Ключ. слова: Acrocercops, мінуючі шкідники, дуб, пошкодження, молі-фітофаги
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264*875 + Е621.158.251*875 + Е621.158.261*875

Рубрики:

Hymenoptera Перетинчастокрилі

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Lepidoptera Лускокрилі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: дубова широкомінуюча міль, шкідники дуба, паразити, хижаки, ентомофаги
Індекс рубрикатора НБУВ: П496.6

Рубрики:

Шкідники лісонасаджень і боротьба з ними

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: мінуючі шкідники, лускокрилі, молі-фітофаги, дуб, екологія
Індекс рубрикатора НБУВ: П496.6 + Е621.158.261

Рубрики:

Шкідники лісонасаджень і боротьба з ними

Lepidoptera Лускокрилі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання екології листогризучих лускокрилих шкідників дуба ранньої феноформи, прогнозу їх масової появи та шкодочинності в нагірних дібровах Харківщини. Вивчено склад, фенологію та трофічні відносини з дубом листогризучих лускокрилих. Проаналізовано багаторічну динаміку пошкодження крон дуба як аналог динаміки чисельності листогризучих лускокрилих, а також їх вплив на річний відпад дерев дуба ранньої феноформи. Визначено ступінь та характер даного впливу. Показано, що листогризучі лускокрилі є основною причиною послаблення та всихання дуба в нагірних дібровах. Розроблено математичні моделі річного та багаторічного прогнозів їх масового розмноження та шкодочинності у нагірних дібровах Харківщини.

Висвітлено особливості агробіоценозу капусти в Центральному Лісостепу України та вдосконалення захисту даної культури від головних лускокрилих. Уточнено видовий склад лускокрилих, біологію, екологію та фенологію найголовніших з них (капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, капустяної молі, стручкової і капустяної вогнівок). З'ясовано причини коливання чисельності їх за роками, ще з 1994 р., що пов'язано зі структурою популяцій шкідників і наявністю ентомофагів. Розроблено і випробувано у виробництві прийоми інтегрованого захисту капусти, особливою перевагою яких є одержання екологічно чистої високоякісної продукції, призначеної для широкого харчування, в т.ч. в лікувальних і дитячих закладах. Вказано видовий склад ентомофагів та їх роль.

Представлены результаты исследований фауны чешуекрылых надсемейства Noctuoidea Ужанского НПП (Украина, Закарпатская область). Таксономический список Noctuoidea насчитывает 326 видов из 4 семейств (Noctuidae - 226, Erebidae - 62, Notodontidae - 28, Nolidae - 10 видов). Приведены данные по относительному обилию отдельных видов, а также их распределению по преобладающим типам биотопов.

Розглянуто важливі питання біорізноманіття комплексу вищих різновусих лускокрилих Дніпропетровщини. Наведено характеристику природних умов області, видового складу лускокрилих, розглянуто особливості будови всіх стадій розвитку, екологічні комплекси, зоогеографічні особливості існування комплексу в екосистемах регіону всіх типів. Досліджено вплив антропогенних факторів на стан популяцій у межах сучасної Дніпропетровської міської агломерації. Подано рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих у регіоні.

Розглянуто питання біорізнаманіття булавовусих лускокрилих Дніпропетровщини. Розкрито особливості природних умов регіону, описано його географічне положення та геологічну будову, рельєф, клімат і грунти. Надано загальну характеристику булавовусих лускокрилих та їх біорізноманіття на цій території, інформацію про поширення, місцеперебування, морфологічні ознаки, біологічні особливості, заходи охорони й економічне значення кожного виду. Досліджено консортивні (трофічні та топічні) зв'язки булавовусих лускокрилих в екосистемах. Увагу приділено аналізу стану їх охорони на природоохоронній території Дніпропетровської області.

Розглянуто основні питання біорізноманіття совок на території Дніпропетровщини. Описано природні умови області: рельєф, клімат, гідрогеологію, рослинний покрив тощо. Наведено список таксонів і показано особливості будови совок. Надано кадастрову характеристику та визначено особливості екології совок Дніпропетровської області. Увагу приділено еколого-біологічним особливостям існування совок в екосистемах регіону усіх типів. Наведено рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих в регіоні.

Зазначено, що у природних екосистемах комахи ряду Lepidoptera відіграють значну роль як фітофаги-консументи великої кількості видів дикорослих рослин. Імаго більшості денних лускокрилих є активними у денний період доби та живляться квітковим нектаром та іншими ексудатами рослинного і тваринного походження. У переважної більшості гусениці лускокрилих є хижаками з пасовищним типом живлення, які живляться рослинами, що не мають сільськогосподарського значення. Нарешті, денні лускокрилі (Lepidoptera, Diurna) є ідеальною індикаторною групою. Саме цим комахам є властивою значна таксономічна різноманітність, вони заселили майже всі основні типи наземних біотопів; вони добре досліджені в систематичному та екологічному плані, добре помітні та відносно легко визначаються в природі. Крім того, збереження видової різноманітності денних лускокрилих як індикаторної групи забезпечує збереження всіх екологічно супутніх їм таксономічних груп комах. Надано екологічну класифікацію денних лускокрилих. Проаналізовано 10 екологічних груп, характерних для території Кам'янецького Придністров'я. З метою з'ясування видового складу фауни денних метеликів Кам'янецького Придністров'я та встановлення їх приуроченості до екологічної груп опрацьовано та критично проаналізовано літературні джерела та проведено польові дослідження в ряді пунктів на території дослідження. На підставі результатів можна встановити першочергові пріоритети в охороні та менеджменті біотопів денних лускокрилих.

Починаючи з другої половини XIX ст., фауну безхребетних Карпат детально вивчали багато науковців. Західні відроги Чорногірського масиву Українських Карпат привертали увагу дослідників різноманітних груп безхребетних, проте за відсутності узагальнених багаторічних порівняльних даних немає можливості оцінити динаміку їх різноманіття на цій території. Зважаючи на це, а також на вигідне розташування тут високогірного біологічного стаціонару Львівського національного університету ім. Івана Франка як зручної бази для таких досліджень, поставлено мету описати видове різноманіття безхребетних Західної Чорногори для започаткування тут стаціонарних досліджень його динаміки. Матеріал було зібрано студентами під час навчальних екскурсій у липні 2015 - 2019 рр. згідно з загальноприйнятими в зоології методиками на семи радіальних маршрутах у різних ценотичних умовах і на різних ділянках Західної Чорногори. Загалом було зареєстровано 149 видів безхребетних тварин, які належать до 9 класів. Серед них за видовим складом значно переважають комахи (приблизно 80 %). Із 14 зареєстрованих рядів комах найбільшу видову представленість мають твердокрилі (приблизно 40 %), перетинчастокрилі та лускокрилі (по 15 %). Деякі з зареєстрованих видів безхребетних трапляються на кількох різних маршрутах. Наприклад, Gastrophysa viridula, Carabus auronitens, C. glabratus, Geotrupes stercorarius, Silpha carinata, Gordius aquaticus було виявлено на трьох із них. Найбагатшим за видовим представленням безхребетних є маршрут "Кевелів" (45 видів), де кількість зафіксованих видів майже удвічі перевищує середній показник по всіх маршрутах (26 видів), а найбіднішим - маршрут "Шешул" (17 видів). Серед зареєстрованих нами видів виявлено 7 представників Червоної книги України (Apatura iris, Aromia moschata, Chrysolina carpatica, Cordulegaster bidentata, Emus hirtus, Papilio machaon, Parnassius mnemosyne) та додатково 3 види з Червоної книги Українських Карпат (Bombus wurflenii, Carabus transsylvanicus, Pieris bryoniae). Вважаємо, що одержані дані можна використати як вихідні для подальшого аналізу зміни видового різноманіття безхребетних залежно від трансформації оселищ із подальшим розробленням ефективних способів збереження біорізноманіття Західної Чорногори.