Рассказано о проведенном в 2001 г. очередном съезде Украинского ботанического общества. Рассмотрены проблемы, идеи и подходы современной ботаники. Наибольшее внимание уделено вопросам применения достижений современной геномики и генной инженерии в исследованиях систематиков и флористов.

Дан анализ современного состояния важнейших направлений микологии, занявших лидирующее положение в исследовании грибов к концу ХХ ст. На его основании сделан научный прогнозовозможных приоритетах в изучении этой группы организмов в следующем веке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5(4Укр) + Е521.5(4Укр)

Рубрики:

Ботаніка

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання різноманіття грибів і грибоподібних організмів. Проаналізовано особливості форм грибів, описано основні різновиди вегетативного тіла та репродуктивних структур. Визначено екологічні стратегії грибів, їх роль у природі та житті людини. Охарактеризовано еволюцію грибів та ймовірну філогенію найважливіших таксонів.

Рассмотрены вопросы разнообразия грибов и грибообразных организмов. Проанализированы особенности форм грибов, описаны основные разновидности вегетативного тела и репродуктивных структур. Определены экологические стратегии грибов, их роль в природе и жизни человека. Охарактеризованы эволюция грибов и вероятностная филогения важнейших таксонов.

Розглянуто теоретичні засади загальної мікології - узагальнюювального вчення про гриби як життєву форму. Відомості про різноманіття будови, функцій і життєвих стратегій грибних організмів наведено з урахуванням найновітніших наукових даних, які раніше не були відображені у вітчизняній навчальній літературі. Особливу увагу приділено морфолого-біологічним аспектам загальної мікології: різноманіттю таломів та їх видозмін, специфічним рисам будови клітин, організації тканин-плектенхім і специфічних органів грибів (плодових тіл, конідіом). Описано способи репродукції та генетичної рекомбінації грибів.

Рассмотрены теоретические основы общей микологии - обобщающего учения о грибах как жизненной форме. Сведения о разнообразии строения, функций и жизненных стратегий грибных организмов приведены с учетом наиновейших научных данных, которые раньше не были отображены в отечественной учебной литературе. Особое внимание уделено морфолого-биологическим аспектам общей микологии: разнообразию таломов и их видоизменений, специфическим чертам строения клеток, организации тканей-плектенхим и специфических органов грибов (плодовых тел, конидиом). Описаны способы репродукции и генетической рекомбинации грибов.

Наведено тези доповідей на пленарних і секційних засіданнях конференції з проблем ботаніки, мікології, екології та охорони природи. Визначено особливості мохового покриву та біофлори Лісостепу України. Розглянуто сучасні тенденції у систематиці окремих груп грибів і грибоподібних організмів, проблеми збереження рідкісних і зникаючих рослин на Одещині. З'ясовано актуальність дослідження ресурсів лікарських рослин на території Лівобережжя Середнього Придніпров'я. Визначено аборигенну складову дендрофлори зеленої зони м. Чернігів. Розглянуто нетрадиційні підходи до біоморфоструктурного аналізу елементарних флор і його синтетичну субординатно-серіальну методологію. Визначено національну стратегію збалансованого розвитку фітосфери боліт і торфовищ України. З'ясовано особливості територіальної диференціації угруповань вищої водної рослинності у водоймах річки Сули та її приток. Визначено склад ліпідів у насінні деревних рослин за дії техногенного навантаження. Розглянуто процес регуляції процесів макроморфогенезу у пшениці за дії посухи й оксиду азоту. Досліджено еволюційну й екологічну обумовленість зв'язку регуляції росту вищих рослин та їх симбіотів.

Розглянуто особливості будови, розмноження, екології лишайників, міксо- та мікоміцетів. Описано основні систематичні ознаки грибів різних відділів. Подано інформацію про еколого-трофічні групи грибів, форму плодових тіл макроміцетів, агарикоїдні гіменоміцети, сумчасті та базидіомікотові гриби.

Висвітлено творчий шлях відомого українського вченого-біолога, директора Центрального республіканського ботанічного саду (нині Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України), голови Ради ботанічних садів України та Молдови, засновника сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну, доктора біологічних наук, професора, академіка АН УРСР - Андрія Михайловича Гродзинського (1926 - 1988). Вміщено спогади рідних та колег вченого, які відображають основні етапи життя, наукову, організаційну та громадську діяльність. Розглянуто деякі сучасні аспекти ботаніки та мікології, які включають алелопатію, таксономію, фізіологію, екологію, фітогормонологію, елементи теорії адаптації тощо.

Розглянуто основні теоретичні питання загальної мікології з точки зору сучасних досягнень науки. Надано сучасну систематику грибів на підставі філогенетичних та цитологічних досліджень. Висвітлено основні напрями мікологічних досліджень теоретичного та практичного характеру.

Збірка праць присвячена 95-річчю з дня народження відомого українського вченого-біолога, директора Центрального республіканського ботанічного саду (нині Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України), голови Ради ботанічних садів України та Молдови, засновника сучасної алелопатії та теоретичних основ фітодизайну, доктора біологічних наук, професора, академіка АН УРСР - Андрія Михайловича Гродзинського (1926 - 1988). Видання містить спогади рідних та колег вченого, які відображають основні етапи життя, наукову, організаційну, громадську діяльність А.М. Гродзинського; розділи, присвячені деяким сучасним аспектам ботаніки та мікології, які включають алелопатію, екологію, таксономію, фізіологію тощо.

Мета роботи - визначити величину антиоксидантної активності екстрактів біомаси та культуральної рідини штамів семи видів роду Pholiota: P. adiposa, P. alnicola, P. aurivella, P. limonella, P. nameko, P. squarrosa, P. subochracea, що їх зберігають у Колекції культур шапинкових грибів (IBK) Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Антиоксидантні властивості екстрактів культуральної рідини та міцелію штамів видів роду Pholiota визначено методом Elfahri et al. із використанням DPPH (1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу). Міцелій досліджених штамів вирощували поверхневим методом на рідкому глюкозо-пептон-дріжджовому середовищі. Культуральну рідину відокремлювали від міцеліальної біомаси фільтруванням через капроновий фільтр. Поглинання метанольних екстрактів культуральної рідини та біомаси досліджених штамів вимірювали за 517 нм на спектрофотометрі SF 46 LOMO. Порівнюючи отримані дані, можна зробити висновок про значно вищу ефективність антиоксидантної дії у випадку метанольних екстрактів біомаси - показники варіювали від 65,98 +- 0,98 % (P. nameko) до 83,6 +- 1,4 % (P. alnicola). Щодо екстрактів культуральної рідини, то максимальні значення було зафіксовано у випадку P. limonella (38,3 +- 1,14 %), а мінімальні - P. subochracea (7,37 +- 0,46 %). Уперше визначено величину та межі варіювання антиоксидантної активності екстрактів біомаси (65 - 83 %) і культуральної рідини (7,4 - 38 %) штамів лікарських видів грибів P. adiposa, P. alnicola, P. aurivella, P. limonella, P. nameko, P. squarrosa, P. subochracea.