Висвітлено життєвий і творчий шлях О.Л.Авдиковича (1877 - 1918 рр.) - західноукраїнського письменника й літературознавця, автора кількох прозових творів, грунтовних розвідок про творчість Л.Василовича-Сапогівського, О.Кониського та М.Шашкевича. Розглянуто доробок О.Л.Авдиковича в широкому контексті українського та європейського письменства, зокрема О.Маковея, І.Франка, М.Яцківа, С.Єфремова, С.Пшибишевського, Е.Золя та ін.

На підставі систематизованого аналізу творчості українських письменників - від Г.Сковороди до В.Стуса, зробленого М.Жулинським ( український літературознавець, політичний та громадський діяч, академік НАН України, професор, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка), простежено шлях національного образного слова двох останніх століть. Розглянуто особливості літературного процесу даного періоду. Вміщено деякі твори згаданих письменників.

На основании систематизированного анализа творчества украинских писателей - от Григория Сковороды до В.Стуса, проведенного М.Жулинским (украинский литературовед, политический и общественный деятель, академик НАН Украины, профессор, лауреат Национальноой премии Украины им. Т.Г.Шевченка), прослежен путь национального образного слова двух последних столетий. Рассмотрены особенности литературного процесса данного периода. Приведены некоторые произведения упомянутых писателей.

Висвітлено життєвий шлях М.С.Грушевського, його діяльність у державотворчій, науковій і громадській сферах. Проаналізовано вплив теоретичних концепцій ученого на формування "західної" доктрини в українській політичній географії, його провідних історичних ідей схеми-моделі історії України на історичну творчість І.Л.Борщака. Викладено питання національного самовизначення та національно-історичної ідентичності українського народу у контексті ідей історика. Охарактеризовано австрійські урядові документи про призначення М.Грушевського професором Львівського університету.

Освещены жизненный путь М.С.Грушевского, его деятельность в государственно-созидательной, научной и общественной сферах. Проанализировано влияние теоретических концепций ученого на формирование "западной" доктрины в украинской политической географии, его ведущих исторических идей схемы-модели истории Украины на историческое творчество И.Л.Борщака. Изложены вопросы национального самоопределения и национально-исторической идентичности украинского народа в контексте идей историка. Охарактеризованы австрийские правительственные документы о назначении М.Грушевского профессором Львовского университета.

Висвітлено науково-критичну й історико-літературну діяльність ученого-літературознавця Г. Костюка. Проаналізовано особливості становлення й еволюції його світогляду, розкрито своєрідність наукового мислення критика. У контексті ідейно-тематичної єдності історико-літературних праць ученого запропоновано концепцію національного універсалізму, визначено функціональну роль і сутність теорій "двоколійності" й "вітаїзму".

Освещена научно-критическая и историко-литературная деятельность ученого-литеротуроведа Г. Костюка. Проанализированы особенности становления и эволюции его мировоззрения, раскрыто своеобразие научного мышления критика. В контексте идейно-тематического единства историко-литературных трудов ученого предложена концепция национального универсализма, определены функциональная роль и сущность теорий "двухколейности" и "витаизма".

Уперше в українському літературознавстві зібрано та комплексно проаналізовано творчу спадщину академіка С. Смаль-Стоцького (від статей-виступів, приурочених до ювілеїв визначних діячів української літератури до шевченкознавчих студій празького періоду діяльності), визначено її місце в українському літературному процесі кінця XIX - перших десятиліть XX ст. Досліджено взаємини ученого з Ю. Федьковичем, І. Франком, О. Кобилянською, В. Стефаником. Вивчено праці ученого, присвячені творчості цих письменників, а також І. Котляревського. Проведено комплексне вивчення шевченкознавчих студій С. Смаль-Стоцького, розкрито його роль у заснуванні нової галузі літературознавчих досліджень - наукового шевченкознавства. Проаналізовано науково-методичні підходи С. Смаль-Стоцького, наведено рекомендації щодо їх використання у процесі вивчення української літератури XIX - початку XX ст у сучасних ВНЗ.

Проаналізовано культурно-історичні передумови виникнення та розвитку теоретико-естетичних поглядів Ю.Меженка та їх зв'язки з літературознавчими та філософськими теоріями, а також системами. Вивчено характерні особливості розуміння вченим специфіки літературної теорії, історії та критики. З'ясовано особливості відповідних проблем у різних культурно-історичних ситуаціях. Встановлено спорідненість із попередньою літературно-критичною традицією, з іншими естетично-інтелектуальними феноменами українського літературного процесу 10 - 20-х рр. ХХ ст. і діяльністю наступників. Досліджено роль та місце літературознавчої діяльності Юрія Меженка у тогочасній літературній ситуації.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність відомого українського поета, публіциста, літературо- та мовознавця Яра Славутича (Г. Жученка). Наведено бібліографічну інформацію про публікації його поетичних творів, перекладів, статей, нарисів, а також літературу про нього, що видавалися в період 1930 - 2008 рр. в Україні та за кордоном.

Досліджено літературознавчу діяльність письменника Ю. Клена (О. Бурггардта) в контексті українського літературного процесу 1920 - 1940-х рр. Проаналізовано його наукові здобутки на перетині двох стратегій дослідження (представлення головних ідей і літературознавчих дискурсів, методологічного інструментарію, які вдалося виокремити з його публікацій, а також аналіз та інтерпретація окремих студій, присвячених творчості українських та зарубіжних авторів), які дали можливість створити достатньо повний компендіум літературознавчих поглядів та основних методологічних принципів досліджень митця. Зазначено, що такий підхід допоміг Ю. Клену репрезентувати загальну картину творчості, ідіостилю окремих авторів та ідей, світовідображення, особливості поетики певної школи, літературного напряму й епохи загалом.

Розглянуто сутність образу демона та своєрідність демонічних героїв у творчості М. Лермонтова. Обговорено, що наявність демонізму у романтичній концепції людини стала характерною рисою російського романтизму, вона актуалізувалася в естетиці російського символізму, ранній етап якого німецький літературознавець А. Ганзен-Льове назвав диявольським.

Репрезентовано внесок Д. М. Йофанова в розробку літературної рукописної спадщини з фондів Інституту рукопису, в залучення значного неопрацьованого матеріалу до наукового обігу та в створення зведеного фонду "Гоголіана", що суттєво вплинули на розвиток джерельної бази українського літературознавства.

In the submitted article the author endeavours to define the role of D. M. Iofanov in the development of the source basis of the Ukrainian literary studies. The author analyzes his contribution to the research of the literary manuscript heritage from the stocks of the Institute of Manuscripts and introduction of non-studied material into the sphere of scientific investigation, which resulted in the creation of the combined "Gogoliana" fond.

Висвітлено сторінки життя та діяльності видатного вченого, поета, популяризатора знань, досвідченого вітчизняного бібліографа С. Пономарьова.

Микола Зеров - визначний український поет, перекладач, критик, літературознавець та перекладознавець. Він цілісно підійшов до історії української літератури XIX сторіччя, розглядаючи розвиток високого поетичного стилю на матеріалі оригінальних та перекладних жанрів. Дослідник розробляв теоретичні питання перекладознавчого аналізу, перекладацької особистості, віршованого перекладу та ін. Уперше М. Зеров розрізнив такі перекладознавчі дисципліни як історія перекладу та історія перекладознавства.

Розглянуто особливості різного читацького сприйняття (наївно-реалістичного, літературознавчого) події художнього твору на фабульному і власне поетичному рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4 г(4УКР)6 д

Рубрики:

Літературознавство

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Видатний український письменник, педагог, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, видавець, громадсько-культурний діяч Б. Грінченко своїм вогнем творчості більше 30 років змагався з підступною недугою, яка то загострювалась, то стихала. Тяжко хворий тілом у важкі часи тотального переслідування, обшуків і арештів, забуваючи про будь-який режим свого побуту, відмовляючись від лікування, піднімаючись над своїм болем, став вартовим свого краю, його духовності, культури і національності гідності. Словник української мови й досі є найповнішим словником для української мови та одним із найкращих у слов'янській лексикології.

Проаналізовано одне з перших сучасних досліджень феномену табірного театру - "Театр на Соловках. 1923 - 1937", яке здійснила відомий український і російський літературознавець і мистецтвознавець Н. Кузякіна. Розглянуто історичний, соціокультурний та екзистенціальний підходи до пізнання наукової проблеми; акцентовано на вирізненні дослідницею причин появи та функцій табірного театру, його форм, жанрів, репертуарів тощо.

Мета роботи - виявити дослідницькі засади наукового мислення відомого вченого з української діаспори В. Державина. На прикладі його багатьох праць теоретико-методологічного та історико-літературного спрямування, численних студій з українського та зарубіжного письменства, що їх еміграційний літературознавець написав у післявоєнні роки, визначено домінуючі маркери його дослідницького інструментарію.

Здійснено комплексне вивчення літературознавчих студій Д. Загула і його перекладацького доробку в контексті історії розвитку української літератури ХХ ст. Представлено спробу дескрипції та аналізу його літературознавчих шукань і причини змін його поглядів. Окреслено історико-культурні передумови становлення та розвитку естетичних, теоретичних поглядів Д. Загула та їх зв’язків з українським літературним процесом 1920 – 1930-х років; з’ясовано зміну його ідеологічних поглядів та літературознавчих підходів, визначено місце і роль Д. Загула в літературній дискусії 1925 – 1928 років; показано вплив суспільно-політичних та історичних чинників на його літературознавчу діяльність. Осмислено роль та місце літературознавчої і перекладацької діяльності Д. Загула в історії українського письменства.

Осмислено роль та місце літературознавчої та перекладацької діяльності Дмитра Загула в історії українського письменства. Представлено спробу дескрипції та аналізу літературознавчих шукань і причини змін поглядів письменника. Окреслено історико-культурні передумови становлення та розвитку його теоретико-естетичної програми та її зв'язків з українським літературним процесом 1920 - 1930-х років тощо.