Розглянуто головні формальні та змістові складники прозових текстів Людмили Старицької-Черняхівської, проаналізовано ідіостиль письменниці. Досліджено зразки малої прози авторки, їхні формальні та змістові складники. Людмила Старицька-Черняхівська (1868 - 1941) - українська поетка, прозаїк, перекладачка, драматург, мемуарист, культурно-громадська діячка, котра своєю творчістю і життям утверджувала самобутність української нації, захищаючи її право вільного голосу в міжнародній спільноті. Літературна спадщина письменниця презентує різні жанри та види художньої словесності. Однак здебільшого дослідники звертають увагу на драматургію авторки або вивчають історичні прозові твори, вбачаючи паралелі з тематикою батька письменниці. Та саме мала проза Людмили Михайлівни дозволяє розкрити головні риси її прозописьма, надаючи комплексне уявлення творчого доробку авторки. Простудійовані художні тексти є різножанровими. Так, "Жива могила" постає літературною інтерпретацією народних легенд. Тому наявний наскрізний фольклорний інтертекст, використання народнопоетичних епітетів, паремії, порівнянь тощо. Водночас авторка залучає також історичну ретроспективу, формуючи проекцію "минуле - сучасне - майбутнє", що стає змістовою домінантою в оповіданні "Мрія". У цьому творі письменниця вдається до метафізичних перевтілень жінки в різних часових площинах. Вона акцентує універсальну роль фемінної статі у поступі людської спільноти. Художньому тексту "Навіщо" властива притчевість, оскільки центральними постають філософські категорії людського життя. Натомість "Пам'яти юнаків-героїв, замордованих під Крутами" виступає зразком есеїстки, адже письменниця стає співрозмовником і героїв, і читача. Отже, мала проза Людмили Старицької-Черняхівської постає яскравим і помітним явищем в українській літературі кінця ХIХ - початку ХХ століття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4ГранецьВ.534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ