Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Запропоновано критерій розділення метеоритних кратерів на ударні та вибухові. Припущено, що ударні кратери утворюють метероїди, висота максимального гальмування яких знаходиться над поверхнею Землі. Якщо максимальне гальмування тіл відбувається на поверхні Землі або не досягається внаслідок зіткнення з поверхнею планети, такі метеороїди утворюють вибухові кратери. Тому мінімальний вибуховий кратер утворюється тілом, максимальне гальмування якого знаходиться на поверхні нашої планети. На підставі отриманих результатів із використанням теорій кратероутворення К. П. Станюковича та Е. Епіка обчислено мінімальні розміри вибухових кратерів. Розрахунки виконано для випадків зіткнення кам'яних тіл, кам'яних із залізними та кам'яних і залізних із глинистим грунтом. Коефіцієнт абляції найбільше впливає на отримані результати. Наведено пояснення розходження результатів, отриманих у разі використання вище згаданих теорій кратероутворення.

На основі сучасних результатів дослідження малих тіл Сонячної системи розглянута проблема метеорно-астероїдної небезпеки. Використовуючи інформацію одного з найбільших банків метеорних даних та результати розрахунків еволюції орбіт астероїдів, сформульовані нові підходи до пошуку космічних тіл, які являють небезпеку для Землі. Висвітлені питання руйнування метеороїдів різних мас в атмосфері і на поверхні Землі і запропоновано критерій розподілу метеоритів на ударні та вибухові. Проведено аналіз даних про доплив космічних тіл на планету в широкому спектрі мас. Наведено результати розрахунків ймовірностей зіткнень космічних апаратів з метеороїдними частинками.

На основі сучасних результатів дослідження малих тіл Сонячної системи розглянута проблема метеорно-астероїдної небезпеки. З використанням даних одного з найбільших банків метеорних даних та результатів розрахунків еволюції орбіт астероїдів сформульовані нові підходи до пошуку космічних тіл, що становлять небезпеку для нашої планети. Розглянуто питання руйнування метеороїдів різних мас в атмосфері і на поверхні Землі та запропоновано критерій поділу метеоритів на ударні та вибухові. Проведено аналіз даних про доплив космічних тіл на Землю в широкому спектрі мас. Наведені результати розрахунків ймовірностей зіткнень космічних апаратів з метеороїдними частинками.

Наведено структурно-мінералогічні характеристики семи графітовмісних ксенолітів, знайдених в одному з індивідуальних зразків хондриту Кримка. За будовою, мінеральним і хімічним складом ксеноліти є близькими один до одного, але відрізняються від основної частини хондриту Кримка та інших метеоритів.

Знайдені у хондриті Кримка сім графітовмісних ксенолітів не відповідають жодному з відомих типів метеоритної речовини та належать до нового різновиду речовини типу вуглистих хондритів. За мінеральним складом вони найбільш близькі вуглистому фрагменту з метеориту Кримка, який містить "містерит", органічні сполуки і графіт. Спільність головних і відмінність другорядних мінералогічних характеристик графітовмісних фрагментів пояснюється спільним джерелом первинної речовини, але різним ступенем їх метаморфічного перетворення в первинному тілі (або тілах).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661

Рубрики:

Безводні фосфати, арсенати і ванадати

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.47

Рубрики:

Атмосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено різноманітні аспекти метеоритики та мінералогії Місяця. Наведено загальні відомості про метеорити, їх класифікації, проаналізовано їх мінеральний склад. Розглянуто проблеми тектитів і астроблем.

Освещены разнообразные аспекты метеоритики и минералогии Луны. Приведены общие сведения о метеоритах, их классификация, проанализирован их минеральный состав. Рассмотрены проблемы тектитов и астроблем.

Наведено тлумачення 5 250-ти термінологічних одиниць з гірничої справи, в яких висвітлено різні аспекти розвідки, видобування та первинної переробки твердих, рідких і газоподібних корисних копалин. У дане видання включено ряд термінів з інших галузей знань (фізики, хімії, технічної кібернетики, економіки), які мають базисне значення. Викладено відомості про середній вміст хімічних елементів у основних типах гірських порід та метеоритах, питому магнітну сприйнятливість і електричні властивості деяких мінералів. Розглянуто технічні характеристики сучасних машин і пристроїв, що використовуються у гірничовидобувній промисловості.

Раскрыто лексическое значение 5 250-ти терминов по горному делу, в которых освещены разные аспекты разведки, добычи и первичной переработки твердых, жидких и газообразных полезных ископаемых. В данное издание включены термины из других отраслей знаний (физики, химии, технической кибернетики, экономики), имеющие базисное значение. Приведены сведения о среднем содержании химических элементов в основных типах горных пород и метеоритах, удельной магнитной восприимчивости и электрических свойствах некоторых минералов. Рассмотрены технические характеристики современных машин и устройств, которые используются в горнодобывающей промышленности.

Розглянуто комплекс геолого-геофізичних і петролого-геохімічних даних, які засвідчують ендогенне утворення Зеленогайської структури.

Рассмотрен комплекс геолого-геофизических и петролого-геохимических данных, которые свидетельствуют об эндогенном образовании Зеленогайской структуры.

This covers a set of geological-geophysical and petrological-geochemical data that attest the endogenous development of the Zelenogayska structure.

Приведены морские истории, посвященные военно-морскому флоту и его главной военно-морской базе на Черном море, городу Севастополю. На основе архивных документов, малодоступных исторических изданий проанализированы основные этапы морских трагедий в хронологическом порядке. Особое внимание уделено истории и судьбе спасательного судна "Коммуна", гибели санитарного транспорта "Армения", "Червоной Украины", большого противолодочного корабля "Отважный", теплохода "Память Меркурия", буксирного катера ВМС Украины под Севастополем, а также катастрофе у мыса Сарыч. Освещены особенности испытания подводной техники, в частности, новых образцов вооружений и технических средств, крылатой противокорабельной ракеты П-70 "Аметист", ракетных комплексов "Метеорит", "Малахит", противолодочного комплекса "Шквал".

Представлено першу версію системи накопичення та обробки експериментальних данних для Краківського ядерного мікрозонда. В системі сканування пучка іонів використано ефект відхилення пучка іонів в магнітному полі. Збирання інформації від детекторів здійснюється за допомогою NIM/CAMAC модулів під контролем операційної системи Windows і керуючої GPIB карти, встановлених на персональному компьютері. Повні спектри від кожного детектора збираються в процесі вимірювань (в режимі on-line), в той час як повна інформація про детектовану енергію та положення пучка іонів записується у вигляді дискового файла, що дозволяє здійснювати послідуючий аналіз даних (в режимі off-line). Описано електронні прилади та програмне забезпечення системи. Наведено приклади спектрів зворотнього розсіювання протонів і характеристичного рентгенівського випромінення від зразка метеорита.

Приведено коротку історію утворення та розвитку метеоритної колекції Національного науково-природничого музею НАН України, а також її каталог і опис найбільш цікавих за умовами колекціонування та науковим значенням метеоритів.

Проведено экспериментальное исследование характера ударного метаморфизма плагиоклаз (Pl)-амфиболового (Amf) сланца с гранатом (Южный Урал) и клинопироксен-Amf-Pl-сланца (Анабарский щит) при ударно-волновом нагружении в ампулах сохранения плоской геометрии. Максимальное ударное давление в образцах варьировалось в диапазоне 26 - 52 ГПА. Установлено, что повышение содержания F, Ti и K в составе Amf, как и понижение содержания Ca в составе Pl, делает эти минералы более устойчивыми к воздействию ударных волн. Изотропизация Pl в экспериментах по ступенчатому ударно-волновому сжатию полиминеральных горных пород начинается при более низких давлениях, чем в аналогичных экспериментах с мономинеральными образцами. При относительно низких давлениях изотропизация Pl обусловлена дроблением вещества на микроуровне и сопровождается образованием маскелинита - типичного минерала метеоритов и пород астроблем. При более высоких давлениях изотропизация Pl связана с аморфизацией вещества в результате плавления.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.3с,022

Шифр НБУВ: РА308289 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено пошуку нових типів космічної речовини та з'ясуванню їх природи на основі структурно-мінералогічного дослідження літичних фрагментів у хондритах Кримка та Саратов. Уперше у метеоритах знайдено графітовмісну речовину, яка містить фрагменти доагломераційних порід у хондриті Кримка і належить до нового різновиду космічної речовини типу вуглистих хондритів. Доведено, що вона утворилася внаслідок метаморфізму первинних вуглецевмісних порід. Встановлено: тонкозернисті фрагменти у метеориті Кримка належать до фрагментів доагломераційних пилевих порід, що утворилися шляхом акреції нерівноважного, головним чином, високотемпературного мінерального пилу. Діагностовано високопористу тонкозернисту силікатну речовину в хондриті Саратов, яка складає матрицю та літичні фрагменти первинних пилевих порід та має різну доагломераційну історію. Результати роботи мають важливе теоретичне значення щодо реконструкції процесів мінералоутворення у Сонячній системі та еволюції космічної речовини.

Визначено специфічні тектонічні зони меланжу як потенційні шляхи для міграції флюїдів та мінералоутворення, мінералізувальні розчини та геохімію ртуті в породах північно-східного облямування Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма, мінералогію глинистої фракції теригенних порід еоцену скибової зони Карпат, мінеральний склад глин баденських гіпсів Наддністер'я. Проаналізовано особливості структур ударного метаморфізму в карпатському метеориті Княгиня. Висвітлено умови седиментації баденських солей центральної частини Передкарпаття, післяседиментаційні перетворення крейдово-палеогенових відкладів Флішових Карпат, літологію та золотоносність пліоцен-четвертинних алювіальних відкладів південно-східної частини Карпат. Описано самородну мідь Білокам'янської структури Середнього Побужжя, мінералогічні особливості рудоносних порід чохла Кіровоградського блока Українського щита теригенно-глинистої алмазоносної формації, закономірності технологічної мінералогії залізних руд Ганнівського родовища Кривбасу.

Определены специфические тектонические зоны меланжа как потенциальные пути для миграции флюидов и минералообразования, минерализованные растворы и геохимия ртути в породах северо-восточного облямования Выгорлат-Гутинской вулканической полосы, минералогия глиньевой фракции терригенных пород эоцена кусковой зоны Карпат, минеральный состав глины баденских гипсов Надднестровья. Проанализированы особенности структур ударного метаморфизма в карпатском метеорите Княжна. Освещены условия седиментации баденских солей центральной части Предкарпатья, послеседиментационные преобразования мелово-палеогеновых отложений Флишевых Карпат, литология и золотоносность плиоцен-четвертинных алювиальных отложений юго-восточной части Карпат. Описаны самородная медь Белокаменской структуры Среднего Побужья, минералогические особенности рудоносных пород чехла Кировоградского блока Украинского щита терригенно-глиньевой алмазоносной формации, закономерности технологической минералогии железных руд Ганновского месторождения Кривбасса.

В метеоритах выделены 3 генетических типа нанометровых зерен минералов - конденсационные, метаморфо- и экзогенные. Первые образовались в результате конденсации в газопылевом облаке, как в досолнечный, так и в солнечный периоды развития космического вещества, вторые - при термальном, водном и ударном метаморфизме в родительских телах метеоритов, а третьи - в результате процессов земного выветривания метеоритов. Полученные результаты указывают на фундаментальность минералообразования в природе, в основе которого лежит наноразмерный уровень организации материи, начиная процессами конденсации звездного вещества и заканчивая процессами выветривания минералов на Земле.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.4-8

Рубрики:

Метеорити

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ