Розглянуто основні принципи побудови ЕОМ. Значну увагу приділено арифметичним операціям у двійковій системі обчислення, типовим елементам і вузлам мікропроцесорної техніки: тригерам, регістрам, лічильникам, дешифраторам, мультиплексорам. Висвітлено основи програмування мікропроцесорів.

Розроблено епоксидні заливальні та герметизувальні компаунди з широким спектром технологічних та експлуатаційних властивостей. За результатами реологічних досліджень розроблених композицій запропоновано автоматизовану систему управління та контролю за процесом заливання та герметизації у розливній машині з використанням мікропроцесорної техніки.

Відображаються результати робіт у галузі вимірювань і засобів керування із застосуванням сучасної аналогової і цифрової техніки, зокрема, мікропроцесорних систем. Серед них - моделювання сигналів у первинному перетворювачі імпульсного термометра; застосування контрасту з нелінійними симетричними властивостями для підвищення візуальної якості зображень; методика розв'язання прямої задачі томографії провідності; аналіз режимів і структура джерела квадратурних сигналів на базі моделі неповної системи сигнумізованих рівнянь; визначення умов симетрування параметричного вихрострумового перетворювача; гістограмні перетворення як складова частина теорії контрастності зображень; цифровий автокомпенсаційний вимірювач складових імітансу; дослідження стійкості квантового давача з імпульсним збудженням; питання структурного синтезу число-імпульсних функціональних перетворювачів кодів; утиліта SYSTEM MANAGER та ін.

Розглянуто процесори сімейства х86, а саме - їх 32-розрядні нащадки (від 80386). Наведено опис їх програмної моделі, режими роботи, системи команд, відмінності.

Висвітлено ряд питань, щодо проблеми якості електроенергії. Розглянуто способи використання показника якості електроенергії в розроблених раніше системах вимірювання, а також шляхи вдосконалення подібних вимірювальних систем виміру завдяки застосуванню мікропроцесорної техніки.

Розглянуто структурну схему фазового лазерного далекоміра і алгоритми мікропроцесорної системи корекції його похибок. Проведено аналіз складових похибок вимірювання фазових зсувів, пропорційних вимірювальній відстані. Розрахунковим та експериментальним методами оцінено сумарну похибку вимірювання відстані.

Розглянуто принципи цифрового управління технологічними об'єктами, методи синтезу різноманітних систем управління (у т.ч. логічного), засоби спряження з об'єктом, мікропроцесорні комплекти великих інтегральних схем та інші електронні засоби для створення пристроїв та систем автоматики.

Цифрова схемотехніка є одним з новітніх розділів радіоелектроніки, який набуває дедалі все більшого значення. Цифрові пристрої і цифрові методи подання і передачі інформації знаходять широке застосування у техніці зв'язку, звукозапису, телебаченні, телеметрії і автоматиці, а найголовніше - лежать в основі усієї сучасної електронно-обчислювальної техніки. В основі роботи усіх цифрових пристроїв лежить ключовий режим роботи транзисторів, який розглядається у першому розділі книги. Далі йдуть розділи про логічні елементи і мікросхеми, комбінаційні пристрої (арифметичні і логічні), елементи пам'яті (тригери, регістри, лічильники, запам'ятовуючі пристрої) та перетворювачі аналогової і цифрової інформації. Наприкінці, на основі усього викладеного вище матеріалу, розглядаються принципи роботи мікропроцесорів і малих електронно-обчислювальних машин.

Розглянуто питання функціонування окремих елементів мікропроцесорних систем, архітектури та технічних характеристик їх функціональних вузлів і периферійних пристроїв. Викладено основні принципи аналого-цифрового та цифро-аналогового перетворення в пристроях введення/виведення, особливості побудови цифрових фільтрів на базі швидкого перетворення Фур'є. Розглянуто також питання архітектури секційних мікропроцесорів.

Представлені елементи теорії контролю динамічних параметрів електричних машин в дослідах холостого ходу та короткого замикання. Пропонуються нові математичні моделі вимірювального перетворення залежності пускового моменту в функції кутового положення ротора та напруги живлення, кутової швидкості, моменту інерції ротора і динамічного моменту, які є теоретичними основами проектування мікропроцесорних засобів контролю з покращеними метрологічними характеристиками.

Отримано умови відбирання максимальної енергії від автономних джерел живлення за умов роботи неперервного та імпульсного навантажень. Запропоновано алгоритм мікропроцесорної реалізації знайдених умов з ідентифікацією параметрів системи електроживлення з автономним джерелом.

Викладено основи теорії вимірювання похибок та обробки результатів вимірювання на підставі сучасних міжнародних документів і національної законодавчої нормативної бази. Наведено ієрархію засобів вимірювальної техніки, їх класифікацію та порядок передачі одиниць вимірювання від еталонів до технічних засобів вимірювання. Досліджено принципи дії та основні властивості аналогових, цифрових і мікропроцесорних засобів даної техніки, інформаційно-вимірювальних і комп'ютерних вимірювальних систем, а також розглянуто питання їх раціонального використання для вимірювання різних фізичних величин.

Розглянуто принцип підвищення ефективності керуючих моделей напівпровідникових перетворювачів із прямим мікропроцесорним керуванням. Запропоновано використання інтегрально-кодового принципу організації таблиці для розрахунку матричних експоненційних функцій, який дозволяє скоротити в декілька разів витрати машинного часу на прогноз кутів керування. Застосування методу проілюстровано на прикладі перетворювача з активним фільтром для живлення апаратури зв'язку. Результати дослідження перевірено на цифровій моделі перетворювача з структурою запропонованого керування.

Розглянуто питання інтегрування цифрового захисту в АСУ високовольтної підстанції. Описано структуру протоколу обміну П-1 поміж першим і другим ієрархічними рівнями мікропроцесорної системи РЗА підстанції. Наведено алгоритми організації обміну інформацією. Встановлено можливість інтегрування мікропроцесорної системи в АСУ енергосистеми або її ділянки.

Розглядаються основні поняття, що пов'язані з використанням і програмуванням засобів мікропроцесорної техніки, основні принципи формування мовних конструкцій, операторів і програм на мові програмування Асемблер. Містяться конкретні приклади використання асемблерних команд. Висвітлюються особливості архітектури та системи команд процесора INTEL, детально характеризуються екранні операції.

Розглянуто питання розробки та дослідження диференціального рівняння вимірювального перетворення мінімального пускового моменту за реакцією статора привідного двигуна. Наведено рекомендації щодо проектування мікропроцесорних засобів випробування асинхронних машин з поліпшеними метрологічними характеристиками в досліді короткого замикання.

Проаналізовано існуючі методи і засоби оцінки комутаційного ресурсу вимикачів та обгрунтовано необхідність пошуку нових рішень у даній сфері. Подано математичну модель вимикача, придатну для розв'язання задачі його діагностування. Запропоновано застосування математичного апарату секвенцій для синтезу структури системи діагностики вимикача, а також наведено секвенційну математичну модель даної структури та синтезовано структурні схеми пристроїв для вимірювання залишкового комутаційного ресурсу вимикачів. Розроблено ряд пропозицій щодо подальшого удосконалення системи діагностики вимикачів, у т.ч. з використанням мікропроцесорів.

Висвітлено загальні питання проектування та функціонування мікропроцесорів і мікроЕОМ, визначено їх функціональне призначення в автоматизованих системах керування технологічними процесами, радіоелектронній та контрольно-вимірювальній техніці. Розглянуто архітектуру сучасних мікропроцесорів на прикладі мікропроцесорів фірми Intel і мікроЕОМ, побудованих на їх основі. Запропоновано сучасні апаратні та програмні засоби діагностування мікропроцесорів і комп'ютерів.

Розглянуто системи числення, які застосовуються в мікропроцесорній техніці, загальні принципи дії сучасних мікропроцесорів і малих ЕОМ, питання організації пам'яті та проблеми діагностики несправностей у мікропроцесорних системах тощо. Досліджено тенденції в розвитку мікропроцесорної техніки.

Розглянуто принцип роботи мікропроцесорного вимірювача швидкості та температури потоку, наведено його структурну схему.