Розглянуто перспективи використання лампи зворотної хвилі з нахиленим електронним пучком (клінотрона) як джерела електромагнітного випромінювання терагерцевого діапазону частот. Для вивчення пускових умов та стаціонарних коливань клінотрона розроблено самоузгоджену теорію колективної взаємодії електронів з хвилею. Доведено можливість розробки перспективних ламп для терагерцевого діапазону частот і проведено оптимізацію геометрії клінотронів імпульсної та безперервної дії з частотою генерації 1 ТГц.

Шорсткі поверхні GaAs різної морфології, отримані хімічно-механічною поліровкою та анізотропним травленням, розгянуто як геометрично невпорядковані системи з керованим ступенем невпорядкованості. Для їх дослідження та кількісного статистичного опису використано мікроскопію атомних сил і профілометрію. Вплив геометричної невпорядкованості на розсіяння електромагнітних хвиль досліджено в широкому спектральному діапазоні від Х-променів до інфрачервоного світла. Вдосконалення кристалічної структури анізотропно травленого підповерхневого шару підтверджено результатами експериментів з ослабленого повного внутрішнього відбивання (ОПВВ) і комбінаційного розсіяння світла. Незвичайно посилені смуги поверхневих поляритонів для поверхні дендритної морфології спостережено у спектрах ОПВВ і комбінаційного розсіяння.

Отримано рівняння неперервності для спінового і кутового моментів. На базі цих рівнянь розглянуто проходження світла крізь еліптично деформовані світловоди. Побудовано уточнену теорію досліду Р. А. Бета. Отримано вирази для елементарного механічного моменту і сили, що діє на поглинальну частинку.

Досліджено механізм збудження фотолюмінесценції пористого кремнію методами фотолюмінесценції та інфрачервоного поглинання. Показано, що існує два типи спектрів збудження, які містять або дві смуги (видиму та ультрафіолетову), або тільки одну (ультрафіолетову) смугу. Вивчено залежності інтенсивностей кожної смуги від режимів електрохімічного травлення, а також їх поведінка у процесі старіння та термічного оброблення пористих шарів. Показано, що існують два канали збудження фотолюмінесценції. Видима смуга у спектрі збудження при 300 К пов'язується з поглинанням світла у речовинах, які адсорбовані на поверхні кремнієвих ниток.

Вивчено взаємний вплив електронної і коливальної релаксацій ексимерних молекул. Обговорюється прояв цієї кінетичної кореляції під час вимірювання кінетичних параметрів. Досліджено явища відхилення коливальних розподілів від больцманівського типу, кінетику імпульсної люмінесценції, динаміку наносекундного відновлення коефіцієнта підсилення світла в імпульсному лазері, вплив коливальної релаксації на константи швидкості гасіння люмінесценції.

В роботі досліджувалася динаміка зміни інтенсивності фотолюмінесценції (ІФЛ) зразків поруватого кремнію (ПК), які під час їх старіння на повітрі зазнають дії лазерного опромінення (337 нм, 3.7 мВт). З'ясувалося, що під впливом УФ-опромінення ІФЛ швидко зростає і через кілька годин досягає "плато". Подальше опромінення призводить до спадання інтенсивності, що пояснюється ефектом втоми люмінесценції. В той же час для зразка, що не опромінювався, ІФЛ майже не змінюється за час експерименту. Виявилося, що на етапі початкового монотонного наростання ІФЛ після короткочасного (1-2 хвилини) припинення освітлення зразка лазером на кривій еволюції ІФЛ спостерігається аномалія у вигляді невеликого сплеску вниз, тоді як на ділянках монотонного спадання кривої ІФЛ ця аномалія являє собою сплеск угору. У випадку довготривалого (десятки годин) припинення освітлення аномалія була однотипною для всіх ділянок кривої ІФЛ. Описані результати пояснюються впливом двох конкурентних факторів: втоми люмінесценції та формування під дією світла нестабільних (молекулярних) хімічних зв'язків, які можуть перетворюватися на стабільні атомні.

В рамках дипольного наближення розраховується форма лінії вбирання світла при екситонних переходах між широкими зонами в одно-, дво- і тривимірних органічних напівпровідникових структурах. Враховується загасання екситона на неоднорідностях гратки як параметр, не залежний від частоти. Отримані аналітичні вирази дозволяють аналізувати форму лінії для структур різної просторової розмірності в залежності від різниці ширини зон, параметра загасання і температури.

Досліджено ефекти орієнтації та переорієнтації директора на полімерній поверхні під дією світла на об'єм рідкого кристала. Розглянуто появу осі легкої орієнтації в нематичному рідкому кристалі 5ЦБ з домішками барвника метилового червоного при поглинанні світла об'ємом рідкого кристала. Розглянуто вплив опромінення на напрямок директора та на параметр порядку рідкого кристала. Запропоновано застосування ефекту для запису високоефективних поляризаційних голографічних граток та формування періодичної структури в комірці з холестеричним рідким кристалом, зумовленої світлоіндукованою просторовою сегрегацією молекул домішки.

Описано результати досліджень методами електронної мікроскопії, спектроскопії поглинання і комбінаційного розсіяння світла нанокристалів CdSSe, синтезованих у скляній матриці. Отримані дані використано для визначення середніх розмірів і компонентного складу нанокристалів. Проведено порівняння можливостей методів.

Розглянуто питання, пов'язані з проблемами утилізації електронного брухту (лампової та напівпровідникової електроніки, НВЧ-техніки тощо.) зокрема, з оцінкою елементного складу зразків в режимі "чорного ящика" (відсутністю апріорної інформації про склад досліджуваних об'єктів); оцінкою рентабельності та доцільності вилучення різних металів, у першу чергу, золота та срібла; вибором і місцем методів аналізу та вилучення цих металів у послідовності етапів утилізації. Розгляд проблематики виконано на базі експериментальних даних активаційного аналізу зразків електронного брухту на мікротроні М-30 ІЕФ НАНУ.

Розглянуто динаміку таких топологічних об'єктів, як фазові вихорі, екстремуми та сідла, що розташовані на хвильовому фронті монохроматичного світлового пучка, утвореного зі звичайного гауссового пучка та "сингулярного" пучка, що містить оптичний вихор у гауссовій обвідній. Вперше визначено топологічні явища, що супроводжують народження, анігіляцію та рух оптичних вихорів.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Проаналізовано режими роботи і наведено результати досліджень електричних характеристик металогалогенних ламп. Встановлено причини виникнення несприятливих аномальних режимів роботи таких ламп, які супроводжуються зростанням струму лампи в 7...10 разів.

Раскрыта роль общей экологии и экологии растений при обеспечении в XXI столетии такого баланса развития человека и его деятельности, который не будет ухудшать состояние окружающей среды, разрушать ее, а оставит для будущих поколений обогащенной и процветающей.

Описано прогнозирование путей развития некоторых проблем и разделов физиологии растений в XXI веке. Рассмотрены фотосинтез, регуляторика, взаимодействие органов растений и интегральной роли науки о жизни. Описаны трудности современного этапа развития в Украине науки и физиологии растений в частности.

Дан анализ современного состояния систематики растений и флористики в Украине на фоне успехов, проблем и перспектив мировой ботанической науки. Представлен научный прогноз возможных путей развития систематики и флористики в XXI веке.

Представлен прогноз на XXI столетие изменений растительного покрова Украины, путей развития геоботаники в целом и ее отдельных направлений, в частности лесоведения, степеведения, луговедения и болотоведения. Прогноз основан на эволюции геоботанических исследований в XX веке и современном состоянии растительности во всем мире и в Украине.

Освещены принципиально новые возможности в исследованиях биологии клеток, включая растительные, второй половины XX ст. благодаря разработке оригинальных научно-методических подходов, в частности, экспериментальных методов и создание соответствующего оборудования. Рассмотрено новое понятие "биокомплексность", охватывающее разнообразные проявления структурно-функциональной организации и жизнедеятельности клеток - деление, рост и дифференцировка клеток, установление полярности, динамика цитоскелета и движение клеток, внутриклеточный транспорт белков и других веществ, ионный транспорт, регуляция генной экспрессии и метаболизма, энергетика клеток, трансдукция внешних и внутренних сигналов, функционирование вторичных мессенджеров, межклеточные взаимодействия. Обсужден ряд вопросов современной клеточной биологии растений, перспективных для развития этой науки в XXI ст.

Вперше розкрито контуроланкову будову механізмів. Розв'язано задачі структурної оптимізації. Визначено функціональні властивості контурів і ланок нульового, першого та другого класів. Запропоновано новий метод синтезу механізмів оптимальної структури з використанням наведених у дослідженні таблиць контурів першого та другого класів.

Наведено результати петрографічних, мінералогічних та геохімічних досліджень кімберлітів Лелеківської й Щорсівської ділянок (Український щит). Їх дайки приурочені до зони Кіровоградсько-Олександрівського розлому мантійного закладення й локалізовані в його Лелеківській гілці північно-західного простягання. Кімберліти представлені гіпабісальною фацією й належать до слюдяного типу. За особливостями мінерального складу (порівняно широкий розвиток високотитанистого флогопіту, тетраферифлогопіту й діопсиду), а також за вмістом петрогенних та малих елементів (висока концентрація K, Ti, P, Nb, Zr, Ba) вони суттєво відрізняються від типових кімберлітів й мають схожість зі слюдяними кімберлітами інших регіонів та флогопіт-олівіновими лампроїтами. Одна з характерних рис кімберлітів - збагаченість (місцями до 30 - 50 %) ксенолітами глибинних порід (дуніти, хромшпінелеві перидотити, еклогіти (?), ортопіроксеніти тощо).