Показано роль ділової гри у формуванні педагогічної культури майбутнього вчителя, висвітлено особливості вивчення засад теорії диференціальних рівнянь у педагогічних університетах. Розглянуто конфлікти як соціальне явище, учнівське лісництво як складову позаурочної роботи сумської загальноосвітньої школи N 5 і засіб екологічного виховання. Наведено теоретичні підходи до розуміння сутності національної свідомості. Проаналізовано вплив Болонської декларації на управління освітою.

Показана роль деловой игры в формировании педагогической культуры будущего учителя, освещены особенности изучения основ теории дифференциальных уравнений в педагогических университетах. Рассмотрены конфликты как социальное явление, ученическое лесничество как составляющая внеурочной работы сумской общеобразовательной школы N 5 и средство экологического воспитания. Приведены теоретические подходы к пониманию сущности национального сознания. Проанализировано влияние Болонской декларации на управление образованием.

Зважаючи на те, що цілісний процес формування особистості студента не може вважатися повноцінним без його виховання в системі туристсько-краєзнавчої діяльності, виховання через природу, культуру та в контексті Болонського процесу, який передбачає перехід до моноспеціальностей, запропоновано у змісті та структурі професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури, географії, біології, історії та філології ввести спеціалізації за вибором відповідно: "Організація спортивно-оздоровчого туризму", "Організація туристсько-краєзнавчої роботи", "Організація еколого-краєзнавчої роботи", "Організація музейно-етнографічної роботи". Висвітлено діяльність Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди щодо покращання туристсько-краєзнавчої роботи, зокрема шляхом створення навчально-методичної лабораторії "Педагогічні основи оздоровчо-спортивної туристської і краєзнавчої роботи", розробку та впровадження навчально-методичного комплексу з професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання за спеціалізацією "Організація краєзнавчо-туристичної роботи", співпрацю університету з Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Канівською ГЕС, Бучацьким лісництвом Канівського держлісгоспу. Акцентовано увагу на ряді міжнародних проектів у галузі краєзнавства та екології спільно з науковцями Канади, Польщі, Угорщини.

Представлено результати обліків птахів, проведених у травні 2014 р. на 4 геоботанічних профілях у лісах Великобурімського лісництва НПП "Нижньосульський". Встановлено перебування 44 видів 7 рядів. Загальна чисельність птахів склала 306 особин, в середньому - 76,5 ос./км. Проаналізовано систематичний склад орнітофауни лісництва, чисельність, розподіл за характером живлення та місцями гніздування.

Розроблено компоненти геоінформаційної системи для моніторингу, прогнозування та оцінювання лісової пожежної небезпеки, обумовленої дією грозової активності. Мета роботи - створення програмно-апаратного інструменту для фізично обгрунтованого прогнозування, моніторингу та оцінювання ймовірності виникнення лісової пожежі в результаті впливу грозового розряду на стовбур дерева. Структурний аналіз використаний для проектування елементів і потоків інформації всередині і ззовні розробленої геоінформаційної системи. Математичне моделювання використано для визначення параметрів займання дерева наземним грозовим розрядом. Математично процес розігріву стовбура дерева описується за допомогою системи нестаціонарних рівнянь теплопровідності з джерельним членом, що відповідає за тепловиділення за законом Джоуля-Ленца в серцевині стовбура дерева. Метод кінцевих різниць використаний для вирішення диференціальних рівнянь теплопровідності. Кінцево-різницеві аналоги вирішені методом прогонки. Програмна реалізація виконана на вбудованій мові високого рівня. Теорія ймовірності (умовна ймовірність) використана для розробки імовірнісного критерію лісової пожежної небезпеки. Розроблено програмний інструмент для оцінки часу затримки запалювання дерева в результаті впливу наземного грозового розряду. Компонент ГІС-системи розроблений мовою програмування високого рівня Python. Отримано розподіл ймовірності виникнення лісових пожеж від гроз для території Тимирязівського лісництва Томської області. Висновки: запропоновано фізично обгрунтований метод прогнозування, моніторингу та оцінювання лісової пожежної небезпеки, обумовленої дією грозової активності. Детермінована математична модель запалювання дерева наземним грозовим розрядом використана в сукупності з імовірнісним критерієм для оцінки лісової пожежної небезпеки. Проведено аналіз лісової пожежної небезпеки для типової території Томської області (Тимирязівське лісництво).

Розглянуто вивчення лісів та лісових ресурсів Радивилівського району Рівненської області. Вивчено геопросторові закономірності поширення лісів району, та їх господарську приналежність. Проаналізовано значний обсяг фондових матеріалів та побудовано картосхеми розподілу лісистості, видового складу та вікової структури лісу, розміщення лісових масивів. Проаналізовано дані про обсяги лісокористування, повноту та бонітет деревостанів.

Проаналізовано можливість використання космічних знімків Landsat у процесі підготовки вихідних даних для оновлення картографічного матеріалу окремого лісництва. Розглянуто перспективи інтенсифікації використання даних дистанційного зондування Землі для потреб прийняття управлінських рішень у галузі лісового господарства у зв'язку із затвердженням "Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2022 року". Проаналізовано досвід використання космічних знімків Landsat для вирішення практичних завдань у галузі моніторингу природного середовища, ведення природозахисної роботи, керування заходами, спрямованими на відновлення та нормалізацію відсотку лісового покриву у різних країнах світу, серед яких Фінляндія, Сполучені Штати Америки, Канада та Індія. З'ясовано переваги та недоліки застосування вказаного методу отримання картографічної інформації, зазначено особливості обробки вказаних знімків за найхарактернішими ознаками шуканого об'єкта. Проведено практичний експеримент, результатом якого є підготовка вихідних даних для окремого лісництва, що знаходиться в межах Харківської області. На основі цього експерименту надано аналіз успішності застосування методу.

Мета роботи - визначення тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні. Згідно з метою дослідження було проаналізовано: темп приросту (зменшення) сільського населення у країнах ЄС та Україні; зростання рівня урбанізації у країнах ЄС та Україні; зміни у структурі населення країн ЄС за рівнями урбанізації території; динаміку співвідношення міського та сільського населення у країнах ЄС; рівень зайнятості у країнах ЄС; питому вагу зайнятих у сільському господарстві; питому вагу сільського господарства, лісництва та рибництва у ВВП країн ЄС та України; розподіл країн ЄС за валовою доданою вартістю сільського господарства; розподіл сільськогосподарських підприємств країн ЄС за видами сільськогосподарського виробництва; використання земель для вирощування сільськогосподарських культур у країнах ЄС; структуру випуску продукції за напрямами сільського господарства країн ЄС; вартісну структура випуску рослинництва та тваринництва країн ЄС; структуру сільськогосподарських підприємств (ферм) у країнах ЄС за обсягом використовуваної землі. За результатами аналізу визначено, що у цілому для сільських територій та аграрного сектору більш розвинених країн ЄС характерні проблеми старіння населення, екологічні проблеми земель і водних ресурсів, нерівномірність розвитку за регіонами. Для країн, які приєдналися до ЄС у 2004 - 2007 рр., проблеми сільських територій пов'язані із недостатньою розвиненістю інфраструктури, у тому числі сфери послуг, також старіння населення, великою кількістю дрібних фермерських господарств, які потребують допомоги, втратою робочої сили на селі тощо. Спільними для країн ЄС та України визначено проблеми: депопуляція та старіння населення, спустошення віддалених територій, незадовільний стан базової інфраструктури, низька конкурентоспроможність дрібних сільгоспвиробників, мала кількість молодих фермерів, переважно низька кваліфікація робочої сили та забезпеченість обладнанням дрібних і малих господарств, значне екологічне навантаження на природне середовище.

У монографії висвітлено основні завдання щодо особливостей адаптації екотипів кедрових сосен: європейської, корейської, сибірської і кедрового стелюха у географічних культурах дендропарку «Високогірний» ДП «Надвірнянське ЛГ» Бистрицьке лісництво (1150-1280 м н.р.м.), а також дана кількісна і якісна характеристика екотипів кедрових сосен в архівному відділенні у дендропарку «Діброва» ДП «Солотвинське ЛГ» Богородчанське лісництво (300 м н.р.м.). Отримані результати мають наукове і практичне значення для вирішення лісокультурних проблем, пов'язаних із упровадженням хвойних інтродуцентів та їх екотипів у різноманітні лісорослинні умови регіону.