фонду НБУВ, повідомляється про образотворчі видання фонду сектора естампів та репродукцій НБУВ, про колекцію гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань. Досліджуються проблеми формування електронних бібліотек України, перспективи розвитку бібліотечного законодавства України, концептуальні засади формування та використання бібліотечних ресурсів. Значну увагу приділено питанням підготовки Українського біографічного словника, проблемам іконографічного забезпечення української біографістики, аналізуються інформаційно-бібліографічні ресурси літературної біографіки та ін.

Проаналізовано творчість видатного українського диригента, реформатора оркестру народних інструментів В.А.Комаренка. Розкрито значення диригента у формуванні музичної освіти в Слобідській Україні.

Висвітлено історію вітчизняної та зарубіжної музики, а також питання музичної культурології. Наведено характеристику джерелознавчих аспектів історії музики. Значну увагу приділено концепціям видатних музичних істориків минулого та сучасності, зокрема, інтонаційній теорії Б.Асаф'єва, який створив оригінальну систему музично-лінгвістичного бачення історії.

Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Вивчено українську драматургію першої половини ХХ ст., передусім, найпродуктивнішої в жанрово-стильовому та тематичному аспектах доби - епохи модернізму. Висвітлено життєвий і творчий шлях українського драматурга Миколи Куліша. Викладено основні художні засади новітньої драми. Наведено термінологічний словник, який містить необхідний матеріал з питань теорії літератури: проблеми жанру, стилів, напрямів тощо.

Наведено загальні відомості з питань методики викладання української літератури в школі, запропоновано шляхи її розвитку. Розглянуто форми, методи та методичні прийоми викладання літератури, зокрема, метод лекції, бесіди, самостійної роботи та ін. Висвітлено особливості уроку як основної форми вивчення літератури, показано його структуру та методику, наведено класифікацію типів уроків. Викладено методологічні й методичні питання роботи з текстом, охарактеризовано особливості вивчення окремих тем і розділів програмового матеріалу. Аналізуються питання розвитку зв'язного мовлення учнів та система творчих робіт з літератури, а також пропонується методика вивчення творів різних жанрів (фольклорних, епічних, ліричних, драматичних, літературно-критичних статей).

Здійснено порівняльний аналіз ролі української народної пісні у формуванні вокальної особистості в контексті професійного навчання співу різних мистецьких спрямувань (академічного, народного та естрадного) з використанням розкриття етномистецтвознавчого аспекту національної вокальної школи на різних рівнях художнього цілого, із залученням різнопрофільних способів художньо-стильового втілення національної специфіки жанру. Показана залежність виконавців народно-пісенного репертуару від інтонаційного досвіду сучасного їм середовища, яка впливає на стиль співу й імпровізаційну техніку.

Розглянуто про книгу лірики В.Ходасевича "Важка ліра" - своєрідне жанрове утворення, важливою рисою якого є наявність сюжетного руху, забезпеченого динамікою провідних поетичних образів. Ці образи формують ланцюжки тем, які окреслють поетичний світ книги.

Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.