Висвітлено основні напрями і форми розвитку етико-світоглядних традицій на території України з найдавніших часів до X ст. н.е. Проаналізовано процес становлення системи світоглядних уявлень за умов неолітичного часу, основні зміни в духовній культурі населення України під впливом соціально-державних чинників Великої Скіфії, а також найбільш характерні моменти дохристиянського світогляду слов'ян. Українську обрядовість охарактеризовано як одну з форм взаємовідносин Людини і Природи.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Досліджено складний механізм функціонування релігійного комплексу, зокрема, його обрядово-культової сфери у соціальному житті людства. Визначено природу релігійного обряду, його історичні форми та тенденції сучасного розвитку.

Розглянуто специфіку весільної обрядовості Слобожанського регіону в історичному аспекті. Як соціально-історичний феномен, весільна обрядовість увібрала весь традиційно-правовий обрядовий комплекс, різнобічно та яскраво віддзеркалила самобутність і національний дух українського народу.

Висвітлено перебіг весільного та похоронного обрядів на Поділлі. Розкрито суть, символіку весільних атрибутів та обрядових дій. Наведено деякі пісенні зразки.

Наведено етнологічний аналіз весняної обрядовості Західного Поділля. Розглянуто питання композиції та ретрансляції молодіжним середовищем гаївкового обряду, описано структуру і типологію гаївок в діахронно-синхронному відношеннях, а також їх музично-стильові особливості.

Приведен этнологический анализ весенней обрядовости Западного Подолья. Рассмотрены вопросы композиции и ретрансляции молодежной средой обряда народного творества, описаны его структура и типология в диахронно-синхронном отношении, а также музыкально-стилевые особенности.

Наведено 479 пісенних зразків мелодій і текстів гаївок, записаних у 1991 - 1998 рр. у Західному Поділлі, представлено покажчики населених пунктів, ритмічних форм строфи, типові слабомелодичні моделі, пісенні форми, ладові парадигми.

Приведены 479 песенных образцов мелодий и текстов народного творчества, записанных в 1991 - 1998 гг. в Западном Подолье, представлены указатели населенных пунктов, ритмических форм строфы, типовые слабомелодические модели, песенные формы, ладовые парадигмы.

На основі опису окремих комплексів традиційно-побутової культури досліджено історичний розвиток і сучасний стан болгарського та гагаузького населення с. Червоноармійське (Кубей) Болградського району Одеської області. Показано своєрідність їх побуту та проаналізовано різні форми взаємодії двох етнічних груп. Досліджено особливості становлення та розвитку матеріальної та духовної культури кубейців, наведено топографічну та етнографічну характеристику населеного пункту. Розглянуто місцеві обряди, звичаї та повір'я щодо охорони та збереження житла, а також календарну та сімейну обрядовість.

На основе описания отдельных комплексов традиционно-бытовой культуры проведено исследование исторического развития и современного состояния болгарского и гагаузского населения с.Красноармейское (Кубей) Болградского района Одесской области. Показана своеобразность их быта и проанализированы различные формы взаимодействия двух этнических групп. Исследованы особенности становления и развития материальной и духовной культуры кубейцев, приведена топографическая и этнографическая характеристика населенного пункта. Рассмотрены местные обряды, обычаи и поверья по сохранению жилища, а также календарная и семейная обрядовость.

Досліджено історію виникнення та розвитку давньоруського городища на межі Глухівського та Кролевецького районів, а також розвиток ткацтва. Проаналізовано творчу діяльність перекладача прозових і віршованих творів багатьох народів світу Миколи Лукаша, поета-неокласика, критика, перекладача давньоримської поезії Миколи Зерова, Григорія Калиновського та його книгу про весільну обрядовість (1777 р.), селянина Григорія Сірика та його книгу "Факти та події. До майбутньої історії Сіверщини".

Розглянуто календарну обрядовість буковинців: свята різдвяного циклу (передріздвяний період, обряди й ритуали під час Святої вечері, колядування й різдвяні рядження), новорічні свята та Маланка, водохрещенсько-йорданську обрядовість. Запропоновано програму-сценарій проведення свята-зустрічі Нового року за українським народним та астрономічним календарями.

Розглянуто тенденції розвитку фізичного виховання на території України в епоху міді та бронзи. В епоху мідного віку особливого розвитку набула календарна землеробська обрядовість, де широко застосовувалися рухливі ігри, танці та різноманітні фізичні вправи. Поступова зміна способу та умов життя в період бронзи сприяла розвитку військово-фізичної підготовки. Значного поширення набувають верхова їзда, заарканювання, стрільба з лука, полювання верхи на коні.

Рассмотрены тенденции развития физического воспитания на территории Украины в эпоху меди и бронзы. В указанный период особое развитие приобрела календарная земледельческая обрядность с широким набором подвижных игр, танцев и разнообразных физических упражнений. Постепенное изменение способа и условий жизни в период бронзы благоприятствовало развитию военно-физической подготовки. Значительное место занимают верховая езда, заарканивание, стрельба из лука, верховая охота.

In the article there are revealed the tendencies of physical training development on the territory of Ukraine in Copper Epoch. In this Epoch the agriculture traditions accompanied by games, dances and physical exercises got great popularity. Changes of life conditions and mode of life provoked military training. The main role belonged to racing, arching and hunting on horses.

Описано народні звичаї на ярмарках України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто живий вертеп як основну форму бойківського різдвяного рядження наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено особливості вивчення етнокультури українців другої половини ХХ ст. Визначено динаміку змін передвесільних звичаїв кримських татар другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Проаналізовано сучасну весільну обрядовість на Миколаївщині.

Описаны народные обычаи на ярмарках Украины второй половины ХІХ - начала ХХ ст. Рассмотрен живой вертеп как основная форма бойковского рождественского ряженья конца ХІХ - начала ХХ ст. Освещены особенности изучения этнокультуры украинцев второй половины ХХ ст. Определена динамика изменений предсвадебных обычаев крымских татар второй половины ХХ - начала ХХІ ст. Проанализирована современная свадебная обрядность в Николаевском регионе.

Висвітлено різноманітні аспекти традиційної духовної та матеріальної культури радіаційно забрудненого поліського регіону Рівненщини. Проаналізовано традиційну новорічну обрядовість Житомирського та Рівненського Полісся, особливості різдвяно-новорічних обрядових дій в Зарічненському регіоні Рівненщини. Вивчено особливості декорування народного одягу Південної Рівненщини наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Освещены разнообразные аспекты традиционной духовной и материальной культуры радиационно загрязненного полесского региона Ровенщины. Проанализированы традиционная новогодняя обрядность Житомирского и Ровенского Полесья, особенности рождественско-новогодних обрядных действий в Заречненском регионе Ровенской области. Изучены особенности декорирования народной одежды Южного Ровенского региона в конце ХІХ - начале ХХ ст.

Наведено результати фольклорно-етнографічних та краєзнавчих досліджень учнівської молоді Харківщини. Розглянуто особливості проведення релігійних свят (Водохреща, Масляної, Великодня), родинну обрядовість (весілля, народини, хрестини, пострижини), традиційні вірування, міфологію та демонологію. Охарактеризовано господарську діяльність і побут селян, розвиток художніх ремесел і народного декоративно-прикладного мистецтва у різних регіонах України. Наведено звіт етнографічної експедиції по Полтавщині учнів Харківської гімназії N 46 та фольклорно-етнографічні розвідки Гадяцького району Полтавської області 2002 - 2003 рр.

Приведены результаты фольклорно-этнографических и краеведческих исследований ученической молодежи Харьковщины. Рассмотрены особенности проведения религиозных праздников (Крещения, Масленицы, Пасхи), семейные обряды (свадьба, рождение ребенка, крестины, постриженье), традиционные верования, мифология и демонология. Охарактеризована хозяйственная деятельность и быт крестьян, развитие художественных ремесел и народного декоративно-прикладного искусства в различных регионах Украины. Приведен отчет этнографической экспедиции по Полтавщине учеников Харьковской гимназии N 46 и фольклорно-этнографические исследования Гадяцкого района Полтавской области 2002 - 2003 гг.

Розглянуто питання вивчення давнього житла Правобережного Полісся, історії розвитку промислів і ремесел Сумщини XVII - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми організації збереження традиційної народної архітектури України за сучасних умов. Розкрито аспекти формування архітектоніки та художньо-естетичного образу у традиційному народному будівництві Карпатського регіону. Проаналізовано особливості етноідентифікації в молодіжному середовищі, національну своєрідність як основу творення традиційної культури пластунів, етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах, феномен толерантності даного регіону у контексті взаємин православних з іновірцями наприкінці XIV - початку ХХ ст. Описано весільні обряди українського та балтійських народів, весільну обрядовість у сучасних формах побутування. Наведено історико-етнографічну характеристику Лівобережної Київщини.

Рассмотрены вопросы изучения древнего жилья Правобережного Полесья, истории развития промыслов и ремесел Сумского региона XVII - начала ХХІ ст. Освещены проблемы организации сохранения традиционной народной архитектуры Украины в современных условиях. Раскрыты аспекты формирования архитектоники и художественно-эстетического образа в традиционном народном строительстве Карпатского региона. Проанализированы особенности этноидентификации в молодежной среде, национальное своеобразие как основа созидания традиционной культуры пластунов, этнокультурные стереотипы в буковинских паремических выражениях, феномен толерантности данного региона в контексте взаимоотношений православных конца XIV - начала ХХ ст. Описаны свадебные обряды украинского и балтийских народов, свадебная обрядность в современных формах бытования. Приведена историко-этнографическая характеристика Левобережного Киевского региона.

Висвітлено науковий шлях Ф.Вовка - видатного українського етнолога, антрополога, археолога, музеєзнавця, суспільно-політичного діяча, становлення його світогляду, а також вагомий внесок у розвиток міжнародних наукових зв'язків. Підкреслено, що Ф.Вовк одним з перших у вітчизняній етнографії застосував науковий метод дослідження. Вивчаючи весільні звичаї та обрядовість в Україні, він зробив характеристику матеріальної та духовної культури українського народу, створив у Петербурзі центр з вивчення слов'янської етнографії.

Освещены научный путь Ф.Вовка - выдающегося украинского этнолога, антрополога, археолога, музееведа, общественно-политического деятеля, становление его мировоззрения, а также весомый вклад в развитие международных научных связей. Подчеркнуто, что Ф.Вовк одним из первых в отечественной этнографии применил научный метод исследования. Изучая свадебные обычаи и обряды в Украине, он предоставил всеобъемную характеристику материальной и духовной культуры украинского народа, создал в Петербурге центр по изучению славянской этнографии.

Проаналізовано основні структурні компоненти осінньої обрядовості на рівненському Поліссі, висвітлено декілька вузьколокальних традицій у контексті спільноукраїнської канви обрядового комплексу. Зазначено, що внаслідок безперервного процесу переосмислення відбувається втрата первинного змісту обрядових явищ, а з часом - і зовнішніх ознак.

Проанализированы основные структурные компоненты осеннего обрядодействия на ровенском Полесье, освещено несколько узколокальных традиций в контексте общеукраинской канвы обрядового комплекса. Указано, что вследствие беспрерывного процесса переосмысления происходит потеря первичного содержания обрядовых явлений, а со временем - и внешних признаков.

За результатами опитування населення 10-ти сіл Рокитнівського району Рівненщини відновлено та реконструйовано обрядодії життєвого циклу - хрестин, весілля та похорон, багато з яких вже вийшли з ужитку.

По результатам опроса населения 10-ти сел Рокитнивского района Ровенской области возобновлены и реконструированы обрядодействия жизненного цикла - крещения, свадьбы и похорон, многие из которых уже не бытуют.

Розглянуто зміни, яких зазнала слов'янська культура на стику двох релігійних систем - язичницької та християнської. Зазначено, що трансформаційні зрушення у народних традиціях стосувалися безпосередньо обрядової сфери, а ці нашарування історичної минувшини найповніше зберегла саме календарна обрядовість. Проаналізовано обрядові коди християнських і язичницьких (за реконструкцією) свят річного календарного циклу, виявлено помітну схожість ряду їх структурних складових. Висвітлено процес передачі культурних традицій етносу наступним поколінням.

Рассмотрены изменения, постигшие славянскую культуру на стыке двух религиозных систем - языческой и христианской. Указано, что трансформационные сдвиги в народных традициях касались непосредственно обрядовой сферы, а эти наслоения исторического прошлого полнее сохранила именно календарная обрядовость. Проанализированы обрядовые коды христианских и языческих (по реконструкции) праздников годового календарного цикла, выявлено заметное сходство ряда их структурных составных. Освещен процесс передачи культурных традиций этноса следующим поколениям.